Словник технічної термінології
Сболчивать, -тить (стягивать болтами) – прогоничува́ти, спрогоничува́ти. Сбор – збір (збо́ру).
Сборка (вообще) – збира́ння, зібра́ння;с. (машины, вагона) – склада́ння; с., плотн. –
в’яза́ння; с. на весе, навесная сборка – с. нависне́; с. в замок – в. в замо́к; с. в зуб – в. в зуб; с. клином – в. кли́ном; с. в паз – в. в ґа́ру; с. в полдерева – в. в півде́рева; с. в шипы – в. до уше́й; с. в шпунт – в. в ґа́ру.
Сборник – збира́льник (-ка).
Сборный – збірни́й, збира́льний; с. коробка (в топке) – димозбір́ ник (-ка).
Сборочная, сборочный зал – склада́льня.
Сборочный – склада́льний; с. зал, сборочная – склада́льня; с. место – складо́вище.
Сборщик (паровозов, вагонов, машин) – склада́льник (-ка).
Сбраживание – зферменто́вування, зферментува́ння.
Сбрасывание – скида́ння.
Сбраживать, -родить – зферменто́вувати, зферментува́ти. Сбрасыватель – скида́ч (-ча́).
Сбрасывать, -росить – скида́ти, ски́нути. Сбрасывающий (аппарат) – скида́льний. Сброс, горн. – скид (-ду).
Сбросовый – скидни́й. Свайка – па́лька.
Свайный – пальови́й; с. башмак – за́ківка; с. бойка – заби́вання паль; с.-бойный – пальобій́ ний.
Сваленный (сброшенный) – ски́даний; с. (о сукне) – зва́ляний.
Сваливать, -лить (сбросить) – скида́ти, ски́нути; . (о сукне) – зва́лювати, звали́ти. Свалка (сбрасывание) – скида́ння, ски́дання; с. (сукна) – зва́лювання, зва́лення; с.,
свалочное место – смітничи́ще.
Свалочный – скидни́й; с. место, свалка – смітничи́ще. Сваляться, -литься (о сукне) – обва́люватися, обваля́тися. Сварение (олифы) – зва́рення.
Сваренный (о металлах) – зва́рений. Свариваемость – зва́рність (-ности). Сваривание – зва́рювання, зва́рення. Сваривать, -рить, -ся – зва́рювати, звари́ти, -ся.
Сварка (результат) – звар (-ру); зва́рення; с.процесс() – зва́рювання; с. автогенная – з-ня автоге́нне; с. ацетиленовая – з. ацетилено́ве; с. водородно-кислородная – з. водне́вокисне́ве; с. кузнечная – з. кова́льське; с. плавильная – з. топи́льне; с. термитная – з. терміто́ве; с. точечная – з. точкове́; с. электрическая – з. електри́чне.
Сварочный – зварни́й.
Сварщик – зва́рювач (-ча); с. автогенный – з. автоге́нний.
Свая – па́ля; с. грунтовая – п. грунто́ва; с. квадратная – п. квадрато́ва; с. коренная – п. головна́; с. маячная (направляющая) – п. сторожко́ва; с. металлическая – п. метале́ва; с. металлическая винтовая – п. м. ґвинтова́; с. мостовая – п. мостова́; с. набивная – п. набивна́; с. направляющая (маячная) – п. сторожова́; с. опорная – п. опо́рна; с. отбойная – п. відбивна́; с. откосная (для укосины) – п. упо́рна; с. подкосная – п. косяко́ва; с. подмосточная – п. підмістко́ва; с. пробная – п. спробна́; с. упорная – п. упо́рна; с. трубчатая – п. трубча́ста; с. цилиндрическая – п. циліндри́чна; с. шпунтовая – п. ґаро́вана; с. якорная – п. при́кільна; с. ярусная – п. осадо́ва.
Свежий – свіж́ ий; с. ветер – до́брий віт́ ер (-тру); с.-выломанный – свіж́ о-ви́ламаний. Свеивать, -веять – звію́ вати, звія́ ти.
Свекловичный – буряко́вий; с. вилы – бармаки́ (-ків́ ). Свеклокопатель – бурякокопа́ч (-ча́). Свекломойка – бурякоми́йниця.
Свеклорезка – бурякоріз́ ка.
Свеклосахарный – бурякоцукро́вий; с. завод – цукрова́рня; с. производство (дело) – цукрова́рство.
Сверкание – бли́скання.
Сверкать, -нуть – бли́скати, бли́снути. Сверкающий – блискотли́вий.
