Словник технічної термінології
С’емный – здійма́ний. С’емщик – здійма́льник (-ка).
Семя – насін́ ня; с. конопляное – сім́ ’я; с. льняное – насін́ ня лляне́.
Семяпровод (в сеялке) – насіннєпро́від (-вода); с. проволочно-спиральный – н. дротоспіра́льний; с. спиральный – н. спіра́льний; с. телескопический – н. телескопіч́ ний.
Семясушильня – насіннєсу́шня. Сени – сін́ и (-не́й).
Сенной пресс – сіногніт́ (-та), сінни́й гніт́ (-;та)с. матрац – сінни́к (-ка́). Сеноворошилка – сіноворуши́лка.
Сенокосилка – сіноко́ска.
Сеносжимательный пресс – сіногніт́ (-та), сінни́й гніт (-та). Сенсибилизатор – сенсибіліза́тор (-ра).
Сенситометр – чутливостемір́ (-ра), сенситоме́тер (-тра). Сенситометрия, фото – сенситометрія́ .
Сепаратор – сепара́тор (-ра); с. (прокладка между балками) – відокре́мник (-ка); с. ветровой – с. вітряни́й; с. главный (на трубопроводе) – с. головни́й.
Сепия – се́пія.
Сера – сір́ ка; с. комовая – с. грудкова́; с. пластическая – с. пласти́чна; с. черенковая – с. пали[і]чко́ва.
Сервомотор – сервомото́р (-ра).
Сердечник – осе́рдя.
Серцевидный – серцюва́тий. Серцевина – стри́жень (-жня). Серцевинный – стрижне́вий.
Серебрение – посріб́ нювання, посріб́ нення. Серебрильщик – срібля́р (-ра́).
Серебристый – срібля́стий; с.-дымчатый (о слюде) – срібнодимча́стий. Серебрить, посеребрить – срібни́ти, посріб́ нювати, посрібни́ти.
Серебро – сріб́ ло; с. бромистое (бромаргирит) – брома́к (-ку́) срібло́вий; . йодистое – йода́к (-ку́) срібло́вий; . новое – с. нове́; с. чистое – с. щи́ре.
Серебряный – сріб́ ний.
Середина – сере́дина. Серединный – середи́нний.
Сериесный (трансформатор, машина) – низкови́й.
Серицин (шелковый клей) – серици́на. Серия – се́рія.
Сернистый – сірчи́стий; с. углерод, сероуглерод – сірча́к (-ку́) вуглецю́ , сірчи́стий вугле́ць (-цю́ ).
Серный – сірча́ний.
Сероватый – сірува́тий, сіра́вий. Сероводород – сірково́день (-дню). Серп – серп (-па́).
Серповидный, серпообразный – серпува́тий.
Серпентина – серпенти́на. Серпентинизация – серпентиніза́ція. Серпянка, текст. – серпа́нок (-нку). Серый – сір́ ий.
Серьга (блока) – серга́; с. (в рычаге для поднятия веретена) – ву́хо; с. для подвески – в. почіпне́; с. под’емная – в. підійма́льне.
Сетевой (трансформатор) – мере́жний.
Сетка – сіт́ ка; с. ауэровская – с. жарова́, а́уерівська;. газокалильная – с. газожарова́; с. дальномерная – с. далекомір́ на; с. для багажа – с. пакунко́ва; с. металлическая, бум. – с. метале́ва; с. панцырная – с. па́нцерна; с. предохранительная (в трамвае) – с. запобіж́ на; с. п. (для проводов) – с. охоро́нна; с. приемная – с. прийма́льна; с. проволочная – с. дротяна́; с. тростниковая – с. очере́тяна.
Сеточный – сіткови́й. Сетчатый – сітча́стий.
Сеть, сетка – сіт́ ка; с. (проводов, каналов и т. п.) – мере́жа; с. базисная – м. базова́; с. водопроводная – м. водопровідна́; с. воздушная – м. надзе́мна; с. водосточная – м. водозбіж́ на, водостічна́; . вторичная – м. втори́нна; с. газоносная – м. газоно́сна; с.
320
Словник технічної термінології
городских сообщений – м. міськи́х шляхів́; с. дворовая – м. дворо́ва; с. домовая (система труб) – м. домо́ва; с. дорожная – м. шляхова́; с. дренажная – м. дрена́жна; с. железнодорожная – м. залізни́чна; с. кабельная – м. жильнико́ва, кабле́ва; с. канализационная – м. каналізацій́ на; с. кольцевая – м. кільце́ва; с. оросительная – м. обво́днювальна; с. осветительная – м. освіт́ лювальна; с. открытая – м. відкри́та; с. первичная – м. перви́нна; с. подземная – м. підзе́мна; с. разветвленная – м. розгалу́жена; с. разводящая – м. розвідна́; с. разомкнутая – м. неза́мкнена; с. сложная (с углами), электр. – м. вузлува́та; с. сложно-ветвистая – м. складна́ гілля́ста; . трубная – м. тру́бна; с. электрическая – м. електри́чна.
