Материал: экз патан кафедра 1 (2)

1. Руйнівні:

• Трупне гниття. Це дуже складний процес, що полягає у розкладанні білків під впливом життєдіяльності мікроорганізмів. При цьому утворюються гнильні гази, які роздувають кишки, проходять крізь їх стінки у підшкірну жирову клітковину, внаслідок чого шкіра набуває брудно-зеленого кольору.

• Ушкодження трупа тваринами і рослинами.

2. Консервувальні:

• Жировіск. Жири трупа розкладаються на гліцерин та жирні кислоти. Олеїнова кислота та гліцерин вимиваються з організму водою, а пальметинова і стеаринова - вступають у реакцію з лугоземельними елементами (кальцієвими та магнієвими солями) і утворюють мило. Тканини тіла набувають сіро-рудого кольору із зернистою будовою, що нагадує суміш воску з жиром (звідси - жировіск), вони ущільнюються.

• Муміфікація. Висихання трупа. Воно наявне, якщо труп перебуває в умовах, за яких швидко та інтенсивно втрачає вологу (в піску, крейдяному грунті), або ж коли є хороший протяг (на горищах, у печерах, склепах). Втрачаючи значну кількість вологи (до 80% і більше), труп перетворюється на скелет, обтягнутий шкірою; вона дуже суха, щільна, має рудувато-коричневий колір.

• Торф'яне дублення. У разі потрапляння мертвого тіла в торф'яні болота та ґрунти. Шкірні покрови стають цупкими, набувають темно-рудого кольору. Білки й вапно розчиняються, внутрішні органи і м'які 6 тканини значно зменшуються в об'ємі або й зовсім руйнуються, кістки м'якнуть.

Штучне консервування. Збереження трупа в певних середовищах (в холоді, соляних чи інших розчинах).

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація крові.

РЕГЕНЕРАЦІЯ

• Регенерація – це відновлення

• структурних елементів тканини замість загиблих за рахунок самовідновлення живої матерії

• відновлення функції тканин

• Значення регенераторного процесу полягає у матеріальному забезпеченні гомеостазу

• Рівні регенераторного відновлення тканин (або просто рівні регенерації):

• молекулярний

• субклітинний

• клітинний

• тканинний

• органний

Регенерація крові

Смерть. Різновиди. Уявлення про танатогенез.

Смерть – незворотнє припинення життєдіяльності організму.

Класифікація за причиною:

 фізіологічна;  насильницька;

 смерть від хвороб.

Класифікація за зворотністю змін:

 клінічна смерть;

 біологічна смерть.

Термінальні стани:

 передагонія;

 агонія;

 термінальна пауза;

 смерть.

Танатологія – це наука про смерть.

Предмет танатології:

1. Термінальні стани.

2. Біохімічні, клінічні та морфологічні порушення, які супроводжують процес вмирання.

3. Танатоґенез – безпосередню причину смерті.

4. Можливості оживлення організму та наслідки оживлення.

5. Евтаназія (легка смерть, уміння полегшити смерть).

Класифікація танатології:

1. Загальна танатологія вивчає процеси вмирання, ґенез і причини, діагностичні можливості встановлення факту та часу смерті.

2. Окрема танатологія вивчає комплекс питань, пов'язаних з окремими, цілком конкретними причинами смерті, перебіг цього процесу за різноманітних ушкоджень та хвороб.

3. Судово-медична танатологія вивчає всі види насильної та раптової смерті.

Смерть. Ознаки біологічної смерті.

Ознаки біологічної смерті:

 помутніння та висихання рогівки;

 симптом котячого ока (Бєлоглазова): трансформація звичайної форми зіниці на

веретеноподібну при боковому стисненні;

 висихання шкіри та слизових оболонок (внаслідок випаровування вологи з поверхні

тіла);

 трупне охолодження (внаслідок припинення термогенезу);

 трупні плями (внаслідок перерозподілу крові);

 трупне заклякання (виникає внаслідок відсутності АТФ, що унеможливлює роз’єднання

актин-міозинового містку → стійка м’язова контрактура, що припиняється після

розкладання м’язової тканини;

 розкладання (гниття та аутоліз).

Вірогідні ознаки смерті

І. Припинення функції кровообігу.

ІІ. Припинення функції дихання.

ІІІ. Припинення функції центральної нервової системи:

Ранні і пізні абсолютні ознаки смерті:

І. Ранні абсолютні ознаки смерті:

• Трупні плями. Після зупинки серця поступово припиняється рух крові по судинах. За законом тяжіння кров починає збиратися у найнижчих частинах тіла. Трупні плями виникають тільки на тих ділянках тіла, які нещільно контактують з поверхнею, на якій лежить тіло. У тих же ділянках тіла, де є такий контакт із поверхнею, трупні плями не утворюються.

