Материал: Ru-Uk Dictionary of Technical Terminology (1928)

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Словник технічної термінології

выпуклая – по́кришка опу́кла; . откидная – ля́да відкидна́; . от’емная (в приборе) – віќ о здійма́не; к. плоская – п. пло́ска; к. пригнанная – віќ о припасо́ване; к. пустотелая – п. порожни́ста.

Крюк – гак (-ка́); к., багор (для вытягивания пней) – оче́па; к. (в одежде) – гапли́к (-ка́); . безопасный – гак безпе́чний; к. дверной – г. две́рний; к. двойной – г. подвій́ ний; к. заершенный – г. зайо́ржений; к. замкнутый – г. за́мкнений; к. ломовой – г. лама́льний; к. петельный, воротная петля с крюком, стр. – г. завісо́вий; к. поддерживающий – г. підтримни́й; к. пожарный – г. поже́жний; к. раздвижной – г. розсувни́й; к. стенной – г. настін́ ний; к. сцепной – г. зчіпни́й; к. тяговой – г. тяглови́й; к. фонарный – г. ліхта́рний.

Крюковой – гакови́й. Крюмер, с.-х. – кру́мер (-ра).

Крючек – гачо́к (-чка́); . вальковой – г. орчико́вий, баркови́й; . ветровой – г. вітряни́й; к. дверной – за́щіпка; к. деревянный – клю́ ча; к. подвесной – г. почіпни́й; к. проборный

клю́ чка; к.-трезубец – гачо́к тризу́бий. Крючковатый – гачкува́тий. Крючковой – гачкови́й.

Крючкообразный – гачкува́тий.

Крючник (делающ. крючки) – гачка́р (-ря); к. (грузчик) – ванта́жник (-ка). Кряж (дерева) – окоре́нок (-нка); к. (горный) – кряж (-жа́).

Ксилография – ксилогра́фія. Ксилолин, бум. – ксилолін́ а. Ксилолиновый – ксилоліно́вий. Ксилолит – ксилоліт́ (-ту). Ксилолитовый – ксилоліто́вий. Ксилометр – ксиломе́тер (-тра).

Куб – куб (-ба); к. запарный (для клепок) – к. запарни́й; к. перегонный – ле́мбик (-ка); к. холодильный – к. холодни́й.

Кубатура – кубату́ра.

Кубик – ку́бик (-ка); к. пробный – к. (с)про́бний. Кубиковый (о мостовой) – кубико́вий.

Кубический – кубіч́ ний; к. содержание, об’емное – обсяго́вість (-вости); об’є́мність (- ности).

Кубление, кубование, текст. – кубува́ння, кубо́вання. Кубовый, текст. – кубови́й.

Кубрик – мурня́; к. навесной – м. почіпна́. Кувалда – вершля́г (-га́).

Куглерский (валик) – ку́глерський.

Кудель – ку́жіль (-желя); к. (на гребне) – ми́чка. Кудельный – ку́жільний.

Кузнец – кова́ль (-ля́).

Кузнечный – кова́льський; к. дело, ремесло – кова́льство (-ва). Кузница – ку́зня.

Кузов (вагона, телеги) – я́щик (-ка); к плетенный (автомобиля) – я. пле́тений.

Кузовщик – ящика́р (-ря́).

Куколеотборник – кукільни́ця.

Кукурузный (о сеялке) – пшінкови́й. Кукурузодробилка – пшінкодроба́рка. Кукушка-паровоз – те́ндер-паротя́г (-га).

Кулак – кула́к (-ка́); ., кувалда – бия́к (-ка́); ., деревян. зуб – па́лець (-льця); к. (зубчатого колеса) – зуб (-ба); к. впускной – к. впускни́й; к. выдвижной – к. висувни́й; к. выпускной

к. випускни́й; к. зажимной – к. затискни́й; к. поворотный – к. поворітни́й; к. поршневой – к. толоко́вий.

Кулачек – кулачо́к (-чка́); . вращающийся – к. оберто́вий. Кулачковый – кулачко́вий.

Кулачный – кула́чний.

Кулер (виногр. сахар) – куле́р (-ру); к. винный – к. ви́нний; к. водочный – к. горілча́ний; к. пивной – к. пивни́й; к. ромный – к. румови́й; к. сахарный – к. цукро́вий; к. уксусный – к. оцето́вий.

Кулибинка (золотопромышл.) – золотоми́йниця. Кулисса – куліс́ ;ак. вращающаяся – к. поворітна́.