Сверление – свердлін́ ня, све́рдлення; с. (дыр в дереве) – провір́ чування, прове́рчення. Сверлильный (прибор, машина) – свердлови́й; с. станок – свердля́рка.
315
Сверлильщик – свердлій́ (-лія́). |
|
Сверлить – свердли́ти, вертіт́ и. |
|
Сверло – све́рдло; с. коронное (коронка) – с. вінце́ве; с. навертное – прау́шник (-ка); с. |
|
пазовое – с. ґарове́; с. с двумя лезвиями – с. дволезо́ве; с. спиральное – с. спіра́льне; с. |
|
центровое |
– с. центрове́. |
Сверловый |
– свердлови́й. |
Свернутый |
– зви́нений, змо́таний; с., сложенный – зго́рнений. |
Свертный – закрутни́й; с. шкив – склада́ний кру́тень; с. гайка – хуткозлу́чник (-ка́) |
|
рука́вний. |
|
Свертывание – звива́ння, звиття́, змо́тування, змота́ння; с. (складыв.) – згорта́ння, |
|
зго́рнення; с. (винтами) – скру́чування, скру́чення. |
|
Свертывать, -нуть – звива́ти, зви́нути, змо́тувати, змота́ти; с. (винтами) – скру́чувати, |
|
скрути́ти; с. (складывать) – згорта́ти, згорну́ти. |
|
Сверхмагистраль – надмагістра́ля. |
|
Сверхмагистральный – надмагістра́льний. |
|
Сверхмощный (о силовой установке) – надпоту́жний. |
|
Сверхурочный – позачерго́вий, наднормо́вий. |
|
Свес – зви́сок (-ска); с. (солом. кровли) – стріх́ а. |
|
Свет – світ́ ло; с. боковой – с. бічне́; с. верхний (в помещении) – с. горіш́ нє; с. газокалильный |
|
– с. газожарове́; с. излишний – с. за́йве; с. калильный – с. жарове́; с. окрашеный – с. |
|
заба́рвлене; с. отраженный – с. відби́те; с. полуотраженный – с. напіввідби́те; с. |
|
полурассеянный – с. напіврозсія́ не; с. потерянный – с. втра́чене; с. потолочный – с. |
|
стельове́; с. рассеянный – с. розсія́ не; с. солнечный – с. со́нячне; с. тусклый – с. тьмя́не; с. |
|
фосфорический – с. фосфори́чне; с. цветной – с. кольоро́ве; с. электрический – с. |
|
електри́чне; с. зажигать, -жечь – с. засвіч́ увати, засвіти́ти. |
|
Светильный – світи́льний. |
|
Светильня |
– ґніт (ґно́ту). |
Светить, -ся – світи́ти, -ся. |
|
Светлый – я́сний; с.-голубой – я́сно-блаки́тний; с.-желтый – я́сно-жо́втий; с.-зеленый – |
|
я́сно-зеле́ний; с.-красный – я́сно-черво́ний; с.-фиолетовый – я́сно-фіялко́вий. |
|
Световой – світлови́й; с. техника, фототехника – світлоте́хніка. |
|
Светоизлучение – світлопромінюва́ння, світлопроміньо́вання. |
|
Светокопировальный (о бумаге) – світлокопіюва́льний. |
|
Светокопирование – світлокопіюва́ння, світлокопійо́вання. |
|
Светонепроницаемость, светонепрозрачность – несвітлопрозо́рість (-рости). |
|
Светонепроницаемый, светонепрозрачный – несвітлопрозо́рий. |
|
Светопечатание – світлодрукува́ння, світлодру́к (-ку). |
|
Светопечатня – світлодрука́рня. |
|
Светописный – фотографіч́ ний. |
|
Светопись, |
фото – фотогра́фія. |
Светопроницаемость – світлопрозо́рість (-рости). |
|
Светопроницаемый – світлопрозо́рий. |
|
Светопрочность – світлотри́вкість (-кости). |
|
Светопрочный – світлотривки́й. |
|
Светорассеивающий – світлорозсівни́й. |
|
Светорассеяние, хроматизм – світлорозсію́ вання, світлорозсія́ ння. |
|
Светосигнал – світлога́сло. |
|
Светосигнализация – світлогаслува́ння; с. (наука) – світлогаслівни́цтво. |
|
Светосигнальный – світлогаслови́й. |
|
Светосила (об’ектива) – світлозмо́га. |
|
Светосильный – світлозмо́жний. |
|
Словник технічної термінології |
|
Светофильтр – світлоціди́ло.
Светофор – світлогасліве́ць (-вця́); га́сло світлове́. Светочувствительность – світлочутли́вість (-вости).
