Материал: Ru-Uk Dictionary of Technical Terminology (1928)

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Словник технічної термінології

Карбю[у]рировать – карбурува́ти.

Карда, кардная машина – чухра́н (-на́); к. проволочная, сукн. – ч. дротяни́й; к. ручная – ч. ручни́й.

Кардан – карда́н (-на); к. двухшарнирный – к. двосуста́вний; к. самосмазывающийся – к. самомасти́льний.

Карданный – карда́нівський.

Кардный – чухра́льний; к. машина – чухра́н (-на); к. шерсть – короткору́нна во́вна; к. отделение (мастерская) – чухра́льня.

Кардочесание – чухра́ння; к. двойное – ч. подвійне́.

Кардощипальный – чухра́льно-щипа́льний; к. машина – чухра́н щипа́льний. Карета – ґари́та.

Каретка – ґари́тка; к. (при накатке ферм) – стано́к (-нка́); . (фезерн. станка) – пере́ставка; к. жаккарда – при́лад (-ду) жакка́рдівський; . катковая – стано́к котко́вий.

Каретник (мастер) – сте́льмах (-ха); к. (помещение) – возо́вня. Каретный – ґарито́вий; к. мастерская, фабрика – стельма́шня.

Карзила, ручная карда, сукн. – чухра́н ручни́й.

Каркас – снасть (-сти); к., арматура (в железобетоне) – ришту́нок (-ку); к. из полосового железа – снасть штабова́; к. проволочный – ришту́нок дротяни́й.

Карман – кише́ня; к. (опора огневой коробки) – опір́ ник (-ка́); . (лопаток в турбине) – ґа́ра; к. (транспортера, элеватора) – ківш (ковша́).

Карманный – кишенько́вий; к. (об опоре огневой коробки) – опірнико́вий; к. жакарда (пазовой) – ґарови́й; к. (об элеват. кармане) – ковше́вий.

Кармин – кармін́ а. Карминный – карміно́вий.

Карнат (сорт каолина) – карна́т (-ту).

Карниз – кару́нка; к. венчающий – к. вінце́ва; к. наружный – к. надвір́ на. Карнизный – карунко́вий.

Кароссери, кузов – я́щик (-ка).

Карта, геогр. – ма́па; к. (игральная) – ка́рта; к. военная– м. військо́ва; к. генеральная – м. генера́льна; к. географическая – м. географіч́ на; к. гипсометрическая – м. гіпсометри́чна; к. дорожная – м. подоро́жня; к. лесная – м. лісова́; к. магнитная – м. магнето́ва; к.

межевая – м. межова́; к. морская – м. морська́; к. орографическая – м. орографіч́ на; к. пластовая – м. верствова́; к. топографическая – м. топографіч́ на; к.-верстовка – м.- верстів́ ка; к.-одно-двух-пяти-верстка – м. дво-три-п’ятиверстів́ ка.

Картер – ка́ртер (-ра); к. предохранительный – к. захисни́й.

Картина – карти́на; к. (в кровельных роботах) – парови́ця.

Картинный – карти́нний; к. лак – маля́рський лак (-ку). Картирование (составление карт) – мапува́ння, мапо́вання. Картовый – мапови́й.

Картографический – мапографіч́ ний.

Картометр – мапомір́ (-ра).

Картон – текту́ра; к. асбестовый – т. азбесто́ва; к. бесструктурный – т. безструкту́рна; к. древесный – т. деревна́; к. переплетный – т. пал(і)яту́рна; к. соломенный – т. соло́м’яна; к. строительный – т. будівна́; к. тряпичный – т. ганчір’я́на; к.-клингерит т.-клінгери́т (- ту).

Картонаж – текту́рництво; к. (изделие) – текту́рівка. Картонажник – текту́рник (-ка).

Картонажный – текту́рний; к. производство – текту́рництво. Картонный – текту́рний; к. производство – текту́рництво. Картонщик (мастер карт. изд.) – текту́рник (-ка).

Картопросекальный, текст. – картовирізни́й.

