Материал: Ru-Uk Dictionary of Technical Terminology (1928)

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Словник технічної термінології

Дресвяник, дресвяк – жорства́к (-ка́).

Дресвяность – жорство́вість (-вости). Дресвяный – жорствови́й.

Дрессинг-машина, текст. синг-маши́на.

Дрешер, волчок, текст. – вовчо́к (-чка́). Дриль, дрель – дриль (-ля́).

Дробилка (коры, солода) – криши́лка; д. (руды, камня) – дроба́рка.

Дробильный (для угля, камня) – дроби́льний; д. (для коры, солода) – криши́льний; д. машина, (рудодробилка) – дроба́рка; д. мельница (для угля) – дроба́рка-млино́к (-ка́); д. отделение (для коры, солода) – криши́льня; д. отделение (для руды, камня) – дроби́льня.

Дробильщик – дроба́р (-ря́).

Дробина, пивов. – дроби́на; д. (ружейная) – шроти́на. Дробительный – дроби́льний.

Дробить, раздробить (уголь, камень) – дроби́ти, роздроби́ти; . (кору, солод) – криши́ти, розкриши́ти.

Дробление (угля, камня) – дробін́ ня, дро́блення; д. (торфа, коры) – кришін́ ня, кри́шення. Дробленный – подро́блений; д. (измельченный) – подріб́ нений.

Дробный (мелкий) – дрібни́й; д. (с делениями), ариф. – дробови́й.

Дробовой – дробови́й; д. (о ружейной дроби) – шротови́й.

Дробь, ариф. – дріб (дро́бу); д. (ружейная) – шріт (шро́ту); д. (из рубленных гвоздей, железа) – сіканці́ (-ців́ ).

Дробязник – дріб́ ’язок (-ку).

Дрова – дро́ва (дріви дров); д. (из тонких веток) – гілля́; д. угарные – дрова́ чадні.́ Дровни – ґринджо́ли (-джо́л).

Дрововоз – дрововіз́ (-во́за). Дрововозный – дрововіз́ ний. Дровоклад – дровокла́д (-да). Дровокол – дровору́б (-ба).

Дровокольный – дровору́бний; д. машина – дровоко́лка.

Дровокольня – дровіт́ ня.

Дровонос – дровоно́с (-са).

Дроворуб, дровокол – дровоко́л (-а).

Дроворубный – дровору́бний; д. машина, дровоколка – дровоко́лка. Дровосек – дровору́б (-ба).

Дровосушный – дровосу́шний.

Дровяник, дровокольня – дровіт́ ня.

Дровяной – дров’яни́й; д. куча (для угля) – майо́р (-ра); д. куча (для угля стоячая) – ставе́ць (-вця́).

Дрогет, текст. – дроге́т (-ту). Дрогетовый – дрогето́вий.

Дроги (водовозные) – ка́ри (кар); д. (ломовые) – бе[и]ндюги́ (-гів́ ). Дрожание – тремтін́ ня; д. (сотрясение) – дви́гіт (-готу). Дрожатель, электр. – тремте́ць (-тця́).

Дрожательный – тремтю́ чий; д., (сотрясательный) – двигтю́ чий.

Дрожать, дрогнуть, задрожать – тремтіт́ и, затремтіт́; ид. (сотрясаться) – двигтіт́ и; д. (о свете) – миг(о)тіт́ и.

Дрожащий – тремтю́ чий; д. (о свете) – мигтю́ чий. Дрожжевик – дріжджа́р (-ря́).

Дрожжевой – дріждже́вий; д.-винокуренный – дріждже́во-горілча́ний, ґура́льний; д. завод – дріжджа́рня; д. производство – дріжджа́рство.

Дрожженит (экстракт дрожжей) – дріждженіт́ (-ту).

Дрожжи – дріж́ джі (-джів); д. винные – д. горілча́ні, ви́нні; д. пивные – під́ молодь (-ди́); . односуточные – д. однодобо́ві; д. прессованные – д. гніч́ ені.

Дрожки – дро́жка; д. (беговые) – бігунці́ (-ців́ ). Дроссель – дро́сель (-ля).

Дроссельный – дро́сельний.

Дротовщик (мастер в стекл. производстве) – трубка́р (-ря́).

Дряблость (древесины) – тру́хлість (-лости), трухля́вість (-вости); д. (скважность) – дірча́стість (-стости).

Дряблый (о древесине) – тру́хлий, трухля́вий; д. (о камне) – дірча́стий.

