Материал: Зарубіжний досвід функціонування системи споживчої кооперації

-    обмежений розмір сукупного паю;

-       розмір мінімального статутного фонду не фіксується (принцип відкритих дверей);

-       одна людина - один голос незалежно від розміру паю;

-       регульований соціальний склад: членами споживчого кооперативу не можуть бути посередники, а також особи, що займаються збутом аналогічної для кооперативу продукції, тобто виключається можливість використання кооперативу для особистого збагачення;

-    наявність податкових пільг:

а) відсутність подвійного оподаткування;

б) протягом перших 10 років кооперативи звільняються відподатку на корпорації, в подальшому діє пільгове оподаткування;

в) передбачений мінімальний дохід пайовика, який не обкладається податком.

Позитивний досвід розвитку споживчої кооперації спостерігається у Швейцарії. Швейцарський кооперативний рух є прикладом «некласичного розвитку» споживчої кооперації. Розширення кооперативної діяльності в Швейцарії відбувалося шляхом відкриття нових магазинів і системи самообслуговування. Швейцарські кооперативи досягли успіху в кооперативній діяльності завдяки концентрації і укрупненню споживчих товариств. Концентрація і укрупнення полягає в злитті різних видів і галузей кооперативів з перспективою створення єдиних цільових організацій. В 70-хрр. швейцарські кооператори (як і кооператори більшості європейських країн) відмовилися від отримання дивідендів і перейшли на політику низьких цін.

Негативний досвід кооперативної діяльності належить Франції. Історично склалося так, що у Франції переважав регіональний кооперативний рух. Головним чином кооперативна діяльність розвивалася на Півночі, а на Півдні вона знаходилася в занепаді. Основна проблема французької споживчої кооперації - слабке управління. Французи не довіряли людям з вищою освітою і керівниками кооперативів були переважно особи низького та середнього класу з високим рівнем знань у торгівлі, але низьким у бізнесі. Втрата соціальної бази, орієнтація на оптових постачальників і невміння організовувати кооперативний процес призвели до того, що 40 % кооперативів припинили своє існування.

Досвід економічних перетворень у кооперативній системі Німеччини також свідчить про негативні тенденції розвитку кооперативного руху в країні. Основними причинами погіршення ситуації у сфері споживчої кооперації Німеччини стали слабкість центральної влади союзів кооперативів і закритість інформації для пайовиків. Керівники споживчих кооперативів, користуючись відсутністю доступності інформації, викупили більшість акцій своїх товариств і стали перетворювати їх в акціонерні компанії. Через перетворення кооперативів у фактично акціонерні товариства кооперативний рух Німеччини розколовся [7].

.2 Функціонування підприємств споживчої кооперації в Україні

Споживча кооперація функціонує як соціально-економічна система. З усіх складових кооперативного сектору економіки вона є найбільш структуризованою та організаційно оформленою.

Споживча кооперацiя розвиває бiльш нiж 25 видiв господарської дiяльностi у таких галузях як: торгiвля, заготiвлi, виробництво, транспорт та будiвництво, послуги. Господарську дiяльнiсть споживча кооперацiя здiйснює через розгалужену мережу торговельних, заготiвельних та виробничих пiдприємств. Тiльки у сферi кооперативної торгiвлi нараховується більше 27,8 тис. роздрiбних підприємств i 8,2 тис. підприємств масового харчування. Їх рiчний товарооборот становить 1,5 млрд.грн. У споживчiй кооперацiї функцiонує близько 3,1 тис.виробництв, якi випускають товарiв на 460 млн.грн. в рiк. Дiє також заготiвельна мережа, яка iнтегрована з первинною переробкою сировини. Заготiвельний оборот становить 380 млн.грн. в рiк. У необоротних активах розмiщено 2,9 млрд.грн. Споживча кооперацiя України - це добровiльне об’єднання громадян для спiльного ведення господарської дiяльностi. До складу Центральної спiлки споживчих товариств (Укоопспiлки) входять: Кримська республiканська спiлка споживчих товариств; 21 облспоживспiлки; 251 районнi спiлки споживчих товариств; 202 районних споживчих товариств;1354 сiльських споживчих товариств, 92 мiських споживчих товариств, 7293 iнших суб’єктiв господарювання[5].

