Словник технічної термінології
Контроллер – контро́лер (-ра). Контроль – контро́ль (-лю). Контрольный – контро́льний.
Контур – о́брис, о́бвід (-ду); к. (электрич. цепь) – ко́ло; к. внутренний – о. вну́трішній; к. замкнутый колебательный – ко́ло за́мкнене коливне́.
Контурный – обводо́вий, обрисо́вий; к. (об электр. цепи) – колови́й.
Конус – ко́нус (-су); к. зажимающий – к. затискни́й; к. основной, начальный – к. початко́вий; к. переходной (заклепки) – к. перехідни́й; к. соприкасающийся – к. доти́чний; к. фрикционный – к. тертьови́й.
Конусный – конусо́вий.
Конусообразный – конусува́тий. Конфектная фабрика – цукерка́рня.
Конфигурация – конфігура́ція. Конфорка (в кух. очаге) – фа[о]є́рка. Концевой – кінце́вий.
Концентрат – концентра́т (-ту). Концентрация – концентра́ція.
Концентрирование – концентрува́ння, концентро́вання.
Концентрированный – концентро́ваний.
Концентрировать – концентрува́ти. Концентрический – концентри́чний. Концовка (в бумагопряд.) – кінців́ ка. Коньковый – хребтови́й.
Конюх – стайни́чий.
Конюшня – ста́йня; к. шахтная – с. копальне́ва. Координата – координа́та.
Координатный – координа́тний. Координатограф – координато́граф (-фа). Координация – координа́ція.
Копа (един. счета) (украинизм) – копа́.
Копал – копа́л (-лу). Копаловый – копало́вий. Копальщик – копа́ч (-ча).
Копание – копа́ння; к. (торфа) – різ́ ання, копа́ння. Копать – копа́ти.
Копер – ка́пар (-ра); к. балистический – к. балісти́чний; к. машинный – к. машино́вий; к. надшахтный – к. надшахто́вий; к. о двух ногах, стрелах – к. двоно́гий; к. паровой – к. парови́й; к. пороховой – к. порохови́й; к. ручной – к. ручни́й; к. с воротом – к. барано́вий.
Коперщик – капа́рник (-ка).
Копирка – копіюва́льний папір́ (-пе́ру). Копирный – копіюва́льний.
Копировальный – копіюва́льний; к. машина – копіюва́лка.
Копирование (светописное печатание), фото – копіюва́ння, копійо́вання. Копировать – копіюва́ти.
Копировщик – копіїс́т (-ста). Копка – копа́ння.
Копоть – кіп́ оть (-птю).
Коптеть – коптіт́ и; к. (о лампе) – чадіт́ и. Коптильня – вуджа́рня.
Коптить – ву́дити.
Коптящий (о пламени) – чадни́й; к. (кам. уголь) – курни́й.
Копчение – ву́дження. Копченость – вуджени́на. Копыл – копи́л (-ла́).
Копь – ко́пня; к. (рудник) – копа́льня; к. золотая – золотни́ще; к. известковая – вапни́ще; к. каменносоляная – солони́ця; к. каменноугольная – копа́льня кам’янову́гільна; к. песочная, песчаная – піскови́ще; к. соляная – солони́ця.
Кора – кора́; к. дубовая – к. дубо́ва; к. еловая – к. ялино́ва; к. ивовая – к. лозо́ва; к. ледяная
– на́морозь (-зи); к. мангровая – к. мангро́ва; к. мимозовая – к. мімозо́ва; к. цементная – к. цементо́ва; к. шоссейная – к. сошова́; к. щебеночная – к. скалльова́.
115
Словник технічної термінології
Корабельный – корабе́льний. Корабельщик – корабе́льник (-ка). Кораблестроение – кораблебудува́ння.
Кораблестроительный – кораблебудівни́й; к. завод – корабля́рня, корабе́льня. Кораблестроительство – кораблебудівни́цтво.
Корабль – корабе́ль (-бля́).
Кордон (граница) – кордо́н (-ну); к. (устоя) – на́крайка; к. цокольный – о́блямок (-мка).
Кордонный – кордо́нний; к. (о кордоне устоя) – накрайко́вий; к. (о цокол. корд.) – облямко́вий.
Коренной (вал, подш., цепь, штрек) – головни́й; к. (о породе) – материко́вий; к. основа, текст. – корінна́ осно́ва; к. порода – матери́к (-ка́).