Сечение – пере́крій (-рою); с. двутавровое – п. двоте́туватий; с. допустимое – п. допускни́й; с. живое – п. чи́нний; с. коробчатое – п. коробча́стий; с. крестовое – п. хреща́тий; с. лотковое – п. лотоко́вий; с. одно-, многостенчатое – п. одностінко́вий, многостін́ ко́вий; с. опасное – п. небезпе́чний; с. осевое – п. вісни́й; с. ослабленное – п. знеси́лений; с. открытое – п. відкри́тий; с. переменное – п. змін́ ний; с. плоское – п. пло́ский; с. полое – п. порожни́стий, ду́тий; с. поперечное – п. попере́чний; с. постоянное
– н. незмін́ ний; с. продольное – п. подо́вжний; с. простое ярусное – п. про́стий осадо́вий; с. слабое – п. ву́тлий; с. тавровое – п. те́тува́тий; с. трубчатое – п. трубча́стий; с. угловое
– п. кутівко́вий.
Сечка (кузнечное долото) – сіка́ч (-ча́).
Сеялка – сіва́лка; с. буккерная – с. бука́рна; с. гнездовая – с. гніздова́; с. клеверная – с. конюши́нна; с. комбинированная – с. комбіно́вана; с. кукурузная – с. пшінкова́; с. разбросная – с. розтрусна́; с. ручная смычковая – с. ручна́ смичкова́; . рядовая – с. рядкова́; с. свекловичная – с. буряко́ва; с. селитренная – с. салітро́ва; с. хлебная – з. зернова́.
Сжатие – стиск (-ку); с. (процесс) – стиска́ння, сти́снення; с. несвободное – с. невіл́ ьний; с. центральное – с. центра́льний.
Сжатый – сти́снений; с.-вытянутый (элемент) – сти́снено-ви́тягнений. Сжигание – спа́лювання, спа́лення.
Сжигать, сжечь – спа́лювати, спали́ти. Сжижать – стечня́ти, стечни́ти; . -ся – течніт́ и. Сжижение – стечня́ння, сте́чнення. Сжиженный – стечніл́ ий.
Сжим (прибор) – стиска́ч (-ча́); с. настольный, клемма – с. настіл́ ьний. Сжимаемость – стисли́вість (-вости).
Сжимаемый – стисли́вий. Сжимание – стиска́ння, сти́снення.
Сжиматель (в сноповязалке) – стиска́ч (-ча́).
Сжимать, сжать, -ся – стиска́ти, сти́снути, -;сяс. -ся, текст. – збіга́тися, збіѓ тися. Сжимающий (о напряжении) – стискни́й.
Сибирка, малахитовая краска – фа́рба малахіто́ва.
Сивушный – сиву́шний.
Сигнал – га́сло; с. (прибор) – гасліве́ць (-вця́), при́лад гаслівни́й; . акустический (звуковой)
– г. звукове́, акусти́чне; . весовой – гасліве́ць терезо́вий; с. враждебные – га́сла воро́жі; с. выходной, с. отправления – г. вихідне́; с. дисковый – г. кружа́льне; с. дневной – г. де́нне; с. заграждающий – г. заборо́нне; с. закрытый – г. закри́те; с. звуковой – г. звукове́; с.
известительный – г. сповісне́; с. маневровый – г. маневро́ве; с. местный – г. місце́ве; с. ночной – г. нічне́; с. оповестительный – г. звісткове́, сповісне́; . оптический (видимый) – г. зорове́; с. остановки – г. зупи́нне; с. открытый – г. відкри́те; с. переездной – гасліве́ць переїздо́вий; с. переносный – г. переносни́й, переставни́й; . позывной – г. викличне́; с. предохранительный – г. запобіж́ не; с. предупредительный – г. пересторо́жний; с. пригласительный – г. запро́шувальне; с. ручной – г. ручне́; с. самодействующий – г. самочи́нний; с. тревожный – г. триво́жне; с. тригонометрический – г. тригонометри́чне; с. указательный поездкой – г. вказівне́ поїздо́ве; с. хвостовой – г. хвостове́; с. штормовой
– г. штормове́, бурхайло́ве; с.-заградитель – гасліве́ць-загоро́дник (-ка).
