Материал: 2

розшуку вантажів, які керують роботою товарних касирів, комерційних агентів, агентів розшуку вантажів тощо.

Змінною оперативною роботою станції керує змінний маневровий

(станційний) диспетчер, а там, де ця посада не передбачена, – черговий по станції.

Змінне керівництво вантажною і комерційною роботою на місцях загального користування може бути покладено на змінного інженера (старшого техніка) з вантажної і комерційної роботи. Змінному інженеру може бути доручено диспетчерське керування вантажною і комерційною роботою і на місцях незагального користування. На станціях, де немає змінного інженера,

його функції виконує маневровий диспетчер.

Структура оперативного керівництва роботою вантажної станції приведена на рис. 2.2.

Начальник станції

Рис. 2.2 Структура оперативного керівництва роботою вантажної станції

2.1.2 Споруди і пристрої на вантажних станціях

Станції облаштовуються спорудами та пристроями, потужність і пропускна здатність яких повинні забезпечувати виконання заданого обсягу перевезень, повне збереження вантажів, своєчасну обробку рухомого складу, виконання у встановлені строки операцій завантаження і вивантаження

транспортних засобів і комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт.

Для вантажних станцій характерні дві основні групи пристроїв:

•колії та пристрої, що забезпечують приймання та відправлення поїздів і сортування вагонів (приймально-відправні, ходові і сортувальні колії, маневрові пристрої, пристрої СЦБ та зв’язку);

•вантажні споруди і пристрої (криті склади, платформи та площадки, навантажувально-розвантажувальні колії, машини та механізми для навантаження-розвантаження вантажів тощо).

До першої і другої групи можна також віднести відповідні допоміжні пристрої водопостачання, каналізації, освітлення, телефонного та гучномовного зв’язку, телебачення, механізовану пошту для пересилки документів між технологічним центром і товарною конторою, між товарною конторою і пунктами навантаження-розвантаження.

Крім того, на вантажних станціях передбачаються адміністративнопобутові і службово-технічні будівлі, пункти обслуговування і ремонту вантажно-розвантажувальних машин та механізмів, пункти обслуговування рефрижераторних вагонів, пункти водопою і постачання фуражем худоби, дезинфекційно-промивочні пункти, пункти комерційного огляду вагонів, ваги, інші пристрої. Навколо станцій влаштовуються санітарно-захисні зони для віддалення житлових будинків від складів зберігання навалочних, пилеутворюючих, нафтових, хімічних та інших вантажів.

До станцій примикають під’їзні колії промислових підприємств, перевалочних пунктів, транспортних організацій тощо.

Для перевірки габаритності навантаження вантажів на відкритому рухомому складі (вагонах-платформах, напіввагонах) на виході з колій навантаження установлюють габаритні ворота (рис. 2.3.). Всередині рами воріт підвішені планки, що створюють поперечний контур габариту навантаження і можуть змінюватись при проходженні вантажів, завантажених з порушенням вимог габариту. Вантажі, що виступають за межі цього контуру, вважаються негабаритними і можуть перевозитися лише з дотриманням особливих умов перевезення. Про негабаритність вантажів можуть також сигналізувати спеціальні автоматичні пристрої, установлені на воротах.

На вантажних станціях передбачені пристрої технологічного зв’язку для автоматичного приймання, передачі і реєстрації інформації, що надходить, і автоматизованого обміну інформацією між об’єктами станцій. Апаратура технологічного зв’язку забезпечує приймання та передачу закодованої інформації, що є в перевізних документах.

Рис. 2.3 Габаритні ворота: а – капітальні; б – спрощеного типу;

1 – габарит навантаження; 2 – габарит наближення споруд

Для огляду дахів вагонів і контейнерів, внутрішньої частини кузова напіввагонів встановлюють оглядові вишки з прожекторним освітленням і пристроями для виявлення вагонів з несправними кузовами або неочищених і з залишками вантажів.

