Материал: 2

Рис. 2.19 Автоматизований склад вугілля бункерного типу:

1 – шахтний конвеєр; 2 – накопичувальний бункер; 3 – розподільчий стрічковий конвеєр; 4 – подавальний стрічковий конвеєр; 5 – живильник бункера; 6 – елеватор для

відбору породи; 7 – відбірний бункер для породи; 8 – завантажувальний стрічковий конвеєр; 9 – вагонні ваги

2.2.3 Санітарно-технічні пристрої, засоби освітлення, зв’язку, протипожежне обладнання складів

До санітарно-технічних пристроїв у складах відносяться: опалення, вентиляція, водопостачання і каналізація. Достатня кількість цих пристроїв і обладнання, правильне їх розміщення при проектуванні і будівництві складів регламентується санітарними нормами проектування промислових підприємств.

Опалення може застосовуватись водяне і електричне. Складські приміщення опалюються тільки у випадках, коли за умовами зберігання вантажів вимагається створення для них температурного режиму. В холодну пору року необхідно також опалювати службові та побутові приміщення, гаражі, майстерні тощо.

Вентиляція складських приміщень необхідна для підтримання в них оптимального теплового і вологого режиму, для вилучення з приміщення диму та газів, що виділяються при роботі машин з двигунами внутрішнього згорання, а також деякими вантажами (отрутохімікатами, мінеральними добривами, стиснутими і скрапленими газами тощо). Вентиляція складів буває природною і штучною або примусовою (із застосуванням вентиляторів). Остання буває витяжною і приточною. Витяжна вентиляція забезпечує систематичне вилучення забрудненого повітря з приміщень за допомогою всмоктувальних насосів, а приточна – нагнітання в склад очищеного повітря нагнітальними насосами. Пристрої штучної вентиляції повинні забезпечувати п’ятикратний обмін повітря в складі протягом однієї години. Разом із тим незалежно від цього застосовується і природне провітрювання приміщень.

Водопостачання в складах і допоміжних приміщеннях влаштовують для питних, господарчих, санітарно-побутових і протипожежних потреб. Мережа

водопостачання складів живиться від станційної або міської водопровідної мережі і на території складу виконується, як правило, замкненою (кільцевою). Не дозволяється влаштовувати тупикові мережі довжиною більше 200м.

Визначення витрат гарячої і холодної води для створення необхідних санітарно-гігієнічних умов і побутового обслуговування працівників вантажного господарства регламентуються будівельними нормами і правилами та нормами проектування.

Каналізація на складах призначена для відведення побутових стоків в магістральну каналізаційну мережу, вона складається з внутрішньої і зовнішньої мережі. Внутрішньою каналізаційною мережею обладнуються службові приміщення, гаражі, майстерні. Зовнішня каналізація забезпечує швидке відведення всіх стічних, дощових і паводкових вод до місця очистки.

Освітлення складів буває природне та штучне. Природне освітлення в свою чергу може бути боковим (вікна в стінах) і верхнім (прозорі покриття даху). Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення площі вікон, вибору їх типу, розмірів, кількості і розміщення. Штучне освітлення складів має бути достатнім і рівномірним, економічним та безпечним, не давати різких тіней. Для освітлення використовуються електричні лампи розжарювання і люмінесцентні лампи, що вставляються у спеціальну арматуру. В складських приміщеннях, де виділяється багато пилу та газів, застосовують пилонепроникну та вибухозахисну арматуру, а на відкритих складах – ще й вологозахисну. Освітленню на складах підлягають місця складування вантажів, фронти навантажувальних і розвантажувальних робіт, службові, виробничі і побутові приміщення, залізничні колії біля складів, автомобільні проїзди тощо.

Відкриті платформи та площадки освітлюють за допомогою світильників, що монтуються на опорах, і прожекторів, що встановлюють на щоглах висотою

15–21м.

Рампи складів обладнують низьковольтною електролінією (12–14В), розетки якої розміщують у гніздах підпорної стінки на відстані 8м одна від одної. До розетки підключають світильники, які використовують у внутрішньому приміщенні вагонів.

Розрахунок штучного освітлення складів при їх проектуванні, як правило, виконується методом визначення коефіцієнта світлового потоку, необхідного для освітлення горизонтальної площини за встановленими нормативами. Відповідно до величини світлового потоку розраховується і необхідна кількість ламп.

Склади обладнуються засобами зв’язку. В основному використовується телефонний зв’язок, що входить до залізничної автоматичної станції. Для оперативного керівництва складськими і вантажними роботами може використовуватись місцевий радіотрансляційний зв’язок та мобільний телефон. Для дистанційного контролю за ходом виконання складських і вантажних операцій на окремих складах використовують промислове телебачення.

Із метою забезпечення дистанційного контролю за об’єктами, що охороняються , склади обладнують охоронною і пожежною сигналізацією.

Для цього на дверях, вікнах та в інших місцях складських приміщень встановлюють електричні датчики, які підключаються до сигнальних пристроїв.

