Материал: 2

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

документів суворого обліку та веде звітність про їх використання, вносить зміни і доповнення до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, тарифних керівництв, до інших нормативних документів, які оголошуються Укрзалізницею в збірниках правил перевезень і тарифів.

Товарний касир зобов’язаний знати Статут залізниць України, Правила перевезень вантажів, основні положення Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, тарифи на перевезення вантажів і тарифні керівництва, форми вантажної та комерційної документації, порядок зберігання документів суворого обліку та порядок складання звітності про їх використання, порядок ведення касової книги і складання касової звітності, схему залізниць і основні маршрути перевезень вантажів, режим роботи вантажних районів, під’їзних колій і транспортно-експедиційних організацій, а також Правила технічної експлуатації залізниць України і Інструкцію з сигналізації у встановленому обсязі, інші необхідні документи.

Із метою прискорення виконання операцій і підвищення продуктивності праці товарних касирів та таксувальників на їх робочих місцях встановлюється телефонний зв’язок із підрозділами станції та містом, механізована пошта для пересилки перевізних документів (пневмопошта), друкарські машинки для заповнення бланків документів, калькулятори і електронні машини для визначення провізних плат, зборів, складання звітів, різного роду стенди та турнікети з постійною і поточною інформацією тощо.

Обов’язково на робочому місці повинні бути керівні нормативні документи, тарифні керівництва, підсобні таблиці, схема залізниць і залізничної мережі.

Для автоматизації комерційних операцій товарні контори обладнуються каналами електронного зв’язку з ТехПД, обчислювальним центром залізниці.

Для виконання централізованих розрахунків за перевезення вантажів, на залізницях організовані Технологічні центри обробки перевізних документів (ТехПД), які обслуговують станції дирекції залізничних перевезень, а в окремих випадках і декількох дирекцій.

ТехПД контролюють правильність оформлення перевізних документів, визначають провізні платежі, розраховуються через банки з організаціями, підприємствами і установами за перевезення та послуги, забезпечують повне надходження прибутків від перевезень, контролюють використання бланків перевізних документів станціями, надають звітність в інформаційностатистичний центр і фінансово-економічну службу залізниці.

До складу ТехПД входять групи обробки документів при прийманні та видачі вантажів, група обробки документів додаткових зборів, бухгалтерія, група механізованої обробки даних та експедиція.

Концентрація роботи з провізними платежами і розрахунками в ТехПД дозволяє використовувати сучасну обчислювальну техніку, а також разом з обчислювальним центром залізниці здійснювати комплексну обробку перевізних документів за допомогою ЕОМ.

Контрольні питання до теми 2.1

1.Як відкриваються і закриваються станції для вантажних і комерційних операцій?

2.Дати коротку характеристику вантажної станції.

3.Які бувають вантажні станції в залежності від виду операцій, основного призначення і характеру роботи?

4.Як здійснюється керівництво експлуатаційною, вантажною і комерційною роботою на вантажній станції?

5.Які передбачаються споруди і пристрої на вантажних станціях?

6.Пояснити мету і переваги концентрації вантажної роботи на меншій кількості станцій.

7.Дати визначення опорної вантажної станції.

8.Пояснити доцільність спеціалізації станцій у великих залізничних вузлах.

9.Дати визначення і привести спеціалізацію вантажних районів за характером роботи, особливості їх оснащення.

10.Навести спеціалізацію вантажних районів за схемами колійного розвитку. Пояснити переваги і недоліки кожного виду.

11.Які споруди і пристрої передбачаються на території вантажного району, як планується їх розміщення?

12.Навести основні функції і обов’язки прийомоздавальників, де знаходяться їхні робочі місця (АРМ)?

13.Пояснити призначення товарної контори. Де вони розміщуються на станції?

14.Як плануються робочі приміщення товарної контори? Коротко описати робоче місце (АРМ) товарного касира.

15.Навести основні функції і обов’язки товарного касира. 16.Пояснити призначення і функції ТехПД.

2.2 Залізничні вантажні склади і площадки

Вантажний район за своєю спеціалізацією повинен мати усі необхідні технічні засоби і пристрої, що забезпечують збереження вантажів і протипожежний захист.

Стаття 11 Статуту залізниць України

Основні терміни

Залізничний вантажний склад – інженерна споруда, призначена для тимчасового розміщення і зберігання вантажів від моменту приймання до завантаження їх у вагони та від вивантаження з вагонів до вивозу зі станції на склади вантажоодержувачів. У складах виконуються операції приймання та

видачі вантажів, сортування їх за призначенням, зважування, формування вагонних партій та інші операції.

Універсальний загальний склад – склад, призначений для зберігання вантажів різних видів і найменувань, які не мають шкідливого впливу один на одного.

