Материал: Управління сферою житлово-комунального господарства

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Зважаючи на збитковість комунальних підприємств, відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації сприяє відшкодуванню тарифів на житлово-комунальні послуги:

- водопостачання відшкодовується: по ПКП "Джерело" на 80,0 %; по КП "Аква" на 87,0 % (тариф для населення 8,84 грн. за 1 м³ води по КП "Джерело" та 4,91 грн. за 1 м³ по КП "Аква");

– водовідведення відшкодовується: по ПКП "Джерело" на 80,0 %; по КП "Аква" на 100,0 % (тариф для населення 9,25 грн. за 1 м³ стоків по КП "Джерело" та 7,94 грн. за 1 м³ стоків по КП "Аква");

- тариф на утримання житла відшкодовується: по ПКП "Джерело" - 65,0 %; по КП "Аква" - 86,4 %.

Отож, КП ,,Джерело" у 2012 році було неприбутковим підприємством, що спричинено великою кількістю факторів, у тому числі й боргом населення, що також негативно позначилось на функціонуванні всієї сфери житлово-комунального господарства у Печенізькому районі в 2012 році.

Перш за все це позначилось на житловому фонді. Зазначимо, що житловий фонд багатоквартирних будинків району складається з 47 багатоквартирних будинків загальною площею 40,6 тис. м², у т.ч.:

- смт. Печеніги - 29 буд./23627,7 м²

- с. Н. Комсомольське - 1/191,1 м²

- с. Артемівка - 4/2100 м²

- с. Мартова - 11/13636 м²

- с. Н. Бурлук - 2/1016 м².

У 2012році планувалось виконати комплексну підготовку до зими 29 будинків на загальну суму 119 тис. грн. Станом на 15.11.2012 року було підготовлено 19 будинків або 66%, у т.ч. ремонт покрівлі - план 14 будинків, факт 12 будинків або 86%.

Оскільки борг населення перед ВУЖКГ на 01.01.2012 року р. становив 155,2 тис. грн., планувалось виконати ремонтні роботи за рахунок цих коштів та коштів квартплати, які будуть зібрані протягом 2012 року. Фактично використано на ці цілі 51,8 тис. грн. або 44%, у т.ч.:

– Печенізька селищна рада - 13,8 тис. грн.;

– Артемівська сільська рада - 37,5 тис. грн.;

– Мартівська сільська рада - 0,5 тис. грн.;

– Новобурлуцька сільська рада - 0 тис. грн. [12].

Основні види робіт, які виконувало КП ,,Джерело", - це ремонт покрівлі, ремонт вхідних дверей, цоколів будинків, скління слухових вікон, перевірка і прочистка димоходів та вентиляційних каналів, косметичний ремонт під’їздів.

Також КП ,,Джерело" займалось підготовкою до зимового періоду об’єктів охорони здоров’я району: центральної районної лікарні (смт. Печеніги), 2 дільничних амбулаторій (с. Мартова, с. Артемівка), 6 ФАПів (с. Кицівка, с. Пятницьке, с. Новий Бурлук, с. Новокомсомольське, с. Гарашківка, с. Борщова). Зі всіх 9 одиниць підготовлено 7 або 78% через брак коштів.

Всі заклади освіти та адмінбудови підготовлені до роботи в осінньо-зимовий період 2012 - 2013 років, виконані на 100% поточні ремонти приміщень, котелень, каналізаційних та водопровідних мереж, сантехвузлів на загальну суму 30 тис. грн. (7,9 тис. грн. - бюджетні кошти, 22,1 тис. грн. - позабюджетні кошти).

Дитячі заклади району складені з дитячих садків смт. Печеніги - 1, с. Новокомсомольське - 1, ДЮСШ - 1, центр дитячої та юнацької творчості - 1, всього 4 одиниці, підготовлені 3 або 75%; не підготовлений дитячий садок №2 смт. Печеніги (ведуться ремонтні роботи по котельні, планується перехід на газове опалення).

Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації займається підготовкою й водопровідних мереж, яких всього 45,6 км. У 2012 році усі водопровідні мережі у робочому стані, планувалась заміна 0,4 км водопровідних мереж за рахунок коштів компенсації з державного бюджету за різницю в цінах і тарифах на водопостачання та водовідведення. На 01.01.2012 р. ця сума складала 208,9 тис. грн. На сьогоднішній день ці кошти не отримано.

Існує велика проблема опалення будови водопровідної станції, яка забезпечує водою смт. Печеніги. На сезон для її опалення потрібно заготовити 120 кв. м твердого палива (дров) Терміново треба переводити цю споруду на газове опалення. Також потребує ремонту покрівля будови водопровідної станції, для чого необхідно 150 листів шиферу та інші матеріали (на суму 8-10 тис. грн.).

У 2012 році із 12 артсвердловин підготовлені 10 або 83% (не готові - 2 в смт. Печеніги, вони законсервовані, потреби в розконсервації немає, високий вміст сіркового водню).

Щодо каналізаційно-насосних станцій, то їх у районі 4 одиниці, всі в робочому стані, 2 з них (с. Мартове, та смт. Печеніги, містечко ПМК-163) включені в проект реконструкції очисних споруд, будуть готові одночасно з введенням в дію цих очисних споруд.

Очисні споруди у Печенізькому районі 2, вони в робочому стані, здійснюється реконструкція в с. Мартове та смт. На ці об’єкти виділена субвенція в сумі 1300 тис. грн. (500 тис. грн. - с. Мартова, 800 тис. грн. - смт. Печеніги). На сьогоднішній день надійшли кошти на суму 760,5 тис. грн.

Єдиним об’єктом централізованого теплопостачання в районі є газова котельня, яка експлуатується Чугуївським підприємством тепломереж. Вона підготовлена до роботи в зимовий період 2012 - 2013 року, але на приладі обліку газу необхідно встановити коректор ЛГК, виробництва "Східгазсервіс" (вартість комплексу робіт складає 12 тис. грн.). Тепломережа протяжністю 300 п/м (котельня - будівлі ліцею) також готова до роботи в осінньо-зимовий період 2012 - 2013 року [12].

Отож, одним із головних напрямків роботи Печенізької районної державної адміністрації та її структурного підрозділу - відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства є своєчасна та якісна підготовка житлово-комунального господарства та об’єктів соціальної сфери району до роботи в осінньо-зимовий період, тобто у 2012 році відділ завершив підготовку не повністю успішно, саме через відсутність фінансових ресурсів.

Реалізуючи ,,Загальнодержавну програму реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки"., відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації сприяє створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 Кількість об’єднань співвласників багатоквартирних будинків у Печенізькому районі (2013 рік)

Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків
Кількість створених ОСББ (од.)	Кількість будинків,де створено ОСББ,(од.)	Загальна площа,яку обслуговують ОСББ,(тис. кв. м.)
ОСЄЖББ ,,Городокт"	8	7,4
ОСББ ,,Печенізький дім"	2	7,4
ОСББ ,,Мартівчани"	5	8,5
ОСББ ,,Новобурлуцький дім"	1	0,9
Всього	15	24,2

Як видно з табл.2.4., у 2013 році в Печенізькому районі 4 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, до їх складу входить 15 житлових будинків (6 % від загальної кількості будинків житлового фонду району), а загальна площу, яку обслуговують становить 24,2 тис. кв. м. (61 % від загальної площі житлового фонду). У 2013 році на капітальний ремонт п’яти чотириповерхових будинків в ОСББ "Мартівчани" села Мартове виготовлена та пройшла експертизу проектно-кошторисна документація, вартість робіт складає 1 млн. 337,4 тис. грн., однак за рахунок місцевого бюджету здійснити дані роботи неможливо, у зв’язку з відсутністю зазначених коштів. Планом на 2014 рік передбачається створення ще 2-х об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Далі у таблиці 2.5 наведена динаміка показників житлово-комунального господарства протягом 2012- 2014 років [12].