Светочувствительный – світлочутли́вий. Светящийся – світни́й.
Свеча, свечка – свіч́ ка; с. зажигательная – с. запальна́; с. сальная – с. лойова́; с. парафиновая – с. парафіно́ва; с. стеариновая – с. стеарино́ва; с. фарфоровая (ЧемберленаПастера) – водочи́сник (-ка) порцеляно́вий.
Свечение – свіч́ ення; с. лиловое – с. бузко́ве; с. розово-фиолетовое (рентгеновск. труб.) –
316
Словник технічної термінології
с. роже́во-фіялко́ве.
Свечеобразный (о лампочке) – свічкува́тий.
Свечной – свічкови́й; с. завод – свічка́рня; с. производство – виробни́цтво свіч́ кове, свічка́рство.
Свешивание – звиса́ння.
Свешиваться, -ситься – звиса́ти, зви́снути. Свивание – звива́ння, звиття́.
Свивать, свить, -ся – звива́ти, зви́ти, -ся. Свилеватость (древесины) – зави́лькуватість (-тости). Свилеватый (лес) – зави́лькуватий.
Свинец – о́ливо; с. губчатый – о. губча́сте; с. листовой – о. аркуше́ве; с. рольный – о. сувій́ не; с. чушковый – о. бабкове́.
Свинка, метал. – вили́ванець (-нця); с-ки (в плотине) – о́щепи (-пів); с-ки крепостные – о. закріпні.́
Свинчивать, -тить – зґви́нчувати, зґвинти́ти. Свинцование, освинцование – оливува́ння, оливо́вання.
Свинцовый – олив’я́ний; с. белила – бле́йвас (-су); с. завод – олива́рня. Свинченный – зґви́нчений.
Свинчивание – зґви́нчування, зґви́нчення. Свисток – сви́стик (-ка́); с. паровой – с. парови́й. Свита пластов – ни́зка версто́в.
Свищ (в металле) – свищ (-ща́).
Свободный – віл́ ьний; с. база (вагона) – рухо́ме міжвіс́ ;сяс. насадка (колеса на ось) – рухо́ме наса́дження; свободно-висящий (стрелка магнита) – віл́ ьно-висни́й; .-лежащий –
віл́ ьно-ле́жний, незакріп́ лений; с.-падающий – віл́ ьно-спадни́й; . подвешенный – віл́ ьнопоче́плений.
Свод – склепін́ ня; с. (горна) – сльо́си (сльос); с. богемский – склепін́ ня боге́мське; . бочарный – с. бочкува́те; с. бутовый – с. буто́ве; с. веерный – с. віяло́ве; с. в виде зонта –
с. шатрикува́те; с. винтообразный – с. ґвинтува́те; с. горшечный – с. горшкува́те; с. декоративный – с. декорати́вне, оздо́бне; с. дырчатый – с. дірча́сте; с. звездчатый – с. зіркува́те; с. зеркальный – с. люстрове́; с. кольцеобразный – с. кільцюва́те; с. коробовый –
с. многоцентро́ве; с. косой цилиндрический – с. ко́се циліндри́чне; с. крестовый – с. хреща́те; с. купольный – с. баня́сте; с-ды к. (гончар. печи) – сльо́си (сльос); с. литой (бетонный) – с. ли́те; с. лотковый – с. лотоко́ве; с. монастырский – с. манасти́рське; с. наклонный – с. похи́ле; с. обратный (почвенный) – с. обе́рнене; с. парусный – с. куля́сте; с. п.-сомкнутый – с. полувітри́льне; с. под’емистый – с. стрімке́; с. ползучий – с. спади́сте; с. полупарусный – с. півкуля́сте; с. полусомкнутый – с. напівза́мкнене; с. полуциркульный –
с. півколо́ве; с. прямой цилиндрический – с. прямоциліндро́ве; с. сетчатый – с. сітча́сте; с. сомкнутый – с. за́мкнене; с. стрельчатый – с. готи́чне, стрілува́те; . сферический – с. сфери́чне; с. цилиндрический – с. циліндри́чне; с. элипсоидный – с. еліпсо́їдне.
Сводить, свести – зво́дити, зве́сти.
Сводка – зве́дення; с. (чертежа на кальку) – перерисо́вування, перерисува́ння. Сводный – зве́дений; с. (отн. к своду) – склепін́ ний.
Сводообразный – склепіннюва́тий. Сводчатый – склепін́ ний.
Свойлачивание (волокна) – зва́лювання, зва́лення. Свойлачиваться, -лочиться – зва́люватися, звали́тися.