Спеціальний склад – склад, призначений для зберігання вантажів одного найменування, або групи вантажів, що потребують однакових умов перевезення і зберігання, наприклад, зерновий склад, склад міндобрив тощо.

Склади і площадки для тимчасового зберігання вантажів на місцях загального користування станцій

Криті склади і платформи

 

Відкриті площадки для

 

Відкриті площадки для

для зберігання тарно-

 

контейнерів і

 

навалочних вантажів

штучних вантажів

 

великовагових вантажів

 

 

 

 

 

 

 

Криті склади

 

Криті

 

Контей-

 

Площадки

 

Біля

 

Оснащені

 

Оснащені

і платформи

 

склади

 

нерні

 

для велико-

 

підвищен-

 

кранами

 

вагонопере

павільйон-

 

стелажного

 

площадки

 

вагових

 

них

 

з грей-

 

кидачами,

ного типу

 

типу

 

 

 

вантажів

 

колій і

 

ферами

 

іншими

 

 

 

 

 

 

 

 

естакад

 

 

 

спецма-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шинами

Рис. 2.6 Блок-схема структури складського господарства на місцях загального користування станцій

Вантажні склади повинні забезпечувати виконання заданого обсягу перевезень, якісне збереження вантажів, своєчасну обробку рухомого складу, використання механізації і автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, механізовану і автоматизовану переробку вантажів, що перевозяться пакетами, мати зручне розміщення по відношенню до автомобільних шляхів та залізничних колій, можливість роботи за прямим варіантом, мінімальні витрати, пов’язані з переробкою вантажів, задовольняти вимоги правил пожежної безпеки, охорони праці і техніки безпеки, а також охорони навколишнього середовища.

2.2.1 Криті склади, криті і відкриті платформи для тарно-штучних вантажів

У залежності від виду вантажів, що зберігаються, склади поділяються на універсальні (загальні) та спеціальні.

За умовами зберігання вантажів склади поділяються на криті склади,

криті та відкриті платформи, відкриті площадки.

У критих складах зберігаються найбільш цінні тарно-штучні, зернові і інші вантажі, на якість яких впливає навколишнє атмосферне середовище. Їх будують на станціях у комплексі з критою та відкритою платформами, або окремо. Криті склади бувають прирейкові - із зовнішнім підведенням колій (рис. 2.7) і ангарного типу з введенням всередину складу від однієї до чотирьох вантажно-розвантажувальних колій (рис. 2.8 – 2.10). При штабельному зберіганні вантажів склади називають павільйонними, а при стелажному

стелажними.

За конструкцією найбільш простими є прирейкові одноповерхові криті склади із зовнішнім розміщенням залізничних колій з одного боку і автопід’їздів із другого (рис. 2.7). Такі склади довжиною 100 – 200м і шириною до 18м влаштовуються на опорних станціях з добовою вантажопереробкою до 20 вагонів із вагонними і дрібними відправками. В типових проектах таких складів, що складаються зі збірних залізобетонних елементів, розсувні двері мають висоту 3,6м і ширину 2,5м, залізобетонні колони розміщуються з інтервалом 12м. Відстань між дверима теж кратна інтервалу між колонами – 12м. Підлога складів асфальтобетонна і розрахована на навантаження 35кн/м2.

Рис. 2.7 Прирейковий критий вантажний склад павільйонного типу: а – загальний вигляд; б – поперечний переріз

Ангарні склади будують за типовими проектами. Вони бувають однопрогонові і багатопрогонові.

В однопрогонових складах залізнична колія розміщується всередині складу, а автопід’їзди розміщують зовні (рис. 2.8). Ширина таких складів буває 18, 24, 30 і 36м. Вони розраховуються на вантажопереробку до 50 вагонів за добу.

При обсягах вантажопереробки від 50 до 100 вагонів за добу раціонально влаштовувати ангарні склади двопрогонові (наприклад, 24м + 24м або 30м + 30м) і трипрогонові (наприклад, 18м + 18м + 18м, або 24м + 30м + 24м), останні проектують з урахуванням об’єднання в одній будівлі вантажопереробки вагонних і сортування дрібних відправок з використанням для сортування середньої (острівної) платформи. Ангарні склади краще пристосовані для комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт і їх часто називають комплексно-механізованими цехами ангарного типу (рис. 2.8, 2.9, 2.10).

Рис 2.8 Однопрогоновий ангарний критий склад:

а – план; б – поперечний переріз сортувальної платформи; в – поперечний переріз вантажного складу;

1 – сортувальна платформа; 2 – платформа вантажного складу; 3 – приміщення прийомоздавальників; 4 – товарні ваги; 5 – двері з боку автотранспорту