Материал: 01 (1)

5.ГубськаО.А.Звільненнявідкримінальноївідповідальностізановим КПК / О. А. Губська. – К. : НВП «ІНТЕРСЕРВІС», 2013. – 156 с.

6.Дудоров О. О. Про проблеми кримінально-правового примирення / О. О. Дудоров // Юрид. наук. електр. журн. – 2013. – № 1. – С. 73–77.

7.ЖитнийО.О.Звільненнявідкримінальноївідповідальностіузв’язку зі зміною обстановки / О. О. Житний // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – Вип. 26. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – C. 23–28.

8.ЖитнийО.О.Звільненнявідкримінальноївідповідальностіузв’язку

здійовим каяттям / О. О. Житний. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 152 с.

9.Ковітіді О. Ф. Звільнення від кримінальної відповідальності за нормами Загальної частини КК : навч. посіб. / О. Ф. Ковітіді. – Сімферополь : ВД «Квадранал», 2005. – 224 с.

10.Козак О. С. Загальні види звільнення від кримінальної відповідальності: порівняльно-правовий аналіз? / О. С. Козак // Наше право. – 2006. – № 1. – С. 47–52.

11.КривоченкоЛ.Н.Освобождениеотуголовнойответственностисприменением мер общественного или административного воздействия : учеб. пособие / Л. Н. Кривоченко. – Харьков : Юрид. ин-т, 1981. – 51 с.

12.Мандриченко Ж. В. Звільнення від кримінальної відповідальності узв’язкуз примиреннямвинногоз потерпілим/Ж. В.Мандриченко. –Оде- са : Фенікс, 2009. – 228 с.

13.НавроцькаВ.В.Засададиспозитивностітаїїреалізаціявкримінальному процесі України / В. В. Навроцька. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – 440 с.

14.НавроцькийВ.О.Проспіввідношеннякримінальноготакриміналь- но-процесуального законодавства, які регламентують підстави та порядок звільненнявідкримінальноївідповідальності/В.О.Навроцький//Альманах кримінальногоправа.Вип.1.–К.:Всеукр.асоц.видавців«Правоваєдність», 2009. – C. 391–400.

15.Перепадя О. В. Примирення між особою, яка вчинила злочин, та потерпілим як засіб виконання превентивних завдань кримінального права / О. В. Перепадя // Право України. – 2000. – № 10. – С. 101–104.

16.Сенаторов М. В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві України / М. В. Сенаторов. – Х. : Право, 2006. – 208 с.

71

17.Скибицкий В. В. Освобождение от уголовной ответственности

иотбывания наказания / В. В. Скибицкий. – Киев : Наук. думка, 1987. – 184 с.

18.ТихийВ.П.Звільненнявідкримінальноївідповідальності/В.П.Тихий, М. І. Панов // Вісн. Конституц. Суду України. – 2004. – № 4.

19.Тихий В. П. Нове дослідження проблем звільнення особи від кримінальної відповідальності / В. П. Тихий, М. І. Панов // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004. – № 7. – C. 76–78.

20.Усатий Г. О. Кримінально-правовий компроміс / Г. О. Усатий. – К. : Атіка, 2001. – 128 с.

21.УстименкоВ.В.Звільненнявідкримінальноївідповідальностійпокарання на підставі акта про помилування / В. В. Устименко // Проблеми законності. Вип. 65. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2003. – C. 154–160.

22.УстименкоВ.В.Звільненнявідкримінальноївідповідальностійпокарання на підставі Закону України про амністію / В. В. Устименко // Про- блемизаконності.Вип.68.–Х.:Нац.юрид.акад.України,2004.–C.79–87.

23.ХряпінськийП.В.Спірніпитаннящодозвільненнявідкримінальної відповідальності / П. В. Хряпінський // Вісн. Акад. адвокатури України. – 2006. – (6) (№ 2). – C. 120–128.

24.Шило О. Г. Проблеми вдосконалення інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого (підсудного) з потерпілим / О. Г. Шило // Проблеми законності. Вип. 93. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – C. 131–138.

25.Юридична відповідальність: проблеми виключення та звільнення / Н. М. Оніщенко, А. Є. Шевченко, О. В. Скрипнюк та ін. ; за ред. Ю. В. Бауліна. – Донецьк : ПП «ВД «Кальміус», 2013. – 424 с.

26.ЯщенкоА.М.Звільненнявідкримінальноївідповідальностіузв’язку з примиренням: причинно-факторний комплекс здійснення / А. М. Ященко // Право і безпека. – 2005. – № 4’2. – С. 124–128.

27.Ященко А. М. Проблемні аспекти звільнення від кримінальної відповідальностіузв’язкузпримиреннямізпотерпілим/А.М.Ященко//Вісн. нац. акад. прокуратури України. – 2008. – № 1. – С. 64–70.

Завдання

1.Дяченкопідчасскирдуваннясінасамовільносівзакермотрактораіпід’їхавдокопицісіна,щобзабратиїїдоскирди.Непомітивши жінок, які сиділи там, він наїхав на них, заподіявши одній жінці тілесні ушкодження середньої тяжкості. Коли на крик потерпілої при-

72

бігли інші робітники, які в цей час працювали на полі, Дяченко, злякавшись скоєного, хутко зник на тракторі з поля.

Дяченка було засуджено за необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 128 КК України). Під час судового слідства з’ясувалося, що Дяченко навідувався до жінки в лікарню та надавав коштинапридбаннямедичнихпрепаратів,дужеїйспівчуваєіжалкує про скоєне. При цьому він не сприяв розкриттю злочину.