125

Словник технічної термінології

Кулиссный – куліс́ ний. Кулон, электр. – куло́н (-на).

Кулонометр – кулономе́тер (-тра).

Культиватор – культива́тор (-ра); к. двухследный – к. двослід́ ний; к. дисковый – к. кружа́льний; к. лемешный – к. леміше́вий; к. ножевой – к. ножови́й; к. отвальный – к. поличко́вий; к. пружинный – к. пружи́нний; к.-севозапашник – к.-сівозагорта́льник (-ка).

Культиваторный – культива́торний.

Культура – культу́ра; к. грядная (болот) – к. грядкова́. Кумач (ткань) – кита́йка.

Кумачный – китайко́вий. Купеческий флот – купе́цька фло́та.

Купировка, купюровка, купюр, тип. – купюрува́ння, купюро́вання. Купол – ба́ня; к. гранный – б. гранча́ста; к. плоский (скуфья) – б. пло́ска; к.

предохранительный – б. запобіж́ на; к. сферический – б. сфери́чна.

Куполообразный – баня́стий; к.-ные своды (ганчарной печи) – сльо́си (сльос). Купольный – баньови́й; к. (в виде купола) – банча́стий.

Купорный гвоздь – паківни́й цвях (-ха́).

Купорос – куперва́с (-су); к. железный – к. заліз́ ний, мелантери́т (-ту); к. медный – к. мід́ ний, си́ній ка́мінь (-меня); к. цинковый – к. цинко́вий.

Купоросный – купервасо́вий.

Купроманган, бронза марганцевая – спиж мангани́стий.

Купэ – купе́ нескл( .).

Купюр – купю́ р (-ру), фа́рба розве́дена. Курак, текст. – кура́к (-ку́). Курвиграф – лукори́с (-са).

Курвиметр (аркометр) – лукомір́ (-ра). Курган – моги́ла; к. межевой – копе́ць (-пця́). Курдюк – кульми́ч (-чу́).

Курдючная овца – вівця́ кульмичува́та. Курительная бумага – папір́ (-пе́ру) цигарко́вий. Курок – куро́к (-рка́).

Курс (напр., хода судна) – на́прям (-му), курс (-су); к. (род кладки) – ряд (-ду). Курсирование – курсува́ння, курсо́вання.

Курсировать – курсува́ти.

Курьерский поезд – кур’є́рський по́їзд (-да, -ду). Кусачки, острогубцы – гострозу́бці (-ців).

Кусковой (сахар, мел) – грудкови́й; к. (о товаре) – шматкови́й.

Кусок (о товаре) – шмато́к (-тка́); . (войлока) – повсти́на; к. (сахару, мелу) – гру́дка. Куски брачные – шматки́ ґанджо́вані.

Куст (свай) – кущ (-ща́).

Кустарник – чагарни́к (-ка́); . мокрый лиственный – ч. мо́крий листвяни́й. Кустарниковый – чагарнико́вий.

Кустарный (изделия, работы) – доморо́бний; к. промысел – доморо́бництво. Кустарь – доморо́б (-ба).

Кустистый – кущува́тий.

Кустование (станций) – кущува́ння, кущо́вання. Кустовой (бык, свая) – кущови́й.

Кусцы, острогубцы – гострозу́бці (-ців). Кухонный – кухе́нний; к. печь – вари́ста піч (пе́чи).

Куча (угля и пр.) – ку́па; к. дровяная – майо́р (-ра); к. д., костер – ставе́ць (-вця́). Кэб – кеб (-ба).

Кювелань (в рудн. креплении) – водонепрони́кливе кріп́ лення. Кювета – куве́та.

Кяриз (водосборная галлерея) – к’яри́з (-зу).

Лабаз, кож. – поміс́ т (-мо́сту). Лабазный, кож. – помосто́вий.

Лабиринт – лабіри́нт (-ту); л. (гидр. буфер) – вирівня́льник (-ка); л. уплотняющий – л. ущільни́й.

Лабиринтный – лабіринто́вий.

Лаборатория – лаборато́рія; л. механическая – л. механіч́ на; л. передвижная – л.

126

Словник технічної термінології

пересувна́; л. пробирная – про́бня; л. химическая – л. хеміч́ на; л. электротехническая – л. електротехніч́ на.

Лабораторный – лаборато́рний; л. фонарь (неактиничный), фото – неактиніч́ ний ліхта́р (- ря́).