Картофелелопатель – картоплекопа́ч (-ча́). Картофелемялка – картоплем’я́льниця. Картофельный (крахмал, мука) – картопля́ний.

Карточный (картон, бумага) – карткови́й; к. мастер – картя́р (-ра́); к. производство

картя́рство; к. фабрика – картя́рня. Картузник – кашке́тник (-ка).

Картузная бумага – торбинко́вий папір́ (-пе́ру). Картуша, картушь (плана) – на́пис чолови́й, карту́ша. Карусель – крутіл́ ка.

100

Словник технічної термінології

Карусельный (станок) – крутілко́вий. Карча – корч (-ча́).

Карчеотвод (у мостов) – накорчів́ ниця. Карчеотвозный – корчовіз́ ний; к. шаланда – корчівни́ця.

Карчепод’емница – корчепідо́йма.

Карчепод’емный – корчевитяга́льний.

Карьер – кар’є́р (-ра), ко́пня; к. выработанный – к. ви́браний; к. глинистый – гли́нище; к. известковый – вапни́ще; к. каменный – кам’яни́ще; к. меловой – кре́йдище; к. песчаный

піско́вище; к. соляной – солони́ця; к. торфяной – торфо́вище. Карьерный – кар’є́рний, копне́вий.

Карьерщик (рабочий) – копня́р (-ра).

Касание – до́тик (-ку); к. (дотрагивание) – доторка́ння.

Касательная, мат. – доти́чна. Касательный – доти́чний.

Касаться, коснуться – дотика́тися, діткну́тися; к. (дотрагиваться) – доторка́тися, доторкну́тися.

Каска (пожарная) – шоло́м (-ма).

Каскад – каска́да; к. дифференциальный – к. перехре́щувана, диференция́льна. Каскадный – каска́дний.

Касса – ка́са; к. несгораемая – к. неспале́нна; к. наборная – шрифто́вня. Кассета, фото – касе́та; к. альбомная – к. альбо́мна; к. двойная – к. подвій́ на; к.

магазинная – к. змін́ на; к. одиночная – к. поєди́нча; к. пленочная, роликовая, ролькассета

– ролькасе́та; к. полушторная – к. напівроле́тна; к. шторная – к. роле́тна. Кассовой – касови́й.

Кастор, текст. – касто́р (-ру).

Касторовый, текст. – касторо́вий; к. масло – рицино́ва олія́ , рици́на. Катализ – каталіз́ а.

Каталитический – каталіти́чний.

Катальный – кача́льний; к. доска (для грузов) – котіл́ ьниця; к. д. (для белья) – маґлів́ ниця; к. станок (для белья) – ма́ґель (-гля).

Катание (линий и поверхностей) – ко́чення; к., укатывание – кача́ння; к. (белья) – маґлюва́ння.

Катанный – ка́чаний; к. (катком о белье) – маґльо́ваний. Катать – кача́ти; к. (катком белье) – маґлюва́ти. Катаракт – катара́кта.

Катарактный – катаракто́вий. Катастрофа – катастро́фа. Катастрофический – катастрофіч́ ний. Кататипия, фото – катати́пія. Катеноид – катено́їд (-да).

Катер – ка́тер (-ра). Катерный – ка́терний. Катет – ка́тет (-ту), пря́мка.

Катетометр – катетоме́тер (-тра). Катить, -ся – коти́ти, -ся. Каткий – котки́й, котю́ чий. Катковый – котко́вий.

Каткость – ко́ткість (-кости), котю́ чість (-чости). Катография, фото – катогра́фія.

Катод – като́д (-ду). Катодный – като́дний.

Каток – кото́к (-тка́); . (для белья) – ма́ґель (-ґля); к. (товара) – сувій (-во́ю); к. звездчатый

– к. зірча́стий; к. иглистый – к. голча́тий; к. кольчатый (кольцевой) – к. кільча́стий; к. подвижной – к. рухо́мий; к. простой (гладкий) – к. рів́ ний, гла́дкий; .-п., с.-х. – к. про́стий; к. рубчатый – к. рубча́стий; к. цилиндрический – к. циліндри́чний; к.-трамбовщик

бутина́рка; к.-уплотнитель – к. щільни́чний. Катучий – котю́ чий.

