відповідно передбачаються всі основні пункти і пристрої вантажного господарства для переробки цих вантажів: криті склади, криті і відкриті платформи, контейнерні площадки, сортувальні платформи, площадки для великовагових і навалочних вантажів, підвищені колії і естакади, ваги, габаритні ворота тощо.
Вантажні райони оснащуються підйомно-транспортними машинами і пристроями для механізації вантажно-розвантажувальних і складських робіт, відповідним колійним розвитком (навантажувально-розвантажувальними і виставочними коліями), під’їздами і проїздами для автотранспорту, технічними засобами пожежно-охоронної сигналізації, освітлювальною мережею, водопроводом, каналізацією тощо.
Увантажному районі розміщують різні допоміжні і службові приміщення (контори, пункти для обслуговування і ремонту вантажно-розвантажувальних машин, санітарно-побутові приміщення тощо).
Велика увага повинна приділятись зовнішньому облаштуванню вантажного району, його територія має бути огороджена високим парканом, обладнана сигналізацією і іншими охоронними засобами. Біля воріт вантажного району влаштовується контрольно-перепускний пункт для забезпечення перепускного режиму.
На багатьох станціях вантажні райони комплексно механізовані: навантаження і вивантаження вантажів, пов’язані з ними допоміжні операції (відкриття та закриття люків напіввагонів, підтягування вагонів біля складів та інші), а також основні комерційні операції виконуються за допомогою машин і спеціальних пристроїв.
Увантажному районі загального типу передбачається спеціалізація навантажувально-розвантажувальних фронтів (складські колії призначені безпосередньо для навантаження або розвантаження) і складів за видами вантажів (тарно-штучні, навалочні, контейнерні, великовагові, лісоматеріали тощо) та за призначенням вантажів (для відправлення, для видачі, для сортування).
Взаємне розміщення місць навантаження, розвантаження і сортування вантажів повинно забезпечувати можливість поточного переміщення вагонів, автомобілів і вантажно-розвантажувальних машин біля складу та з одного складу на інший.
За схемами колійного розвитку вантажні райони поділяють на:
• тупикові, в яких навантажувально-розвантажувальні колії тупикові. Недоліком цієї схеми вантажного району є можливість заїзду тільки з однієї горловини станції, а суттєвою перевагою перед іншими схемами – практична відсутність пересічення залізничних колій з автопроїздами, компактність з’єднання колій, мінімальна протяжність маневрових переміщень при подачі і прибиранні вагонів. В свою чергу тупикові вантажні райони можуть бути двох видів: з послідовним розміщенням прохідних виставочних і тупикових навантажувально-розвантажувальних колій (рис. 2.4а) та з паралельним розміщенням тупикових виставочних і тупикових навантажувальнорозвантажувальних колій;
•наскрізні або прохідні (рис. 2.4б), в яких всі залізничні колії прохідні. Перевагою цієї схеми є можливість подачі вагонів з двох горловин станції, недоліками – велика кількість пересічень колій автомобільними маршрутами, що знижує рівень безпеки руху, ускладнення маневрових переміщень, повторні заїзди на навантажувально-розвантажувальні колії;
•комбіновані, в яких частина колій є прохідними, частина – тупиковими, що зменшує кількість пересічень залізничних колій автотранспортом. Як правило, на схемах комбінованого типу тупикові навантажувально-розвантажувальні колії з’єднуються з’їздами з паралельними прохідними виставочними коліями, що значно прискорює маневрові операції. Недолік цих схем, як і прохідних, полягає у складності під’їзду і проїзду автотранспорту.
Нові вантажні райони на великих вантажних станціях, як правило, проектуються тупикового типу з послідовним розміщенням виставочних колій,
ав стиснених умовах – тупикового типу з паралельним розміщенням виставочних колій. Вибір тієї чи іншої схеми залежить від місцевих умов і обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.
