Материал: MPiZ_214

які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. (…)

засудив:

Визнати винуватим ОСОБА_4 в пред’явленому обвинуваченні по ч.1 ст. 109 КК та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Визнати винуватим ОСОБА_4 в пред’явленому обвинуваченні по ч.3 ст. 15, ст. 110 ч. 2 КК та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі (…)

15.Громадянин А. підтримував ідею від’єднання Чернівецької області, у якій він мешкав, від території України і приєднання її до Румунії. На своїй сторінці у «Фейсбук» він розмістив власний допис, на якому було зображено малюнок у вигляді політичної мапи України, де Чернівецька область зображена як складова Румунії під кольорами її прапора, а вся інша територія України у жовто-блакитних кольорах. Малюнок А. підписав фразою «Хто за те, щоб жити в Румунії, приєднуйтесь! Став лайк!». Допис був відкритий для усіх підписників сторінки А., що складало більше 150 осіб, п’ятеро з яких поставили відмітку «лайк».

Надайте кримінально-правову оцінку діям А. та осіб, що поставили відмітку «лайк».

16.Громадянка К., проживаючи у м. Миколаєві, під час заворушень біля Миколаївської ОДА в квітні 2014 р., брала участь у мітингу, тримаючи в руках саморобні плакати з написа-

ми «Мы против НАТО», «Далой майдан!» та «Россия введи войс-

ка!». Коли організатори мітингу почали давати мікрофон усім бажаючим для висловлення думки, К. скористалася можливістю та спрямувала свій заклик Президенту та Уряду РФ з проханням негайно ввести війська в Україну, «відвоювати» південно-східні області України і встановити тут владу РФ доти, доки в Києві не буде змінено центральну владу на «проросійську».

Надайте кримінально-правову оцінку діям К.

Рекомендована література

1. Дорош Л. В. Публічні заклики як різновид посягань на територіальну цілісність і недоторканість України. Застосув.

82

норм міжн. гуманіт., нац. кримін. та кримін. процес. права в ході проведення антитерористичної операції на Сході України : матеріали міжкафедр. «круглого столу» (Харків, 12 лют. 2015 р.). Харків: Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2015. С. 63–71.

2. Епель О. В. Об’єктивні ознаки публічних закликів до вчинення терористичного акту. Форум права. 2011. № 1. С. 329–334. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011- 1/11eovvta.pdf

3.Иногамова-Хегай Л. В. Публичные призывы в системе Особенной части УК РФ. Системность в уголовном праве : материалы II Росс. конгр. уголовн. права, 31 мая 2007 г. Москва: Велби, 2007. С. 157–160.

4.Задоя К. П. Правові позиції Європейського суду з прав людини щодо кримінально-правових обмежень права на свободу вираження поглядів (продовження статті). Адвокат. 2014. № 3. С. 21–27.

5.Киричко В.М. Деякі питання співвідношення посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст. 110 КК) із злочинами, передбаченими статтями 436, 437 КК України.

Застосування норм міжнародного гуманітарного, національного кримінального та кримінально процесуального права в ході проведення антитерористичної операції на Сході України: матер. міжкафедр. «круглого столу» (Харків, 12 лют. 2015 р.). Харків: Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2015. С. 78-81.

6.Национальная безопасность и практика Европейского суду по правам человека: отчет отдела по проведению исследований Европейского суда по правам человека. Официальный сайт Европеского суда по правам человека. URL: http://www. echr.coe.int/Documents/Research_report_national_security_RUS.pdf

7.Ростокинский А. В. Публичные призывы и подстрекательство к совершению преступления : попытка разграничения.

Журн. научн. публ. докторантов и асп. URL: http://www.jurnal.org/ articles/2007/art.php?art=uri55.htm

8.Рубащенко М. А. Проблеми співвідношення «заклику»

ійого «публічності» та їх місце в системі об’єктивних ознак складу злочину. Юридичний науковий електронний журнал.

2017. №5. С. 161–164.

83

9.Рубащенко М.А. Публічні заклики як наскрізний кри- мінально-правовий термін: постановка питання. Проблеми законності. 2017. Вип. 138. С. 142–149.

10.Рубащенко М.А. До питання про криміналізацію пропаганди сепаратизму. Концептуальні основи кримінальної зако-

нотворчості: матер. міжнар. наук.-практ. конференції (19 жовт. 2017 р., м. Одеса). Одеса: НУ «ОЮА», 2017. С. 482-490. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/8046/

11.Рубащенко М.А. Проблеми використання поняття «сепаратизм» у сфері кримінального права. Вісник Асоціації кримінального права України. 2017. № 2. С. 88-104. URL: http://nauka.nlu.edu.ua/?page_id=3392.