Катушечный – шпуле́вий.

Катушка – шпу́ля, шпу́лькауменш( .); к. (ниток) – міт́ ниця; к. дроссельная – ш. дро́сельна; к. заземляющая – ш. узе́млювальна; к. запальная – ш. запальна́; к. измерительная – ш.

101

Словник технічної термінології

виміро́ва; к. индукционная – ш. індукцій́ на; к. индукционная запальная – ш. індукцій́ на запальна́; к. отражательная – ш. відбивна́; к. плетенная – пле́тена; к. реактивная – реакти́вна; к. сотовая, шпагатная, радио – ш. стільнико́ва; к.-ки-звезды (звездч. бороны) – покотки́ зірча́сті.

Катящийся – котки́й.

Каустик, каустическая сода – їдки́й на́трій (-рію).

Каустический (о линии) – кавсти́чний; к. сода – їдки́й на́трій (-рію). Каучук – кавчу́к (-ку); к. вулканизированный – к. вулканізо́ваний. Каучуковый – кавчуко́вий.

Кафель, изразец – ка́хля.

Кафельный – кахля́ний; к. завод – кахля́рня; к. мастер – кахля́р (-ра); к. производство – кахля́рство.

Качальщик (у пожар. насоса) – смокува́ч (-ча́).

Качание (одно) – по́хит (-ту); к. (с верхним подвесом) – гойда́ння; к. (с нижней опорой) – хита́ння; к. (воды) – смокува́ння, смоко́вання; к. свободное – хита́ння віл́ ьне.

Качательный – хитни́й; к. (при верхнем подвесе) – гойдни́й.

Качать, -ся – кача́ти, -ся; к. (воду) – смокува́ти; к. (при верхнем подвесе) – гойда́ти, -ся; к. (при нижней опоре) – хита́ти, -ся.

Качающийся – хитки́й; к. (при верхнем подвесе) – гойдки́й; к. мостик – місто́к-го́йдалка. Качение – ко́чення.

Качественный – я́кісний.

Качество – я́кість (я́кости); . литейное – я. лива́рна; к. цвета, цветность – ба́рвність (- ности).

Качка, мор. – хитави́ця; к., колебание (жернова) – колива́ння; к. боковая – х. бічна́.

Качкий – хитки́й. Качкость – хи́ткість (-кости).

Кашемир, текст. – кашмір́ (-ру). Кашемирет (ткань) – кашміре́т (-ту). Кашемировый – кашміро́вий. Кашеобразный (о массе) – кашува́тий. Кашица – ка́шка; к. торфяная – к. торфо́ва.

Кашицеобразный – кашкува́тий.

Кашкование, сах., крах. – кашкува́ння, кашко́вання. Кашкованный, сах., крах. – кашко́ваний. Кашковать, сах., крах. – кашкува́ти; -ся – кашкува́тіти. Каштан – кашта́н (-на).

Каштановый – кашта́новий. Каюта – каю́ та.

Квадрант – квадра́нт (-ту); к. азимутальный, геод. – з. азимуто́вий. Квадрантный – квадранто́вий.

Квадрат – квадра́т (-та). Квадратичный – квадрати́чний. Квадратный – квадрато́вий.

Кварц – кварц (-цу); к. дымчатый – димови́к (-ка); к. обожженный – к. па́лений. Кварцевый – кварцо́вий.

Кварцит – кварци́т (-ту). Кварцитовый – кварцито́вий. Квас, кож. – квас (-су).

Квасильный – квас(и́ль)ни́й; . отделение (в винокурне) – кваси́льня. Квасильня, сах. – кваси́льня.

Квасной – квасни́й. Кваснуть – ква́снути.

Квасцевание – галунін́ ня, галу́нення.

Квасцованный – галу́нений.

Квасцоватый – галунува́тий.

Кварцовать, крас. – галу́нити.

