шкодитому,хтопосягає,повинновідповідатинебезпечностіпосягання та обстановці захисту. Детально ця ознака буде досліджена у четвертому питанні плану.
Відповідьнапитаннящодомежнеобхідноїоборонитаїхперевищення слід почати з законодавчого визначення перевищення меж необхідної оборони (ч. 3 ст. 36 КК України), а також аналізу роз’ясненняПленумуВерховногоСудуУкраїни,данізцьогопитання у вказаній вище постанові від 26 квітня 2002 р. Аналіз перевищення меж необхідної оборони варто здійснювати послідовно, дослідивши умовивідповідальностізаперевищеннямежнеобхідноїоборони,які відповідно до тексту закону та судової практики включають такі складові: особа знаходиться в стані необхідної оборони; умисно заподіює тяжку шкоду (тяжкі тілесні ушкодження, смерть); ця шкода явно (тобто свідомо для особи, яка здійснює захист) не відповідає небезпечностіпосяганняабообстановцізахисту.Особливуувагуслід приділити характеристиці суб’єктивної сторони перевищення меж необхідноїоборони.Важливозупинитисьнаположеннях,щомістятьсяуч.4ст.36ККУкраїни,прозаподіянняшкодивнаслідоксильного душевного хвилювання.
У висновках слід стисло навести основні позиції, які стосуються необхідноїоборонитазазначитивідповідінадискусійніпитання,які були досліджені автором.
Висвітлюючи третє питання теми, треба звернутися до ст. 39 КК Украіни, де сформульоване поняття «краиня необхідність». На основіцихположеньможназробитивисновокпропідставукраиньоінеобхідності, якою є єдність двох факторів: 1) небезпека, що безпосередньо загрожує інтересам особи, суспільства чи держави, та 2) неможливістьусуненняцієінебезпекиіншимизасобами,крімвчиненнядіи, що заподіюють шкоду правоохоронюваним інтересам. Важливо підкреслити,щоправоособиназаподіянняшкодивстанікрайньоїнеобхідності є її субсидіарним (додатковим) правом. Таким чином, стан краиньоі необхідності виникає лише за наявності и єдності двох факторів, що вказані вище. Необхідно послідовно іх розглянути.
Першии фактор характеризує небезпеку, яка безпосередньо загрожує інтересам особи, суспільним інтересам або інтересам держави,правамконкретноілюдиничиіншихгромадян.Доречнопоказати, щослідрозумітипідцієюнебезпекою,навестиприкладитакоінебез-
56
пеки. Далі потрібно розкрити ознаки цієі небезпеки: ї наявність та діисність.
Другии фактор – це неможливість усунути небезпеку, яка загрожує, іншими засобами, крім тих, що заподіюють шкоду. Треба показати, що така неможливість визначається відповідною обстановкою. Важливопроаналізуватирізнівидитакоіобстановки,навестиналежні приклади.
Розглядаючи ознаки крайньої необхідності, треба спочатку розкрити характерні ознаки суб’єкта краиньоі необхідності. Існують різніточкизорузцьогопитання,такожєрізнірішеннявзаконодавчих актахіншихкраін.Необхіднопроаналізуватирізніпозиціітазробити висновок, хто є суб’єктом краиньоі необхідності, передбаченоі ст. 39 КК Украіни. Слід також охарактеризувати мету діи, що вчинюються у стані краиньоі необхідності. Виділяють наиближчу, проміжну та кінцеву мету. Доречно розкрити зміст кожноі окремо и обговорити питання про відповідальність особи за заподіяну шкоду, якщо мети краиньоі необхідності не було досягнуто.
Третя ознакахарактеризує тоиоб’єкт, якомузаподіюєтьсяшкода. Треба висловити свіи погляд на поширену думку про те, що шкоди можебутизавданотількиінтересам«третіхосіб».Дискусіинимєпитання и про те, може чи ні у стані краиньоі необхідності об’єктом виступати життя людини.
