Материал: KTE (1)

Worksheet – це режим інтерактивної роботи з mapleкомандами, який дозволяє більш функціонально їх використовувати, а також зручніше програмувати.

Для введення даних у Worksheet-режимі система видає знакзапрошення [> . Після введення команди закінчують рядок знаком ; або : і далі потрібно натиснути Enter. Для обох знаків команда буде виконана, але результат буде виведений на екран лише після крапки з комою, наприклад:

Але зауважимо, що двокрапка або крапка з комою є необхідними лише в режимах типу 1-D Math input.

Вхідні дані можуть бути подані в математичному (Math) або текстовому (Text) вигляді. Перемикатися між ними можна завдяки кнопкам на контекстній панелі. Крім того, на цій панелі можна вибирати формат двовимірного або одновимірного подання вхідних даних. На наступній таблиці 1.1 показана різниця між зазначеними режимами.

Таблиця 1.1 – Порівняння математичного і текстового введень вхідних даних

Формат

Режим

Режим Document – це режим, що використовується для швидких розрахунків. Він підтримує текстовий та математично орієнтований режими введення, двовимірне та одновимірне подання тексту. Для оформлення розрахунків у текстовому вигляді є зручна можливість отримувати результати не на

21

окремому рядку, а автоматично після знака «дорівнює». Для цього після введення виразу необхідно натиснути Ctrl+=. Порівняємо:

1.3.8. Види команд Maple

Бібліотека команд системи Maple містить великий набір команд, які можна поділити на дві групи:

-команди високого рівня;

-пакети команд.

Команди високого рівня є найбільш широковживаними, і вони готові до використання відразу після запуску системи. Вони мають вигляд (або «послідовність виклику»)

command(arguments), де command – це ім’я команди, arguments

– список її аргументів. Про синтаксис та використання кожної команди можна знайти вичерпну інформацію в системі допомоги.

Пакети команд – це міні-бібліотеки спеціалізованих команд, зібраних разом відповідно до розв’язуваних задач, наприклад, лінійної алгебри, роботи з диференціальними рівняннями та їх розв’язками і т. ін. Існує два способи звернутися до команди з певного пакета. Перший варіант – це послідовність виклику типу

package[command](arguments). Тобто зазначити ім’я пакета,

далі в квадратних дужках – ім’я команди і далі в круглих дужках

– список аргументів команди. У такому разі йде звертання лише до однієї команди з пакета. Якщо необхідно використовувати декілька команд з одного пакета, доцільно спочатку підключити весь пакет командою with(package), а потім звертатися до кожної команди стандартним способом command(arguments).

22

Повний список команд та пакетів можна знайти в довідковій системі на сторінці index. Зайти на цю сторінку можна виконавши команду ?index.

1.4. Поняття функцій та операторів

1.4.1. Функції

Важливим поняттям у системі Maple є поняття функції. Функція повертає результат деякого перетворення вихідних даних, які називаються параметрами функції.

У системі Maple є безліч функцій, вбудованих в ядро, та спеціалізовані пакети. Для того щоб задати функцію у виразі, потрібно ввести її ім’я та список параметрів у круглих дужках. Наприклад, обчислення квадратного кореня або синуса:

В обох випадках маємо повернення значення функції у відповідь на звертання до неї. Ця ознака є основною ознакою функції Maple.

Прийнято називати функціями і ті команди, які повертають, наприклад, не числове значення, а результат іншого типу. Наприклад, для побудови графіків математичних функцій використовується maple-функція plot:

23

1.4.2. Оператори

Оператори як об’єкти Maple самі по собі результат не повертають. Але спільно з функціями і операндами (константами або змінними) допомагають конструювати математичні вирази. Залежно від кількості операндів розрізняють бінарні, унарні, нульарні оператори, і, крім того, існує особливий вид оператора – функціональний. Розглянемо

види операторів окремо.

1.4.2.1. Бінарні оператори

Бінарні оператори використовуються з двома операндами. Основні з них перелічені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 – Бінарні оператори

Приклад 1.2. Деякі операції з використанням бінарних операторів:

1.4.2.2. Унарні оператори

Ці оператори відповідно використовуються з одним операндом. Якщо оператор стоїть перед операндом, то це префіксний оператор, якщо після операнда – постфіксний.

Таблиця 1.3 – Унарні оператори

Приклад 1.3. Варіанти використання унарних операторів:

25