Материал: Застосування інтерактивних технологій на уроках математики в початковій школі

Застосування інтерактивних технологій на уроках математики в початковій школі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ КОЛЕДЖ

КУРСОВА РОБОТА

Предмет: «Методика навчання математики»

Тема: «Застосування інтерактивних технологій на уроках математики в початковій школі»

студентки ІV курсу групи ПОмс-5-10-4.Од

галузі знань 0101 Педагогічна освіта

спеціальності 5.01010201 Початкова освіта

Приходько Юлії Володимирівни

Київ - 2014

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні засади застосування інтерактив-них технологій на уроках математики в початковій школі

1.1    Сутність інтерактивного навчання

1.2     Методи інтерактивного навчання

1.3    Структура інтерактивного уроку математики

Висновки до першого розділу

Розділ ІІ. Педагогічні умови підвищення ефективності формування в молодших школярів математичних знань використовуючи інтерактивні технології

2.1    Підготовка вчителя до роботи з інтерактивними технологіями

2.2    Труднощі у проведенні інтерактивного уроку

Висновки до другого розділу

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність проблеми. Одним з головних завдань реформи освіти в Україні є модернізація процессу навчання в школі. Особливої уваги, у зв`язку введенням Державного стандарту початкової загальної освіти, що вступив в силу з 1 вересня 2012 року, потребує проблема навчання в початкових класах, і застосування сучасних технологій навчання на уроках математики.

Узагальнюючи досвід шкільної початкової математичної освіти та спеціальних наукових досліджень, які проводилися в останні роки в Україні та країнах Європейського Союзу, можемо з впевненістю сказати, що без математичних знань неможливо розв’язати жодної глобальної проблеми.

Державний стандарт початкової загальної освіти, що вступив в силу з 1 вересня 2012 року, розроблено відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей та потреб учнів початкових класів. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Особливого значення формуванню у майбутніх учителів умінь застосовувати інтерактивні технології надають сучасні зарубіжні педагоги-дослідники С. Мургатройд, Х. Реттер, К. Фопель та ін.

Проте, не зважаючи на це ми можемо сказати, що проблема використання інтерактивних технологій на даному етапі вивчена недостатньо.

Актуальність зазначеної проблеми підсилюється наявними суперечностями у сучасній педагогічній практиці між:

·        між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і загальним станом цього процесу;

·        між досягнутим учнями рівнем ЗУН, та ЗУН необхідними для розв’язання поставлених перед ними завдань;

·        між фронтальним викладом матеріалу та індивідуальним характером його засвоєння;

·        між розумінням матеріалу вчителем і учнями;

·        між теоретичними знаннями і уміннями використовувати їх на практиці.

Отже, актуальність порушеної проблеми, її теоретична та практична зна-чущість, недостатня теоретична розробленість у науковій літературі, а також нагальна потреба у подоланні вище описаних суперечностей зумовили вибір теми курсової роботи: «Застосування інерактивних технологій на уроках математики в початковій школі».

Об’єкт дослідження: інтерактивні технології на уроках математики в початковій школі.

Предмет дослідження: розробка і апробація уроків з математики з використанням інтерактивних технологій.

Мета курсової роботи Ї розробити і апробувати уроки з математики із використанням інтерактивних технологій.

Гіпотеза: Показати на прикладі 1-2 класу, що створені нами уроки з навчального предмета «Математика» із використанням інтерактивних технологій можуть відігравати важливу роль у формуванні в учнів математичних знань.

Завдання:

1.     Здійснити аналіз наукових досліджень у галузі педагогіки, психології та методики навчання математики щодо застосування інтерактивних технологій на уроках математики в початковій школі.

2.       На основі вивчення та аналізу науково-педагогічної літератури розкрити сутність понять:

·     інтерактивні технології;

·        технології групової діяльності.

3.     На основі аналізу наукової літератури розкрити зміст існуючих в педагогічній теорії і практиці початкової освіти використання інтерактивних технологій.

4.       Обґрунтувати педагогічні умови використання інтерактивних технологій на уроках з математики.