Квасцовка – галу́нення. Квасцовый – галуно́вий.

Квасцы – галу́н (-ну́); к. аллюминевые – г. алюміній́ ний; к. хромовокалильные – г. хромо́вий.

102

Словник технічної термінології

Квач (мазилка) (украинизм) – квач (-ча́). Квашение, кож. – квасін́ ня, ква́шення.

Квашня, хлебопеч. – діжа́.

Квершлаг – вбо́чина, попере́чний хідни́к (-ка́). Кедр – ке́дер (-дра).

Кедровый – кедро́вий; к. дерево – кедри́на. Кельма – ке́льня.

Кендыр – ке́ндир (-ра).

Кенеф, кенаф – кене́ф (-фу), кена́фа.

Керамика (декоративная) – кера́міка; (керамич. искусство) – ганча́рство.

Керамиковый – кераміч́ ний; к. (об изделиях); гончарный – ганча́рський. Керамический – кераміч́ ний; к. краска – машля́к (-ку́).

Кератин – керати́на.

Керн, кернер, кернерная наметка, токар. – керно́.

Кернирование – кернува́ння, керно́вання. Кернировать – кернува́ти.

Керография – керогра́фія. Керосин – гас (-су). Керосинка – гасни́ця.

Керосиновый – гасови́й. Керосино-калильный – гасожарови́й.

Керосинопровод – гасопро́від (-воду).

Кессон – кесо́н (-ну); к. с’емный – к. здійма́ний. Кессонный – кесо́нний.

Кианизирование – кіянізува́ння, кіянізо́вання.

Кианизированный – кіянізо́ваний.

Кианизировать – кіянізува́ти. Кианка – кія́нка. Кидальщик – ки́дальник (-ка). Кидание – ки́дання.

Кидать, кинуть – ки́дати, ки́нути. Кидка (челнока) – ки́дання. Кидкий – кидки́й.

Кизяк – кізя́к (-ку́). Килевание (судна) – кілюва́ння.

Килевый – кільови́й; к. арка – пе́рський, цибулюва́тий лук (-ку). Килектор (судно) – кіле́ктор (-ра).

Кило – кіл́ о.

Киловатт – кілова́т (-та); к.-час – к.-годи́на. Киловольт – кілово́льт (-та).

Килограмм – кілогра́м (-ма). Килограммометр – кілограмоме́тер (-тра). Килограф – кілогра́ф (-фа).

Километр – кіломе́тер (-тра); к. полезный, ж.-д. – к. кори́сний. Километровый – кілометро́вий.

Километрофотография – кілометрофотографія́ . Килостер – кіло́стер (-тра).

Киль – кіль (-ля). Кильблок – кільбло́к (-ка).

Кильватер – кільва́тер (-ра).

Кильна английская – кіл́ ьна англій́ ська. Кильсон – кільсо́н (-на).

Кинематика – кінема́тика. Кинематический – кінемати́чний. Кинематограф – кінемато́граф (-фа).

Кинематографический – кінематографіч́ ний; к. будка – кін́ о-бу́дка. Кинематография – кінематографія́ .

Кинемометр – кінемоме́тер (-тра). Кинетика – кіне́тика.

Кинетический – кінети́чний, рухови́й; к. энергия – рухова́ ене́ргія.

103

Словник технічної термінології

Кинетоскоп – кінетоско́п (-па). Кино – кіно́.

Киноаппарат – кіноапара́т (-та). Киноварь – цино́бра. Киноварный – цинобро́вий.

Кино-проекционный – кін́ о-проєкцій́ ний.

Кинос’емка – кіноздійма́ння; к.-с . (предмет) – кінозня́ток (-тка). Кинотеатр – кінотеа́тер (-тру).

Кинотехника – кіноте́хніка. Кинотехнический – кінотехніч́ ний. Киноустановка – кіно́вня, кіноуста́ва. Кинофабрика – кіна́рня, кіновиро́бня.