Об’єктивні ознаки краиньоі необхідності такі: 1) вчинення діи, що підпадають під ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом; 2) завдання певноі шкоди об’єкту краиньоі необхідності; 3) причиннии зв’язок між діями та названою шкодою. Аналізуючи першу ознаку, треба показати, у чому може бути виражена дія особи у стані краиньоі необхідності. Дискусіиним вважається питання, чи може мати місце бездіяльність у такому стані. Слід розглянути питання про час вчинення діі у стані краиньоі необхідності, а також проаналізувати ситуаціі так званоі «передчасноі» та «запізнілоі» краиньоі необхідності. Висвітлюючи питання про шкоду, заподіяну у стані краиньоі необхідності, треба виходити з положень ст.39 КК Украіни: заподіяна шкода може бути менш значною, ніж відвернута шкода, або рівнозначна такіи шкоді. Це і є межі краиньоі необхідності. Бажано розкрити, яка шкода є менш значною та рівнозначною, якии для цього ви -
57
користовується критеріи, як це питання вирішується в КК інших краін.
Остання ознака краиньоі необхідності стосується суб’єктивного відношення особи, що знаходиться у стані краиньоі необхідності, до ї підстав, а також до вчинюваноі діі та до заподіяння шкоди об’єкту. Особливу увагу слід приділити положенню, сформульованому в ч. 3 ст. 39 КК Украіни.
Розглядаючи питання про перевищення меж краиньоі необхідності, треба мати на увазі, що за чинним правом таке перевищення визначене інакше у порівнянні з КК 1960 р. Перевищенням меж краиньоі необхідності визнається спричинення більш значноі шкоди правоохоронюваним інтересам, ніж відвернута шкода. Виходячи з цього треба проаналізувати, яка шкода є більш значною, як можна ї співвідносити із шкодою відвернутою. Далі висвітлити питання про кваліфікацію перевищення меж краиньоі необхідності, а також щодо врахування вказаного перевищення як обставини, що пом’якшує відповідальність.
Наприкінці необхідно відмежувати краиню необхідність від необхідноі оборони та затримання злочинця за підставами вчинення певних діи, іх ознаками та відповідальності за перевищення меж завдання шкоди.
Висвітлюючичетвертепитання,першзавсенеобхіднозвернутися до правової підстави виконання наказу або розпорядження, тобто до змісту ст. 41 КК, навести загальне поняття цієї обставини, що виключає злочинність діяння. Слід зазначити, що виконання законного наказу як обставина, що виключає злочинність діяння, – це правомірне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам людини, суспільства або держави особою, зобов’язаною виконати цей наказ.
Розкриваючи зміст цього питання, важливо мати на увазі, що на практицінайчастішевиникаютьситуації,колиособазаподіюєшкоду, виконуючи наказ свого начальника чи керівника. Проте ст. 41 КК України охоплюються не тільки накази окремих службових осіб, а й акти колегіальних органів, які за своїм характером аналогічні наказу (такими, зокрема, є деякі розпорядження КМ, центральних органів виконавчої влади, рішення місцевих рад та їх виконавчих комітетів). Розпорядження відрізняється від наказу тим, що воно може бути видане не тільки службовою особою, а й органом управління.
58
Далі слід розкрити підставу правомірного заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам за цією обставиною, якою є законність певного наказу або розпорядження та виконання його особою, що зобов’язана виконувати такі накази або розпорядження. Після цього слід навести умови, за яких такий наказ буде законним та розкрити їх зміст. До таких умов належать наступні вимоги до наказу або розпорядження: 1) наказ або розпорядження видаються належною особою, належному порядку та в межах її повноважень; 2) наказ або розпорядження є обов’язковими для виконавця; 3) наказ або розпорядженнянесуперечатьчинномузаконодавству,тобтоєправомірними; 4) наказ або розпорядження не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Наприкінці питання слід розкрити ознаки явно злочинного наказу або розпорядження та навести умови відповідальності за нього.