В окремих секціях складів можуть зберігатись засоби, що використовуються при перевезенні окремих вантажів (дверні хлібні щити, дверні щити для вагонів при перевезенні овочів, дверні решітки для вагонів при перевезенні тварин, стандартні металеві стропи і стяжки для кріплення лісоматеріалів, печі для опалення вагонів, брезент тощо).

2.1.3 Концентрація вантажної роботи

На мережі залізниць України поряд з великими та середніми є багато малодіяльних станцій. Виконання вантажної роботи на цих станціях не дозволяє ефективно використовувати технічні засоби залізничного і автомобільного транспорту, склади і вантажні механізми, інші технічні засоби. Великих витрат потребує розвезення на малодіяльні станції збірними поїздами вагонів під навантаження або розвантаження, а також їх прибирання. Тому економічно вигідно закривати малодіяльні станції для вантажних операцій і концентрувати вантажну роботу на меншій кількості станцій, оснащуючи їх необхідними пристроями і засобами комплексної механізації вантажнорозвантажувальних робіт, які при цьому будуть значно ефективніше використовуватись. Такі станції називаються опорними.

Опорна станція – це вантажна станція на дільниці, на якій сконцентрована вантажна робота, що виконувалася раніше на сусідніх

малодіяльних станціях, і обладнана необхідними технічними засобами для виконання цієї роботи.

Утворення опорних станцій дозволяє значно знизити собівартість перевезень, підвищити рівень комплексної механізації вантажнорозвантажувальних робіт і ефективність використання підйомно-транспортної техніки, скоротити простій рухомого складу, прискорити доставку вантажів, підвищити пропускну спроможність залізниць, покращити обслуговування відправників і одержувачів вантажів. Все це забезпечується за наявності автомобільних доріг з підходами до опорних станцій. Економічна доцільність закриття малодіяльних станцій і передача їх роботи на опорні визначається техніко-економічними розрахунками.

У залежності від місцевих умов і економічної доцільності можуть застосовуватися також інші форми концентрації вантажної роботи: часткове закриття станції (на визначений період року), концентрація операцій з окремими видами вантажів (наливні, ліс, мінеральні добрива), концентрація перевезень дрібних відправок, ліквідація малодіяльних під’їзних колій із передачею їх вантажообігу на місця загального користування зі створенням об’єднаних транспортних господарств для групи підприємств.

Одна з прогресивних і економічно-ефективних форм концентрації вантажної роботи на залізницях – спеціалізація станцій у великих залізничних вузлах за видами вантажів: організація баз вивантаження і вивезення автотранспортом в місто і прилеглі райони кам’яного вугілля, мінеральних добрив, щебеню, піску, цементу, лісоматеріалів, металів тощо; створення контейнерних терміналів, великих механізованих комплексів з переробки тарно-штучних, великовагових вантажів тощо.

Спеціалізація станцій дозволяє підвищити їх пропускну спроможність, скоротити потреби в площі складів, повністю механізувати вантажні роботи, підвищити продуктивність вантажно-розвантажувальних машин, скоротити простій вагонів під вантажними операціями, покращити транспортноекспедиційне обслуговування відправників і одержувачів вантажів, організувати централізоване завезення та вивезення вантажів, створити умови для комп’ютеризації і автоматизації вантажних та комерційних операцій.

2.1.4 Вантажні райони, їх призначення і технічне оснащення

На станціях із значним об’ємом операцій, що виконуються на місцях загального користування, влаштовують вантажні райони.

Узалежності від характеру роботи розрізняють такі вантажні райони:

•спеціалізовані, до яких відносять великі контейнерні термінали, спеціалізовані бази для розвантаження тарно-штучних, навалочних, лісних, великовагових вантажів. Концентрація у вантажному районі одного виду вантажу дозволяє застосовувати і ефективно виконувати найновітніші технології їх переробки;

•загального типу, в яких переробляється різноманітна номенклатура вантажів (тарно-штучні, великовагові, контейнери, навалочні та інші),