Материал: Melnuchuk_Promuslova biotexnologij

РОЗДІЛ 9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Робота № 45. Визначення біомаси мікроорганізмів ваговим методом

Мета роботи: Вивчення методики визначення біомаси мікроорганізмів ваговим методом.

Обладнання та матеріали: 1) чашки Петрі з культурою мікроорганізмів, 2) культуральна рідина з певною концентрацією мікроорганізмів, 3) фільтри, 4) центрифужні пробірки, 5) чашки Петрі, 6) центрифуга, 7) аналітичні ваги, 8) сушильна шафа, 9) ексикатор.

Цей метод широко застосовують для оцінки росту мікроорганізмів у рідких поживних середовищах. Його можна використовувати й для визначення маси клітин, вирощених на щільному поживному середовищі, однак у цьому випадку мікроорганізми необхідно попередньо ретельно змити з поверхні середовища фізіологічним розчином або водою й перевести в суспензію. Метод не може бути використаний при культивуванні мікроорганізмів на середовищах, до складу яких входять сполуки, не розчинні у воді.

Визначення біомаси складається із трьох послідовних операцій:

1.Доведення маси центрифужних пробірок або фільтрів до постійного значення,

2.Відокремлення клітин мікроорганізмів від культуральної рідини,

3.Визначення їх маси.

Найчастіше визначають масу сухих клітин, хоча іноді можна обмежитися визначенням сирої біомаси. В останньому випадку перший етап відпадає; досить тільки зважити центрифужну пробірку (фільтр), але не доводити її масу до постійного значення. Біомасу зазвичай виражають у грамах або міліграмах на літр культуральної рідини.

1.Доведення маси центрифужних пробірок або фільтрів до постійного значення. Із цією метою фільтри, попередньо покладені у відкриту чашку Петрі, або центрифужні пробірки розміщають у сушильну шафу й висушують протягом 1-2 год. при температурі 80-85°С й 90-100°С відповідно. Потім чашку Петрі з фільтрами або центрифужні пробірки виймають із сушильної шафи й переносять в ексикатор з безводним хлористим кальцієм (СаCl2) або концентрованою сірчаною кислотою. Ексикатор ставлять біля аналітичних вагів, на яких буде проводитися зважування. Через годину фільтри (центрифужні пробірки) зважують із точністю до 0,0001 г. Висушування й зважування повторюють, дотримуючи зазначеної послідовності операцій, доки маса не досягне постійного значення, тобто коливання в її значеннях не перевищать

±0,0001 г.

2.Відокремлення мікроорганізмів від середовища можливо центрифугуванням або фільтруванням. Центрифугуванням відокремлюють зазвичай бактерії. Для цього в центрифужну пробірку наливають точно

191

РОЗДІЛ 9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

виміряний обсяг ретельно перемішаної рідкої культури, що залежно від її щільності коливається від 5 до 20 мл. Час центрифугування й число обертів залежать від розмірів клітин. Чим вони менше, тим більше потрібно обертів і тим тривалішим повинен бути час центрифугування. Найчастіше центрифугують 15-20 хв. при 5-10 тис. обертів у хв. Після центрифугування надосадову рідину обережно зливають, осад промивають злегка підкисленою дистильованою водою (1 мл концентрованої НСl на 1 л води) і знову центрифугують при тому ж числі обертів. Супернатант зливають негайно після зупинки центрифуги. У противному випадку частина осаду може бути загублена.

Міцелій актиноміцетів і грибів відокремлюють фільтруванням. Паперовий фільтр розміщують у скляну лійку й фільтрують через нього точно виміряний обсяг культури, від 5 до 10 мл. Осад на фільтрі багаторазово промивають підкисленою дистильованою водою. Для відділення бактерій використовують мембранні фільтри. Розміри пор мембранного фільтру повинні бути меншими за величину клітин, біомасу яких визначають. Мембранний фільтр розміщають на пористу пластинку спеціального тримача, вставленого в колбу. Щоб прискорити фільтрування, колбу підключають до водострумного насосу. Осад кілька разів промивають підкисленою дистильованою водою.