Сигнализационный (линия) – гаслівни́й.
Сигнализация (процесс) – гаслува́ння, гасло́вання; с. (наука) – гаслівни́цтво; с. жезловая – гаслува́ння жезлове́; с. колокольная желдорожная – г. дзвінкове́ залізни́чне; с. пожарная
– г. поже́жне, гаслівни́цтво поже́жне.
Сигнализировать – гаслува́ти.
Сигналист – гаслівни́чий.
321
Словник технічної термінології
Сигнальный – гаслівни́й; с. прибор – гасліве́ць (-вця́); с. труба – г. су́рма. Сигнальщик – гаслівни́чий.
Сидение – сіде́ць (-дця́); с. выдвижное – с. висувни́й; с. кольцеобразное – с. кільцюва́тий; с. откидное – с. відкидни́й.
Сидерография (гравирование на стали), тип. – сидерогра́фія.
Сидеростен – сидеросте́н (-ну). Сиенит – сієніт́ (-ту).
Сиенна – сіє́на; с. жженая – сіє́на па́лена.
Сиккатив – су́шка.
Сила – си́ла; с. внешняя – с. зо́внішня; с. внутренняя – с. вну́трішня; с. возмущающая – с. збурна́; с. вынуждающая – с. примусо́ва; с. двигательная – с. рушій́ на; с. движущая – с. рушій́ на; с. живая – рухова́ ене́ргія; с. задерживательная (коэрцитивная) – си́ла затримна́; с. избыточная – с. зайви́нна; с. изгибающая – с. згинна́; с. индикаторная лошадиная – кін́ ь механіч́ ний індика́торний; с. касательная – си́ла доти́чна; с. коэрцитивная, задерживающая – с. затримна́; с. лошадиная – кінь (коня́) механіч́ ний; с. магнитная – с. магне́тна; с. мгновенная – с. миттьова́; с. нажатия (торм. колодкою) – с. натискна́; с. наклоняющая (столба) – с. нахильна́; с. нормальная – с. норма́льна; с. об’емная – с. обсяго́ва; с. отталкивающая – с. відштовхна́; с. под’емная – с. підійма́льна; с. п. (автомобиля, вагона) – ванта́жність (-ности); с. поперечная – с. попере́чна; с. постоянная – с. постій́ на; с. притяжения (якоря) – с. притяжна́; с. продольная – с. подо́вжна; с. противоэлектродвижущая – протиелектрозвору́шення; с. рабочая – с. робо́ча; с. равнодействующая – с. вислідна́; с. радиальная – с. радія́льна; с. размывающая
– с. розмивна́; с. растягивающая – с. розтяжна́; с. результирующая – с. вислідна́; с. связывающая (цемента) – с. зв’язна́; с. сжимающая – с. стискна́; с. скалывающая – с. зрізна́; с. скручивающая – с. закрутна́; с. составляющая – с. складова́; с. средняя – с. пересіч́ на; с. срезывающая – с. зрізна́; с. тангенциальная – с. тангенція́льна; с. тока в «n» ампер – струм в «n» ампе́рів; с. тормажения, тормозная – си́ла гальмівна́; с. тяги –
с. тяглова́; с. тяги полезная – с. тяглова́ кори́сна; . тяги сцепная – с. тяглова́ зчіпна́; с. ударная (воды) – с. вда́рна; с. фиктивная – с. уя́вна; с. центробежная – с. відосередко́ва; с. электровозбудительная, электродвижущая – електрозвору́шення.
Силикат – силіка́т (-ту), крема́н (-ну); с. кобальтовый – с. кобальто́вий. Силитовый – силіто́вий.
Силиций – силіц́ ій (-цію).
Силовой – силови́й; с. установка – сило́вня; с. у. сверхмощная – с. надпоту́жна; с. у. теплотехническая – теплосило́вня.
Силомер – силомір́ (-ра). Силос – си́ос (-са).
Силосование – силосува́ння, силосо́вання. Силосовать – силосува́ти.
Сильнолетучий – дуже летки́й.
Сильный – си́льний; с. ветер – нава́льний віт́ ер (-тру); с. связь, радио – міцни́й зв’язо́к (- зку́); с. течение (по средине реки) – бру́я; с. ток – вели́кий струм (-му).
Символ – си́мбол (-ла). Символическое – симболіч́ ний.
Симметрический – симетри́чний.
Симметричность – симетри́чність (-ности). Симметричный – симетри́чний.
Симметрия – симетрія́; с. плоская – с. на пло́щі, пло́ска; . пространственная – с. в просто́рі, просторо́ва; . центральная – с. центра́льна.