Світлове табло і сигнальні пристрої встановлюють на контрольних пунктах, де чергові працівники охорони ведуть цілодобове спостереження.

Обладнання пожежної сигналізації складається з автоматичних приладів оповіщення, що встановлюються всередині складського приміщення, як правило, під стелею, мережі електричної пожежної сигналізації, приймального пристрою, джерела споживання і виносних сигналів (сирени або дзвоника).

Протипожежне обладнання призначене для локалізації пожежі, що виникла, його розміщують на всій території складів.

Увантажних районах із невеликим вантажообігом будують пожежні сараї, в яких зберігають бочки, насоси, драбини, багри, сокири, відра та інший протипожежний інвентар. На великих станціях створюються пожежні депо.

Улегкодоступних місцях складу влаштовують протипожежні куточки з набором необхідного протипожежного інвентарю (відра, багри, ломи, сокири, запас піску). Вздовж складу на відстані не більше 80м один від одного і не ближче 5м від стін споруд або штабелів вантажу, встановлюють зовнішні водорозбірні крани (гідранти). Всередині складів влаштовують внутрішні гідранти, іноді замість внутрішніх гідрантів використовують баки з водою. Якщо на станції немає водопроводу, то від складів до природних або штучних

водоймищ прокладають широкі проїзди. В окремих місцях складу розміщують хімічні вогнегасники з розрахунком один вогнегасник на 200м2 площі складу.

На складах необхідно постійно здійснювати контроль за справністю електропроводки, не менше одного разу в місяць перевіряти пристрої електрозахисту і запобіжники. Проводка має бути захищена від механічних пошкоджень, не допускається залишати оголеними проводи. Прокладати тимчасові електричні лінії дозволяється у виняткових випадках. На відкритих площадках через кожні 100м довжини повинні влаштовуватись пожежні проїзди шириною 4–6м.

Контрольні питання до теми 2.2

1.Яке призначення мають і як спеціалізуються залізничні вантажні склади?

2.Коротко охарактеризувати будову прирейкового критого складу павільйонного типу.

3.Коротко охарактеризувати будову одно-, дво- і трипрогінного критих складів ангарного типу.

4.Коротко охарактеризувати будову критого складу стелажного типу, його оснащення.

5.Дати коротку характеристику основних конструктивних елементів критих складів: фундаменту, стін, стелі, підлоги, рампи.

6.Коротко охарактеризувати будову критої і відкритої платформ, їх призначення.

7.Яке мають призначення і які бувають відкриті площадки?

8.Коротко охарактеризувати будову підвищених колій і естакад.

9.Коротко охарактеризувати схеми комплексної механізації переробки навалочних вантажів козловими кранами.

10.Коротко охарактеризувати будову бункерних складів.

11.Які застосовуються в складах пристрої опалення, вентиляції, водопостачання і каналізації?

12.Які застосовуються в складах і на площадках пристрої освітлення? 13.Які застосовуються в складах засоби зв’язку, охоронної і пожежної

сигналізації?

14.Яке протипожежне обладнання повинно влаштовуватись у вантажних складах?

2.3 Транспортні засоби для перевезення вантажів

Перевезення вантажів провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам – суб’єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.

Вагони, призначені для перевезення вантажів, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

Стаття 8 Статуту залізниць України

Основні терміни

Транспортні засоби – залізничний рухомий склад (вагони усіх типів, локомотиви тощо), який відповідає вимогам Правил технічної експлуатації, а також контейнери і контрейлери.

Вантажний вагон – одиниця рухомого складу, призначена для перевезення вантажів.

Універсальний вагон – вантажний вагон, призначений для перевезення вантажів широкої номенклатури.

Спеціальний (спеціалізований) вагон – вантажний вагон, призначений для перевезення одного чи декількох близьких за своїми властивостями вантажів.

Вагонний парк

для перевезення вантажів

Рис. 2.20 Блок-схема структури вагонного парку для перевезення вантажів

2.3.1 Загальні відомості про вантажні вагони

За умовами експлуатації вантажні вагони поділяються на ті, що належать залізницям, і ті, що належать промисловим підприємствам (власні) або орендуються ними у залізниці (орендовані).

За конструкцією кузова вантажні вагони поділяють на критий рухомий склад (універсальні і спеціальні криті вагони, ізотермічні вагони, окремі види вагонів-хоперів: хопери-зерновози, хопери-цементовози тощо) і на відкритий рухомий склад (напіввагони, вагони-платформи, вагони-думпкари, окремі види вагонів-хоперів: хопери-рудовози, хопери-дозатори тощо).

За кількістю осей вантажні вагони бувають 4-, 6-, 8- і багатовісні.

Всі вантажні вагони поділяються на універсальні, спеціальні і ізотермічні. До універсальних належать криті вагони, вагони-платформи і напіввагони. Всі інші вагони відносяться до спеціальних (вагони-цистерни, вагони типу “хопер”, вагони-самоскиди або думпкари, вагони-транспортери тощо). Окрему