Визначення біомаси. Щоб визначити масу сухих клітин, центрифужну пробірку або фільтр із осадом клітин мікроорганізмів розміщують у сушильну шафу, висушують і зважують. Режим висушування й зважування той же, що використовується й при визначенні маси пробірок або фільтрів. Суху біомасу визначають за формулою:

де М - суха біомаса в г/л; А - маса центрифужної пробірки (фільтра) з осадом у г;

В - маса центрифужної пробірки (фільтра) без осаду в г;

V - обсяг культуральної рідини, узятий для центрифугування (фільтрування) у мл.

Точність методу визначається повнотою відмивання клітин від компонентів середовища й ретельністю зважування.

Хід роботи:

1.Довести масу центрифужних пробірок та фільтрів до постійної.

2.З поверхні щільного живильного середовища чашок Петрі провести змив культури мікроорганізмів великою кількістю дистильованої води. Далі провести фільтрування через паперовий фільтр. Далі фільтр

192

РОЗДІЛ 9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

розміщують до сушильної шафи і доводять його масу до постійної. Масу культури визначають за формулою.

3. Із колби в центрифужну пробірку наливають точно виміряний обсяг ретельно перемішаної рідкої культури в обсязі 5 мл. Проводять центрифугування при 3000 об/хв. на протязі 25 хв. Далі надосадову рідину зливають. Осад промивають підкисленою водою і пробірки знову ставлять на центригування. Потім масу пробірки доводять до постійної. Масу культури визначають за формулою.

Робота № 46. Метод кількісного обліку мікроорганізмів висівом на щільні поживні середовища

На відміну від підрахунку мікроорганізмів під мікроскопом цей метод дає можливість визначити тільки число життєздатних клітин в популяції. Оскільки середовищ, придатних для росту всіх мікроорганізмів, не існує, метод висіву дає можливість визначити лише число мікроорганізмів, здатних рости на середовищі певного складу. При цьому не враховуються мікроорганізми, які не ростуть на середовищах (так звані життєздатні, але не культивуємі форми) або ростуть дуже повільно.

В основі методу визначення кількості клітин висівом на щільні поживні середовища лежить принцип Коха, згідно з яким кожна колонія є потомством однієї клітини. Це дозволяє на підставі числа колоній, які виросли після посіву на щільне ЖС (живильне середовище) певного обсягу досліджуваної суспензії, судити про вихідний вміст в ній клітин мікроорганізмів. Результати кількісного обліку мікроорганізмів, проведеного методом Коха, часто виражають не в числі клітин, а в умовних одиницях - так званих колонієутворюючих одиницях (КУО).

Визначення числа мікроорганізмів цим методом включає три етапи: приготування розведень, посів на щільне середовище в чашки Петрі і підрахунок вирослих колоній.

Посів. Висівати суспензію можна поверхневим або глибинним способом. Перед посівом поверхневим способом розливають розплавлене, найчастіше агаризоване живильне середовище в ряд стерильних чашок Петрі по 15 - 20 мл в кожну. Чашки залишають на горизонтальній поверхні, поки середовище не застигне. Поверхню агаризованих середовищ перед посівом рекомендується підсушувати для видалення конденсаційної води. Після того як середовище застигне, на його поверхню стерильною піпеткою наносять точно виміряний об'єм (0,05 або 0,1 мл) відповідного розведення і рівномірно розподіляють по поверхні.

При глибинному посіві точно виміряний об'єм (як правило, 0,1 та 0,5 або 1,0 мл) вихідної суспензії або розведення вносять в розплавлене і охолоджене до 48 - 50°С агаризоване середовище, ретельно перемішують і потім негайно виливають в чашку Петрі. Середовищу дають застигнути.

193

РОЗДІЛ 9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Підрахунок вирослих колоній. Колонії мікроорганізмів в залежності від швидкості росту підраховують через 2 - 15 діб інкубації. Підрахунок, як правило, проводять, не відкриваючи чашок Петрі. Для зручності кожну прораховану колонію позначають точкою на зовнішній стороні дна чашки. При великій кількості колоній дно чашки Петрі ділять на сектори, прораховують колонії в кожному секторі і підсумовують результати.