5.       Створити і експериментально апробувати уроки з навчального предмета «Математика» для 1- 2 класу та на прикладі них показати використання інтерактивних технологій з метою формування в учнів математичних знань.

Методи дослідження:

Для перевірки висунутої гіпотези та вирішення поставлених завдань будуть використовуватися такі методи дослідження:

а) теоретичні: теоретичний аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація наукових джерел із філософії, психології, педагогіки та методики навчання математики, що дозволяють визначити та систематизувати основні положення, що складуть науково-теоретичну основу дослідження.

б) емпіричні: метод анкетування, тестування, бесіди, інтерв'ювання, узагальнення педагогічного досвіду, педагогічного спостереження, самоспостереження, опитування, статистичної обробки одержаних даних, які застосовуються для аналізу рівнів сформованості математичних уявлень та понять в учнів, дослідно-експериментальної перевірки результатів упровадження розробленого організаційно-методичного інструментарію, який має забезпечити формування математичних уявлень та понять в учнів початкової школи; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етапи), математично-статистична обробка результатів дослідження - для аналізу одержаних даних, встановлення кількісних та якісних показників результатів дослідження.

Розділ І. Теоретичні засади застосування інтерактивних технологій на уроках математики в початковій

1.1    Сутність інтерактивного навчання

Інтерактивні технології - це творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів.

Слово “інтерактив” походить від англійського слова “interact”. “Inter” - це взаємний, “act” - діяти. Інтерактивний - здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (наприклад, комп’ютером) або з будь-ким (людиною). Сутність інтерактивного навчання полягає в активному залученні всіх учнів до процесу пізнання.

Аналізуючи наукові джерела, можна відзначити, що інтерактивність проходить крізь усю історію педагогічної освіти, але має різні назви, змінює свої методи і форми в залежності від епохи. На нашу думку, витоки інтерактивного навчання можна побачити ще у філософській школі Аристотеля (заснована в 335 - 334 р. до н.е.) та його послідовників перипатетиків (від грец. ресйрбфЭщ - прогулюватись). Назва школи походить від звички Аристотеля прогулюватись разом із учнями під час читання лекцій і вести діалоги.

Сучасне поняття інтеракція (від англ. interaction - взаємодія) виникло в 1975 році, у соціологію та соціальну психологію його запровадив німецький дослідник Ганс Фріц. У педагогічному контексті - це шлях формування творчої особистості; створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу учня, його саморозкриття, самоутвердження; це спільне навчання, у якому вчитель і учні виступають партнерами.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу.

Отже, інтерактивні технології - це організація засвоєння знань і формування певних вмінь та навиків через сукупність особливим способом організованих навчально-пізнавальних дій, що полягають у активній взаємодії учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою досягнення запланованого результату.

Дослідження проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 1980-х роках, засвідчують, що інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Результати цих досліджень відображено у схемі, яка дістала назву “Піраміда навчання”.

“Піраміда навчання” демонструє, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільших - інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших або негайне застосування знань - 90%). Ці дані є середньостатистичними, тому у конкретних випадках результати можуть різнитися, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог [29, ст. 284].

Інтерактивні технології навчання відрізняються від інших технологій навчання нестандартними умовами роботи, насамперед - особлива атмосфері уроку і особлива роль вчителя на цьому уроці. Учитель не бере на себе роль досконало освіченої людини, що надає інформацію, а безпосередньо скеровує процес взаємного навчання учнів. Інтерактивні технології навчання дозволяють розвивати особистість учня, з опорою на індивідуальність кожної дитини. Завдяки застосуванню інтерактивних технологій навчання створюються ефективні умови навчання, розвитку, саморозвитку, виховання та самовиховання учнів. Учень на інтерактивному уроці має можливість висловити особистісне ставлення до матеріалу, обмінятися знаннями, ідеями, думками, способами діяльності. Мета уроку проектується на спільну діяльність вчителя та учнів, з урахуванням потреб останніх, з опорою на суб’єктний досвід кожного з них, що характеризує навчання як справжній особистісно-орієнтований процес. Враховується індивідуальність кожної дитини, її унікальна і неповторна особистість. За інтерактивного навчання унеможливлюється домінування в освітньому процесі однієї думки над іншою, і учнів - одного над іншими.

