Материал: экз патан кафедра 1 (2)

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Стаз: визначення, причини розвитку, механізм розвитку, наслідки

Стаз (від лат. stasis – зупинка) – зупинка руху крові в судинах мікроциркуляторного русла, головним чином в капілярах.

Причини:

  • фізичні (холод, висока температура)

  • хімічні (кислоти, луги)

  • біологічні (токсини мікроорганізмів)

  • інфекційні (малярія, висипний тиф), аутоімунні (ревматичні хвороби) захворювання

  • хвороби серця і судин (пороки, ІХС)

Механізм:

  1. зміни реологічних властивостей крові як прояву посиленої внутрішньокапілярної агрегації еритроцитів (сладж-феномен), тобто їх склеюванню і утворенню конгломератів (монетні стовбчики), що ↑ в’язкості крові.

  2. агрегації еритроцитів сприяють: підвищення проникності стінки судин, порушення фізико-хімічних властивостей еритроцитів, зміни складу білків крові за рахунок ↑ грубодисперсних фракцій.

Наслідки: Стаз явище зворотнє. Стан після розрішення називається післястазом. Незворотній стаз веде до дистрофії, некробіозу, некрозу тканини і клітин органа.

Тромбоз: визначення, причини розвитку, механізм розвитку, наслідки

Тромбоз прижиттєве згортання крові в просвіті судин або порожнинах серця.

Основні патогенетичні фактори (тріада Вірхова):

  • уповільнення току крові (стаз)

  • порушення цілісності судинної стінки (пошкодження ендотелію)

  • порушення співвідношення між згортаючою і протизгортаючою системами крові в сторону посилення згортання крові (стан гіперкоагуляції)

Стадії тромбоутворення:

  1. аглютинація тромбоцитів;

  2. коагуляція фібриногену;

  3. аглютинація еритроцитів;

  4. преципітація білків.

Наслідки:

  • тромбоз у системі коронарного кровообігу - інфаркт міокарду

  • тромбоз судин головного мозку – інсульт

  • тромбоз вен – застій крові

тромбоз артерій – ішемія, трофічні порушення з подальшим розвитком гангрени кінцівок при атеросклерозі, цукровому діабеті, тощо.

ДВЗ-синдром: визначення, причини розвитку, патогенез, стадії, наслідки, морфологічні зміни.

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром)це генералізоване згортання крові в середині судин, що викликає утворення множинних тромбів в мікроциркуляторному руслі та множинні крововиливи.

Патогенез:

"гуморальний протеазний вибух" - одночасна активація всіх протеолітичних ферментів плазми крові, що входять до складу чотирьох позаклітинних біохімічних систем:

  • системи згортання;

  • фібринолітичної системи;

  • калікреїн-кінінової системи;

  • системи комплементу.

Причини: внаслідок шокових станів, переливання несумісної крові, злоякісних пухлинах, при акушерській патології (емболія навколоплідними водами, гестози), при трансплантації органів, після укусів змій, при сепсисі, опіковій хворобі, множинних переломах тощо.

Стадії ДВЗ-синдрому:

I. Гіперкоагуляція та тромбоутворення.

II. Коагулопатія споживання, що наростає (перехід від гіпер- до гіпокоагуляції).

III. Гіпокоагуляція та активація фібринолізу.

IV. Відновлення.

Наслідки: сприятливі на 1 і 2 стадії при наявності адекватного лікування; сумнівний на 3; летальний на 4

Схема: тромби + множинні крововиливи → дистрофічні та некротичні зміни; в крові тромбоцитопенія → поліорганна недостатність → смерть.

Емболія: визначення, класифікація. ТЕЛА: етіологія, морфологія, причини смерті.

Емболія — циркуляція в крові та лімфі частинок (емболів), що не зустрічаються в нормі:

  • ортоградна — за током крові;

  • ретроградна — проти току крові;

  • парадоксальна — при проникненні ембола з вен в артерії (або навпаки) великого кола, оминаючи легені (при дефекті мужшлуночкової або міжпередсердної перегородки, артеріовенозних анастомозах).

Варіанти емболії:

• повітряна

• газова

• жирова

• тканинна

• мікробна

• емболія сторонніми тілами

тромбоемболія (99 %):

  • найчастіше — тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА):

  • джерело ембола — вени нижніх кінцівок, малого тазу, печінкові вени, нижня порожниста вена, праві відділи серця;

  • при обтурації великих гілок — пульмокоронарний рефлекс (спазм вінцевих артерій + спазм дрібних гілок легеневої артерії + бронхоспазм);

  • при обтурації дрібних гілок — геморагічний інфаркт легені;

  • системна тромбоемболія:

  • вказує на артеріальне походження тромбів (внутрішньосерцеві, з аневризми аорти);

  • ділянки артеріолярної емболії: нижні кінцівки, головний мозок, кишечник, нирки, селезінка.