Викладення п’ятого питання слід починати із законодавчого визначення виправданого ризику (ч. 1 ст. 42 КК Украіни), а також розкриття соціального, кримінально-правового, профілактичного та виховного значення норми про виправдании ризик у кримінальному праві Украіни. Важливо показати, що діі громадян, які пов’язані із заподіянням шкоди при вчиненні діяння, пов’язаного з ризиком, визнаютьсясуспільнокориснимитаправомірнимиінетягнутьзасобою кримінальноі відповідальності. Слід приділити увагу історичним передумовамзакріпленнянормипровиправданииризикукримінальному законодавстві Украіни.
Розглядаючи підставу виправданого ризику, доречно виходити зтого,щоіснуєєдина,алескладнапідставадіяння,пов’язаногозризиком. Підставою для вчинення ризикованого діяння є иого виправданість, яка складається з трьох елементів: 1) наявність об’єктивноі ситуаціі, що свідчить про необхідне досягнення суспільно корисноі мети; 2) неможливість досягнення цієі мети неризиковим діянням; 3) прииняттяособоюзапобіжнихзаходівдлязапобіганняшкодиправоохоронюваним інтересам. Лише у свої єдності вказані елементи виправдовують вчинене особою діяння, пов’язане з ризиком. Необхідно послідовно розкрити зміст цих складових частин. Особливу увагузосередитинаприродіправанавиправданииризик.Протеслід пам’ятати, що цим правом суб’єкт може скористатися лише за умов, за яких досягнення значноі суспільно корисноі мети без ризикованого діяння є неможливим.
59
Аналізоб’єктивноіситуаціі,щовикликаєнеобхідністьдосягнення значноі суспільно корисноі мети, в якіи вчиняється діяння, пов’язане з ризиком, треба почати із з’ясування ознак такоі ситуаціі. Важливопоказати,вякихсферахсуспільногожиттяможевиникнути ця ситуація. Наприклад, лікарськии ризик, віиськовии ризик, дослідницькииризик.Потрібнодатиоцінкувисловленіиулітературі думці про неможливість виправданого ризику в певних ситуаціях, наприклад у спорті.
Розглядаючи другу складову підстави виправданого ризику, яка полягає у неможливості для даноі особи в умовах, що склалися, досягатипевноіметинеризиковимдіянням,потрібнорозкритисутність зазначеноі «неможливості». У ході аналізу слід врахувати позиціі різних криміналістів.
Третіиелементпідстави–цеприиняттяособоюнеобхіднихзапо- біжних заходів, що давали ї достатні підстави обґрунтовано розраховуватиназапобіганняшкодиправоохоронюванимінтересам.Бажано розкрити суб’єктивнии та об’єктивнии характер достатності заходів, які приимаються особою.
При викладенні питання щодо ознак виправданого ризику спочаткутребаназватиїхтаперерахувати.Ціознакивизначають:1)иогомету; 2)об’єктзаподіянняшкоди;3)характердіяннята4)иогосвоєчасність.
Розглядаючи мету діяння, пов’язаного з ризиком, зверніть увагу, щовоначітковизначеназаконодавцем.ККУкраінивизнаєвиправданим вчинення ризикованоі діі (бездіяльності) тільки для досягнення значноі суспільно корисноі мети (ч. 1 ст. 42 КК Украіни). За допомогою тлумачних словників та враховуючи сфери, в яких може вчинятися діяння, пов’язане з ризиком, необхідно розкрити поняття «спрямованість діяння для досягнення значноі суспільно корисноі мети».Окреморозглядаєтьсяспірнепитанняпроризикособизаради досягненнявласноівигоди,атакожаналізуєтьсядругаознака–об’єкт, якому особа, котра вчиняє діяння, пов’язане з ризиком, має право завдавати шкоди.
Важливимєдослідженнятретьоіознаки–характерудіяння.Необ- хіднорозкритивластивувиправданомуризику«подвіиність»діяння. Зокрема, показати, як після постановки значноі суспільно корисноі мети і прииняття особою рішення вчинити ризиковании вчинок, відбувається реалізація самого діяння. Звернути увагу на заходи, до-
60