Створюються комфортні умови навчання, кожен учень відчуває свою інтелектуальну спроможність, організовується атмосфера взаємної емоційної та інтелектуальної підтримки, доброзичливості з позитивною взаємозалежністю учнів. Інтерактивні технології навчання дають можливість зорієнтувати навчання на особистісний розвиток і саморозвиток учнів. Мета уроку є єдиною для всіх, її виконання поєднує учнів. Зусилля з її здобуття не є однаковими для всіх, але тільки завдячуючи спільній роботі всіх учнів класу можна отримати результат: ефективну участь кожної дитини в класі у навчанні всіх інших. Молодші школярі засвоюють навички самостійного надбання знань, навички продуктивної взаємодії, ведення діалогів, полілогів, дискусій з однокласниками, вчителями, послуговуючись різними засобами навчання. У навчальному процесі складаються суб’єкт-суб’єктні відносини між його учасниками. Вчитель є рівноправним, рівнозначним суб’єктом в освітньому процесі, його організатором, помічником, консультантом, інструктором, фасилитатором дискусій. Учитель розкривається перед учнями, стає лідером дитячого колективу.

Інтерактивні технології навчання дають можливість поєднати індивідуальну, парну, групову, колективну роботу, їх застосування має передумовою моделювання життєвих ситуацій завдяки симуляції та імітаційним іграм, вирішення проблемних ситуацій, проведення дискусій тощо.

Інтерактивні технології навчання - це процес, що ґрунтується на взаємодії, діалозі, де учень є суб'єктом взаємин, бере активну участь у навчанні самого себе та однокласників, розбудовує свій індивідуальний стиль пізнання. Інтерактивному навчанню притаманні такі риси: взаємодія учнів, діалог, полілог, організація освітнього середовища спілкування, активність учнів, опора на їхній суб'єктний досвід, комфортні умови навчання, набуття знань спільними зусиллями з можливістю оцінки і контролю, взаємооцінки і взаємоконтролю, самооцінки і самоконтролю, де потреба в самооцінці і в самоконтролі стає внутрішньою потребою кожного учня.

Таким чином, ознаками інтерактивного навчання є:

- наявність спільної мети (але не тотожної для всіх учнів) і чітко спланованого та очікуваного результату навчання;

- прагнення при навчанні спиратися на суб'єктний досвід кожної дитини;

- навчання вибудовується на основі діалогу поміж, наприклад, учителем та учнями, чи тільки учнями, або між учнями та комп'ютером;

- позитивна взаємозалежність учнів, творчість, співпраця у навчанні;

- досягнення особистого успіху можливе тільки за умови досягнення успіху всіма учасниками освітнього процесу;

- активність, ініціативність всіх учнів в освітньому процесі;

- створення комфортних умов навчання, учень має відчувати свою інтелектуальну спроможність;

- наявність проблемного завдання, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності тощо, формулюється та обстоюється (або змінюється під дією аргументів) власна позиція в атмосфері взаємної підтримки, доброзичливості;

- унеможливлюється домінування однієї думки над іншими, та опонентів одного над іншим;

- поєднання індивідуальної, парної, групової, колективної роботи.

1.2   
Методи інтерактивного навчання

До інтерактивних методів навчання належать такі методи: мікрофон, мозковий штурм, займи позицію, навчаючи - вчуся, робота в парах, робота в трійках, ток-шоу, розігрування сюжетної задачі, ажурна пилка, коло ідей, акваріум та інші.

Зупинимось на деяких із них.

«Мікрофон»

Метод «Мікрофон» дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

Правила проведення «Мікрофону»:

·      говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;

·              відповіді не коментують і не оцінюють;

·              коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

На уроках математики цей метод доцільно використовувати під час різних обговорень, наприклад у підсумку уроку, чи при швидкому розв`язування усних прикладів.

«Мозковий штурм»

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».

Правила проведення «Мозкового штурму»:

. Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

. Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

. Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

. Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «Мозкового штурму»:

·      Намагатися висунути якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.

·              Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.