Рис. 2.9 Двопрогоновий ангарний склад для штабельного зберігання тарно-штучних вантажів за вантажопереробки біля 50 вагонів за добу
Рис. 2.10 Трипрогоновий ангарний склад для штабельного зберігання тарно-штучних вантажів за вантажопереробки до 100 вагонів за добу
У таблиці 2.1 приведені основні параметри типових механізованих складів ангарного типу. В шифрі складу перша цифра позначає його тип, дві наступні – середньодобову вантажопереробку складу, дві останні – вантажопереробку сортувальної платформи у вагонах.
Таблиця 2.1 - Основні параметри механізованого складу ангарного типу
Інвентарний |
|
|
Довжина, м |
|
Площа, м2 |
||
номер |
Шифр |
Усього |
в т.ч. |
Усього |
|
в т.ч. |
|
типового |
складу |
сортувальної |
|
сортувальної |
|||
цеху |
|
цеху |
|
||||
проекту |
|
|
платформи |
|
платформи |
||
|
|
|
|
|
|||
1 |
2 |
3 |
|
4 |
5 |
|
6 |
|
2-00-24 |
72 |
|
72 |
1381 |
|
1381 |
|
2-12-12 |
72 |
|
36 |
1560 |
|
652 |
|
2-00-54 |
144 |
|
144 |
2843 |
|
2843 |
418/1, |
2-12-42 |
144 |
|
108 |
3022 |
|
2114 |
2-22-54 |
216 |
|
144 |
4655 |
|
2840 |
|
один прогін |
|
|
|||||
2-12-66 |
216 |
|
180 |
4493 |
|
3585 |
|
|
|
|
|||||
|
2-12-96 |
288 |
|
252 |
5963 |
|
5055 |
|
2-24-84 |
288 |
|
216 |
6125 |
|
4310 |
|
2-36-66 |
288 |
|
180 |
6287 |
|
3564 |
|
3-24-24 |
72 |
|
72 |
3251 |
|
1428 |
418/5, |
3-48-54 |
144 |
|
144 |
6510 |
|
2894 |
два прогони |
3-72-84 |
216 |
|
216 |
9750 |
|
4360 |
|
3-96-114 |
288 |
|
288 |
13017 |
|
5826 |
|
4-40-24 |
72 |
|
72 |
4237 |
|
1401 |
418/6, |
4-80-54 |
144 |
|
144 |
8414 |
|
2867 |
три прогони |
4-120-84 |
216 |
|
216 |
12609 |
|
4333 |
|
4-160-114 |
288 |
|
288 |
16796 |
|
5799 |
У зв’язку з розширенням пакетних перевезень та використанням штабелюючих засобів з великою висотою підйому раціонально застосовувати склади підвищеної висоти із стелажним зберіганням вантажів. У порівнянні зі штабельним складуванням переваги стелажного полягають у кращому використанні площі складу, значному збільшенні їх місткості, а також в чіткому фіксуванні місцезнаходження вантажів на стелажах і сприятливих умовах для автоматизації складських процесів.
Стелажі для багатоярусного розміщення пакетів вантажу бувають поличні (найбільш розповсюджені) і гравітаційні. Поличні стелажі в 2,5–3 рази дешевше гравітаційних і зручніші для зберігання дрібних відправок, тому що забезпечують безперешкодну видачу їх в будь-який час. Висота стелажів буває від 5 до 40м, оптимальною вважається 19-20м. Чотири - і п’ятиярусні стелажні склади висотою 5-6м доцільно влаштовувати у вантажних районах станцій (рис. 2.11). Обслуговують такі склади крани-штабелери і електронавантажувачі.
Рис. 2.11 Критий склад стелажного типу з мостовим краном-штабелером
На промислових підприємствах в складах стелажного типу часто використовують гравітаційні або приводні накопичувачі, які можуть переробляти широку номенклатуру штучних вантажів. Принципи їх роботи приведені на рис. 2.12. Із вагона 1 вилочним електронавантажувачем 2 пакет вантажу 3 подається на підйомний стіл 4. Далі він потрапляє на один із накопичувальних конвеєрів 5, а з них на приймальний стіл 6. Кран-штабелер 7 розміщує пакет на одній із полиць гравітаційних стелажів 8. Із протилежного боку кран-штабелер 9 знімає пакет і передає його на розпакувальну машину 10, обладнану маніпулятором 11. Штучні вантажі з пакета прямують стрічковим конвеєром 12 в контейнер 13 або на роликовий конвеєр 14. Контейнери через накопичувач 15 прямують на підвісний конвеєр-штовхач 16. Стрічковий і роликовий конвеєри передають вантажі в секцію відправлення. Всі операції виконуються автоматично у відповідності з програмою, заданою оператором на пульті 17.
