· Ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників.
· Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.
На уроках математики цей метод доцільно використовувати при обговоренні вже раніше засвоєної теми, на етапі актуалізації набутих знань умінь та навичок учнів.
«Займи позицію»
Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.
Правила проведення:
. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.
. Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2-5 плакатах.
. Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.
. Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.
. Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).
На уроках математики цей метод доцільно використати наприклад при розв`язанні задач, виразів, або при проведенні підсумку уроку.
«Навчаючи - вчуся»
Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.
Правила проведення методу:
1. Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.
. Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.
3. Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.
. Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.
. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.
На уроках математики цей метод доцільно використовувати при вивченні нової теми, замість розповіді.
«Робота в парах»
Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.
Правила проведення:
. Учні читають завдання та інформацію до його виконання.
2. Визначають, хто говоритиме першим.
. Висловлюють свої думки, погляди на проблему по черзі.
. Мають виробити спільну думку.
. Визначають, хто докладатиме про результати роботи всьому класу, та готуються до цього.
Для ефективного спілкування в парах:
1. Зверніть увагу на:
· мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановлюйте контакт очима;
· допомагайте партнерові говорити, використовуючи слова та жести заохочення (кивок головою, доброзичливу усмішку, вигук «так-так»);
· якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію). Наприклад: «Ти справді маєш на увазі, що…?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»;
· говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади й пояснюючи свої думки.
. Запам’ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:
· давати поради;
· змінювати тему розмови,
· оцінювати особу, яка говорить;
· перебивати;
· розповідати про особистий досвід.
На уроках метематики цей метод доцільно проводити майже на всіх етапах уроку. Його можна проводити як при розв`язуванні задач, так і при роботі над прикладами та виразами.
«Ток-шоу»
Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на такому уроці є ведучим.
Правила проведення:
1. Вчитель оголошує тему дискусії.
2. Запрошує висловитися із запропонованої теми «запрошених гостей».
. Надає слово глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою протягом 1 хв або поставити запитання «запрошеним».
. «Запрошені» мають відповідати лаконічно та конкретно.
. Ведучий теж має право поставити своє запитання або перервати виступаючого.
Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати свою позицію.
Цей метод не дуже активно використовується в початковій школі на уроках математики, проте, його все ж таки можна використати при поданні деяких тем. Наприклад: геометричні фігури, дроби.
«Розігрування сюжетної задачі»
Мета розігрування сюжетної задачі - визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Рольова гра імітує реальність та дає можливість діяти «як насправді». Учень може розігрувати задачі, спираючись на ситуації зі свого особистого досвіду.
Правила участі у рольовій грі:
· чітко дотримуватися своєї ролі;
· намагатися слухати партнерів по грі та вчителя;
· не коментувати дії інших;
· намагатися поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, вжитися в роль;
· вийти з ролі по закінченні сценки;
· взяти участь в обговоренні розіграної ситуації та поділитися своїми відчуттями під час перебування в ролі.
На уроках математики цей метод можна використовувати при опрацюванні задач.
«Ажурна пилка»
Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному «вчитися навчаючи»
Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» учні працюють в різних групах.
Порядок роботи:
· Спочатку вони працюють в «домашній» групі.
· Потім в іншій групі учні виступають в ролі «експертів» з питання, над яким працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників інших груп.
· Потім учні повертаються в свою «домашню» групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп.
«Домашні» групи:
Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал. Бажано обрати в групі головуючого, тайм - кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст матеріалу.
«Експертні» групи:
Після того як учитель об’єднав учнів у нові групи, вони стають експертами з тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Учні по черзі намагаються за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових груп та сприйняти нову інформацію від них.
На уроках математики цей метод можна доцільно використовувати як при вивченні нового матеріалу, так і на закріплення матеріалу, з яким учні були ознайомлені на попередньому уроці.
«Коло ідей»
Цей метод є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей.
Метою методу є залучення всіх учасників до дискусії. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.
Порядок проведення:
1. Учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі.
2. Після того як вичерпано час на обговорення, кожна група доповідає всьому класу лише один аспект того, що вони обговорювали.
. Групи висловлюються по черзі, поки не будуть заслухані всі доповіді.
. Під час обговорення теми складають список запропонованих ідей та записують його на дошці.
Цей метод можна ефективно застосовувати при роботі над будь-якою темою, що викликає в учнів багато суперечностей та питань.
«Акваріум»
Ефективним методом розвитку вміння вести дискусію є «Акваріум».
Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи й запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло. («Акваріум»).
Всі учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням.
Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:
· прочитати вголос ситуацію;
· обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
· дійти спільного рішення.
На цю роботу групі дають 3-5 хвилин. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить класу запитання:
· Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
· Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
· Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?
Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в класі.
Цей метод доцільно використовувати на етапі систематизації та узагальнення, де учні будуть обговорювати певні проблеми, і зможуть ще краще засвоїти поданий матеріал.
Застосування інтерактивних технологій - це дуже важка та кропітка праця вчителя. Вчитель має вміти організовувати таку роботу та мати всі необхідні для цьогознання. Суттєво полегшують роботу вчителя комп`ютерні технології, а саме інерактивна дошка, яка зараз стає все більш і більш попульрною, і є в багатьх школах.
Звичайно не всі вчителі використовують ці технології, і не
всі використовують ці методи, проте якщо вчитель, все ж таки, використовує на
своїх уроках ці методи, то це прекрасно. За допомогою них - класний колектив
стане більш дружний та вихований, вони вмітимуь говорити, висловлювати свою
думку, відстоювати неї, вони навчаться слухати один одного, а також,
вонинавчаться самостійно здобувати нові знання.
