Материал: экз патан кафедра 1 (2)

Трофічні порушення швидко призводять до атрофії і остеопорозу кісток. У важких випадках вони стають з 2-2,5 рази тонше, ніж на здоровій кінцівці. Одночасно з остеопорозом спостерігається відставання росту кісток в довжину.

Усі ці морфологічні зміни пояснюють клінічні прояви поліомієліту:

морфологічні зміни в передніх рогах спинного мозку — поява млявих паралічів у верхніх чи нижніх кінцівках;

зміни в стовбуровому відділі, мозочку та у великих півкулях — паралічі черепномозкових нервів, мозочкові та пірамідні випадіння функцій нервової системи.

Частіше уражується поперековий відділ спинного мозку, потім грудний та шийний. В уражених м'язах зникають волокна, настає атрофія м'язів.

Відновлений період поліомієліту (1—2 міс) характеризується активним репаративним процесом: регенерація потерпілих нервових клітин і відновлення апаратів міжневрональних зв'язків. У стадії залишкових явищ на місці дефекту виникає гліозний рубець або утворюється порожнина.

125. Дифтерія: етіологія, класифікація, патоморфологія, ускладнення. Причини смерті.

Дифтерія – гостре антропонозне інфекційне захворювання, що характеризується ураженням ротоглотки і дихальних шляхів із розвитком фібринозного запалення та токсичним ураженням серцево-судинної, нервової системи та нирок.

Збудник – Corynebacterium diphtheriae. Джерело інфекції – хворі та бактеріоносії. Механізм передачі – повітряно-крапельний, контактний. Основний фактор патогенності – екзотоксин.

Клінічні форми дифтерії за локалізацією процесу:

1. дифтерія глотки

2. дифтерія носоглотки

3. дифтерія гортані

4. дифтерія шкіри

5. дифтерія очей, статевих органів, тощо

Дифтерія може мати легкий, середнього ступеню або тяжкий перебіг.

Морфологічні зміни при дифтерії

• зів та мигдалики (слизова оболонка повнокровна, набрякла, вкрита жовтувато-білими плівками. Верхні шари епітелію некротизовані, слизова оболонка просочена фібринозним ексудатом з домішкою лейкоцитів)

• регіонарні лімфатичні вузли шиї (збільшені, повнокровні, набряклі. У них спостерігається набряк, стази, крововиливи та некрози фолікулів)

• серце (токсичний міокардит, що характеризується в`ялістю, строкатістю та тьмяністю міокарду. У кардіоміоцитах спостерігається жирова дистрофія та дрібні осередки міолізу. У інтерстиції – набряк, повнокрів`я та клітинна інфільтрація)

• нервова система (неврит з розпадом мієліну, дистрофічні та цитолітичні явища у гангліях)

• наднирники (дистрофія, крововиливи, некроз, зникнення ліпідів у клітинах коркового шару)

• нирки (некротичний нефроз)

• селезінка (гіперплазія фолікулів, повнокрів`я червоної пульпи)

Можливі ускладення дифтерії:

• міокардит

• ураження нервової системи (парез м’якого піднебіння, параліч акомодації, пара- і тетрапарези кінцівок)

• ураження нирок (токсичний нефроз)

Причини смерті при дифтерії:

• ураження серця

• асфіксія

• ДВЗ-синдром

• гостра ниркова недостатність

• респіраторний дистрес-синдром

ДИФТЕРІЯ

- гостре інфекційне захворювання,яке характеризується:

• Фібринозним запаленням у місці первинної фіксації збудника

• Загальною інтоксикацією,виникає через всмоктування екзотоксину

• Локальна інфекція (гематогенне поширення)

Етіологія:

Збудник-паличка дифтерії(коринебактерія).

Джерело зараження-бацилоносії.

Класифікація :

• дифтерія носоглотки

-локалізована

-поширена

-субтоксична

-токсична

-гіпертоксична

• дифтерійний круп

-локалізований круп (гортані)

-поширений круп(гортань+трахея )

-низхідний круп (поширення на бронхи)

• дифтерія носа ,статевих органів ,очей ,шкіри

• комбінована

Патогенез:

!Екзотоксин збудника пригнічує біосинтез ферментів дихального циклу(паралізує тканинне дихання,змінює холінергічні процеси,порушує синтез катехоламінів,вони накопичуються в тканинах).Діє переважно на:

• ССС

• НС

• Наднирники

7. Дифтерійна паличка розмножується у слизових і виділяє екзотоксин.

8. Екзотоксин викликає некроз епітелію,підвищення проникності судин,набряк тканин і вихід фібриногену з судинного русла.

9. Тромбопластин тканин+фібриноген=фібринозна плівка

Патологічна анатомія:

Мигдалики і зів

• збільшені ,повнокровні,набряклі,вкриті плівками

• запалення дифтеритичне

• епітелій некротизований

• слизова просочена фібринозним ексудатом з лейкоцитами

Регіонарні лімфовузли шиї

• Збільшені,повнокровні,з крововиливами

• Некроз фолікулів

В серці

• Токсичний міокардит

• Порожнини розширені в поперечнику

• М’яз тьмяний,в’ялий,пістрявий з пристінковими тромбами

• Жирова дистрофія КМЦ

• Осередки міолізу

!!!Якщо міокардит призводить до гострої серцевої недостатності,то смерть наступає від раннього паралічу серця при дифтерії.

Наслідком міокардиту є кардіосклероз.

В нервовій системі

-Паренхіматозний неврит з розпадом мієліну нервів-язикоглотковий,блукаючий,діафрагмальний

(з часом розвиваються пізні паралічі)

В нирках-некротичний нефроз

В селезінці-гіперплазія В-фолікулів

Дифтерія дихальних шляхів характеризується:

• Крупозне запалення гортані,трахеї,бронхів з відгортанням фібринозних плівок,які викидаються при кашлі(легко відходять,бо слизова ВДШ і бронхів вислана призматичним і циліндричним епітелієм)-токсин не всмоктується і загальних токсичних проявів немає.

!!!Крупозне запалення гортані при дифтерії-справжній круп.

Якщо розповсюджується на дрібні бронхи-низхідний круп.

Ускладнення:

При застосуванні інкубації трахеї чи трахеотомії-пролежні---гнійний перихондрит хрящів гортані--флегмони---гнійний медіастиніт.

Смерть:

Від асфіксіЇ(спазм гортані при справжньому крупі або закупоркою ДШ плівкою)

Від пневмонії

Від гнійних ускладнень.

!!!При несвоєчасному введенні антитоксичної сироватки смерть наступає від раннього паралічу або пізнього паралічу.