плану зі вчинення дії з відповідною метою реально відбуваються злочини, передбачені іншими статтями КК, то вони підлягають кваліфікації за сукупності.
П’яте питання потребує розгляду суб’єктивної сторони посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, учинюваного в перших двох формах. Суб’єктивна сторона характеризується насамперед метою і виною у виді прямого умислу, обов’язковим для якого є усвідомлення суспільно небезпечного характеру дій, учинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, передбаченого Конституцією України. Усвідомлення протиправності порядку зміну меж території при цьому не вимагається. Далі слід проаналізувати ознаки суб’єкта цього злочину.
Розглядаючи шосте питання, необхідно зосередитися на теоретичних проблемах інтерпретації та практичного застосування кваліфікуючих (ч. 2) й особливо кваліфікуючих ознак (ч. 3). При цьому слід мати на увазі таке: 1) учинення дій представником влади характеризується наявністю додаткового об’єкта і спеціального суб’єкта злочину, а також особливістю об’єктивної сторони – винна особа використовувала надану їй владу при вчиненні посягання; 2) повторність має встановлюватися виходячи із її трактування у ст. 32 КК і роз’яснень постанови ПВСУ від 4 червня 2010 р. № 7; 3) зміст ознаки «вчинення посягання за попередньою змовою групою осіб» визначається ст. 26 і ч. 2 ст. 28 КК; ця ознака охоплює й учинення дій, зазначених у ч. 1 ст. 110 КК, організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК) чи злочинною організацією (ч. 4 ст. 28 КК); 4) учинення дій, поєднаних з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі характеризується наявністю додаткового об’єкта, створенням реальної загрози викликати ворожнечу або посилити вже існуючу, за якого розпалювання є по суті способом учинення дій, передбачених ч. 1 ст. 110 КК та відрізняється від реалізації права на вільне вираження своїх поглядів і переконань; при цьому цей злочин конкурує зі злочином, передбаченим ст. 161 КК як ціле (ч. 2 ст. 110) і частина (ч. 1 ст. 161); 5) загибель людей передбачає заподіяння смерті хоча б одній особі, а «інші тяжкі наслідки» можна звести до таких видів:
52
а) заподіяння шкоди територіального характеру, б) заподіяння шкоди воєнного чи політичного характеру, в) шкода громадському порядку, г) фізична шкода особі, багатьом особам, ґ) матеріальна шкода у великих чи особливо великих розмірах.
Висвітлення сьомого питання потребує вирішення практичних проблем співвідношення посягання на територіальну цілісність України, вчинюваного в перших двох формах, із суміжними злочинами. Так, співвідношення цього злочину із злочином, передбаченим ч. 1 ст. 109 КК, показує, що в разі вчинення дій з метою насильницької зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією, ч. 1 ст. 109 і ст. 110 КК конкурують, а отже, застосовується спеціальна норма, передбачена ст. 110 КК.
При співвідношенні розглядуваного злочину із злочином, відповідальність за вчинення якого настає за ст. 437 КК, слід мати на увазі, що агресія не обов’язково має територіальний характер і територіальну спрямованість і її метою може бути порушення територіальної цілісності іншої держави (не України). Тому конкуренція між цими статтями можлива в разі, якщо додатковим об’єктом учинюваних особою агресивних дій виступала цілісність території України. За таких умов вчинене кваліфікується за ст. 437 КК («ціле»), а якщо агресивні дії призвели до тяжких наслідків, передбачених ч. 3 ст. 110 КК, – за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110 і 437 КК.
Завдання
5. Під час проведення спільної перевірки проходження лінії українсько-румунського державного кордону виявлено природні зміни русел прикордонної річки Тиса, що виникли внаслідок розмивання берегу через укріплення берегу румунською стороною. При цьому встановлено, що повернути русло річки до попереднього стану неможливо. Підраховано, що внаслідок зміни русла річки Україна «втратила» 4,45 тис. га порівняно з перевіркою, здійсненою 9 років тому. Змішана українсь- ко-румунська комісія підготувала пропозиції про обмін ділянками територій, прилеглих до державного кордону й подала їх
53
керівництву обох держав для підписання і ратифікації. Генеральний прокурор у публічному виступі застеріг Президента України та Верховну Раду України від підписання й ратифікації, називаючи такі дії посяганням на територіальну цілісність України. Він також звинуватив румунських підприємців, які провадили діяльність поблизу кордону з Україною та були зацікавлені у збільшенні території, у впливі на русло річки шляхом укріплення берегів і в тому, що вони в змові з прикордонниками перенесли або знищили на окремих ділянках межові знаки.
Надайте аргументовані відповіді на такі питання: 1. Що являє собою територія України як предмет злочину, передбаченого ст. 110 КК? 2. Чи передбачає чинне законодавство правомірний порядок зміни території України? Наведіть відповідні нормативні положення. 3. Чи можуть зміна русла річки чи інші екзогенні геологічні процеси свідчити про наявність злочину, передбаченого ст. 110 КК? 4. Чи є правильними застереження, висловлені Генеральним прокурором, якщо обмін територіями буде: а) рівноцінним, б) позитивним (на користь України), в) негативним (не на нашу користь)? 5. Чи можуть перенесення та/або знищення прикордонних знаків кваліфікуватися за ст. 110 КК?
