Материал: MPiZ_214

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

вчинення діяння і виконання потерпілим державної чи громадської діяльності відповідний мотив може бути трьох різновидів: а) попередити (запобігти) відповідній законній діяльності з боку потерпілого; б) припинити (зупинити) або іншим чином безпосередньо перешкодити вже здійснюваній діяльності потерпілого; в) помста (відплата) за вже здійснену таку діяльність;

2)зазначена діяльність потерпілого має бути законною;

3)діяльність, у зв’язку із проведенням якої посягають на життя потерпілого, є не тільки законною, а й носить саме державницький або політичний (громадський) характер, тобто пов’язана з виконанням функцій і завдань, що ставляться перед ним Конституцією та законами України.

Обговорюючи п’яте питання, спочатку слід зосередитися на проблемах співвідношення злочину, передбаченого ст. 112 КК, зі злочином, відповідальність за вчинення якого настає за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК. Між указаними нормами виникає конкуренція спеціальної й загальної норм: у п. 8 ч. 2 ст. 115 КК мова йдеться про законну службову діяльність будь-якої службової особи й законну громадську діяльність будь-якого громадянина, а в ст. 112 – про державну і громадську діяльність вичерпного переліку потерпілих. Загальність п. 8 ч. 2 ст. 115 КК проявляється в ширшому: 1) колі потерпілих, 2) описі їх діяльності. У такому разі дії винного кваліфікуються за ст. 112 КК, крім випадків, якщо в діях винного містяться інші кваліфікуючі ознаки, передбачені ч. 2 ст. 115 КК, що згідно з п. 12 постанови ПВСУ від 07.02.2003 р. № 2 вимагає кваліфікації за сукупності злочинів. Указане роз’яснення ПВСУ разом із тим не є однозначним з огляду на вимоги принципу «ne bis in idem» у кримінальному праві.

Далі доцільно також розглянути проблеми співвідношення посягання на життя державного чи громадського діяча з іншими злочинами, котрі передбачають посягання на життя цих діячів (ст. 348 і 379 КК), і насамкінець співвідношення цього злочину зі злочинами, які розглядаються як посягання на суспільні відносини, потерпілим від яких можуть виступати державний чи громадський діяч, але які при цьому не є посяганням на життя таких осіб.

127

Завдання

26.Улітку 2017 р. А. вирішив помститися головуючому судді Судової палати з розгляду кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ (далі – СП ВССУ) за виправдання внаслідок застосування положень про необхідну оборону особи, яку він уважав винною в заподіяння смерті його сину. Він придбав у знайомого, який повернувся з району проведення АТО, гранату РГД-5, якою запланував підірвати суддю, коли останній буде сідати у свій автомобіль. Коли суддя рухався до свого авто, А. кинув гранату, однак суддя встиг ухилитися від основної сили вибуху, одержавши середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У жовтні 2017 р. Судова палата з розгляду кримінальних справ Верховного Суду України за поданням прокурора скасувала ухвалу СП ВССУ щодо заподіяння смерті сина А. з підстав неоднакового застосування норми матеріального права і направила справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Кваліфікуйте дії А. Чи змінилося б рішення, якби А. спрямував гранату на людину, випадково сприйняту за суддю, якому він бажав помститися? Чи змінилося б рішення, якби виявилося, що суддя без законних на те підстав був призначений суддею (напр., шляхом підробки документівпро вищу юридичну освіту)?

27.У зв’язку з проведенням НАБУ розслідування за підозрою у вчиненні А. корупційних злочинів, останній замовив відомому злочинному авторитету Б. за винагороду вчинити вбивство директора НАБУ, наслідком чого мала стати дезорганізація роботи цього органу, що дало б А. час для вирішення питання про уникнення відповідальності. Під час передачі винагороди після узгодження детального плану вчинення вбивства А. і Б. були затримані.

Кваліфікуйте дії А. і Б. Як співвідносяться злочин, передбачений ст. 112 КК зі злочинами, відповідальність за вчинення яких настає за ст. 115, 116, 118 та 348 КК?

128

28. Розгляньте обвинувальний вирок Кіровського районного суду м. Кіровоград від 05.11.2013 р. у справі № 404/5044/13-к. На підставі описаних судом обставин кримінального провадження надайте обґрунтовану відповідь на такі питання:

1.Чи можна стверджувати про наявність суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 112 КК у діях ОСОБА_8?

2.Чи правильно сконструйовані формулювання обвинувачення й формула кваліфікації дій ОСОБА_8 стосовно замаху на вбивство народного депутата? Яким чином на відповідальність ОСОБА_8 має впливати те, що він вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб?

3.Як належить кваліфікувати дії «іншої особи», вказаної у вироку?

(У скороченій формі обвинувальний вирок наведений нижче.

Його повну версію див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/34652936).

Справа № 404/5044/13-к

В И Р О К іменем України

05 листопада 2013 р.

Кіровський районний суд м. Кіровограда, розглянувши провадження про обвинувачення ОСОБА_8, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 112, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 359, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК , -

встановив:

Уперіод з 04.07.2002 по 21.06.2007 ОСОБА_8 навчався у вищому військовому навчальному закладі системи СБУ, проходив дійсну військову службу в органах СБУ, тобто був обізнаним про форми і методи діяльності спецслужби та ознайомлений із поводженням з вибуховими речовинами.