60

Словник технічної термінології

Дрязг (отброс) – по́кидьок (-дька). Дряхлый (о дереве) – спорохніл́ ий. Дряхлость – спорохніл́ ість (-лости).

Дуб – дуб (-ба); д. пробковый – д. корко́вий. Дубень (дуб. вещ.) – дуб (-ба), дуби́ло.

Дубильный – чинбови́й; д., кожевенный завод – чинба́рня; д. корень – корна́к (-ку́); д. чан – квасни́к (-ка́).

Дубильня (кож. завод) – чинба́рня. Дубильщик – чинба́р (-ря́). Дубинник (черн. орешек) – дубів́ ка. Дубить – чини́ти.

Дубление – чиньба́; д. (процесс) – чинбува́ння, чинбо́вання; д. в пересыпку – ч. пересипна́; д. на плаву – ч. плавна́; д. пересыпочное – ч. пересипна́; д. соковое – ч. квасова́; д. скорое

ч. хутка́.

Дубленый – чи́нений. Дублетт, фото – дубле́та.

Дубликат, фото – дубліка́т (-ту).

Дубовый – дубо́вий; д. дерево – дуби́на; дубовых экстрактов завод – дубоекстракто́вня. Дубящий – чинбови́й.

Дуга – дуга́; д. (вольтова) – лук (-ку); д., бугель (часть паропл.) – д. порплице́ва; д. водоиспускающая – д. водовипускна́; д. вольтова – лук во́льтів; д. контактная (трамвая)

– дуга́ доти́чна; . лобовая (в вагоне) – д. чолова́; д. направляющая – д. напрямна́; д. нажимная – д. натискна́; д. трамвайная (буфер) – д. трамва́йна; д. установочная (в плуге)

– д. прикріпна́.

Дуговатый – дугува́тий, дуга́стий.

Дуговой – дугови́й; д. (о вольтовой дуге) – лукови́й. Дугогаситель – лукога́сник (-ка).

Дугообразный – дугува́тий.

Дудка, горн. – ду́дка.

Дужка, ушко – ду́жка; д. передковая (в плуге) – соки́рня.

Дуло (ствола) – ду́ло. Дульный – дулови́й. Дунст, мук. – кришани́на.

Дунстовейка – кришаниновія́ лка. Дуплекс (в часах) – ду́плекс (-са).

Дуплексный – ду́плексний, д.телег( . аппар.) – стріч́ ний. Дуплеть – дупла́віти, здупла́віти.

Дуплистый – дупла́вий. Дупло – дупло́.

Дупловатость – дупла́вість (-вости).

Дупловатый, -истый – дупла́вий.

Дупляк (дупл. дерево) – дупля́к (-ка́).

Дурная, ненастная погода – него́да; д. проводник – пога́ний провідни́к (-ка́). Дутик (выдутое вещ.) – ви́дуток (-тка).

Дутый (пустой) – ду́тий.

Дуть, дунуть – ду́ти, ду́нути: дстекло. ( ) – ду́ти, видима́ти; . (с перерывами) – дму́хати, дмухну́ти.

Дутье – дуття́; д. (с перерывами) – дму́хання; д. паровое – дуття́ парове́; д. раздвоенное – д. двійча́сте.

Дутьевой – дувни́й.

Дух нефтяной (испарение) – со́пух (-ху) нафто́вий. Духовой (печь) – духови́й.

Духовка – духо́вка.

Душ – душ (ду́ши); д. веерообразный – д. віялува́та; д. электрический – д. електри́чна. Душистость – паху́чість (-чости).

Душистый – паху́чий.

Душник – душни́к (-ка́); д. жаровой – д. огрівни́й. Дыба (для под’ема тяжести) – жураве́ль (-вля́). Дым – дим (-му).

Дымарь (украинизм) – дима́р (-ря́); д. фабричный – д. фабри́чний.

61

Словник технічної термінології

Дымволок, дымоволок, боров (на чердаке) – лежа́к (-ка́).

Дыметь (коптиться) – зади́млюватися, задиміт́ ися.

Дымить – диміт́ и, куріт́; ид. (о лампе) – чадіт́ и; д -ся (испускать пар) – парува́ти.

Дымление (печей) – димін́

ня, курін́ ня.

Дымник (отверстие) – кагла́.

Дымница (коптильня) – дима́рня.

Дымный – ди́мний.

 

Дымовник (верт. дым., труба в домах) – ко́мин (-на).