6. Президент України підписав двосторонній договір між Україною та Республікою Білорусь про передачу прикордонного селища Х. на території України Республіці Білорусь в обмін на окремі території цієї Республіки. Потім він передав Договір на ратифікацію до Верховної Ради України, однак остання категорично відмовилася його ратифікувати та виносити на референдум. Глава держави оголосив про проведення всеукраїнського референдуму щодо затвердження цього Договору в обхід Верховної Ради. Голова селища Х., у свою чергу, прийняв рішення про проведення місцевого опитування (консультативного референдуму) для з’ясування волі місцевих мешканців щодо приєднання до Республіки Білорусь.
Чи можуть свідчити такі дії глави держави про наявність ознак складу злочину, передбаченого ст. 110 КК? Як належить оцінити дії селищного голови? Відповіді аргументуйте.
54
7. Службою безпеки України була викрита група з 20 осіб, до якої входили військовослужбовці з вищого офіцерського складу, народні депутати, інші державні й політичні діячі, які розробили план приєднання східних областей України до Російської Федерації та змовилися на вчинення, керівництво та координацію різного роду дій (нагнітання соціальної напруги в регіонах, критика дій влади, оплата роботи пропагандистів, проплата мітингів із провокаціями, захоплення споруд, підкуп військових і правоохоронців, проголошення незалежності й подальше прохання керівництва РФ про прийняття цих територій до складу РФ). Було також встановлено, що окремі представники цієї групи домовилися з військовим керівництвом РФ про введення її військових частин, замаскованих під місцевих бойовиків, для ведення збройного протистояння зі Збройними Силами України.
Надайте кримінально-правову оцінку діям цих осіб. Як співвідносяться між собою злочини, передбачені ст. 110 і
437КК?
8.Весною 2014 р. до безробітного мешканця м. Макіївка Власюка звернулася невстановлена слідством особа Х. і запропонувала за винагороду взяти участь у мітингу під Макіївською міськрадою проти центральної влади України та за автономію Донбасу. Власюк погодився. Під час мітингу вигукувалися гасла щодо проголошення незалежності Донбасу та його приєднання до РФ. Коли Власюк прийшов за грошима, особа Х. виплатив обумовлену суму та запропонував йому взяти участь у штурмі й захопленні будинку держадміністрації, на що Власюк погодився, а після захоплення будівлі покинув її. На зароблені гроші поїхав до рідної сестри, яка проживала в Ростові-на-Дону. У жовтні 2015 р. Власюк повернувся в Макіївку, де, прагнучи заробити гроші, погодився на пропозицію місцевого ватажка бойовиків стояти в наряді на організованих так званою «ДНР» блокпостах, а також доставляти на блокпости продукти харчування, спорядження й амуніцію. Для виконання відповідних функцій ватажок бойовиків забезпечив його вогнепальною зброєю.
Надайте кримінально-правову оцінку діям Власюка. Які
55
правила кваліфікації злочину, передбаченого ст. 110 КК, за сукупністю з іншими злочинами?
9. Весною 2014 р. міський голова Андропов за домовленістю з групою озброєних людей за винагороду видав наказ про підтримку й всіляке сприяння проведенню в місті референдуму щодо самовизначення Донецької області, який також організовувався й в багатьох інших районах Донеччини та Луганщини. Дружина Андропова була призначена ініційованим ним рішенням міської ради головою територіальної виборчої комісії в місті й почала активну підготовку до проведення референдуму, а саме налагодила розсилку запрошень, розклеювання оголошень, визначення місць для голосування. Незадовго до встановленої дати проведення референдуму, подружжя Андропових було затримано.
Надайте кримінально-правову оцінку діям Андропова та Андропової.
Рекомендована література
1.Батиргареєва В. С., Нетеса Н.В. Щодо проблеми визначення кримінально караних форм сепаратизму. Право і безпека. 2014. № 1. С. 65–70.
2.Зоренко Д. Деякі питання розмежування складів злочинів, передбачених ст. 109 та ст. 110 Кримінального кодексу України. Правове забезпечення оперативно-службової діяльності: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення: матер. постійн. діючого наук.-практ. семінару. Харків: Право, 2015. Вип. 6. С. 187–191.
3.Зоренко Д.С. Лінгвістично-правові аспекти вживання термінів «межі» та «кордон» в диспозиції ст. 110 КК України.
Проблеми науки кримінального права та їх вирішення у законотворчій та правозастосовній діяльності: матер. Міжнар. наук.- практ. конф. (8-9 жовт. 2015 р.). Харків: Право, 2015. С. 302–306.
4.Киричко В.М. Деякі питання співвідношення посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст. 110 КК) із злочинами, передбаченими статтями 436, 437 КК
56