Форми ЦД
І. Маніфестний ЦД (є клінічні та лабораторні ознаки
ЦД):
- легкий ступінь тяжкості (І ст.) – немає ускладнень,
компенсація досягається дотриманням дієти в
сукупності із малими дозами інсуліну до 0,5
ОД/кг/добу;
- середній ступінь тяжкості (ІІ ст.) – добова потреба в
інсуліні 0,5-1 ОД/кг, стабільний перебіг хвороби,
немає тяжких ускладнень, кетоз легко ліквідується
підвищенням дози інсуліну;
- тяжкий перебіг (ІІІ ст.) – лабільний перебіг хвороби,
висока гіперглікемія, схильність до кетозу та кетоацидозу, наявність ускладнень.
Форми ЦД
Компенсована форма:
-глікемія не більше 11 ммоль/л, цукор натще 4,4-6,1
ммоль/л, після їжі – 4,4-8,8 ммоль/л;
-немає гіпоглікемії;
-немає кетонових тіл в крові;
-немає ацетону в сечі;
-глюкозурія не більше 5 % цукрової цінності їжі
(враховують всі вуглеводи та 50 % білків);
-фізичний та емоційний стани не порушені;
-артеріальний тиск нижче 130/85 мм.рт.ст.;
-гліколізований гемоглобін менше 6,5 %;
-індекс маси тіла 19-25;
-тригліцеріди 1,7 ммоль/л;
-холестерин менше 5,2 ммоль/л.
Форми ЦД
Декомпенсована форма ЦД:
-висока гіперглікемія та глюкозурія;
-кетоацидоз, наявні ускладнення;
-потребує великих доз інсуліну.
Форми ЦД
ІІ. Класи статистичного ризику:
Немає клінічних проявів, але є умови та схильність
до ЦД. Необхідно провести глюкозотолерантний тест
(при відносному чи абсолютному ризику).
Критерії абсолютного ризику:
-один із близнюків хворий;
-двоє батьків хворі;
-мати хвора, у батька хворі родичі і навпаки.
Форми ЦД
Критерії відносного ризику: -ожиріння; -захворювання підшлункової залози;
-тривале застосування глюкокортикоїдів; -періодична гіперглікемія.
ІІІ. Порушення глюкозотолерантності – приховане порушення вуглеводного обміну.