Рис. 2.12 Автоматизована секція критого складу з гравітаційними стелажами:
1 – критий вагон; 2 – електронавантажувач; 3 – пакет вантажу; 4 – підйомний стіл; 5 – накопичувальний конвеєр; 6 – приймальний стіл;
7 – кран-штабелер; 8 – гравітаційний стелаж; 9 – кран-штабелер; 10 – розпакувальна машина; 11 – маніпулятор; 12 – стрічковий конвеєр;
13 – контейнер (ящик); 14 – роликовий конвеєр; 15 – накопичувач; 16 – підвісний конвеєр; 17 – пульт управління
До конструктивних елементів критих складів відносяться фундаменти, стіни, опори (колони), підлога, рампи, покриття, двері, ворота, вікна та світлові ліхтарі, перегородки, сходи тощо.
Складські будівлі повинні мати стійкий фундамент, який будують із бетону, залізобетону, бутового каменю, цегли та інших матеріалів, що не піддаються руйнуванню в умовах заглиблення в землю. Стіни складів будують з цегляних та бетонних блоків, залізобетонних панелей або у вигляді суцільної кладки з цегли, штучного та природного каменю. Двері влаштовують у поздовжніх стінах, а якщо до складу примикає крита або відкрита платформа, то і в торцевій стіні.
У типових проектах ангарних складів з боку під’їзду автотранспорту через кожні 18м встановлюються розсувні двері шириною 4м і висотою 3м із механічним і ручним приводом. Через кожні 36м передбачаються пожежні виходи.
Значну роль в облаштуванні складів і запровадженні комплексної механізації відіграє підлога, вона складається з основи (природний грунт), шару підстилки (пісок, щебінь, бетон) і верхнього покриття (асфальт, цементобетон).
Підлога повинна мати високий опір щодо механічного і хімічного впливу, механічного стирання, сприймати великі навантаження на 1м2 площі складу, бути рівною, гладкою, неслизькою.
В усякому критому складі обов’язково повинна бути рампа, що представляє собою зовнішнє продовження підлоги у вигляді критої чи відкритої платформи, розміщеної зовні біля бокових поздовжніх стін, або поздовж колії в середині складу, іноді по всьому периметру складу. Рампа призначається для швидкого та зручного механічного переміщення вантажу у вагон чи автомобіль. Рампа критого складу повинна забезпечувати роботу вантажнорозвантажувальних машин і мати ширину не менше 3м збоку залізничної колії і не менше 1,5м збоку під’їзду автомобільного транспорту. Висота рампи повинна співпадати з рівнем підлоги складу і рівнем підлоги вагона. Збоку залізничного транспорту вона складає 1100мм від рівня поверхні головки рейок при відстані від осі колії 1920мм, а збоку автомобільного транспорту не менше 1200мм над рівнем проїжджої частини. На коліях, де не передбачається навантаження і розвантаження негабаритних вантажів, а також пропуск вагонів з такими вантажами, висоту рампи можна проектувати висотою до 1300мм.
Для обслуговування залізничного транспорту рампи влаштовують прямими, а для автомобілів – прямими, зубчастими (під кутом 30-45°) або “карманними” (установка автомобілів під кутом 90°). Зубчасті і карманні рампи дають можливість збільшити фронт навантаження-розвантаження вантажів без подовження складів.
Для забезпечення можливості в’їзду машин і механізмів рампи мають похилі поверхні – пандуси, а для зручності роботи обслуговуючого персоналу – сходи.
Верхня частина складу (покрівля) складається з несучих елементів і даху. Для захисту вантажів від атмосферних опадів, забезпечення безпеки і зручності вантажно-розвантажувальних робіт над рампами можуть влаштовуватись звиси даху (козирки), які закривають проміжки між складом і вагоном та між складом і автопід’їздом. З боку залізничного транспорту звиси даху влаштовують суцільними, вони прикривають всю рампу і половину даху вагона, з боку автомобільного транспорту, як правило, – перервні.
Для освітлення складу з обох боків над дверними отворами і в проміжках стін між ними влаштовують невеликі вікна, а в складах більшої ширини – прозорий дах із склоблоків і склопластику або світлові ліхтарі.
Отвори в торцях складу для введення колій повинні закриватись спеціальними дверима.
Криті платформи (рис. 2.13) використовуються для зберігання вантажів, що потребують захисту від атмосферних опадів, але не бояться дії вітру, вологого повітря (наприклад, сортова сталь, вогнетриви, верстатне обладнання тощо).