Корень – ко́рінь (-реня); к. дубильный – корна́к (-ку́). Корешок – коріне́ць (-нця́).
Корзина – ко́шик (-ка); к. (большого размера) – кіш (коша́). к.из( соломы) – соло́м’яник (- ка); к. (из лика, ремня) – ко́зуб (-ба); к. (из лозы) – сту́жка; к. рудопод’емная – к. рудопідійма́льний .
Корзинообразный – кошикува́тий.
Корзиночный – кошико́вий. Корзинщик – кошика́р (-ря́). Коричневый – бруна́тний.
Корка – кори́на; к. (плавающ. слой), техн. – шкаруби́ння; к., (в хлебе) – скори́нка; к. (в хлебе нижняя) – спід́ ка.
Корковый – кори́нний. Коркообразный – коринува́тий. Корма – корма́.
Кормовой (о судне) – кормови́й; к. (о пище) – годіве́льний, харчови́й. Кормоупарник – кормопропа́рник (-ка).
Кормчий – керма́нич (-ча).
Корневой – корне́вий; к. вага – ди́шельна штельва́га. Корнедробилка – коренекриши́лка.
Корнерез, с.-х. – коренепідріз́ ник (-ка).
Корнерезка – коренеріз́ ка; к. конично-барабанная – к. коніч́ но-бараба́нна. Короб – ко́роб (-ба).
Коробиться – жоло́битися.
Коробка – коро́бка; к. (ящик с крышкой) – скри́нька; к. (рама оконная или дверная) – хутри́на; к. буферная, ж.-д. – к. відпружнико́ва; к. водомерная – к. водомір́ на; к. водосточная – лія́; к. воздушная – к. повітряна́; к. дверная – хутри́на дверна́; к. домкратная – к. ліваро́ва; к. дымовая, мех. – димни́ця; к. зажимная – к. затискна́; к. золотниковая – к. сувако́ва; к. картонная – к. текту́рна; к. клапанная – к. хлипако́ва; к. месильная – к. міси́льна; к. огневая (в локомоб.) – полум’яни́ця; к. оконная, арх. – хутри́на віко́нна; к. осевая – к. вісна́; к. паропускная – к. паровпускна́; к. парораспределительная – к. паророзподіл́ ьча; к. предохранительная – к. запобіж́ на; к. призматическая (огневая) – к. призмати́чна; к. прислонная – хутри́на вставна́; к. распределительная – к. розподіл́ ьча; к. сборная (сборный дим. канал) – димозбір́ ник (-ка); к. скоростей – к. шви́дкости; к. соединительная – к. злучна́; к. стенная, ящик (для подшипника) – к. настін́ на; к. трубчатая – к. трубча́ста; к. челночная – к. човнико́ва; к.-станина (в маш. Анрена) – коробкува́та сто́вба.
Коробковыдвижной (в спичеч. пр.) – коробковисувни́й. Коробление – жоло́блення.
Коробовый – коробо́вий; к. (об арке кривой) – многоцентро́вий. Коробочка – коро́бочка.
Коробочник – короба́р (-ря́).
Коробочный – коробко́вий; к. фабрика – коробка́рня. Коробчатый – коробча́стий.
Коровий (волос, масло) – коро́в’ячий. Кородробилка – корокриши́лка, товкоду́бня. Кородробильный – корокриши́льний, товкоду́бний. Королек (металла) – витопле́нець (-нця).
Король (шлюза) – поріѓ (-ро́га); к. верхний – п. ве́рхній. Коромысло – коро́мисло.
116
Словник технічної термінології
Коромысловый – коромисло́вий.
Корона (дифференциала) – віне́ць (-нця́); к. (в линиях передачи) – ся́йво.
Коронирование (линии передачи) – сяйвува́ння, сяйво́вання. Коронировать (о линии передачи) – сяйвува́ти.
Коронка – віне́ць (-нця́); коронка алмазная – віне́ць діяма́нтовий; к. горелочная – в. пальнико́вий; к. дробовая – в. шрото́вий; к. зубчатая – в. зубча́стий; к. кольцевая (алмаз, бура) – в. кільцюва́тий.
Коронный, горн. – вінце́вий; к., электр. – сяйвови́й.
Корончатый, коронный – вінце́вий.
Корообдирный – короздир(а́ль)ни́й.
Короочистительный – корочи́сний.