Визначте, чи можна Дяченка звільнити від кримінальної відповідальності. Які для цього є передумови та підстави?

2.Рущак вчинив заподіяння майнової шкоди шляхом обману, використовуючи майно всупереч інтересам власника для особистого незаконного збагачення (ч. 1 ст. 192 КК України). У момент, коли кримінальна справа розслідувалася в суді, Рущак вчинив новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, порушивши правила безпекидорожньогоруху,щоспричинилопотерпіломусередньоїтяжкості тілесні ушкодження. Після вчинення останнього злочину Рущак надавпотерпіломупершумедичнудопомогу,відшкодувавкошти,які потерпілий витратив на лікування, сприяв розкриттю злочину та повністю визнав свою вину.

Чи є передумови для звільнення Рущака від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України за новий злочин, передбачений ч. 1. ст. 286 КК України?

3.Ковальовпротягомрокузаймавсяпідприємницькоюдіяльністю і, бажаючи забезпечити розвиток виробництва та поліпшити умови праці, сплачував податки не в повному обсязі. У зв’язку з цим було відкрито кримінальне провадження, де Ковальова обвинувачували

увчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Дізнавшись про це, Ковальов сплатив всі кошти, яких не вистачало, але вини своєї не визнав. Суд звільнив Ковальова від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Чи правильне рішення суду? Обґрунтуйте свою відповідь.

73

Тема 11

ПОНЯТТЯ ТА МЕТА ПОКАРАННЯ. СИСТЕМА ТА ВИДИ ПОКАРАНЬ

План

Вступ.

1.Поняття покарання та його соціально-правове значення.

2.Співвідношення покарання з іншими заходами кримінальноправового характеру.

3.Мета покарання: теоретичні концепції та сучасний стан кримінального законодавства.

4.Поняття та значення системи покарань.

5.Класифікація покарань.

Висновки.

Методичні рекомендації

Увступідокурсовоїроботинеобхіднорозкритиактуальністьтеми дослідження, встановити його мету та завдання, з’ясувати методи дослідження та практичне значення одержаних результатів.

Розглядаючи перше питання теми, насамперед доцільно ознайомитися з положеннями статей 38, 41, 43, 61−63, 124 Конституції України і усвідомити їх значення для встановлення соціальної природи покарання та його поняття. Далі необхідно ознайомитися зі змістом ч. 1 ст. 50 КК України, в якій закріплюється законодавче визначення поняття «покарання», встановити його ознаки, надати докладну характеристику кожній з них. Також потрібно з’ясувати со- ціально-правовезначенняпокарання,йогомісцевсистемідержавних заходів протидії злочинності.

Відповідаючинадругепитання,необхіднозвернутиувагу,навідсутність законодавчого визначення поняття «заходи кримінальноправового характеру» та існування різних наукових підходів щодо розумінняїхзмісту.Виходячизаналізуположеньстатей2,50,92–97, 105ККпотрібнопроаналізуватисистемузаходівкримінально-право- вого характеру, до якої належать кримінальна відповідальність, примусове лікування, спеціальна конфіскація, примусові заходи медич-

74

ногохарактеру,примусовізаходивиховногохарактеру,заходикримі- нально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб. Встановити співвідношення цих заходів та покарання.

Досліджуючи третє питання, слід зупинитися на визначенні поняття «мета покарання». Докладно проаналізувати теоретичні підходи до розуміння цілей покарання та їх історичні передумови виникнення. Зазначити, що різноманітність теоретичних точок зору щодо мети покарання можна звести до трьох основних груп: а) абсолютнітеоріїпокарання(теоріївідплати);б)відноснітеоріїпокарання (теорії досягнення корисної мети); в) змішані теорії; та дати їм загальнухарактеристику.Даліпотрібнозупинитисянааналізіположень ч. 2 ст. 50 КК, проаналізувавши кожну з цілей, на досягнення яких спрямовано покарання згідно із сучасним кримінальним законодавством України.

При розкритті четвертого питання доцільно ознайомитися з положеннями ст. 51 КК, з’ясувати поняття, ознаки, значення системи покарань, встановити порядок розташування в ній видів покарань.

Окремо слід проаналізувати класифікації видів покарань: за суб’єктом, до якого вони можуть бути застосовані; за можливістю визначення строку покарання; за характером правообмежень, які утворюють їх зміст. Особливу увагу необхідно приділити поділу покараньзапорядком(способом)їхпризначення:наосновні,додаткові та такі, що можуть застосовуватися як основні, та як додаткові покарання, засвоїти їх види та особливості застосування (ст. 52 КК).

У висновках роботи необхідно навести найбільш важливі (значимі) результати дослідження та сформулювати рекомендації щодо їх наукового та практичного використання.

Список рекомендованої літератури

1.Антипов В. В. Обставини, що виключають застосування кримінального покарання / В. В. Антипов, В. І. Антипов. – К. : Атіка, 2004. – 208 с.

2.Вереша Р. В. Мета покарання: теорії (концепції), історія та сучасний стан [Електронний ресурс] / Р. В. Вереша, К. Ю. Лоєнко // Вісн. Акад. адво-

катуриУкраїни.−2010.−Ч.2.−С.54−61.−Режимдоступу:http://nbuv.gov.ua/ UJRN/vaau_2010_2_8. − Назва з екрана.

3.ДенисоваТ.А.Філософсько-правовікатегоріїпривизначенніпоняття покарання / Тетяна Андріївна Денисова // Вісн. Кримінол. асоц. України :

75