1.3 Структура інтерактивного уроку математики
О.І Пометун, Л.В. Пироженко [28, ст. 82] зазначають, що структура інтерактивного уроку зазвичай складається з 5-ти елементів:
) мотивація діяльності;
) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;
) надання необхідної інформації;
) інтерактивна вправа, завдання - основна частина заняття;
) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
Інтерактивний урок потребує ретельної підготовки, вчитель має вирішити, яку саме з інтерактивних технологій треба застосувати. Співвіднесення потребують тема та мета уроку, вікові та індивідуальні особливості учнів, ступінь їхньої підготовленості до роботи на уроці зі застосуванням інтерактивних технологій навчання. Треба з’ясувати, у який спосіб будуть представлені тема інтерактивного уроку, очікувані навчальні результати, мотивація навчальної діяльності; яка додаткова література та матеріали знадобляться для проведення уроку; у який спосіб будуть відтворені комфортні умови на уроці, атмосфера співтворчості, позитивної взаємозалежності учнів, які саме вправи та завдання будуть запропоновані учням для реалізації цієї мети; у який спосіб на уроці будуть створені малі групи, якщо буде використаний цей метод навчання; у який спосіб будуть підведені підсумки уроку, проаналізована рефлексія; у який спосіб будуть контролюватися і оцінюватися досягнення учнів тощо.
Вступна частина інтерактивного уроку містить формулювання теми уроку та очікуваних навчальних результатів, етапу мотивації навчальної діяльності, за необхідності - узгодження правил поведінки на інтерактивному уроці, з проведенням інструктажу щодо послідовності дій на занятті. Правила роботи в групі можуть містити наступні пункти: бути доброзичливим, ініціативним, активним. Кожен учасник має право на висловлення власної думки, зобов'язаний поважати думки і точку зору інших членів інтерактивного заняття; висловлюватися після підняття руки, не переривати інших тощо. Мета етапу мотивації - збудити зацікавленість темою, кожен учень має сприйняти тему, пропустивши її «крізь себе», особисту свідомість та емоційно-ціннісну сферу. Учитель може використати на цьому етапі прийоми бесіди, зачитування фрагменту тексту, викладу невеликої історії, застосувати наочність або технічні засоби навчання для демонстрації уривка з фільму, випробувати нескладну інтерактивну технологію, наприклад, «асоціативний кущ», «мікрофон» тощо. За необхідності можна використати вправи на позбавлення від емоційних та комунікативних затискачів, установлення атмосфери доброзичливості, співтворчості, співпраці, позитивної взаємозалежності учнів тощо.
Основна частина інтерактивного уроку - це виконання інтерактивного завдання із застосуванням конкретної інтерактивної технології навчання. Оскільки навчання із застосуванням інтерактивних технологій має своєю основою суб’єктний досвід кожного учня і сукупний досвід групи учнів в цілому, першим етапом у роботі буде з’ясування позицій учнів щодо заявленої теми та проблеми, висловлення учнями свого ставлення щодо ситуації, яка склалася, ідей та думок.
Результатом ефективної роботи на першому етапі є плавний перехід до другого етапу - об’єднання учнів у групи з різним кількісним складом, але з однаковою або схожою позицією учнів з проблеми, з подальшою організацією комунікації поміж групами. На третьому етапі роботи викладач разом з учнями з’ясовує, що саме для висловлених поглядів та переконань є спільним за суттю, та чим саме ці точки зору різняться одна від одної. Кожна зі сторін обговорення намагається переконати та знайти необхідні аргументи на підтримку їхньої позиції. Навзаєм члени інших груп надають власні контраргументи з метою наповнення своєї позиції новим змістом, формування нової якості, чи то, навіть, нового складу груп.
Останнім етапом уроку є проведення рефлексії та підведення підсумків уроку, співставлення очікуваних результатів із здобутими. Рефлексія (від. лат. reflexio - навернення) - процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних актів і станів.
Рефлексія - джерело внутрішнього досвіду, спосіб самопізнання і необхідний інструмент мислення. Рефлексія дозволяє учню навернутися до себе, відновити в свідомості послідовність виконаних дій, зміст роботи, з акцентуванням на почуттях, емоційному фоні, що його відчував сам та інші учасники освітнього процесу. (Висловіть свої почуття. Опишіть, що ви відчували? Чому? Що вас вразило, що потішило, що здивувало? Як ви думаєте, що відчували інші члени групи? тощо). Наступним важливим моментом рефлексії є оцінювання своєї діяльності на уроці, своїх досягнень. (Що саме допомогло виконати інтерактивне завдання? Як ви оцінюєте свою роботу? Роботу групи? Які аргументи були найбільш переконливими? Чи виявляли ви активність, ініціативу, якщо «ні», то що саме завадило? Чи висловлювали ви нові ідеї, розвивали думки інших учасників? тощо).
Хочемо зазначити, що рефлексія є супутником кожного етапу
інтерактивного уроку, ігнорування процесу рефлексії, здатне звести ефективність
інтерактивного уроку до мінімальних показників, тому одним із компонентів
готовності виступає рефлексивний компонент готовності майбутніх учителів
початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання. Зупинимося
на понятті «рефлексія», «педагогічна рефлексія», види рефлексії, структура
проведення рефлексії, труднощі, що можуть спіткати вчителя початкових класів
під час організації та проведенні рефлексії докладніше.
Висновки до першого розділу
Отже, інтерактивні технології - це творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів. Інтерактивне навчання - це таке навчання, за допомогою якого учні в процесі бесіди, дисусії, розмові одержують нові знання, закріплюють та узагальнюють їх.