Короткий – коро́ткий. Коротковолокный – коротковолоко́нний. Короткозамкнутый – короткоза́мкнений. Короткозвенный – коротколанко́вий.
Короткопламенный (уголь) – короткополум’я́ний. Короткость – коро́ткість (-кости).
Коротыш – оцу́пок (-пка).
Корпус – ко́рпус (-су); к. надворный – к. надвір́ ній; к. насосный – к. смоко́вий; к. плужный – к. плугови́й; к. цилиндрический – к. циліндри́чний.
Корпусный – ко́рпусний.
Корректировать – коректува́ти.
Корректура (оттиск набора) – коре́кта; к. (процесс) – коректува́ння; к. (результ.) – коректо́вання.
Коррекционный – корекцій́ ний.
Корреспондирующий (о станции) – переказни́й.
Корридор – коридо́р (-ру); к. распределительный – к. розподіл́ ьчий; к. сборный – к. збірни́й.
Корридорный – коридо́рний. Корч (украинизм) – корч (-ча́).
Корчевалка, корчев. машина – корчува́лка.
Корчевальный – корчува́льний.
Корчевание, корчевка – корчува́ння, корчо́вання. Корчевать – корчува́ти.
Корытный – кори́тний; к., корытообразный – коритува́тий.
Корыто – кори́то; к. (реншток) – ришта́к (-ка́); . балластное – к. баласто́ве.
Корытообразный, корытчастый – коритува́тий.
Корье – кора́; к. дубовое – к. дубо́ва. Корьедробилка, кож. – корокриши́лка. Корьерезка, кож. – короріз́ ка.
Коса, с.-х. – коса́. Косвенный – посере́дній. Косилка, с.-х. – коса́рка.
Косина, кось, стол. – косина́.
Косинус, мат. – ко́синус (-са). Косить – коси́ти.
Косичка – коси́ця.
Косметический (крем, производство) – космети́чний.
Косная сталь – косова́ ста́ль (-ли).
Косовичный ходок (для стока воды) – косовик (-ка́).
Косовище – кісся́.
Косогор – косогір́ (-го́ру).
Косой – ко́сий; к. (наискось срезанный) – скісни́й; к. (наиск. лежащий) – навскісни́й; к. двойник (трубы) – штани́ (-нів́; к). наложенный, геод. – на́вскіс накла́дений; . сажень –
косови́й са́жень (-жня); к. стол – трику́тний стіл (стола́). Косослойность, косослой – косошаро́вість (-вости). Косоугольность – скісноку́тність (-ности). Косоугольный – скісноку́тний.
Косоур – під́ сходень (-дня), тяти́ва. Костеобжигание – костопа́лення.
117
Словник технічної термінології
Костеобжигательный, костокальный – костопа́льний; к. печь – костопа́льня.
Костер (крепл.), горн. – кліт́ ка; к. для выжигания древ. угля – стави́ло, ставе́ць (-вця́). Костокальня, сах. – костопа́льня.
Костра, кострика (отброс на ткац. фабр.) – костри́ця.
Кострика, костра – костри́ця.
Костриковатый – костри́чуватий.
Костровая крепь, гор. – кліткове́ закріп́ лення. Костроза, текст. – костро́за.
Костылевый, -льный – бретнале́вий; к. гвоздь – бретна́ль (-ля́). Костылек – бретна́лик (-ка).
Костылеобразный – бретналюва́тий.
Костыль – бретна́ль (-ля́); к. в развилку, анкер для скрепления кладки – а́нкер (-ра) розсо́хуватий; к. двойной – б. подвій́ ний; к. заершенный – б. зайо́ржений; к. кровельный – а́нкер покріве́льний; . стенной, анкер – а́нкер стін́ ний; к. штыкообразный – б. багнетува́тий.
Костыльковый – бретнале́вий; к. гвоздь – бретна́ль (-ля́). Костыльный – бретна́льний.
Кость – кіс́ тка; к. жженая – к. па́лена.
Костюм (одежда) кислотоупорный – о́дяг кислототривки́й. Костянка – костя́шка.
Костяной – кістяни́й, кісткови́й. Костяноугольный – кістяновугля́ний.
Косуля, с.-х. – ра́ло. Косье, косовище – кісся́.
Косяк – кося́к (-ка́); . (в колесе) – дзвоня́к (-ка́); . дверной – одвір́ ок (-рка); к. оконный – лу́тка; к. верхний у дверей и окон – о., л. ве́рхній, -ня.