Дымовой – димови́й; д. камера, коробка – димни́ця; д. канал – димохід́ (-хо́ду); . труба

дима́р (-ря); д. т. откидная – дима́р відкидни́й.

Дымоволок, дымволок – лежа́к (-ка́).

Дымогарный – димозга́рний; д. трубка – вогнева́ тру́бка.

Дымок – димо́к (-мку́); д. легкий – д. мале́нький.

Дымооборот – димоо́біг (-гу).

Дымооборотный – димообіго́вий.

Дымоотводный – димовідвідни́й.

Дымопровод – димопро́від (-во́ду).

Дымопроводный – димопровідни́й.

Дымораспределитель – диморозподіл́ ьник (-ка).

Дымораспределительный – диморозподіл́ ьчий.

Дымосожигание – димоспа́лювання, димоспа́лення.

Дымосожигатель – димоспа́льник (-ка).

Дымосожигательный – димоспа́льни́й.

Дымособиратель – димозбір́ ник (-ка).

Дымособирательный – димозбір́ чий.

Дымосос – димосмо́к (-ка).

Дымоход (канал) – димохід́

(-хо́ду); . (труба) – дима́р (-ря́); д. (лежачий боров) – лежа́к (-

ка́); д. опускной – димохід́

доділ́ ьний; д. под’емный – д. догір́ ний; д. сборный, дымосборник

– димозбір́ ник (-ка).

 

Дымоходный – димохід́ ний. Дымчатый – димча́стий. Дымящийся – димли́вий. Дыра – діра́, дір́ ка.

Дыродавильный – діровитискни́й.

Дыропробивальный, -бивной – діропробивни́й.

Дыропробивной – діропробивни́й. Дырорезный – дірорізни́й; д. машина – діроріз́ ка.

Дыросверлильный – свердлови́й, діросвердлови́й; . машина – свердля́рка. Дырочка – дір́ очка; д. (в фотограф. камере) – стено́п (-пу).

Дырчатый – дірча́стий. Дыхательный (аппарат) – ди́хальний.

Дышло (в возу) – ди́шель (-шля); д. (в воловьем возу) – вій́ я́с.(р.); д. (конск. привода) – ви́рло; д., сцепной шатун – гоно́к (-нка́) злучни́й.

Дышловый – ди́шельний.

Дюбель – за́кріпка; д. закреп для ролика – за́кріпка шрубова́. Дюжина – ту́зінь (-зіня).

Дюжинный – тузін́ ний.

Дюйм – цаль (ца́ля); д. водяной – ц. водяни́й; д. торговый – ц. торгове́льний. Дюймовка (доска) – цалів́ ка.

Дюймовый – цале́вий; д. доска – цалів́ ка. Дюкер – дю́ кер (-ра).

Дюна – на́дма. Дюнный – надмови́й.

Дюр-алюминий – дюр-алюмін́ ій (-нію). Дюр-алюминиевый – дюр-алюміній́ ний.

Единица – одини́ця; е. измерительная – о. вимір́ ча; е. техническая – о. техніч́ на. Единичность – одини́чність (-ности); е. (отдельность) – поодино́кість (-кости). Единичный – одини́чний; е. (отдельный) – поодино́кий.

Едкий – їдки́й.

Едкость – їд́кість (-кости).

62

Словник технічної термінології

Езда – їзда́; е. по верху – ї. горо́ю; е. по низу – ї. ни́зом; е. форсировать – їзду́ пришви́дшувати.

Ездить – їз́дити.

Ездовой (о положении ручки контроллера) – їздови́й.

Екорин, техн. – екори́на. Екориновый – екорино́вий.

Еловый – ялино́вий; е. дерево – яли́на.

Елочный – ялинко́вий; е. расположение – розміщ́ ення сосо́нкою. Ель – яли́на.

Емкий (о сосуде) – містки́й. Емкостный – є́мнісний.

Емкость – є́мність (-ности); е., вместимость (сосуда) – міс́ ткість (-кости); е. распределенная – є. розподіл́ ена; е. сосредоточенная – є. ску́пчена; е. удельная – є. пито́ма.

Емок (дверной) – като́к (-тка́). Ендова, стр. – яндила́.

Ерш (гвоздь) – йо́ржень (-жня). Ершенный – зайо́ржений.

Естественность – приро́дність (-ности), натура́льність (-ности). Естественный – приро́дній, натура́льний.

Жабки, электр. – жабки́ (-бо́к). Жавелевый (щелок, вода) – жавеле́вий. Жакет, жаконет, текст. – жаконе́т (-ту).