Киоск – бу́дка; к., столб афишный – афіш́ ник (-ка); к. книжный – я́тка книжкова́; . трансформаторный – бу́дка трансформа́торна.

Кипа – па́ка. Кипение – кипін́ ня.

Киперное переплетение – рядове́ перепліта́ння, перепле́тення. Кипеть – кипіт́ и.

Кипоразбиватель, текст. – пакопуши́ло.

Кипрегель – кіпреге́ль (-ля). Кипучесть – кипу́чість (-чости). Кипучий – кипу́чий. Кипятильный – кип’ятни́й.

Кипятильник – варни́к (-ка́); . для воды – окріп́ ник (-ка). Кипяток – окріп́ (-ро́пу).

Кипящий – кип’я́чий; к. вода – окріп́ (-ро́пу).

Кирза, кирзея (ткань) – кірза́.

Кирка – дзьоба́к (-ка́); м. (для отески камня) – тесе́лка; к. (для наведения борозд в жернове) – оска́рд (-ду); к. односторонняя – д. однобіч́ ний.

Кирковка – дзьобакува́ння, дзьобако́вання. Кирновый – дзьобако́вий.

Кирочка – дзьобачо́к (-чка́); . (каменщичья) – тесе́лка.

Кирпич – це́гла; к. алый – ц. загніч́ ена; к. асфальтовый – ц. асфальто́ва; к. битый – ц. би́та; к. доломитовый – ц. доломіто́ва; к. железняк – ц.-залізня́к (-ку́); . известково-песчаный

ц. вапня́но-піскова́; . кабанчуковый – ц. кабанчуко́ва; к. кварцевый – ц. кварцо́ва́; . клиновой, клинчатый – ц. клинча́ста; к. красный – ц. черво́на; к. легкий – ц. легка́; к. лекальный – ц. обрисо́ва; к. лицевой – ц. личкова́; к. ложковый – ц. довжико́ва; к.

ломанный – ц. ла́мана; к. магнезитовый – ц. магнезито́ва; к. недожженный – ц. недопа́лена; к. облицовочный, лицевой – ц. личкова́; к. обожженный – ц. па́лена; к. обтесанный – ц. обте́сана; к. обыкновенный – ц. звича́йна; к. огнеупорный – ц. вогнетривка́; к. огнеупорный сырой ц.-сире́ць (-цю) вогнетривки́й; . палистовый, гжельский – ц. гже́льська; к. пережженный – ц. перепа́лена; к. подовый – ц. черіне́ва; к. половняк – ц. полови́нчаста; к. половой – ц. підлого́ва; к. пористый – ц. пори́ста; к. пустотелый – ц. порожни́ста; к. пустой, пустотелый – ц. порожни́ста; к. строевой – ц. будівна́; к. торфяной – ц. торфо́ва; к. трубный – ц. дима́рна; к. тычковый – ц. поперечико́ва; к. фасадный, облицовочный – ц. личкова́; к. фасонный – ц. обрисо́ва; к. целый – ц. ціл́ ;ак. шамотный – ц. шамото́ва; к.-сырец ц.-сире́ць (-рцю́ ).

Кирпичеделательный – цеглообро́бний; к. печь, обжигательная печь – випальна́ піч (пе́чи); цеглопа́льня.

Кирпичеобжигательный – цеглопа́льний; к. печь – випальна́ піч (пе́чи), цеглопа́льня.

Кирпичник, кирпичедел – цегля́р (-ра́).

Кирпичный – цегляни́й; к.-красный – цегля́но-черво́ний; к. завод – цеге́льня.

Кирпичедельный, кирпичеделательный – цеглоро́бний; к. завод, кирпичный завод

цеге́льня; к. машина – цеглоро́бка; к. производство – цегля́рство. Кисель, кож. – кисіл́ ь (-лю).

Кисея (ткань) – серпа́нок (-нку). Кисловка – кислотува́ння, кислото́вання. Кислород – ки́сень (-сню).

Кислородный – кисне́вий.

Кислота – кислота́; к. азотная – к. азото́ва; к. ароматическая – к. аромати́чна; к. жирная

104