Наслідки (вираженість залежить від масивності емболії та індивідуального резерву ССС):

  1. порушення співвідношення вентиляції до перфузії → порушення газообміну → гіпоксемія;

  2. ↑ опору легеневих судин (внаслідок гіпоксемії) → ↑ постнавантаження правого шлуночка → дилатація правого шлуночка → ↓ наповнення лівого шлуночка → ↓ ХОК → гіпотензія/шок → порушення коронарного кровообігу → гостра ішемія, правошлуночкова недостатність;

  3. емболія периферичних відділів легеневих артерій → геморагічний інфаркт легень + можуть сформуватися вогнища ателектазу;

↑ тиску в правому передсерді → відкриття овального вікна (є анатомічно відкритим в ≈1/4 здорової популяції) → емболії артерій великого кола кровообігу, у тому числі ЦНС (перехресна

Газова емболія: визначення, причини розвитку, патоморфологія внутрішніх органів, наслідки

Газова емболія – закупорка судини пухирцями газу, яка розвивається при швидкій декомпресії (у водолазів, при розгерметизації літаків, барокамер)

Причини: при пірнанні відбувається дихання повітрям, що знаходиться під тиском, внаслідок чого збільшена кількість газів (азот) розчинюється в крові та тканинах, а під час швидкого підйому азот розширюється та денатурується;

Патоморфологія внутрішніх органів та наслідки:

  • найбільш вразливі головний і спинний мозок, нирки, колінні суглоби, сітківка ока. В органах з’являються ділянки ішемії і некрозу з наступними множинними цятковими крововиливами і мікротромбами, що характерно для кесонної хвороби.

  • в судинах легень емболи призводять до набряку, кровотеч, місцевого ателектазу та емфіземи → гострий респіраторний дистрес-синдром.

  • іноді газова емболія може бути ускладненням газової (анаеробної) гангрени

Жирова емболія: визначення, причини розвитку, патоморфологія внутрішніх органів, наслідки

Жирова емболія — це патологічний процес в організмі, при якому відбувається емболізація крапельками жиру мікроциркулярного русла.

Причина жирової емболії: травма скелета, наприклад, перелом трубчастих кісток (стегнова кістка). Якщо травма носить множинний характер, ймовірність розвитку жирової емболії зростає в кілька разів. До рідкісних причин жирової емболії відносяться: протезування кульшового суглоба, Закрита репозиція кісткових переломів, великі хірургічні втручання в трубчасті кістки, великі опіки.

Патологоморфологія внутрішніх органів: зовнішній вигляд органів при жировій емболії не змінюється, жирові ембли знаходять в капілярах при мікроскопічному дослідженні, використовуючи спеціальні методи фарбування на виявлення жирів (судан 3 або 4, осмієва кислота).

Наслідки: досить часто жирова емболія не дає клінічних проявів, але вона стає небезпечною коли вилучається 2/3 легеневих капілярів з кровообігу. Розвивається гостра легенева недостатність і зупинка серця. Смерть можлива також при жировій емболії капілярів мозку у випадках, коли з’являються множинні крапчасті крововиливи в мозковій тканині.

Повітряна емболія: визначення, причини розвитку, патоморфологія внутрішніх органів, наслідки

Повітряна емболія – це патологічний процес в організмі, при якомі відбувається емболізація повітрям мікроциркуляторного русла та судин.

Причини повітряної емболії: поранення вен шиї в зв’язку з негативним тиском в них, при зіянні вен ендометрію після пологів, при пошкодженні склерозованої легені, при накладанні пневмотораксу, при операціях на відкритому серці, при введені ліків у вену.

Патоморфологія вн. органів: В залежності від локалізації тромба: при потраплянні у мале коло кровообігу наступає тромбоемболія легеневої артерії та інфаркт легені. При потраплянні у велике коло кровообігу викликає інфаркти нирок, головного мозку, гангрени кишок, кінцівок. Часто повітря накопичується в порожнині правої половини серця і розтягує його.

Наслідки: При тромбоемболії легеневої артерії – смерть від недостатності дихання, при тромбоемболії вн. органів - викликає ішемічний некроз нирок, кишечника, селезінки і т.д., в залежності від локалізації тромба, що веде до смерті внаслідок різкого порушення функціонування органу та інтоксикації продуктами некрозу.

Тканинна емболія: визначення, причини розвитку, патоморфологія внутрішніх органів, наслідки

Тканинна емболія – виникає при руйнуванні тканин в зв’язку із травмою або патологічним процесом з послідуючим попаданням шматочків зруйнованих тканин в кров.

Причини: емболами можуть бути: клітини пухлини при її розпаді, частинки клапанів серця при виразковому ендокардиті, тканини головного мозку при травмі голови. Також може бути у новонароджених при родовій травмі, а також емболія амніотичною рідиною під час пологів.

