Материал: Melnuchuk_Promuslova biotexnologij

ДОДАТКИ

Дріжджовий відвар отримують при кип'ятінні 200 г пресованих дріжджів у 1 л водопровідної води.

Існує кілька способів приготування дріжджового автолізату. При автолізі дріжджів під впливом протеаз, що містяться в них, більша частина білків переходить у розчин у вигляді пептонів і альбумоз.

Заспособом Омелянського для отримання автолізату 1 кг пресованих дріжджів треба залити 1 л кип’яченої води з температурою 60 °С, розмішати в гомогенну масу, нагріти її на водяній бані до 50 °С. При цій же температурі інкубувати у термостаті протягом 3 діб. Після цього проавтоклавувати 30 хв. при тиску 2·104Па і кілька разів профільтрувати до одержання прозорої рідини. У ній міститься 0,9 % азоту. Осад переносять з фільтра в колбу, заливають 600 мл води, збовтують і знову відфільтровують. Обидва фільтрати змішують. Вміст азоту в суміші коливається від 0,6 до 0,8 %. Фільтрат нейтралізують до рН 6,8, розливають у стерильний посуд і автоклавують 15 хв. при тискові 7·104 Па.

За способом Скородумової 500 г пресованих дріжджів треба залити рівною кількістю води, розмішати і витримати в термостаті 2-3 доби при 45 °С. Потім профільтрувати, а осад на фільтрі промити 1 л води. Отриманий фільтрат розбавити водою до 2 л, розлити в стерильний посуд і автоклавувати 30 хв. при тискові 1·105 Па.

За способом Плотникової для отримання автолізату 100 г пресованих дріжджів заливають 300 мл води, перемішують і витримують у термостаті 2 доби при 53-56 °С, періодично перемішуючи. Потім додають 200 мл води і фільтрують. Стерилізують в автоклаві 30 хв. при тиску 7·104 Па.

За способом Санкт-Петербурзького інституту вакцин і сироваток 1 кг пресованих дріжджів заливають 500 мл водопровідної води (при температурі 45 °С), яка вміщує 10 г цукрового піску. Інкубують протягом доби при 50 °С. Потім відфільтровують і стерилізують текучою парою.

За Кудрявцевим для отримання автолізату 400 г пресованих дріжджів заливають 1 л води і, періодично збовтуючи, інкубують 2 доби при температурі 48 °С. Після цього фільтрують і стерилізують текучою парою чи в автоклаві при 5·104 Па.

За Одинцовою пресовані хлібопекарські чи пивні дріжджі потрібно добре промити і розбавити водою до консистенції сметани. Потім підкислити розведеною сірчаною кислотою до рН 6,0 і витримати в термостаті 20 год. при 48 °С, після чого кип'ятити протягом 5 хв., відстояти і профільтрувати.

Неохмелене солодове сусло отримують з пивоварних заводів. Для приготування живильних середовищ його розбавляють водою у 2 рази.

246

ДОДАТКИ

Після цього його щільність за Баллінгом близька до 8°. Можна отримати сусло й у лабораторії.

За Омелянським 1 л води слід нагріти до 48-50 °С і при постійному помішуванні, щоб уникнути утворення грудочок, всипати 250 г меленого солоду. При цій же температурі витримати 30 хв. Потім підвищити температуру до 55-58 °С й підтримувати її стільки часу, скільки буде потрібно для повного оцукрення крохмалю, тобто доти, доки остигла рідина не перестане давати посиніння з йодом. Піднімати температуру не можна, тому що при цьому руйнуватиметься амілаза. У результаті виходить мутна рідина. При відстоюванні в ній утвориться багато осаду. Рідину можна декантувати, користуючись ділильною лінійкою, чи процідити крізь сито з отворами не більше 1 мм. Розливати її слід у стерильний посуд, намагаючись не забруднити горлечка, щоб не прилипали пробки. Стерилізувати сусло краще в апараті Коха протягом 3 діб по 30 хв. На четверту добу за кілька годин до стерилізації рідину прогрівають при 35-40 °С. На п'яту добу її витримують без стерилізації при 25-30 °С. Остання стерилізація проводиться на добу і триває 1 год. У проміжках між етапами стерилізації сусло витримують на холоді. Можлива також стерилізація в автоклаві протягом 15-20 хв. при тиску

4·104 Па.

Для вивчення характеру спороутворення у дріжджів

рекомендується культивувати їх на агарі Городкової.

Агар Городкової в модифікації Лоддер та Крегер Ван Рий

У ґрунтовій мікробіології кращими середовищами для виділення і кількісного підрахунку дріжджів вважаються сусло-агар, підкислений молочною кислотою з розрахунку 3 мг/л, солодовий агар, агар Сабуро і середовище Ваксмана. Для обліку олігонітрофільних дріжджів частіше використовують середовище Ешбі із сахарозою. Для придушення росту бактерій і актиноміцетів у зазначені середовища додають органічні й мінеральні кислоти, антибіотики і барвники. З інших середовищ, придатних для культивування дріжджів, варто вказати середовище Цетліна

247

ДОДАТКИ

та Охмана. Останнє містить такі компоненти, як гліцерин, натуральні соки і витяжки з листків буряка.

Вивчення засвоєння дріжджами вуглеводів найзручніше проводити на середовищі Кудрявцева.

Кислотність середовища 5,8-5,9. На кожні 100 мл середовища додають по 3 мл 0,04%-го розчину індикатора бромтимолового синього.

Можливо застосувати також середовище Лоддер і Крегер Ван Рий.

Середовище Лоддер і Крегер Ван Рий

До цього середовища слід додати 0,05 мл концентрованого в 100 разів розчину. Його склад такий:

248

ДОДАТКИ

Під час приготування цього середовища розчин вітамінів може бути замінений дріжджовою водою, розчинивши 200 г пресованих дріжджів в 1 л дистильованої води. Цей розчин витримують 15 хв. в автоклаві при тиску 9·104 Па і двічі фільтрують. Зберігають у холодильнику.

Для вивчення засвоєння дріжджами різних джерел азоту можна

Для виділення і кількісного обліку цвілевих грибів найчастіше застосовують середовищеЧапека,атакожсередовищеФредаіВаксманазрН5,6.

Розчинтребапрофільтрувати,рНможнаневстановлювати.

Середовище Фреда і Ваксмана

Для виділення, кількісного обліку і вивчення актиноміцетів існує досить багато середовищ, що відрізняються за рецептурою і рН. Найпростіше з них – картоплянийагар.

Картоплю треба очистити, дрібно нарізати і варити протягом 30 хв. Рідину профільтрувати через вату з марлею, додати до неї агар і нагрівати до повного його розплавлення. Потім установити рН 7,0, розлити в стерильний посуд і стерилізувати 1 год. при тиску 9 104 Па.

249

ДОДАТКИ