Рис. 2.4 Схеми вантажних районів:
а– тупикового типу; б – прохідного типу;
1– площадка для навалочних вантажів; 2 площадка для великовагових вантажів; 3 – критий склад для тарно-штучних вантажів; 4 – контейнерна площадка;
5 – платформа для перевантаження; 6 – платформа для навантаження самохідної техніки; 7 – склад для цементу і вапна; 8 – виставочні колії
На території вантажного району має бути передбачена поточність руху автомобільного транспорту. При цьому ширина смуги руху автомобілів із причепами на прямих ділянках приймається не менше 4м. При однобічному розміщенні критих складів і платформ відстань від них до паркану має бути не менше 16м при кільцевому русі транспорту і 19м при тупиковому, при двобічному розміщенні складів відстань між ними має бути не менше 28м при кільцевому русі і 35м при тупиковому. В кінці тупикового проїзду передбачається площадка для розвороту автомобілів у вигляді кільця із зовнішнім радіусом не менше 15м.
Для стоянки автомобілів при в’їзді на вантажний район передбачають спеціальну стояночну площадку, а далі на території вантажного району – також площадку для нічної стоянки автомобілів і причепів до них.
На території вантажного району передбачаються водовідвідні споруди (лотки, труби, підземні галереї), а земляне полотно колій, площадки, автопроїзди повинні мати відповідні ухили в поздовжньому і поперечному профілях для забезпечення своєчасного відведення поверхневих вод.
Автомобільні дороги і вантажно-розвантажувальні площадки повинні мати тверде покриття (асфальтне, бетонне, асфальтно-бетонне).
Вантажні райони обладнуються пристроями оперативного, технологічного та інформаційного зв’язку (телефон, факс, телетайп, переносні радіостанції, мобільний телезв’язок тощо). Пристрої технологічного зв’язку повинні забезпечувати автоматичний прийом (передачу), реєстрацію вхідної зовнішньої інформації, автоматичний запис та обмін інформацією між об’єктами станції.
На території вантажного району в адміністративному корпусі знаходяться кабінети начальника вантажного району, завідувачів контейнерних площадок, складів тощо, там же можуть знаходитись контори виробничої дільниці механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт (МЧД), організації транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО), санітарно-побутові приміщення.
Важливою посадовою особою вантажного району є прийомоздавальник вантажів. Робочі місця або автоматизовані робочі місця (АРМ) прийомоздавальників знаходяться, як правило, не в основному адміністративному корпусі, а безпосередньо на складах, площадках і контейнерних пунктах.
Кількість старших і рядових прийомоздавальників вантажу залежить від конкретних умов роботи станції, об’єму вантажопереробки, виду вантажів і відправок, рівня механізації вантажно-розвантажувальних операцій, кількості точок, що обслуговуються, розміщення і розмірів складських площ тощо.
Прийомоздавальник вантажу представляє інтереси залізниці у відносинах її з вантажовідправниками і вантажоодержувачами. На прийомоздавальників покладені функції виконання основних вантажних і комерційних операцій: приймання, зважування, навантаження, вивантаження, сортування, перевантаження, зберігання і видачі вантажів, здавання та приймання вантажів на прикордонних станціях, від автотранспортних організацій, а також від портів, в тому числі експортно-імпортних вантажів і вантажів, які перевозяться в прямому змішаному сполученні, здавання і приймання в комерційному
відношенні завантажених і порожніх вагонів (контейнерів) на під’їзних коліях підприємств і організацій, оформлення вагонних листів та інших необхідних документів, ведення встановленої звітності про виконання цих операцій.
У залежності від особливостей і місцевих умов роботи станції на прийомоздавальника може покладатися виконання інших операцій, наприклад, комерційний огляд поїздів, технічний огляд вагонів і контейнерів перед подачею їх під навантаження.
Від якості роботи прийомоздавальників залежить якість виконання всього процесу перевезень, своєчасне і чітке виконання цілого ряду вантажних і комерційних операцій на станціях, збереження вантажів, раціональне використання вагонів і контейнерів, виконання правил техніки безпеки, охорони праці і безпеки руху поїздів.