Таблиця 2.5 Динаміка показників житлово-комунального господарства (2012 -2014 р.р.).

Таким чином, відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації активно сприяє реалізації ,,Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки", але через ряд причин, не може повністю виконати завдання цієї програми.

2.3 Проблеми управління розвитком житлово-комунального господарства у Печенізькому районі

Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації у процесі своєї діяльності зіштовхується з певним колом проблем, які негативно впливають як і на його роботу, так і на розвиток сфери житлово-комунального господарства у Печенізькому районі загалом.

Перш за все, ефективній роботі аналізованого відділу перешкоджають загальнонаціональні проблеми у сфері житлово-комунального господарства, серед яких:

– недосконалість порядку формування тарифів, непрозорість формування цін/тарифів за послуги та поточної діяльності підприємств житлово-комунального господарства;

– невідповідність розмірів платежів за користування житлом фактичним витратам на його утримання;

– погана керованість, не контрольованість, низька якість роботи підприємств житлово-комунальної галузі та послуг, що ними надаються;

– недосконалість діючої системи фінансування робіт, пов'язаних з обслуговуванням і модернізацією житлового фонду;

– зношеність основних фондів галузі, застарілість технологій і як наслідок значні витрати (води, теплової енергії тощо) та низьку енергоефективність;

– невідповідність наявних інфраструктурних потужностей зростаючим вимогам та потребам;

– високий рівень монополізації сфери надання житлово-комунальних послуг та слабкий розвиток конкуренції у цьому секторі;

– недосконалість нормативно-правового регулювання діяльності галузі, насамперед у сфері диверсифікації постачальників послуг;

– неефективна система управління, злиття замовника і підрядника і водночас розрив між споживачем і замовником послуг та ін.

Далі розглянемо детальніше зазначені проблеми та їх специфіку у Печенізькому районі. Варто зауважити, що на сучасному етапі розвитку підприємства житлово-комунального господарства у Печенізькому районі функціонують у надзвичайно складних умовах. Головна проблема їх ефективного функціонування пов'язана з експлуатацією малоефективного обладнання, про що свідчать такі факти:

– фізична спрацьованість інженерних систем становить 50 %;

– третина водопровідних мереж повністю замортизована або перебуває в аварійному стані;

– понад 20 % каналізаційних мереж потребує заміни;

– більш, ніж 17 % води, яку подано споживачам, не відповідає вимогам чинного стандарту;

– близько 40 % очисних потужностей потребують відновлення або вдосконалення;

– чверть водопровідних очисних споруд і кожна п'ята насосна станція відпрацювала нормативний термін амортизації;

– фактично амортизовано половину насосних агрегатів, з яких 40 % потребують цілковитої заміни [12].

Тож, технічний стан технологічного обладнання та мереж, переважна більшість яких перебуває в незадовільному стані, має значний вплив на вартість послуг підприємств житлово-комунального господарства. Застарілі технології виробництва послуг, через їх енергоємний механізм, мають вплив на рівень тарифів через збільшення витрат енергоносіїв та збільшення втрат послуг через чисельні ушкодження та аварії у тепловому та водопровідно-каналізаційному господарстві. Постійно погіршується стан житлового фонду. Невпинно погіршується стан наявного житлового фонду. Кожний рік зростає кількість будинків потребуючих капітального або поточного ремонту. Через відсутність бюджетних коштів капітальний ремонт житла комунальної власності скоротився в декілька разів.

Таким чином, експлуатація застарілого обладнання призводить до надмірних витрат палива та значного забруднення навколишнього середовища. Нераціональне та неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів є однією з основних проблем галузі житлово-комунального господарства.

Витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих комунальних послуг підприємств Печенізького району більш ніж у 1,5 рази перевищують аналогічні показники зарубіжних підприємств. Витрати палива на вироблення 1 ГКал тепла в комунальній енергетиці становлять 185-190 кг у.п., тоді як у розвинених країнах цей показник не перевищує 145-150 кг. Питомі витрати електричної енергії на подання питної води населенню у 1,8-2,6 раза перевищують аналогічні показники європейських держав [12].