Симпатические часы, вторичные электр. часы – підкеро́ваний електрогоди́нник (-ка). Симплекс – си́мплекс (-са).
Симплексный (аппарат) – ордина́рний, симпле́ксний. Синеватый – синя́вий.
Синезеленый – синявозеле́ний. Синий – си́ній; с. глина – сиву́ха.
Синильная кислота – ціяно́ва, си́ня кислота́. Синильщик – сини́льник (-ка).
Синить – сини́ти. Синтез – синте́за.
Синтонизатор – настрій́ ник (-ка), синтоніза́тор (-ра).
322
Словник технічної термінології
Синтонический, радио – настрійни́й, синтоніч́ ний. Синтония, настройка – настрій́ ність (-ности), синтонія́ . Синус – си́нус (-са); с.-гальванометр – с.-гальваноме́тер (-тра).
Синусоида – синусо́їда; с. искаженная – с. покру́чена; с. сдвинутая – с. зсу́нена. Синусоидальный – синусоїда́льний.
Синхронизатор – синхроніза́тор (-ра). Синхронизация – синхроніза́ція.
Синхронизирование – синхронізува́ння, синхронізо́вання, синхроніза́ція.
Синхронизированный – синхронізо́ваний.
Синхронизировать – синхронізува́ти. Синхронизирующий – синхронізацій́ ний. Синхронизм – синхроніз́ м (-му). Синхронический – синхроніч́ ний. Синхронный – синхро́нний. Синхроноскоп – синхроноско́п (-па). Синька – си́нька.
Сирена – сире́на.
Система – систе́ма; с. блокировочная – с. блоківна́; с. бракетная, электр. – с. настіннико́ва; с. гидропневматическая – с. гідропневмати́чна; с. двухкардная – с. двока́рдна; с. двухпроводная – с. дводрото́ва; с. двухтарифная, с. двойного тарифа – с. двотари́фна; с. десятичная, децимальная – с. десятко́ва; с. диспетчерская – с. диспе́тчерська; с. дуплексная – с. стрічна́, ду́плексна; . жезловая – с. жезлова́; с. испарительная – с. випарна́; с. метрическая – с. метри́чна; с. механическая – с. механіч́ на; с. многопроводная – с. многопроводо́ва; с. многофазная – с. многофазо́ва; с. незаземленная – с. невзе́млена; с. неуравновешенная – с. неврівнова́жена; с.
оросительная (ирриг.) – с. обво́днювальна; с. осушительная – с. осушна́; с. подкосная – с. косяко́ва; с. полициклическая – с. многоцикліч́ на, поліцикліч́ на; с. радиальная – с. радія́льна; с. рычажная – с. ва́жільна; с. статически-неопределимая – с. стати́чноневи́значна; с. статически-неуравновешенная – с. стати́чно-неврівнова́жена; с. статически-определимая – с. стати́чно-ви́значна; с. статически-уравновешенная – с. статично-врівнова́жена; с. стоечная (вагона) – с. стояко́ва; с. треугольная – с. трику́тна; с. трехпроводная – с. трипроводо́ва; с. уравновешенная – с. врівнова́жена; с. центральная (отопление) – с. центра́льна; с. шестифазная – с. шостифазо́ва; с. шпренгельная – с. підсилко́ва.
Систематика – система́тика. Систематический – системати́чний. Ситец – си́тець (-цю).
Ситный – ситни́й, ситови́й.
Сито – си́то; с. бронзовое – с. спижо́ве; с. в «n» отверстий – с. на «n» вічо́к; с. волосяное –
с. волосяне́; с. дисковое – с. кружа́льне; с. железное плетеное – с. заліз́ не пле́тене; с. жестяное – с. бляша́не; с. комплектные (в веялке и сортировке) – сита́ комплекто́ві; с. ленточное – безкра́йсито; с. многоярусное – си́то многоповерхо́ве; с. пеклевальное – с. питлюва́льне; с. подсевное – с. підсівне́, ре́шето; с. частое – с. густе́; с. шеретовочное – с. шеретува́льне; с.-трясучка – с.-трясни́ця.
Ситовейка – ситовія́ лка. Ситовидный – ситува́тий. Ситовщик – си́тни́к (-ка́). Ситуационный – ситуацій́ ний.
Ситуация – ситуа́ці-я; с. (местоположение вагонов) – розташува́ння, розташо́вання.
Ситценабивочное производство – ситцевибій́ ництво.
Ситцепечатание – ситцевибійни́цтво; с. (процесс) – ситцевибива́ння. Ситцепечатник – ситцевибійни́к (-ка́).