Основою спілки в сучасній Україні є підприємства середнього та малого бізнесу (ресторани, кафе, ринки, магазини, готелі, підприємства з виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів, ковбасної продукції, безалкогольних напоїв і т. д.). Станом на 1 вересня 2011 року, пайовиками Укоопспілки є більше 500 тисяч чоловік. У складі Укоопспілки функціонує 3 тис. 300 ресторанів, 10 тис. 500 магазинів, 265 виробничих підприємств, 5 тис. 700 об'єктів, які надають населенню побутові послуги[14].

Розвиток національної споживчої кооперації знаходиться під впливом тенденцій, які спостерігаються у міжнародному кооперативному русі, який характеризується такими процесами:

1.   Проникнення кооперації в нові сфери діяльності: відпочинку, освіти, охорони здоров’я, фінансів.

2.      Зростання обсягів діяльності кооперації. Сьогодні кооперативи відіграють визначальну роль у збуті та переробці продукції рослинництва і тваринництва, а також у забезпеченні господарств технікою, кормами, насінням, добривами, паливом,кредитами й т. ін.

.        Підвищення ролі міжнародного співробітництва нарегіональному й глобальному рівнях. Активна співпраця кооператорів у регіональному та світовому масштабах дозволяєбільш повно забезпечити потреби у ресурсах і досвіді праці.

.        Пожвавлення кооперативного підприємництва у сфері фінансів. Це пов’язано в першу чергу з масовим попитом населенняна фінанси, а також зі збільшенням зацікавленості у страхових послугах.

.        Скорочення частки споживчих кооперативів у сфері роздрібної торгівлі в країнах Західної Європи. У багатьох споживчих кооперативах, які працюють в сфері роздрібної торгівлі погіршилося фінансове становище, знизились темпи капіталовкладень, прибутки та відрахування в резервний капітал. Насамперед, ця тенденція пов`язана з бурхливим зростанням великих торгівельних мереж, які є більш конкурентоспроможними на ринку роздрібної торгівлі. Ця тенденція в останні шість років є також притаманною для української економіки.

.        Підвищення ролі багатофункціональних товариств у кооперативному секторі економіки. Ця тенденція зумовлена зменшенням потреби в традиційних споживчих товариствах. Для того щоб зберегти себе, частина цих кооперативів поруч з підприємствами роздрібної торгівлі й оптовими базами почалис творювати установи для страхування та кредитування своїх членів, підприємства побутових і соціальних послуг, житлово-будівельні комбінати тощо, перетворившись таким чином на універсальні товариства[18].

Перехід до ринкової економіки, який супроводжувався глобальними кризовими явищами, негативно позначився на розвитку споживчої кооперації: звузилися масштаби її діяльності, знизилася віддача економічного і соціального потенціалу, погіршився соціально-економічний стан, суттєво послабилася її соціальна місія.

Для зупинення цих процесів в споживчій кооперації проведені глибокі реформи і перетворення, широкомасштабні заходи, які базуються на сучасних кооперативних теоріях, наукових рекомендаціях і прогнозах.

В умовах ринкової трансформації суспільства Укоопспілка виконала своє основне завдання: зберегла цілісність системи, призупинила кризові явища в системі, не допустила розвалу споживчої кооперації.

В умовах розвитку ринкових відносин торгівля як важлива складова сфери економіки України набуває все більшого розвитку. На сучасному етапі споживчий ринок характеризується високим рівнем насиченості продовольчими та непродовольчими товарами, стабільним постачанням, що разом із підвищенням купівельної спроможності населення закріплює позитивну тенденцію росту обсягу роздрібного товарообороту (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка роздрібного товарообороту підприємств торгівлі України за 2005-2012 рр. (млн.грн.)[3]

За 2005-2012 рр. роздрібний товарооборот торговельних підприємств зріс у 6,7 рази. Варто зазначити, що за темпами росту товарообороту Україна випереджає сусідні країни -Росію і Білорусь (табл. 2).

Таблиця 2

Індекси фізичного обсягу товарообороту за 2005-2012 рр. [3]

У контексті розвитку торгівлі України споживча кооперація відіграє важливу роль, особливо у сільській місцевості. За досліджуваний період вона забезпечує стабільний ріст обсягу товарообороту. Зміна товарообороту торговельних підприємств споживчої кооперації в 2005-2012 рр. наведені в таблиці 3.