Ще однією проблемою, яка має негативний вплив на ефективність діяльності підприємств житлово-комунального господарства, є масова несплата за надані послуги. Найбільшим боржником за спожиті послуги є населення. Основна причина цього криється у відсутності жорстких санкцій за несплату отриманих комунальних послуг.

Результати моїх досліджень показали, що заборгованість населення - основного споживача житлово-комунальних послуг - становить понад 30 % у Печенізькому районі. З загальної суми боргу за житлово-комунальні послуги несплата комунальникам найбільша, виражена значними сумами, що може стати приводом відлякування не тільки тих власників, які хочуть заробляти на наданні комунальних послуг, але й інвесторів. Отож, враховуючи рівень і зношеність основних фондів і великі борги в цьому сегменті, вирішення проблеми під силу тільки компанії, яка володіє фінансово сильними ресурсами, і здатна погашати неминучі збитки за рахунок інших, прибуткових видів бізнесу.

Тому на мій погляд, саме заможні компанії можуть отримати довгострокові кредити, без яких неможливо уявити інвестиції, а, отже, і реформу житлово-комунального господарства Печенізького району.

Відсутність інвестицій в галузь та обігових коштів підприємств призвела до значного погіршення технічного стану основних фондів, підвищення аварійності об’єктів житлово-комунального господарства, збільшення питомих витрат і непродуктивних витрат матеріальних та енергетичних ресурсів, що негативно впливає на рівень і якість комунальних послуг.

Тому, враховуючи соціальне значення цієї сфери, держава, повинна залишити за собою регулювання житлово-комунального господарства. Це, насамперед, має проявитися в регулюванні тарифів, а також у наданні бюджетних коштів на ремонт систем життєзабезпечення.

Ще одним вагомим чинником, що негативно позначається на ефективності діяльності підприємств житлово-комунального господарства, є незадовільний стан інфраструктури. Головною причиною цього є брак коштів на фінансування інфраструктурних проектів. Тому, якщо ціна, яка підлягає регулюванню, дорівнює середнім витратам, то прибуток природного монополіста зводиться до нуля. Причиною цього є те, що економісти досі не змогли запропонувати прийнятної теорії реформування інфраструктурних монополій. Це пояснюється тим, що в сучасній економіці України формування ринкових структур відбувається у специфічних умовах. З одного боку, можна спостерігати розширення ринкового сектора національної економіки, однак, з іншого, одночасно відбувається скорочення суспільного.

Варто зазначити, що запорукою ефективного державного регулювання експлуатації й обслуговування житлового фонду Печенізького району, як і сфери інших комунальних послуг, у сучасних умовах є необхідність вирішення двох одночасних питань.

Перше - для забезпечення гідних умов проживання громадян - надання населенню якісних послуг, у конкретному випадку - якісне й своєчасне обслуговування житлового фонду, включаючи весь необхідний спектр виконання робіт.

Друге - з огляду на особливості сучасного історичного періоду, становлення й розвитку нашої держави та суспільства, що характеризується нестабільною соціально-політичною ситуацією та низьким економічним рівнем (особливо, низькою платоспроможністю попитом населення) - забезпечити ефективне (рентабельне) функціонування обслуговуючих підприємств, по можливості не збільшуючи вартість послуг, що надаються, а виходить, і розмір оплати їх населенням.

Ситуація в державному управлінні житлово-комунальним господарством надзвичайно гостра і продовжує ускладнюватися, відсутні позитивні зміни у становленні ринкових засад господарювання, розвитку конкуренції та залученні приватних інвестицій у підприємства галузі.

Таким чином, з’ясовано, що сучасний стан житлово-комунального господарства Печенізького району не відповідає встановленим вимогам, що негативно впливає на роботу відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації ї.