Лава – ла́ва; л. (плавучий мосток) – наплавна́ кла́дка; . вулканическая – ла́ва вулканіч́ на. Лавер, сах. – лаве́р (-ра).

Лавирование (о судне) – бардіжа́ння. Лавировать – бардіжа́ти.

Лавка – ла́в(к)а; л. переносная (узкая, без спинки) – ослін́ (-ло́ну).

Лавовый – ла́вовий. Лавр (дерево) – лавр (-ра). Лавровый – лавро́вий.

Лаг, мор. – швидкови́мір (-ра); л. (в лесах) – ліѓ ар (-ря). Лага – ліѓ ар (-ря).

Лагер, подшип – вальни́ця.

Лагерный – таборо́вий. Лагерь – та́бір (-бору). Лагун – діж́ ка. Лагунный – діжко́вий.

Лаз – про́лаз (-зу); л. котлопромывной – п. казанопромивни́й. Лазарет – шпита́ль (-лю).

Лазурный – блаки́тний.

Лазурь – блаки́т (-ту); л. берлинская – б. берлін́ ський. Лайба (украинизм) – ла́йба.

Лайка (кожа) – галу́нка. Лайковый – галунко́вий.

Лак – лак (-ку); л. амиловый – л. аміло́вий; л. асфальтовый – л. асфальто́вий; л. даммаров – л. дамаро́вий; л. диафаничный, тип. – л. діяфаніч́ ний; л. железный – л. заліз́ ний; л. жестяной – л. бляша́ний; л. живописный – л. маля́рський; л. золотильный – л. позолотни́й; л. изолировочный – л. ізоляцій́ ний; л. каретный – л. ґари́тний; л. картинный, живописный – л. маля́рський; л. кожевенный – л. шкіряни́й; л. копаловый – л. копало́вий; л. масляный – л. олій́ ний; л. мебельный, столярный – л. мебле́вий; л. печной – л. пічни́й; л. скипидарный – л. терпентино́вий; л. спиртовый – л. спирто́вий; л. столярный – л. столя́рський; л. толевой – л толе́вий; л. цветной – л. кольоро́вий; л. шпалерный – л. шпале́рний; л. янтарный – л. бурштино́вий; лаком крыть – лакува́ти; л. покрытый – (по)лако́ваний.

Лакирование, -ровка – лакува́ння, полако́вання. Лакированный – лако́ваний, полако́ваний.

Лакировать, полакировать – лакува́ти, полакува́ти.

Лакировка (покров) – полако́вання; л. (процесс) – лакува́ння. Лакировочный – лакува́льний; л. цех – лакува́льня. Лакировщик – лакува́льник (-ка).

Лакмус – ла́кмус (-су).

Лакмусовый – лакмусо́вий; л. бумага – лакмусо́ваний папір́ (-пе́ру). Лаковый – лакови́й; л. бумага – папір́ лако́ваний.

Ламбик, пив. – ля́мбик (-ку).

Лампа – ля́мпа; л. ацетиленовая – л. ацетилено́ва; л. безопасная, электр. – л. безпе́чна; л. бензиновая – л. бензино́ва; л. блочная – л. блочкова́; л. висячая, подвесная – л. висна́; л. газовая – л. газо́ва; л. газо-калильная – л. газо-жарова́; л. генераторная – л. генера́торна; л. детекторная – л. дете́кторна; л. дифференциальная – л. диференція́льна; л. дуговая, электр. – л. лукова́; л. жесткая, рентген. – л. жорстка́; л. измеряемая – л. вимір́ ча; л. калильная – л. жарова́; л. катодная – л. като́дна; л. кварцевая – л. кварцо́ва; л. керосиновая – л. гасова́; л. керосино-калильная – л. гасожарова́; л. компенсированная – л. компенсо́вана; л. многосвечная – л. многосвічко́ва; л. мягкая, рентген. – л. м’яка́; л. накаливания – л. жарова́; л. настольная – л. настіл́ ьна; л. неподвижная – л. нерухо́ма; л. низковольтная – л. низьковольто́ва; л. отражательная – л. відбивна́; л. паяльная – л. лютівна́; л. переносная – л. переносна́; л. пламенная – л. полум’я́на; л. под’емная (стоячая) – л. висувна́; л. полуватная – л. півва́тна; л. предохранительная – л. запобіж́ на; л. пустотная – л. порожня́ва; л. ртутная – л. живосріб́ на; л. рудничная – л. копальне́ва; л. ручная – л. ручна́; л. сигнальная – л. гаслівна́; л. спиртокалильная – л. спиртожарова́; л.