Свойственный – власти́вий.
Свойство – власти́вість (-вости); с. смазывающее – масти́льність (-ности). Сворник – шво́рень (швір́ ня); с. передковый – ш. передко́вий. Связанный – зв’я́заний.
Связка (предметов) – в’я́зка; с. (табаку) – папу́ша; с., связь, стр. – по́в’язь (-зи); с. крестообразная – п. хреща́та.
Связность – спій́ ність (-ности). Связный – спій́ ний.
Связывать, -зать – зв’я́зувати, зв’яза́ти.
Связывающий – зв’язни́й.
Связь – зв’язо́к (-зку); с., стр. – по́в’язь (-зи); с. автотрансформаторная – зв’язо́к автотрансформа́торний; с. брусковая, мук. – п. брускова́; с. вертикальная – п. прямови́сна; с. ветровая – п. противітро́ва; с. возвратная – п. зворо́тна; с. двухсторонняя
317
Словник технічної термінології
(между двумя пунктами) – зв’язо́к двобіч́ ний; с. дышловая, с.-х. – п. ди́шельна; с. емкостная – зв’язо́к є́мнісний; . индуктивная – з. індукти́вний; с. короткая (в котле) – п. коро́тка; с. лапчатая (в топке паровоза) – п. лапа́ста; с. обратная – з. обе́рнений; с. пластическая (между трамвайными рельсами) – п. пласти́чна; с. полосовая, мук. – п. штабова́; с. поперечная – по́в’язь попере́чна; с. поперечная (в ковровом станке) – берви́на;.с. продольная – п. подо́вжна; с. прямая – з. про́стий; с. распорная – п. розпірна́; с. сильная – з. міцни́й; с. слабая – з. мали́й; с. тормозная – п. гальмівна́; с. трансформаторная – з. трансформа́торний.
Сгиб – згин (-ну); с. (место) – за́гинка. Сгибание – згина́ння, зігнуття́. Сгибатель – згина́ч (-ча́).
Сгибать, -согнуть, -ся – згина́ти, зігну́ти, -ся. Сгибающий – згинни́й.
Сглаживание – вирів́ нювання, ви́рівняння. Сглаживать, -ладить, -ся – вирів́ нювати, ви́рівняти, -ся.
Сгон (воды, труб) – зганя́ння, згін (зго́ну); с., сплав (леса) – сплав (-ву). Сгонка – зганя́ння; с. (плотов) – сплавля́ння.
Сгонный – згін́ ний.
Сгонять, согнать – зганя́ти, зігна́ти; с. (плоты) – сплавля́ти, спла́вити. Сгораемость – спа́люваність (-ности), згоря́ність (-ности).
Сгораемый – спа́люваний, згоря́ний. Сгорание – згоря́[а́]ння; с. полное – з. цілкови́те. Сгорять, -реть – згоря́[а́]ти, згоріт́ и.
Сгромождать, -моздить – згрома́джувати, згрома́дити. Сгромождение – згрома́джування, згрома́дження. Сгружать, -зить – виванта́жувати, ви́вантажити. Сгустеть – загу́снути, згу́снути.
Сгущаемость – згу́щуваність (-ности). Сгущаемый – згу́щуваний.
Сгущать, -стигь – згуща́ти, згусти́ти.
Сгущаться, сгуститься – загуса́ти, загу́снути, гу́снути, згу́снути. Сгущение – згуща́ння, згу́щення.
Сгущенный – згу́щений. Сгущенность – згу́щеність (-ности). Сдавание – здава́ння.
Сдавать, сдать (работы, груз) – здава́ти, зда́ти. Сдавленный – сти́снений.
Сдавленность – сти́сненість (-ности). Сдавливаемый – сти́скуваний. Сдавливаемость – сти́скуваність (-ности). Сдавливание – стиска́ння, сти́снення. Сдавливать, -вить – стиска́ти, сти́снути. Сдаточный (ведомость и пр.) – здава́льний. Сдатчик – здава́льник (-ка).
Сдача (работ) – здава́ння, зда́ння. Сдвиг – зсов (-ву); с. боковой – з. бічни́й.
Сдвигание – зсува́ння, зсу́нення; с., геол. – пересува́ння, пересу́нення; с. поперечное – зсува́ння попере́чне.
Сдвигать, сдвинуть, -ся – зсува́ти, зсу́нути, -ся. Сдвижной – зсувни́й; с. окно – відсувне́ вікно́. Сдвинутый – зсу́нутий.
Сдвоенный – подво́єний.