Загальними факторами, що стримують розвиток житлово-комунального господарства у Печенізькому районі та негативно впливають на продуктивність роботи відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації є:

– недосконалість ринкових інститутів з надання житлово-комунальних послуг, які повинні забезпечувати підприємницьку активність у цій галузі;

– недосконале бюджетне фінансування житлово-комунального господарства, особливо в частині відшкодування пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги населенню за рахунок державного бюджету;

– загальний технічний знос і технологічна відсталість обладнання підприємств-виконавців послуг, що обмежує можливості надання ними якісних та в повному обсязі вищезазначених послуг;

– обмежена кількість ефективно діючих суб'єктів господарювання у галузі житлово-комунального господарства, в тому числі через відсутність у них обігових коштів та високі ставки їх оподаткування;

– відсутність нормативне скоригованих зв'язків між виробниками, постачальниками та виконавцями житлово-комунальних послуг, особливо щодо обслуговування внутрішньо-будинкових інженерних мереж;

– недостатній платоспроможний попит споживачів на житлово-комунальні послуги,

– нестабільне житлово-комунальне законодавство.

Вирішення цих проблем потребує удосконалення підходів до реформування житлово-комунальної галузі, приведення її у відповідність із загальнодержавними пріоритетами, додержання ефективного використання бюджетних коштів під час реалізації державної політики, розроблення ефективних механізмів залучення позабюджетних коштів, зокрема коштів міжнародних фінансових установ та донорських організацій, для формування житлового фонду і реформування житлово-комунального господарства в рамках розвитку публічно-приватного партнерства.

3. Шляхи удосконалення діяльності органів державного управління щодо розвитку сфери житлово-комунального господарства

3.1 Впровадження нових методів державного управління щодо розвитку сфери житлово-комунального господарства в діяльність відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Печенізької районної державної адміністрації

Як виявилось, найважливішою, причиною, яка негативно впливає на діяльність відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Печенізької районної державної адміністрації щодо розвитку сфери житлово-комунального господарства у районі, є недостатнє фінансування досліджуваної сфери.

Ситуація недофінансування сфери житлово-комунального господарства у Печенізькому районі виникла через:

– неповне і невчасне здійснення платежів абонентів за надані послуги;

– велику заборгованість бюджетів;

– неузгодженість темпів зростання тарифів підприємств житлово-комунального господарства і зовнішніх монополістів - постачальників ресурсів;

– високий рівень зносу основних фондів житлово-комунального господарства;

– непривабливість сфери для інвесторів та інше.

На рисунку 3.1 представлені напрями перетворень фінансового механізму галузі, реалізація яких дасть можливість позбавитися від більшості названих проблем і зосередити великі ресурси для успішного реформування галузі в регіоні.

Рис.3.1 Напрями удосконалення фінансового механізму житлово-комунального господарства

Отож, наприклад, використання інформаційних мереж скоротить час взаєморозрахунків до декількох секунд, підвищить їх точність і безпомилковість, забезпечить захист від зловживання цільовими засобами. Ефективно діючий зворотний зв’язок за допомогою електронної пошти і гарячої лінії дозволить оперативно реагувати не тільки на аварійні, але і на

застережливі заявки.

Вперше в Україні буде досягнута транспарентність ринку послуг житлово-комунального господарства, оскільки будь-який охочий зможе ознайомитися з опублікованим в Інтернеті в реальному часі процесом одночасного формування і використання фінансових ресурсів галузі. Це стане першим кроком до створення регіональної біржі житлово-комунальних послуг, що природним чином вплине на формування конкурентного середовища підприємств житлово-комунального господарства різних форм власності.

Концепція реформування системи фінансування житлово-комунального господарства у Печенізькому районі повинна базуватися на наступних основних принципах:

– самофінансування підприємств і організацій житлово-комунального господарства;

– економічній обґрунтованості диференційованих тарифів на житлово-комунальні послуги;

– поступовості переходу на нові методи розрахунків у міру утворення соціально-економічних передумов;

– концентрації фінансових коштів;

– повноти і своєчасності розрахунків;

– раціонального використання ресурсів;

– підтримка платоспроможності підприємств житлово-комунального господарства;

– транспарентності фінансових операції в житлово-комунальному господарстві.