• Трупне охолодження. Після настання смерті перестають діяти регуляторні системи, різко уповільнюється метаболічна активність і припиняється теплопродукція. Внаслідок чого вже через 45-60 хв. температура тіла поступово знижується

• Трупне заклякання. виникає внаслідок відсутності АТФ, що унеможливлює роз’єднання актин-міозинового містку → стійка м’язова контрактура, що припиняється після розкладання м’язової тканини; заклякання можна виявити в м'язах нижньої щелепи, потім - у м'язах шиї, тулуба, рук і ніг.

• Трупне висихання. зумовлений випаровуванням рідини з тіла померлого

• Аутоліз. Після смерті внаслідок того, що реакція середовища організму стає кислою, відбувається активація гідролітичних ферментів, які починають діяти на тканини і перетравлювати їх.

ІІ. Пізні абсолютні ознаки смерті:

• Відрізняється високою інтенсивністю

• Активний ЧКМ зявляється у довгих трубчастих кістках на місці жирового (мієлоїдне перетворення ЖКМ). Жирові клітини витісняються зростаючими острівцями кровотворної тканини, яка заповнює кістково-мозковий канал і має соковитий, темно-червоний вигляд.

• Осередки екстрамедулярного (покаквстковомозкового) кровотворення внаслідок висилення з кісткового мозку стовбурових клітин зявляється в бвгвтьох органах і тканинах (селезінка, печінка, лімф вузли, жировій клітковині, слиз оболонках)

• Регенерація органів кровотворення та імунного захисту

• Кістковий мозок

• Дуже високі проліферативні властивості

• Може відновлюватись навіть при незначних пошкодж

• Лімфатичні вузли

• Добре регенерують тільки тоді, коли зберігаються звязки зі приносних і виносних лімфатичних судин з навколишньою сполучною тканиною

• Селезінка

• Неповна регенерація (загибла тканина заміщується рубцем)

Іноді регенерація крові може нести патологічий характер , наприклад при лейкемії. При посиленій регенерації в кров надходять незрілі, фунціонально неповноцінні червоні і білі кров,яні тільця, котрі швидко руйнуються.

• Мієлоїдному перетворенню підлягає жовтий кістковий мозок.

• Екстрамедулярні вогнища кровотворення – поява острівців кровотворної тканини в інших органах (печінка, нирки і т.д.)

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація судин.

Регенерація судин

• Мікросудини (мають більшу здатність до регенерації ніж судини великого калібру)

• Великі судини

• Не мають достатніх пластичних властивостей

• При пошкодженні їх стінки відновлюється лише ендотеліальна вистилка

• Елементи середньої і зовнішньої оболонок здебільшого заміщуються сполучною тканиною

• призводить до звуження або облітерації судини

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація сполучної тканини.

Регенрація сполучної тканини

Регенерація сполучної тканини відбувається за рахунок утворення і дозрівання сполучної тканини

1. Утворення «молодої» незрілої сполучної тканини

• переважають сегментоядерні лейкоцити, макрофаги

• можуть з,являтися епітеліоїдні клітини, одиничні ліифоцити і плазмоцити

• наявна велика кількість капілярів

• з,являються фібробласти, які продукують проколагенові і колагенові волокна

• Макроскопічно: тканина м,яка, червоного кольору, при розташуванні її на поверхні – мілкозерниста (через набухаючі петлі капілярів)

2. Утворення «дозріваючої грануляційної тканини»

• відбувається вкінці першого тижня

• проявляється поступовим зменшенням числа клітин при збільшенні кількості волокнистих структур

• капіляри частково спадаються і пропадають, а частково перетворюються у більш товстостінні кровоносні судини

• Макроскопічно: тканина стає більш світлою і щільною, починає проявлятись волокнистість її будови

3. Далі зріла грануляційна тканина рубцеву тканина

• Макроскопічно: рубцева тканина щільна і біла, має волокнисту будову, що нагадує зв,язки

Грануляційна тканина (макро і мікроскопія)

Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація жирової тканини.

Регенерація жирової тканини

• Відбувається новоутворення сполучних клітин, в цитоплазмі яких накопичуються ліпіпди і вони перетворюються на адипоцити.

• Потім жирові клітини складаються в часточки, між якими знаходяться сполучнотканинні прошарки з судинами і нервами.

• Також регенерація жирової тканини може відбуватися за рахунок ядровмісних решток цитоплазми жирових клітин

62.Регенерація: визначення, види та її рівні. Регенерація кісткової тканини.