За даними таблиці, можна зробити висновки, що за вказаний період спостерігається стійка тенденція до зростання товарообороту. Стабільною також залишається частка товарообороту у сільській місцевості (понад 50%). Однак, негативним є те, що частка роздрібного товарообороту підприємств споживчої кооперації в загальному товарообороті по Україні зменшується. Це пояснюється тим, що темп росту товарообороту підприємств інших форм власності випереджає темп росту товарообороту підприємств споживчої кооперації (рис.3).

споживча кооперація зарубіжний досвід

Таблиця 3

Роздрібний товарооборот торговельних підприємств споживчої кооперації України за 2005-2012 рр.

Джерело: [3]

Рис.3 Динаміка роздрібного товарообороту торговельних підприємств споживчої кооперації у 2005-2012 рр. (млн.грн.)

Позитивний вплив на ріст роздрібного товарообороту підприємств торгівлі в Україні мають: збільшення кількості універсальних магазинів (універсамів, супермаркетів), добре оснащених сучасним холодильним і технологічним устаткуванням; упровадження нових форм торгівлі; рекламні та заохочувальні заходи тощо. Вони сприяють також зниженню витратомісткості товарообороту, збільшують фінансові можливості подальшого розвитку галузі.

Водночас необхідно зауважити, що висока конкурентоспроможність універсальних магазинів, розташованих в обласних і районних центрах, все більше поглинає ринок, призводить до зменшення кількості малих підприємств, діяльність яких пов’язана з високою витратомісткістю і збитковістю. Особливо це стосується мережі торговельних підприємств споживчої кооперації, де за 2005-2012 рр. кількість торговельних підприємств скоротилася в 2,1 рази з 27,8 тис. одиниць на 01.01.2006 р. до 13,2 тис. одиниць на 01.01.2013 р., що не могло не вплинути на темпи росту роздрібного товарообороту. Завдяки покращенню транспортної інфраструктури населення, яке проживає в сільській місцевості, має можливість закуповувати товари в універсальних магазинах районних і обласних центрів, що також не сприяє збереженню та розвитку мережі кооперативних підприємств.

Відносно низькі темпи росту роздрібного товарообороту підприємств споживчої кооперації зумовлені ще й тим, що вони зайняті здебільшого продажем витратомістких товарів першої необхідності та повсякденного вжитку, на які торговельна надбавка переважно є низькою. Унаслідок цього середній рівень доходів у відсотках до товарообороту продовж 2006-2012 рр. був нижчим за рівень витрат, що не сприяло інноваціям у торговельну галузь. Лише в 2012 році рівень доходів від продажу товарів перевищив рівень витрат на 0,21 % до товарообороту і становив 15,50 %.

У ситуації, що склалася, і доходи і витрати мають тенденцію до зниження. Тому потрібно проводити належну цінову політику та шукати способи зниження витрат.

Певну конкуренцію споживчій кооперації становлять також приватні підприємці, які на невеликих торговельних площах реалізують сільському населенню як продукти харчування, так і промислові товари, а діяльність таких підприємств не завжди є прозорою.

Отже, з огляду на вищезазначений аналіз тенденцій розвитку роздрібної торгівлі та враховуючи важливу соціально-економічну роль споживчої кооперації в обслуговуванні сільського споживача, можна визначити такі напрями підвищення соціально-економічної ефективності функціонування кооперативної торгівлі:

1.   Надалі вдосконалювати структуру мережі торговельних підприємств і впроваджувати якісно нові системи обслуговування ринкового типу. Розширити мережу коопмаркетів із широким асортиментом товарів і максимальними зручностями для покупців. Розвинути широку систему бонусів від виробників і постачальників, надавати маркетингові послуги, рекламу, аукціони.

2.      Підвищити роль кооперативної оптової ланки та забезпечити її інтеграцію з роздрібною мережею у формуванні товарних ресурсів і централізованого постачання, що знизить витратомісткість обороту та прискорить оборотність товарів.

.        Підвищити рівень фінансового менеджменту, економічно обґрунтованого планування доходів, витрат і прибутку, ресурсного забезпечення операційної діяльності та реальних інвестицій.

.        Підвищити рівень факторного аналізу і контролю виконання плану економічного та соціального розвитку торговельних підприємств, їх фінансового стану. Своєчасно виявляти фінансові проблеми, вживати антикризові заходи і запобігати банкрутству підприємств.