ЗМІСТ
Робота № 43. Виробництво ціанкобаламіну (вітаміну В12) |
184 |
|
продуцентами Pseudomonas denitrificans та Pseudomonas fluorescens…... |
||
РОЗДІЛ 9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ |
|
|
БІОТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ. …………….………...…………. |
188 |
|
Робота № 44. |
Методи кількісного підрахунку мікроорганізмів………………. |
188 |
Робота № 45. |
Визначення біомаси мікроорганізмів ваговим методом……….. |
191 |
Робота № 46. Метод кількісного обліку мікроорганізмів висівом на щільні |
|
|
поживні середовища……………………………………………………………… |
193 |
|
Робота № 47. |
Стандарти мутності та їх застосування дляпідрахунку |
|
клітин………………………………………………………………………………. 195 Робота № 48. Стандартизація та оцінка якості мікробіологічних препаратів
шляхом визначення титру препаратів…………………………………………… |
196 |
Робота № 49. Визначення чутливості мікроорганізмів до різних |
|
концентрацій біопрепаратів методом паперових дисків………………………. |
198 |
РОЗДІЛ 10. НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ |
|
ВИРОБНИЦТВ………………………………………………………………........ 201
10.1.Розробка технічних умов (ТУ У) на продукт………………………...... 201
10.2.Розробка технологічного регламенту виробництва…………………….. 202 Перелік найуживаніших стандартів, що використовуються у лабораторній практиці із промислової біотехнології………………………………………….. 206 Словник ключових термінів ………………………….………………………..... 219 Додатки……………………………………………………………………………. 233 Список рекомендованої літератури…….……………………………………….. 252
6
ПЕРЕДМОВА
ПЕРЕДМОВА
Промислова біотехнологія є однією з основних розділів загальної біотехнології, інтегральною галуззю науки і техніки, яка використовує теоретичні та методичні положення молекулярної біології і генетики, мікробіології, біохімії, фізіології і цитології, а також новітні хімічні технології.
Організація будь-якого мікробіологічного синтезу практично важливих речовин починається з вивчення фізіології продуцента. Необхідно вивчити характер живлення продуцента, а також вплив зовнішніх факторів на стан клітин і популяцій. Ці питання з'ясовуються шляхом оптимізації досліджуваного процесу. Основою для цього є культивування мікроорганізмів в контрольованих і керованих умовах. Зрештою встановлюють склад середовищ і режим культивування, найбільш прийнятні економічно, які надалі емпірично можливо вдосконалювати при веденні процесу в промисловому масштабі.
Наступним етапом є масштабування процесу та випробування його в промислових умовах. При цьому відбувається поступовий перехід від культивування мікроорганізмів в колбах (отримання посівного матеріалу) до вирощування в лабораторних ферментерах і потім - у промислових установках великого обсягу. На такому виробництві завжди функціонує мікробіологічна лабораторія, де підтримуються в культурі активні штами мікроорганізмів-продуцентів, здатні видозмінюватися в процесі виробництва і зберігання. Також контролюється відсутність сторонніх мікроорганізмів і бактеріофагів, створюють умови для підтримання високої активності продуцента, прослідковується розщеплення продуцентів на дисоціативні варіанти, проводять періодичні посіви, відбираються високопродуктивні колонії мікроорганізмів.
При підготовці навчального посібника автори виходили з досвіду роботи науковців і викладачів кафедри екобіотехнології та біорізноманіття ННІ рослинництва, екології і біотехнологій Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України), де студенти слухають теоретичний курс й виконують практичні завдання з промислової біотехнології, навчаються за програмами підготовки бакалаврів. Основною метою лабораторних занять з дисципліни «Промислова біотехнологія» є поглиблення і закріплення набутих теоретичних знань і вмінь, отриманих під час вивчення теоретичного курсу та формування відповідних практичних навичок при дослідженні умов культивування промислових штамів-продуцентів та стадій біотехнологічних виробництв з урахуванням класичних та сучасних наукових підходів. Завдання лабораторних робіт полягає у виробленні у студентів навичок із загальних методів та принципів культивування мікроорганізмів, отримання накопичувальних культур бактерій та грибів, які використовують у біотехнологічних виробництвах, складанням типових схем та основних стадій біотехнологічних виробництв, методів
7
ПЕРЕДМОВА
отримання первинних та вторинних метаболітів та окремих компонентів мікробних клітин, експериментального освоєння методів роботи з різними біотехнологічними об’єктами в умовах лабораторії та в дослідних господарствах.