Прийомоздавальник вантажу повинен знати у встановленому обсязі Статут залізниць України, Правила перевезень вантажів, Технічні умови навантаження і кріплення вантажів, Правила технічної експлуатації залізниць України та Інструкцію з сигналізації на залізницях України, Інструкцію прийомоздавальника вантажу, інші документи, вказані в цій Інструкції. Конкретні обов’язки прийомоздавальника при навантаженні і розвантаженні транспортних засобів, прийманні і видачі вантажів, зважуванні їх на вагах і зберіганні в складі, при прийманні і передачі чергування приводяться в посадовій інструкційній картці, яка має бути на робочому місці (АРМ).
2.1.5 Товарні контори, їх призначення і обладнання
Товарні контори призначені для виконання операцій, пов’язаних з документальним оформленням вантажних перевезень. Вони обслуговують організації, підприємства, установи та громадян, які відправляють або одержують вантажі; здійснюють контроль за виконанням договірних зобов’язань щодо перевезень; оформляють перевізні документи на вантажі, що прибувають та відправляються; визначають розміри платежів і здійснюють розрахунки за перевезення з відправниками та одержувачами вантажів, не охвачених системою централізованих розрахунків, а також ведуть облік та звітність про вантажні перевезення.
Товарні контори територіально розміщують, як правило, при в’їзді на вантажні райони і, при можливості, недалеко від технологічного (інформаційного) центру станції. В приміщенні товарної контори великої вантажної станції передбачається: операційна зала для відправників та одержувачів вантажів, робочі приміщення для товарних касирів, таксувальників, комерційних агентів, кабінети заступника начальника станції з вантажної та комерційної роботи, завідувача або начальника товарної контори, працівників актово-розшукового відділу або групи, приміщення для архіву та машинописне бюро. Якщо адміністративні приміщення товарної контори і вантажного району суміщаються, то в товарній конторі розміщуються також кабінети начальника вантажного району, працівників транспортноекспедиційного обслуговування, маневрового (станційного) диспетчера,
змінного інженера з вантажної і комерційної роботи станції або старшого прийомоздавальника.
Робочі місця розміщуються з урахуванням забезпечення поточності оформлення та обробки документів з мінімальними витратами часу. В операційній залі вивішуються плакати, що пояснюють правила приймання та видачі вантажів, оголошення про розпорядок роботи товарної контори, розклад днів приймання вантажів дрібними відправками тощо. Приміщення для працівників товарної контори має забезпечувати зручні умови роботи та надійне зберігання документів.
Робоче місце товарного касира (рис. 2.5) і таксувальника, як правило, обладнується двотумбовим робочим столом з приставкою, підйомноповоротним стільцем. На приставці розміщується персональна ЕОМ. На робочому столі повинні знаходитися всі керівні нормативні матеріали, які можуть знадобитися в процесі роботи, а також необхідні засоби зв’язку.
У коло обов’язків товарного касира входить приймання і перевірка перевізних документів, оформлення візи (за дорученням начальника станції) на ввіз вантажу на станцію, оформлення перевізних документів на вантажі, що відправляються або прибувають, оформлення видачі вантажів, визначення розмірів платежів та зборів, стягнення їх з відправників та одержувачів, які не охвачені системою централізованих розрахунків, оформлення звітної документації і передача необхідної інформації в технологічний центр обробки перевізних документів та фінансову службу залізниці, оформлення переадресування вантажів та інші операції.
3 |
|
|
4 |
1 |
|
2 |
||
|
||
6 |
|
|
|
5 |
|
|
7 |
Рис. 2.5 Робоче місце товарного касира:
1– робочий стіл з приставкою; 2 – вікно в операційну залу для оформлення документів;
3– керівні нормативні документи, тарифні керівництва;
4– засоби зв’язку;
5– підйомно-поворотне крісло;
6– персональна ЕОМ;
7– конторська шафа
Товарний касир веде оперативний облік виконання плану перевезень вантажів, складає звітність про навантаження, вивантаження із вагонів вантажів і контейнерів, веде касову книгу і складає касову звітність, зберігає бланки