Сделать – зроби́ти; с. выкружку – ви́круглити. Сдельный (о роботе, плате) – закладни́й, відрядни́й. Сдельщик – закладни́к, відря́дник (-ка́). Сдергивание – зрива́ння, зірва́ння.
Сдергивать, -рнуть, -ся – зрива́ти, зірва́ти, -ся. Сдерживание – стри́мування, стри́мання. Сдерживать, -жать – стри́мувати, стри́мати. Сдувание – здму́хування, здува́ння, здуття́.
318
Словник технічної термінології
Сдувать, сдуть – здму́хувати, здмухну́ти, здува́ти, зду́ти. Себестоимость – собіва́ртість (-тости).
Север – пів́ ніч (-ночи); с.-восток – північ́ ний схід (схо́ду); .-запад – північ́ ний за́хід (-ходу); с.-магнитный – північ́ но-магне́тний.
Северный – північ́ ний; с.-восточный – північ́ но-схід́ ній; с.-западный – північ́ но-за́хідній. Севозапашник – посівозао́рювач (-ча).
Сегмент – сегме́нт (-та), відріз́ ок (-зка). Сегментный – сегменто́вий, відрізко́вий. Седелка – сіде́льце; с. (планки хомута) – ле́щатко. Седельный – сіде́льний.
Седельщик – сідля́р (-ра́).
Седло – сідло́; с. бандажное – с. шинове́; с. рукавное, пож. – с. кишкове́. Седловина – сідлови́на.
Седлообразный – сідлува́тий.
Сезон – сезо́н (-ну). Сезонный – сезо́нний.
Сейсмограф – сейсмо́граф (-фа). Секанс – се́канс (-су).
Секатор (садовый) – но́жиці садові.́ Секретный (замок) – секре́тний. Секстант – секста́нт (-ту).
Сектор – се́ктор (-ра), ви́різок (-зка); с. вставной – с., в. вставни́й; с. неполнозубый – с., в. неповнозу́бий; с. ребристый – с., в. ребро́ваний; с. сплошной – с., в. суціл́ ьний; с. управления – с., в. керува́льний.
Секторный – се́кторний, вирізко́вий. Секудна – секу́нда.
Секундный – секу́ндний. Секундомер – секундомір́ (-ра). Секущий – січни́й.
Секциональный (котел) – секцій́ ний.
Секционированный – секціоно́ваний.
Секционировать – секціонува́ти. Секционный, электр. – секцій́ ний.
Секция – се́кція; с. (участок дока) – дільни́ця; с. (обмотки) – мо́ташка. Селективный (о защите) – селекти́вний, вибір́ чий.
Селекция – селе́кція, до́бір, ви́бір (-бору); с. двойная – с,. д. подвій́ на, -ий. Селен – селе́н (-ну).
Селеновый – селено́вий. Селенотипия, тип. – селеноти́пія.
Селитра – саліт́ ра; с. калиевая – с. калій́ на; с. чилийская – с. содо́ва, с. чилій́ ська. Селитренный (о сеялке) – салітря́ний; с. завод – салітра́рня.
Селитровар – салітрова́р (-ра). Селитроварня – салітрова́рня.
Сельскохозяйственный – сіл́ ьськогоспода́рський. Сельфактор, текст. – сельфа́ктор (-ра).
Семафор – семафо́р (-ра); с. блокировочный – с. блоківни́й; с. входной – с. вхідни́й; с. выходной – с. вихідни́й; с. двухзначный – с. двопока́зний; с. карликовый – с. ка́рлико́вий; с. маршрутный – с. маршру́тний; с. многокрылый – с. многору́кий; с. однокрылый – с. однору́кий; с. проходной – с. прохідни́й; с. указательный – с. указни́й; с. трехзначный – с. трипоказо́вий.
Семафорный – семафо́рний. Семигранник, мат. – сьомистін́ ник (-ка). Семиугольник – сьомику́тник (-ка).
С’емка – здійма́ння; с. буссольная – з. бусо́льне; с. глазомерная – з. на о́ко, окомір́ че; с. жанровое, фото – з. жанрове́; с. инструментальная – з. струменто́ве; с. ландшафтная –
з. крайови́дне; с. межевая – з. межове́; с. мензульная – з. ме́нзульне; с. моментальная – з. миттьове́; с. ориентирная – з. орієнто́вне; с. поверочная – з. перевір́ че; с. полигонная – з. поліго́нне; с. портретная – з. портре́тне; с. ситуационная – з. ситуацій́ не; с. техническая
– з. техніч́ не.
С’емник для масла – масти́ло-здійма́ч (-ча́).
319