Під час складання навчального посібника автори виходили з прийнятої в НУБіП України системи проведення практичних занять, в основі якої лежить самостійна робота студентів. Це дозволяє викладачу не розглядати весь матеріал, а лише перевірити готовність студентів до занять, уточнити найскладніші питання і закріпити практично засвоєння нової інформації.
Вищезгадані особливості обумовили побудову навчального посібника, що включає не лише системне описання методів і прийомів біотехнологічних робіт, але й викладення теоретичних основ деяких функціональних процесів. Це допоможе студентам свідомо і самостійно розібратись у поставлених завданнях. Окрім того, одночасно їм рекомендовано опрацювати підручник “Загальна біотехнологія” (Пирог Т.П., Ігнатова О.А., К.:НУХТ, 2009, 336 с.).
8
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АДФ — аденозиндифосфат АК — аспартаткіназа АМФ — аденозинмонофосфат АС — антранілатсинтетаза АТФ — аденозинтрифосфат
БАР — біологічно-активні речовини БВК — білково-вітамінний концентрат БСК — біохімічне споживання кисню ВАТ — відкрите акціонерне товариство ДІВ —деіонізована вода ДНК — дезоксирибонуклеїнова кислота
кДНК — синтезована дезоксирибонуклеїнова кислота, комплементарна мРНК
ЕПС — екзополісахариди КоА — коензим А
КУО — колоніє утворююча одиниця НАД — нікотинамідаденіндинуклеотид
НАДН — нікотинамідаденіндинуклеотид відновлений НАДФ — нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат НАДФН — нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат відновлений НАД(Ф) — нікотинамідаденіндинуклеотид ПАР — поверхнево-активні речовини ПВК — піровиноградна кислота РНК — рибонуклеїнова кислота
мРНК — матрична (інформаційна) рибонуклеїнова кислота
РР— редукуючі речовини
CP |
— сухі речовини |
УФ |
— ультрафіолет |
ЦТК |
— цикл трикарбонових кислот |
ЄБФ |
— Європейська біотехнологічна федерація |
НЕРА |
— High Efficiency Particle Absorbption |
9
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОМИСЛОВОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ
РОЗДІЛ 1 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ З ПРОМИСЛОВОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ
1.1. Принципи організації та особливості роботи в лабораторії промислової біотехнології.
Лабораторія промислової біотехнології повинна бути ізольована від інших підрозділів і включати такі приміщення:
1.Кімнату для миття посуду, оснащену раковинами із кислотостійкого матеріалу, дистилятором, стелажами для сушіння посуду.
2.Кімнату для приготування живильних середовищ для культивування мікроорганізмів, забезпечену технічними, аналітичними вагами, рНметром, бідистилятором, холодильними камерами, лабораторними столами, шафами для зберігання чистого посуду, складовими живильних середовищ.
3.Приміщення для стерилізації живильних середовищ, інструментів, посуду, оснащене горизонтальними чи вертикальними автоклавами класу “В”(наприклад, АВ – 75), сушильною шафою з режимом роботи
160-180°С (наприклад, ШСС – 80).
4.Стерильне асептичне приміщення (бокси, операційні кімнати) для
ізолювання, отримання чистих, накопичувальних культур, для культивування штамів-продуцентів, забезпечену ламінар-боксами (камерами, у яких повітря проходить через бактерицидні фільтри). Стерилізують бокс за допомогою бактерицидних ламп типу ОБП – 300, БУФ – 15, БУФ – 30 або альтернативних іноземних марок.
5.Кімнату для зберігання чистих культур мікроорганізмів-продуцентів, оснащену термостатами та холодильними камерами з регульованими умовами.
6.Лабораторну кімнату з термостатом (прилад, який підтримує постійну задану температуру протягом значного інтервалу часу), мікроанаеростатом (прилад для вирощування анаеробних мікроорганізмів), фотоелектроколориметром, водяною банею, люміностатною камерою для вирощування фотоавтотрофних мікроорганізмів, електричними шейкерами (пристрої для культивування мікроорганізмів при постійному струшуванні («качалки»); центрифугами, мікроскопами з освітлювачами.
7.Робочі місця повинні бути обладнані газовими пальниками, штативами для бактеріальних петель та пробірок, дезінфікуючим розчином.
10