Результати враховують на тих чашках Петрі, на яких виростає від 30 - 50 до 100 - 150 колоній. Якщо число вирослих колоній виявилося менше 10, то ці результати для розрахунку кількості клітин у вихідному матеріалі не використовують.

Кількість клітин в 1 мл досліджуваного субстрату обчислюють за формулою:

M= a x10n/V

де M- кількість клітин в 1 мл;

a – середнє число колоній на чашці Петрі; V- об'єм суспензії, взятий для посіву, мл; 10n – коефіцієнт розведення.

Мета роботи. Освоїти метод кількісного обліку мікроорганізмів висівом на щільні поживні середовища (метод Коха).

Матеріали та обладнання. Бактеріологічні петлі, спиртівка, стерильна дистильована вода, чисті культури бактерій, стерильні піпетки на 1 - 2 мл, МПА в чашках Петрі, термостат з температурою 37 °С.

Хід виконання роботи

1.Приготуйте послідовні 10-кратні розведення вихідної суспензії бактерій:

10-1, 10-2, 10-3, 10-4, 10-5 (до 4,5 мл дистильованої води додайте 0,5 мл суспензії бактерій).

2.Отримані розведення суспензії мікроорганізмів ретельно перемішати (струсити ) і висійте на поверхню агару до чашки Петрі

(0,1 або 0,2 мл). Посів проводити, починаючи з найбільшого разведення (10-5).

3.Рівномірно розподіліть на поверхні агару висіяні суспензії, повільно обертаючи чашки Петрі, і залиште їх при кімнатній температурі на 30 хв. для адсорбції мікробів на поверхні агару.

4.Засіяні чашки Петрі розмістіть до термостату з температурою 37°С та інкубуйте 24 - 48 год. (в залежності від виду мікроорганізмів). Після цього зробіть облік вирослих колоній. Враховувати необхідно ті чашки, на яких число колоній знаходиться в діапазоні від 10 до 150 і загальне число підрахованих колоній при посіві з даного розведення повинно бути не менше 300. При дотриманні цих умов облік результатів буде правильним.

5.Результати роботи оформіть у вигляді табл. 31.

194

РОЗДІЛ 9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Робота № 47. Стандарти мутності та їх застосування для підрахунку клітин

У ряді випадків кількість клітин у суспензії буває достатньо визначити візуально шляхом порівняння зі стандартом мутності. Стандарти мутності являють собою суспензію частинок скла пірекс в дистильованій воді. За одиницю стандарту мутності умовно прийнята мутність суспензії (в фізрозчині) бактерій з концентрацією клітин 100 млн/мл. Стандарт мутності включає 4 еталона на 11, 10, 9 та 5 одиниць, що відповідає змісту 1,1 х 109; 1 х 109; 0,9 х 109 і 0,5 х 109 клітин в 1 мл суспензії. Для визначення кількості клітин пробірку з досліджуваною суспензією ставлять поруч з еталоном 10 і розглядають їх у відбитому та прохідному світлі на тлі білого аркуша паперу, в центрі якого нанесено декілька чорних ліній.

Еталони 9 і 11 допоміжні, що дозволяють більш чітко порівняти мутність досліджуваної суспензії бактерій з еталоном. Стандартизація мутності суспензії бактерій (особливо часто у випадку тест-організмів) має істотне значення при приготуванні посівного матеріалу в серійних дослідах, наприклад при визначенні антибіотичної активності препаратів методом дифузії в агар.

Контрольні питання:

1.Які методи кількісного обліку мікроорганізмів ви знаєте?

2.Назвіть основні методи визначення кількості мікроорганізмів під мікроскопом.

3.Який метод рекомендується використовувати для підрахунку клітин дріжджів? Опишіть його.

4.Охарактеризуйте метод граничних розведень стосовно до кількісного обліку біфідо- і молочнокислих бактерій.

195