127

Словник технічної термінології

столовая – л. настіл́ ьна; л. угольная (накал.) – л. вугля́на; л. усилительная – л. підсильна́; л. фитильная (керосино-калильная) – л. ґнотова́; л. шахтная – л. копальне́ва, шахтя́на; л. экономическая – л. економіч́ на; л. электрическая – л. електри́чна; л.-качалка – л. хитка́.

Ламповая – лямпів́ ня. Ламповый – лямпо́вий.

Ламповщик (мастер) – лямпа́р (-ра́); л. (зажиг. лампы) – лямпівни́к (-ка́). Лампопечатная бумага – хло́ро-бромо-срібло́ваний папір́ (-пе́ру).

Лампочка – ля́мпочка; л. предохранительная – л. запобіж́ на; л. самодувная – л. самоду́вна; л. свечеобразная – л. свічкува́та.

Ландолэ – ландоле́ неизм( .).

Ландшафтный об’ектив – об’єкти́в (-ва) крайови́дний. Ланолин – ланолін́ а.

Ланолиновый – ланоліно́вий.

Ланцетная, стрельчатая арка – стрілува́тий лук (-ку).

Лапа (врубка) – ла́па; л. буксовая – л. осяни́чна; л. волчья – л. во́вча; л. глухая – л. сліпа́; л. гусиная (в пароочистителе, культиваторе) – ла́па гу́сяча; л. жесткая – л. цупка́; л. заячья (крестовины) – л. за́яча; л. косая – л. ко́са; л. культиваторная – л. культива́торна; л. пароочистительная – л. парочи́сна; л. потайная – л. потайна́; л. почвоуглубительная, с.-х. – л. ґрунтозаглибна́; л. пружинная – л. пружи́нна; л. рыхлительная, с.-х.

розпу́шувальна; л. сквозная – л. наскрізна́; л.-сковородень, сковородник – л.-ка́йка, л. німе́цьким замко́м.

Лапидит – лапіди́т (-ту).

Лапка, с.-х. – ла́пка; л. рыхлительная, с.-х. – л. розпу́шувальна.

Лапчатый – лапа́стий. Ларец, мук. – скри́ня.

Ларь – рунду́к (-ка́); л., мук. – скри́ня; л. (в золотопромышл.) – засіќ (-ка); л. водосодержащий – скри́ня водовмісна́; л. пропускной – с. перепускна́.

Лассирование, -ровка – фарбува́ння, пофарбо́вання; л. блестящая – п. блиску́че. Лассированный – пофарбо́ваний.

Лассировать – фарбува́ти, пофарбува́ти. Ластик, текст. – ла́стик (-ка).

Ласточкин хвост (во врубках) – ластів’я́чий хвіст (хвоста́). Лата (украинизм) – ла́та.

Латунный – мосяже́вий.

Латунь – мося́ж (-жу); л. белая. – м. біл́ ий; л. гильзовая – м. гільзо́вий; л. красная, томпак

томба́к (-ку́); л. листовая – мося́ж аркуше́вий.

Лафет, (в штаб. машине) – лафе́т (-та); л. подкладной – л. підкладни́й.

Лебедка – катери́нка; л. корчевальная – к. корчува́льна; л. паровая – к. парова́; л. ручная – к. ручна́.

Левантин, текст. – леванти́н (-ну). Левантиновый – левантино́вий.

Левиафан (шерстомойн. машина) – левіяфа́н (-на). Левкас – левка́с (-су).

Левкасить – левка́сити, ґрунтува́ти.

Легер, ригель – ба́нтина.

Легерный, лагерный, пив. – ле́герний.

Легирование – легува́ння, лего́вання.

Легированный – лего́ваний.

Легировать – легува́ти.

Легкий – легки́й; л. дымок – димо́к (-мку́) мале́нький, малопоміт́ ний. Легковатый – по́легкий.

Легковой – легкотя́глий; л. движение – повозо́вий рух (-ху). Легковозгораемый – легкозапа́льний, займи́стий. Легковоспламеняемость – легкозапа́льність (-ности), займи́стість (-тости). Легковоспламеняющийся – легкозапа́льний, займи́стий.

Легковращающийся – обертки́й. Легкозагорающийся – займи́стий.

Легкоисправимый – легкопопра́вний. Легкоплавкий – легкотопки́й. Легкоплавкость – легкото́пкість (-кости).

128

Словник технічної термінології

Легкорвущийся (о ремне) – рвачки́й.