Косяковый – косяко́вий; к. (об оконном косяке) – луткови́й; к. (о дверном косяке) – одвірко́вий; к. брус – суме́ць (-мця́).
Косятчатый (обод) – дзвоня́стий.
Котел – каза́н (-на́); к. (паровой) – парови́к (-ка́); . барловский – к. барло́вський; к. батарейный – п. батерій́ ний; к. безопасный – п. безпе́чний; к. бучильный, текст. – к. бубніл́ ьний; к. варочный (для тряпья) – к. варни́й; к. вертикальный – к., п. прямови́сний; к. водогрейный – к. водогрій́ ний; к. водотрубный – к. водотру́бний; к. вспомогательный –
к., п. допомічни́й; к. выпарной – к. випарни́й; к. газоводотрубный – п. газоводотру́бний; к. галлерейный – п. галерій́ ний; к. горизонтальный – к., п. позе́мий; к. двойной (цилиндрический) – п., к. подвій́ ний; к. дефекационный, сах. – к. дефекацій́ ний; к. для варки асфальта – к. асфальтова́рний; к. запарной (ситцепеч.) – к. запарни́й; к. запасной –
к., п. запасни́й; к. заторный, пив. – к. затірни́й; к. клеровальный, сах. – к. клерува́льний, очисни́й; к. комбинированный – к., п. комбіно́ваний; к. коробчатый – к. коробча́стий; к. красковарный – к. фарбова́рний; к. литровальный (для рафинирования селитры) – к. літрува́льний; к. морской – п. морськи́й; к. овальный – к. яйцюва́тий; к. одиночный – п., к. одини́чний; к. однокамерный – к., п. однока́мерний; к. осветлительный – к. усто́ювальний; к. Папинов, дигестор (автоклав) – автокла́в (-ва), каза́н Па́пінівський; . паровозный – к., п. паротяго́вий; к. паровой – парови́к (-ка́); . пароходный – п. паропла́вний; к. передвижной – к., п. переставни́й; к. пивоварный – к. брова́рський; к. полутрубчатый – п. півтрубча́стий; к. постоянный (стационар. неподвиж.) – к. нерухо́мий; к. простой цилиндрический – к. п. звича́йний циліндри́чний; к. рабочий – к., п. робо́чий; к. сатурационный – к. сатурацій́ ний; к. составной, сложный – к. складни́й; к. стационарный – п. стаціона́рний; к. судовой – п. суднови́й; к. тряпьеварный – к. ганчір’єва́рний; к. трубчатый – к., п. трубча́стий; к. цилиндрический – к., п. циліндри́чний; к. циркуляционный – к. циркуляцій́ ний, обіго́вий; к.-резервуар – к.- резервуа́р (-ра).
Котельная (помещение для котлов) – казано́вня; к. (для пар. котл.) – парови́чня.
Котельник – казаня́р (-ра́). Котельничий – казаня́рський.
Котельный – казано́вий; к. (о паровом котле) – парови́чний; к. здание, отделение –
казано́вня; к. помещение для пар. котлов – парови́чня; к. камень – на́кипень (-пня).
Котельщик, котельник – казаня́р (-ра́). Котельщицкий, -льничий – казаня́рський.
Котлован – ко́пань (-ни); к. шахтный – к. шахтува́та.
118
Словник технічної термінології
Котловина – в[у]лого́вина. Котловинный – в[у]лого́винний.
Котловой – казано́вий; к. (о пар. котле) – паровико́вий. Котлонадзор – паровикона́гляд (-ду). Котлообразный – казанува́тий.
Котлопитатель – паровико́вий живи́льник (-ка); . автоматический – саможиви́льник паровико́вий, ж. п. автома́тичний.
Котлопромывальный – казанопромивни́й; к. (о пар. котл.) – паровикопромивни́й. Котлостроительный – казанобудівни́й; к. (о пар. котлах) – паровикобудівни́й; к. завод –
казана́рня; к. завод (пар. котл.) – паровикобудів́ ня. Коттонизация – бавовнува́ння льо́ну.
Коупер – ко́впер (-ра).
Коуш, авио – о́чало; к. крестовидный – о. хреща́те; к. сердцевидный, серьга – о. серцюва́те.
Кочегар – парови́чник (-ка); к. истопник – паливни́чий (-ного).