Виходячи з вищеназваних принципів, пропонується створення інвестиційного фонду функціонування і розвитку житлово-комунального господарства. Загальновідомо, що концентрація фінансових коштів дозволяє вирішувати численні проблеми фінансування як поточної діяльності, так і реалізації проектів, що вимагають масштабних капітальних вкладень (модернізації, капремонту, розширення виробництва і т.д.). Крім того, суми залучених коштів безпосередньо залежать від розміру первинного капіталу, оскільки кредиторам і інвесторам потрібні гарантії їх повернення.

Інвестиційний фонд функціонування і розвитку житлово-комунального господарства Печенізького району повинен бути створений на підставі Розпорядження Голови Печенізької районної державної адміністрації з метою концентрації засобів для вирішення невідкладних і першочергових завдань реформування житлово-комунального господарства Печенізького району. Фонд буде самостійною, позавідомчою установою регіонального рівня. Його діяльність здійснюватиметься з використанням новітніх досягнень в області інформатизації.

Основними завданнями фонду повинні стати:

– мобілізація і концентрація засобів для здійснення поточної діяльності, модернізації, розвитку і реформування житлово-комунального господарства району;

– забезпечення транспарентності розрахунків всіх суб’єктів ринку житлово-комунальних послуг і ведення їх кредитної історії;

– стимулювання ефективного використання об’єктів, споруд житлово-комунального господарства району, впровадження нових ресурсозберігаючих, енергозберігаючих технологій;

– забезпечення реабілітації об’єктів житлово-комунального господарства , що знаходяться у фізично і морально зношеному стані;

– сприяння розвитку і здійсненню співпраці між районами Харківської області з обміну досвідом в справі реформування житлово-комунального господарства.

Для виконання названих завдань фонд передбачається наділити наступними повноваженнями:

– забезпечення повного і своєчасного надходження засобів всіх передбачених прибуткових джерел;

– визначення пріоритетності заходів і витрачання засобів;

– здійснення кредитних операцій, право виступати гарантом і розміщувати засоби на депозитах в банківських установах;

– здійснення іншої діяльності, яка не суперечить чинному законодавству України і цілям фонду.

На рис.3.2 зображено доходи та витрати інвестиційного фонду функціонування та розвитку житлово-комунального господарства [18, c. 122].

Рис.3.2 Доходи та витрати інвестиційного фонду функціонування та розвитку житлово-комунального господарства

Таким чином, засоби фонду формуватимуться за рахунок:

– платежів населення, підприємств, організацій та інших абонентів за надані житлово-комунальні послуги;

– засобів бюджетів всіх рівнів у вигляді субсидій на покриття недоотриманих доходів підприємств житлово-комунального господарства за надані послуги пільговим категоріям споживачів;

– цільових бюджетних коштів на здійснення певних проектів;

– засобів, що утворюються в результаті пропонованих податкових змін;

– компенсуючих платежів, робіт і послуг, матеріальних цінностей, що вносяться підприємствами на відновлення і ремонт об’єктів, споруд, комунікацій;

– платежів підприємців за право ведення господарської діяльності в межах населеного пункту відповідно до договору;

– орендної плати за користування земельною ділянкою підприємцями, торговими фірмами;

– відрахувань від вартості незавершених об’єктів, які передаються підприємцям, організаціям;

– платежів за право торгівлі у районному просторі (вулиці, площі, парки, сквери, зони відпочинку, рекреаційні об’єкти, вокзали);

– санкцій за порушення архітектурно-планувальних форм, структури району при розміщенні і функціонуванні об’єктів підприємництва;

– санкцій за самовільне відчуження земель, територій;

– платежів за отримання підряду на конкурсній основі (за об’єктами житлово-комунального господарства);

– платежів за розміщення реклами в районному просторі;

– санкцій за забруднення простору населеного пункту;

- комерційних інвестицій (надалі може бути проведена емісія акцій фонду);

- добровільних внесків організацій, установ, підприємців, а також зарубіжних фондів, організацій [18, c. 124].