Жакетовый, жаконетовый – жаконето́вий.

Жаккардовая ткань – жакардо́ва ткани́на.

Жалюзи – жалюзі́ (-зів́; д). самодействующие – ж. автомати́чні, самочи́нні. Жалюзный – жалюзни́й.

Жар – жар (-ру); ж. (один уголь) – жари́на; ж. белокалильный – жар біл́ ий. Жара – спе́ка; ж. (в помещении) – духо́та.

Жарение, поджариванье – сма́жіння, присма́жування. Жарить – жа́рити; ж., поджаривать – сма́жити. Жаркий – жарки́й.

Жаровня (в маслобойке) – жарівни́ця.

Жаровой – жарови́й; ж. (о душниках) – огрівни́й; ж. туша – нутро́ пе́чи; ж. труба (в котле) – жарни́ця.

Жаромер – жаромір́ (-ра), піроме́тер (-тра). Жаропроизводительность (о топливе) – жаровида́тність (-ности).

Жаропроизводительный – жаровида́тний.

Жаротрубный (котел) – жарни́чний.

Жатвенный – жнива́рський; ж. машина, жатка – жнива́рка.

Жатка – жнива́рка; ж. трибковая – ж. трибкова́; ж. цепная – ж. ланцюго́ва; ж.-лобогрейка

– ж.-лобогрій́ ка; ж.-самоскидка – ж.-самоски́дка.

Жать (давить) – ти́снути; ж. (косить) – жа́ти; ж. (выжимать) – вича́влювати. Жатый – жа́тий.

Жбан (кувшин) – жба́н (-на); ж. (на ножках) – поставе́ць (-вця́).

Жгут – джгут (-та́); ж. асбестовый – дж. азбесто́вий; ж. (соломы, травы и т. д.) – скру́тень (-тня); ж. проволочный – дж. дротяни́й.

Жгутовый – джгуто́вий.

Жезл – жезло́; ж. мерный – ж. мір́ че. Жезловоз (рабочий) – жезловіз́ (-во́за). Жезловый – жезло́ви́й.

Же[и]клер – порска́ч (-ча́).

Желатин – желяти́на; ж. взрывчатый – ж. вибухо́ва. Желатиновый – желятино́вий.

Желатинография, тип. – желятиногра́фія. Желвак, авто – жо́вно.

Желе – драглі́ (-глів́ ). Железистый – залізи́стий.

Железка, железко – заліз́ це.

Железнение (бетона) – заліз́ нення.

63

Словник технічної термінології

Железнодорожник – залізни́чник (-ка).

Желез(н)одорожный – залізни́чний.

Железнониккелевый (сплав) – залізонікле́вий.

Железный – заліз́ ний; ж. дорога – залізни́ця; ж. д. висячая – з. висна́; ж. д. воздушная

з. надзе́мна; ж. д. второстепенная – з. другоря́дна; ж. д. горная – з. гірська́; ж. д. городская – з. міська́; ж. д. зубчатая – з. зубча́ста; ж. д. кабельная, канатная – з. коділ́ ьна; ж. д. канатная – з. коділ́ ьна; ж. д. магистральная – з. магістра́льна; ж. д. надземная – з. надзе́мна; ж. д. нормальной колеи – з. нормальноколій́ на; ж. д.

однопутная – з. одноколій́ на; ж. д. окружная – з. обкружна́; ж. д. подвесная – з. почіпна́, висна́; ж. д. подземная – з. підзе́мна; ж. д. полевая – з. польова́; ж. д. пригородная – з. приміська́; ж. д. проволочно-канатная – з. дротя́но-коділ́ ьна; ж. д. промышленная – з. промисло́ва; ж. д. стратегическая – з. стратегіч́ на; ж. д. узкоколейная – з.

вузькоколій́ на; ж. д. цепная – з. ланцюго́ва; ж. д. частная – з. прива́тна; ж. д. ширококолейная – з. ширококолій́ на; ж. лом (желез. частей); – брухт (-ту); ж. пластинка

– бля́шка; ж. цвет – залізоцвіт́ ник (-ка).

Железняк – залізня́к (-ку); ж. бурый – з. бу́рий, лімоніт́ (-ту); ж. глинистый – з. глиня́стий; ж. магнитный – з. магне́тний; ж. шпатовый – скалинце́вий; ж.-кирпич – з.- це́гла.