Патоморфологія вн. органів: Частіше повітряна емболія спостерігається у великому колі кровообігу, рідше у малому. При потраплянні у велике коло кровообігу викликає інфаркти нирок, головного мозку, гангрени кишок, кінцівок. Особлива категорія повітряної емболії – це емболія ракових клітин, тому що вона є проявом гематогенних метастазів пухлин. При цьому у вн. органах утворюються нові осередки пухлини – метастази.

Наслідки: При тромбоемболії вн. органів - викликає ішемічний некроз нирок, кишечника, селезінки і т.д., в залежності від локалізації тромба, що веде до смерті внаслідок різкого порушення функціонування органу та інтоксикації продуктами некрозу. При емболії раковими клітинами –метастазування внутрішніх органів з подальшим порушенням їх функції та загальної кахексії, інтоксикації, що веде до смерті хворого.

Шок: визначення, класифікація, морфологічна характеристика стадій, патоморфологічні прояви

ШОК – гострий патологічний процес, зумовлений впливом надсильного подразника і характеризується порушеннями діяльності центральної нервової системи, обміну речовин та ауторегуляції мікроциркуляторного русла, що призводить до деструктивних змін органів і тканин.

КЛАСИФІКАЦІЯ

Вид шоку

Приклади

Основний механізм

Гіповолемічний

Геморагічний (при травмах, шлунково-кишкових кровотечах тощо), шок при дегідратації: блювота, діарея.

Втрата крові або плазми. різке зниження ОЦК

Кардіогенний

Міопатичний (при інфаркті міокарда, кардіоміопатіях), аритмічний (при бради- або тахікардіях)

Різке зниження насосної функції серця внаслідок пошкодження міокарда

Обструктивний

Легеневий судинний (при легеневій емболії або сильній легеневій гіпертензії) шок, шок при тампонаді серця, констриктивному перикардиті

Різке зниження насосної функції серця внаслідок екстракардіальних факторів 

Дистрибутивний

(різні види)

Септичний, анафілактичний, токсичний, нейрогенний !Докладніше в наступній таблиці!

Масивна периферична вазодилятація

Змішаний

Травма (геморагічний шок) + SIRS (дистрибутивний шок) + жирова емболія (обструктивний);

сепсис (дистрибутивний шок) + блювання та діарея (гіповолемічний шок) + пригнічення функціональної здатності міокарда внаслідок системного запалення (кардіогенний)

Комбінація вищезгаданих механізмів

ДИСТРИБУТИВНИЙ (ДОПОВНЕННЯ)

септичний (інфекційно-токсичний):

70% пов’язано з

ендотоксином грам-негативних бактерій; часто перебігає

з ДВЗ-синдромом

травматичний:

пусковий механізм – надмірна аферентна, переважно больова, імпульсація

нейрогенний:

(анестезіологічні випадки, травми

спинного мозку): втрата судинного тонусу, периферичне

депонування крові

анафілактичний:

системна вазодилятація і

підвищення судинної проникності, спричинене IgE

реакцією гіперчутливості

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ

Стадія

Прояви

Механізми

непрогресуюча (компенсована):

тахікардія, тахіпное,

ниткоподібний пульс, холодний липкий піт

рефлекторні компенсаторні механізми активовані (барорецепторні рефлекси, вивільнення катехоламінів,

активацію ренін-ангіотензинової системи тощо → тахікардія, периферична вазоконстрикція, ниркова консервація рідини);

перфузія органів збережена.

Прогресуюча:

(Декомпенсований зворотній шок)

гіпоперфузія призводить до погіршення мікроциркуляції та гіпоксії. Тканини переходять на анаеробний гліколіз, що призводить до метаболічного дисбалансу, накопиченню молочної кислоти і ацидозу. В таких умовах відбувається дилатація артеріол, депонування крові в мікроциркуляторному руслі. Виникає ризик аноксичного пошкодження ендотелію судин, що може запустити ДВЗ-синдром

є гіпоперфузія тканин;

початкове посиленн циркуляторного та метаболічного дисбалансу (аеробне дихання → анаеробний гліколіз;

розвиток метаболічного ацидозу; дилятація артеріол → погіршення серцевого викиду; пошкодження

ендотеліоцитів → ДВЗ-синдром).

незворотня:

поширене гіпоксичне пошкодження клітин, вихід лізосомальних ферментів, аутоліз клітин; синтез NO призводить до погіршення скорочення міокарда; ішемія кишок сприяє виходу мікрофлори в циркуляцію з можливим розвитком ендотоксичного шоку. Врешті-решт, розвивається поліорганна недостатність.

пошкодження клітин → вихід лізосомальних ферментів;

потрапляння флори ішемізованого кишечника в кровотік → ендотоксичний шок;

приєднання фатальної ниркової недостатності.