Легкосменяемый – легкозамін́ ний.

Легкость – ле́гкість (-кости).

Лед – лід (льо́ду); л. (плавучий) – кри́га; л. (очень тонкий) – ше́рех (-ху); л. (из снегу) –

на́топтень (-тня); л. (на окон. стекле, деревьях) – на́морозень (-зню); л. (первый на реке) –

шуга́; л. (у берега) – за́бережень (-жня); л. донный – кри́га де́нна; л. искусственный . – лід

шту́чний; л. местный – к. місце́ва; л. наносный – к. нагін́ на; л. тронулся – к. скре́сла.

Ледник, тех. – льодо́вня.

Ледниковый – льодовне́вий; л. здание, ледник – льодо́вня.

Ледоделание – льодоро́блення.

Ледоделательный – льодоро́бний; л. завод – льода́рня.

Ледокол (судно) – кригола́м (-му); л. (рабочий) – кригола́мник (-ка).

Ледокольный – кригола́мний.

Ледолом – кригола́м (-ма).

Ледоламный – кригола́мний.

Ледорез – накри́жник (-ка).

Ледорезный – льодоріз́ ний; л. (относ. к ледорезу) – накрижнико́вий.

Ледостав – кригоста́в (-ву).

Ледоставный – кригоста́вний.

Ледоход – кригопла́в (-ву).

Ледоходный – кригопла́вний.

Ледочес – льодоскріб́

(-ре́ба).

Ледяной – льодо́вий; л. запор, затор – за́шерет (-ту); л. кора – на́морозь (-зи).

Леерный – ле́єрний.

 

Лежалый (об угле) – ле́глий.

Лежание на боку (судна) – лежа́ння бо́ком.

Лежать – лежа́ти; л. на боку (о судне) – л. бо́ком; л. пластами – л. су́плаш.

Лежачий – лежа́чий; л. бок (пласта) – ле́жень (-жня), лежа́чий бік (бо́ку).

Лежень, стр. – ле́жень (-жня); л., горн. – спідня́к (-ка́); л. береговой – л. берегови́й.

Лежневой – лежне́вий.

Лежняк, мук, – спідня́к (-ка́).

Лезвие – ле́зо.

 

Лейденская банка – ля́йденська пля́шка.

Лейка, воронка – лій́ ка; л. (лоток) – ри́нва; л. для поливки – полива́йка; л. зерновая – л.

зернова́; л. туковая – л. тукова́.

Лекало, морск. – лека́ло; л. (шаблон) – мо́дло; л. (для вычерчив. крив. линий) – криву́ля.

Лекальный – модло́вий; л. (кирпич) – обрисо́вий.

Лемех (плуга) – леміш́

(-ша́); л. долотообразный – л. долотува́тий.

Лемешный, лемеховый – леміше́вий.

Лемешок – лемішо́к (-шка́); л. двухконечный – л. двокінце́вий; л. долотообразный – л. долотува́тий.

Лемниграф – рівнери́с (-са). Лемпач (кирпич) – лампа́ч (-чу́). Лемпачевый – лампаче́вий.

Лен – льон (льо́ну); л. горный, асбест – азбе́ст (-ту); л.-долгунец – л.-довгуне́ць (-нця́).

Лента – стьо́жка; л. (ремень в транспортере) – пас (-са); л. (широкая) – би́нда; л. асфальтированная – стьо́жка асфальто́вана; . бесконечная – безкрайби́нда; б. (в транспорте) – пас безконе́чний; безкра́йпас (-са); л. дерновая– б. дернико́ва; л. дугообразная – с. дугува́та; л. измерительная, мерительная – с. вимір́ ча; л.

изоляционная – с. ізоляцій́ на; л. кардная, текст. – би́нда чухра́льна; . позументная

гальо́нка; л. прорезиненная – стьо́жка (про)гумо́вана; л. телеграфная – с. телегра́фна; л. тормозная – с. гальмівна́; л. торфяная – б. торфо́ва; л. транспортная (в элеваторе) – пас транспорто́вий; л. хлопчатобумажная – с. бавовня́на.

Лентинит, горн. – лентиніт́ (-ту). Лентовщик – стьожка́р (-ря́).

Лентонажимной, телегр. – стьожконатискни́й. Лентообмоточный – стьожкообмотни́й. Лентообразный – стьожкува́тий. Лентопротяжный – стьожкопосувни́й. Ленточка откосная (в цоколе) – скіс́ ок (-ска).

129