Кочегарка (с паровыми котлами) – парови́чня.
Кочегарный – парови́чний. Кочегарня – парови́чня.
Кочерга – коцюба́; к. железная – к. заліз́ на; к. кузнечная – к. кова́льська. Кочка (на болоте.) – купина́; к-и – куп’я́.
Кочковатый – куп’я́стий. Кочкорез, торф. – купиноріз́ (-за). Кошениль, текст. – черве́ць (-вцю́ ).
Кошка (род крюка), пож. – кіш́ ка; к. (в копре) – хвости́ (-тів́; к). для вытягивания гвоздей –
ла́пиця.
Кошма – повстін́ ь (-ни). Кошмовый – повстіне́вий.
Коэрцитивный (о силе) – затримни́й, коерцити́вний.
Коэффициент – сучи́нник (-ка); к. гидрологический – с. гідрологіч́ ний; к. отдачи, полезного действия – с. вида́тности; к. полезного действия – с. вида́тности; к. пол. действ. гидравлический – с. видат. гідравліч́ ний; к. пол. действ. индикаторный – с. в. індика́торний; к. пол. действ, механический – с. в. механіч́ ний; к. пол. действ. общий – с. в. зага́льний; к. пол. действ. промышленный – с. в. промисло́вий; к. пол. действ. термический – с. в. теплови́й; к. пол. действ, экономический – с. в. економіч́ ний; к. пол. действ. эффективный – с. в. ефекти́вний; к. хозяйственный – с. господа́рчий; к. эксплоатационный, ж.-д. – с. експлоатацій́ ний; к. эффективный – с. ефекти́вний.
Краевой – крає́вий; к. (об угле кристалла) – рубови́й.
Край – край (кра́ю); к-я (посуды) – він́ ця (-нець); к. скошенный – к. скісни́й; к. сточный (сосуда) – він́ ця стічні.́
Крайний – кра́йній; к. (предельный) – грани́чний. Крампование (шерсти) – гремплюва́ння, гремпльо́вання. Крамповать (шерсть) – гремплюва́ти.
Кран – ґрант (-та); к. (под’емный) – звід (зво́ду); к. быстроходный – з. швидкохід́ ний; к. водомерный – ґ. водомір́ чий; к. водопроводный – ґ. водопровід́ ни́й; к. водоразборный – г. водовидавни́й; к. водоспускной – ґ. водоспускни́й; к. воздушный, маш. – ґ. повітряни́й; к. выпускной, паров. – ґ. випускни́й; к. гидравлический – ґ. гідравліч́ ний; к. г. (под’емный) – з. гідравліч́ ний; к. г. поворотный – з., г. поворітни́й;к.. градуированный – ґ. поділко́ваний; к. грузовой – з. ванта́жний; к. двуходовый – ґ. двоходо́вий; к. журавлевый – з. журавле́вий, жураве́ль (-вля́); к. загрузочный – з. засипни́й, заванта́жний; к. запорный (в насосе) – запірни́й; к. индикаторный – ґ. індика́торний; к. инжекционный – ґ. інжекцій́ ний; к. калибрированный – ґ. калібро́ваний; к. клапанный – ґ. хлипако́вий; к. козловой – з. кобили́чний; к. контрольный – ґ. контро́льний; к. маслоспускной – ґ. мастилоспускни́й; к. мачтопод’емный – щоглозвід́ (-зводу); к. мостовой – з. мостови́й; к. м. поворотный – з., м. поворітни́й; к. на козлах, козловой – з. кобили́чний; к. навертный (в бочках) – ґ. накрутни́й; к. настенный – з. настін́ ний; к. однорельсовый – з. однорейко́вий; к. оросительный – ґ. зро́шувальний; к. паровой – ґ., з. парови́й; к. парораспределительный – паророзподіл́ ьчий; к. пеньковой (для удаления пней) – з. корчува́льний; к. переводной – ґ. перевідни́й; к. перегрузочный – з. переванта́жний; к. передвижной – з. пересувни́й; к. питательный – ґ. живи́льний; к. плавучий, торф. – з. плавни́й; к. поворотный – з., ґ. поворітни́й; к. подвижной – з. рухо́мий; к. под’емный – звід (зво́ду); к. пожарный – ґ. поже́жний; к. пожарно-водозаборный – ґ. поже́жно-водовидавни́й; к. поливной – ґ.
119