12.Сичевський В.В., Харитонов Є.І., Олєйніков Д.О. На- уково-практичний коментар до Розділу I Особливої частини Кримінального кодексу України (Злочини проти основ національної безпеки України). Харків: Право, 2016. 232 с.

13.Скулиш Є.Д., Звонарьов О.Ю. Злочини проти основ національної безпеки України: навч. посіб. Київ: Наук.- вид. відділ НА СБ України, 2011. 220 с.

14.Тацій В. Я. Злочини проти основ національної безпеки України (Розд. ІІ). Кримінальне право України. Особлива частина: підручник. За ред. В. Я. Тація, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид., переробл. і допов. Харків: Право, 2015. С. 25–38.

15.Тацій В. Я. Питання кримінально-правової охорони основ національної безпеки України (Розд. 2). Актуальні питання кримінального законодавства України та практики його застосування : монографія / В.Я. Тацій, В.І. Борисов, Л.М. Демидова та ін. Харків: Право, 2017. 400 с.

16.Хавронюк М. І. Злочини проти основ національної безпеки України (Гл. 3). Кримінальне право (Особлива частина): підручник. За ред. О.О. Дудорова, Є.О. Письменського. Т. 1. Луганськ: Елтон-2, 2012. С. 52–62.

17.Шевчук С. Свобода вираження поглядів: практика Європейського Суду з прав людини у порівняльній перспективі. Київ: Реферат, 2005. 192 с.

84

Т е м а 5. Проблеми кваліфікації фінансування дій,

учинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (стаття 1102 КК)

(вирішення завдань та обговорення дискусійних питань)

Питання до обговорення

1.Конструктивні особливості ст. 1102 КК.

2.Проблеми кваліфікації за об’єктом і предметом злочину, передбаченого ст. 1102 КК.

3.Проблеми кваліфікації фінансування дій, учинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, за об’єктивною стороною злочину.

4.Суб’єктивні ознаки фінансування дій, учинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

5.Кваліфікація фінансування дій, учинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або держав-

ного кордону України, за кваліфікуючими ознаками (ч. 3 і ч. 4

ст. 1102 КК).

6.Проблеми співвідношення фінансування дій, учинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території

або державного кордону України, з суміжними злочинами

(статті 109, 110, 256, 2585 КК).

7.Особливості звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 1102 КК.

При висвітленні першого питання треба з’ясувати, звідки беруть витоки нормативні положення, закріплені ст. 1102 КК. Це можна зробити шляхом загального аналізу фактичних обставин і подій, що передували внесенню доповнень до КК, а також Пояс-

85

нювальної записки та Висновку ГНЕУ ВР України до закону. Необхідно також розглянути (узагальнено) структуру ст. 1102 КК, яка складається з п’яти частин та примітки. При цьому перші дві частини передбачають настання відповідальності за самостійні, по суті, склади злочинів, третя і четверта мають спільні кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки, п’ята фіксує умови спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності. Доцільно також звернути увагу на конструктивну подібність ст. 1102 КК зі статтею 2585 КК і схожість їх нормативних положень.

Готуючи відповідь на друге питання, слід диференційовано підходити до вирішення питання про те, що є основним безпосереднім об’єктом цього злочину, оскільки його визначення залежить від того, фінансування яких саме дій передбачене тією чи іншою частиною статті 1102 КК. У той же час варто пам’ятати, що кваліфікуючі ознаки спричинення значної майнової шкоди (ч.3) та тяжких наслідків (ч.4) потребують встановлення додаткового об’єкта злочину.

Хоча безпосередньо у ст. 1102 КК предмет злочину не згадується, однак злочин є предметним, оскільки предмет як ознака складу витікає зі змісту її положень. Предметом злочину є будь-які активи – матеріальні чи нематеріальні. Мінімальний розмір предмета фінансування законом не встановлено, тому його оцінка здійснюється в сукупності з іншими ознаками цього злочину, а отже, не виключено, що вчинене діяння може бути визнане малозначним (при цьому до уваги береться не тільки вартісний критерій, а й значення для вчинення дій і їх характер). Злочинне здобуття активів, що стали предметом фінансування, потребує додаткової кваліфікації.

Третє питання рекомендується почати з аналізу суспільно небезпечного діяння, яке може бути вчинене лише шляхом активної поведінки (бездіяти можуть тільки співучасники), що є єдиною конструктивною ознакою об’єктивної сторони злочину. Зміст дій при цьому визначається як приміткою до ст. 1102 КК, так і змістом тих дій, за фінансування яких передбачена відповідальність. При цьому у статті мова йде лише про «дії, вчинені з метою…», але нічого не вказано про «публічні заклики…» і

86