Ситцепечатный – ситцевибійни́й; с. фабрика – ситцевибій́ ня. Ситяной – ситови́й.
Сифон – сифо́н (-на); с. разделительный – с. розділ́ ьчий; с. рекордер (сифонный отметчик) – с.-реко́рдер (-ра).
Сифонный – сифо́нний.
Сифонообразный – сифонува́тий; с.-изогнутый – сифонува́то-зіѓ нений.
Сияние – ся́йво; с., геогр. – за́гра́ва; с. северное – з. північ́ на; с. южное – з. півде́нна.
Скала – ске́ля; с. навесная – с. нависна́; с. подводная – с. підво́дна; с. сплошная – с.
323
Словник технічної термінології
суціл́ ьна; с. трещиноватая – с. щіли́ни́ста. Скалистый – скеля́стий.
Скалка (золотника) – стебло́, тя́гель (-ля). Скало (часть ткацк. станка) – штак (-ка́) за́дній. Скалодробитель – скельодроба́ч (-ча́). Скалодробящий – скельодро́бний. Скалоуглубительный – скельопідглибни́й.
Скалывание – відко́лювання, відко́лення; с. (соединение сколкой) – ско́лювання, ско́лення. Скалыватель (льда) – відко́лювач (-ча).
Скалывать, сколоть – відко́лювати, відколо́ти; с. (соединять сколкой) – ско́лювати, сколо́ти; с., срезывать, -зать – зріз́ увати, зріз́ ати.
Скалывающий – відко́лювальний; с., срезной – зрізни́й. Скальный – ске́льний.
Скальчатый насос – пурначе́вий смок (-ка).
Скамеечка – ослін́ чик (-ка); с. (длинная со спиной) – ла́вочка. Скамейка – ослін́ чик (-ка); с. изолированная – о. ізольо́ваний.
Скамья – ослін́ (-ло́на); с. (длинная, широкая) – ла́ва; с. буровая – л. свердлова́; с. поперечная – л. попере́чна; с. продольная – л. подо́вжна.
Скарификатор – скарифіка́тор (-ра).
Скарпель, скарпер – оска́рд (-да).
Скат – покіт́ (-ко́ту); с. (колесный) – колішня́; с. безшумный – к. безшу́мна, нешумка́; с. кровельный – п. дахови́й; с. пологий – п. поло́жистий; с. подсоломотрясный – п. підсоломотру́сний.
Скатанный – ско́чений. Скатертный – убрусо́вий. Скатерть – убру́с (-са).
Скатка – зго́ртка; с. (процесс) – згорта́ння, зго́рнення. Скатный – покіт́ ний; с. (о колесн. скате) – колішне́вий. Скатывание – ско́чування, ско́чення.
Скатывать, -тать, -ся – ско́чувати, скоти́ти, -ся. Скаченный – ско́чений.
Скачек – скік (ско́ку).
Скашивание (углов) – ско́шування, ско́шення; с. (вершины столбов) – скісне́ зріз́ ування. Скашивать, скосить (углы) – ско́шувати, скоси́ти; . (вершины столбов) – скіс́ но
зріз́ увати, зріз́ ати.
Скважина (щель) – шпа́ра; с. (буровая) – свердло́вина; с. артезианская – с. артезій́ ська; с. восстающая – с. піднятко́ва; с. самоизливающаяся – с. самовиливна́; с. фонтанирующая –
с. гра́йна.
Скважистость, скважность – шпарува́тість (-тости). Скважистый, скважный – шпарува́тий.
Сквозной – наскрізни́й; с. ветер – про́тяг (-гу). Сквозня[и]к – про́тяг (-гу).
Скелет, мех. – кістя́к (-ка́). Скимкольтер – дерноріз́ (-за).
Скип, гор – скіп́ а.
Скипидар, терпентин – терпенти́на, шпигина́р (-ру). Скипидарный – терпентино́вий, шпигина́рний.
Скитогенная, кожаная бумага – шкіряни́й папір́ (-пе́ру).
Склад (материалов и т. п.) – скла́д (-ду); с. багажный – с. ванта́жний; с., погреб пороховой
– порохів́ ня.
Складка – зго́ртка; с. (складывание) – склада́ння, скла́дення. Складной – склада́ний.
Складчастый – з[по]гортко́ваний.
Складчик, складывальщик (рабоч. в торф. произв.) – склада́льник (-ка).
Складывание – склада́ння, скла́дення.
Складывальщик, складчик – склада́льник (-ка). Складывать, сложить, скласть – склада́ти, скла́сти.
Склееный – скле́єний.
Склеивание – скле́ювання, скле́єння. Склеивать, -клеить – скле́ювати, скле́їти.
324