Железо – заліз́ ;ож. балочное – з. тря[а]мове́; ж. бандажное – з. шинове́; ж. бимсовое – з. биндюго́ве; ж. болтовое – з. прого́ничне; ж. брусковое – з. брускове́; ж. б. квадратное

з. б. квадрато́ве; ж. бульбовое – з. бульба́сте; ж. вальцованное – з. вальцьо́ване; ж. волнистое, волнообразное – з. хвиля́сте; ж. волокнистое – з. волокни́сте; ж. восьмигранное – з. восьмигранча́сте; ж. гальванизированное – з. гальванізо́ване; ж. гофрированное – з. брижува́те; ж. губчатое – з. губча́сте; ж. двусернистое – з. двосірча́сте; ж. двутавровое – з. двоте́тувате; ж. двухаршинное – з. двоарши́нне; ж. желобчатое – з. жолобча́сте; ж. заклепочное – з. нютове́; ж. зетовое, зетообразное – з. зе́тувате; ж. квадрантное – з. квадранто́ве; ж. квадратное – з. квадрато́ве; ж. кованное – з. ко́ване; ж. ковкое – з. ковке́; ж. колонное – з. коло́нне; ж. коробчатое – з. коробча́сте; ж. корытное, корытообразное – з. коритува́те; ж. котельное – з. казано́ве; ж. кричное

з. кри́чне; ж. кровельное – з. дахове́; ж. круглое – з. кру́гле; ж. кузнечное – з. кова́льське; ж. листовое – з. аркуше́ве; ж. литое – з. вили́ване; ж. лотковое – з. лотокува́те; ж. луженое – з. полу́джене; ж. малоуглеродистое – з. бід́ не на вугле́ць; ж. мягкое – з. м’яке́; ж. никкелевое – з. нікле́ве; ж. обручное – з. обручне́; ж. обшивочное – з. обшивне́; ж. оцинкованное – з. поцинко́ване; ж. перегорелое, пережженое – з. перепа́лене; ж. переплетное – з. ра[я]мове́; ж. подковное – з. підко́вне; ж. полосовое – з. штабове́; ж. полукотельное – з. півказано́ве; ж. полукруглое – з. півкру́гле; ж. поручневое – з. бильце́ве; ж. посудное – з. посу́дне; ж. проволочное – з. дротове́; дріт (дро́ту);ж. прокатное – з. вальцьо́ване; ж. профильное – з. про́фільне; ж. прутковое – з. прутове́; ж. пудлинговое – з. пудлінго́ве; ж. раскаленное – з. розжа́рене; ж. рельсовое – з. рейкове́; ж. рифленое – з. карбо́ване; ж. сварочное – з. зварне́; ж. сернистое – з. сірчи́сте; ж. сортовое – з. сортове́; ж. сталистое – з. стали́сте; ж. строительное – з. будівне́; ж. тавровое – з. тетува́те, Т-заліз́; ож. т. двойное – з. двотетува́те; ж. тестообразное – з. тістува́те; ж. трубчатое – з. трубча́сте; ж. угаристое – з. вигарне́; ж. угловое, уголковое

– з. кутівко́ве; ж. универсальное – з. універса́льне; ж. фасонное – з. обрисо́ве; ж. фигурное – з. фігу́рне; ж. хладноломкое – з. холоднола́мке; ж. хлористое – залізо́вий хлора́к (-ку́); ж. хлорное – залізя́ний хлора́к (-ку); ж. цельнорешетчатое – з. суціл́ ьнорешетува́те; ж. цинкованное – з. цинко́ване; ж. черное – з. нефарбо́ване; ж. швеллерное – з. коритува́те; ж. шестигранное – з. шостигранча́сте; ж. шинное – з. шинове́.

Железобетон – залізобето́н (-ну).

Железобетонный – залізобето́нний; ж. дело – залізобетоня́рство. Железоделательный – залізовиро́бни́й; ж. завод – рудня. Железоплавильный – залізото́пний; ж. завод – залізото́пня. Железопрокатный – залізовальцівни́й; ж. завод – залізовальця́рня. Железорезальный, -зный – залізоріз́ ний; ж. станок – залізоріз́ ка.

Железосодержащий (о воде) – залізни́стий.

Железоуглеродный – залізовуглеце́вий. Железоцемент – залізоцеме́нт (-ту). Железоцементный – залізоцементо́вий.

Железк[ц]о – заліз́ це.

Желоб – жо́лоб (-ба); ж. водопроводный – ж. водопровідни́й; ж. дырчатый – ж. дірча́стий;

64