Уперіод з 2000 року в одному і тому ж регіональному органі СБУ проходила службу інша особа, яка є близьким родичем обвинуваченого (далі «інша особа»), яка звільнившись у квітні 2006 року з військової служби, спрямувала свої можливості у приватний бізнес, зокрема,

з20.04.2010 створила гаражний кооператив «Новий», який очолила.

129

Улипні 2010 року «інша особа», будучи директором гаражного кооперативу «Новий», відповідно до рішення Новенської селищної ради замість прийнятого на сесії факту про передачу її кооперативу в оренду земельної ділянки площею 6 га, отримала її оформлену як

увласність. Після цього «інша особа», маючи Державний акт на вказану земельну ділянку вартістю 3,7 млн грн., набула право власності.

Депутат Кіровоградської облради ОСОБА_9, довідавшись про фіктивність рішення сесії селищної ради, виконуючи свій депутатський обов’язок щодо захисту інтересів громади, ініціював проведення прокуратурою відповідної перевірки, за результатами якої було встановлено факт підроблення рішення Новенської селищради щодо відображення в ньому надання кооперативу «Новий» земельної ділянки у власність, а не в оренду, як то було прийнято на сесії. У

зв’язку з цим прокуратурою у жовтні 2010 р. було: 1) порушено кри-

мінальну справу за фактом учинення службовими особами селищної ради злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, 2) накладено арешт на вказану ділянку, 3) подано позовну заяву про скасування рішення селищради та визнання недійсним держакту на право власності, а також повернення земельної ділянки селищраді.

Настання вказаних негативних для себе наслідків матеріального характеру «інша особа» пов’язувала із державною та громадською діяльністю ОСОБА_9, обраного на той час вже народним депутатом України, яка полягала у продовженні захисту законних інтересів місцевої громади м. Кіровограда щодо забезпечення їх законного права, як органу місцевого самоврядування, на володіння землями земельного фонду, розташованих на території селищної ради, оскільки останньому були достеменно відомі обставини незаконного розподілу земельної ділянки площею 6 га у власність гаражному коопера-

тиву «Новий», у зв’язку з тим, що ця земельна ділянка межувала із землями території приватного акціонерного товариства «Креатив», де ОСОБА_9 до обрання народним депутатом України був головою наглядової ради.

Узв’язку з цим у липні-вересні 2012 р. «інша особа», помил-

ково вважаючи, що ОСОБА_9, використовуючи свої повноваження народного депутата України, намагається набути права власності на вказану земельну ділянку, вирішила продати її останньому.

З цією метою 28 серпня 2012 року «інша особа» за допомогою раніше знайомого їй ОСОБА_10 запропонувала ОСОБА_9 придбати у неї 6 га землі, на що останній, продовжуючи свою державну та громадську діяльність щодо відстоювання захисту законних інтересів громади міста, відмовив іншій особі вчиняти будь-які дії, пов’язані з

130

незаконними операціями у земельних відносинах.

Усвою чергу «інша особа» у листопаді 2012 року, отримавши таку відмову і зазнаючи негативних для себе наслідків матеріального характеру, у вигляді позбавлення права розпоряджатись земельною ділянкою вартістю 3,7млн грн., через накладення на неї арешту та у зв’язку з державною та громадською діяльністю народного депутата України ОСОБА_9, вирішила вчинити посягання на його життя, шля-

хом направлення йому пристрою з використанням вибухової речовини. «Інша особа», усвідомлюючи, що для неї одної буде не під силу реалізувати свій умисел спрямований на посягання на життя

народного депутата України ОСОБА_9 з урахування насамперед охо-

рони і тяжкості такого злочину, вирішила вступити у злочинну змову з групою осіб, запропонувавши своєму близькому родичеві діючому співробітнику УСБУ ОСОБА_8 та невстановленій досудовим розслідуванням особі (далі «невстановленій особі») зорганізуватись для вчинення посягання на життя народного депутата України ОСОБА_9 у

зв’язку з його громадською та державною діяльністю.

Усвою чергу ОСОБА_8 з мотивів допомоги «іншій особі», яка є його близьким родичем, у вирішенні її проблем, пов’язаних з усуненням перешкод у здійсненні розпорядження земельною ділян-

кою, надав свою згоду на організацію та вчинення посягання на життя народного депутата України ОСОБА_9 у зв’язку з його громадською та державною діяльністю.

Для реалізації заздалегідь обумовленого «іншою особою» за попередньою змовою в групі з ОСОБА_8 та «невстановленою особою» плану посягання на життя народного депутата України ОСОБА_9 злочин ними було задумано вчинити шляхом направлення останньому саморобного пристрою з вибуховою речовиною та приведення його в дію у відповідний момент для позбавлення життя потерпілого за рахунок вибуху. З метою унеможливлення їх викриття у вчиненні злочину, як спосіб направлення вказаного пристрою ними було вирішено залишити пристрій з вибуховою речовиною і засобом підриву у адресованій на ім’я ОСОБА_9 посилці в одній із камер зберігання установ м. Кіровограда (…)

Згідно з завчасно розробленим планом, 21.12.2012 року ОСОБА_8, заздалегідь домовившись в групі з «іншою особою» та «невстановленою особою» про спільне вчинення злочину, спрямованого на посягання на життя народного депутата України ОСОБА_9, доставили вказаний пристрій у подарунковому пакеті в камеру схову будівлі автовокзалу, з адресацією на аркуші паперу друкованими літерами на ім’я ОСОБА_9.

131