Облік надходження засобів вестиметься в автоматичному режимі по кожному суб’єкту, включеному в єдину інформаційну базу даних житлово-комунального господарства району. У разі не внесення платником платежів, йому відправляється повідомлення про необхідність погашення заборгованості. При цьому порушник несе відповідальність відповідно до законодавства України з подальшим стягненням заборгованості.

Засоби фонду передбачається використовувати на:

– оплату робіт і послуг, виконаних підприємствами житлово-комунального комплексу;

– поточний і капітальний ремонт житлового фонду і інженерної

- інфраструктури;

– здійснення проектів розвитку галузі в районі;

– створення і роботу автоматизованої системи інформатизації житлово-комунального господарства району;

– впровадження ресурсозберігаючих технологій в сфері житлово-комунального господарства;

– проведення науково-дослідних робіт, співпраця між районами, обмін досвідом з реформування житлово-комунального господарства району;

– фінансування ремонту, відновлення, оновлення об’єктів, споруд;

– формування фонду спеціального обладнання і техніки для виконання окремих видів робіт на території району;

– фінансування об’єктів на пайових засадах з підрядниками за окремими проектами.

Структура управління фондом передбачає наявність керівника і консультаційної ради фонду. До складу Ради можуть входити представники громадських і державних організацій, установ, підприємств, представники адміністрації населених пунктів. Роботу з формування фонду і забезпечення використання його засобів відповідно до їх цільового призначення проводитиме економічна служба фонду, а технічну і програмну підтримку здійснювати технічний відділ.

Механізм функціонування фонду передбачає, що групи споживачів (населення, підприємства) і місцева влада укладають договори на обслуговування нерухомого майна з керуючими компаніями. Останні у свою чергу знаходять підрядників, які самостійно або із залученням третіх осіб (постачальників) виконують роботи, надають послуги безпосередньо на об’єкті. Результати їх діяльності публікуються на сайті Печенізької РДА і відбувається поступове перерахування коштів фонду безпосередньо на розрахункові рахунки керуючих компаній і виконавців.

Якщо виявлено порушення умов договору, то за сигналом споживачів, органів влади або безпосереднього замовника спрацьовує так званий електронний замок, і перерахування коштів припиняється, поки порушення не буде виправлено. Остаточний розрахунок проводиться за наслідками виконання замовлення, вказаного в договорі на підставі акту прийому-передачі об’єкта або за фактичними обсягами наданих послуг.

Обнародування інформації на сайті про платежі споживачів дасть можливість підприємствам житлово-комунального господарства, у свою чергу, впливати на злісних неплатників в рамках санкцій, передбачених в договорі відповідно до чинного законодавства.

Такий механізм дозволить врахувати інтереси кінцевих споживачів і підвищити відповідальність всіх його учасників. Як наслідок, це збільшить надходження платежів, послужить чинником підвищення інвестиційної привабливості, забезпечить скорочення дебіторської і кредиторської заборгованостей підприємств житлово-комунального господарства [18, c. 126].

Таким чином, створення регіонального фонду функціонування і розвитку житлово-комунального господарства району дозволить ефективніше розпоряджатися засобами, уникати негативних наслідків, пов’язаних з недосконалістю міжбюджетних відносин, надасть можливість фінансового маневру.

3.2 Шляхи покрашення організаційно-правової структури житлово-комунального господарства на національному рівні

Як я визначила, у житлово-комунальному господарстві накопичено багато проблем, що ставлять під загрозу можливість його сталого функціонування. Відсутність системних перетворень у цій сфері, недосконалість нормативно-правової бази та непослідовність у прийнятті рішень перешкоджає ефективному функціонуванню житлово-комунального господарства України.

Враховуючи важливість нормального функціонування житлово-комунального господарства, його вплив на соціальну сферу України, галузь потребує кардинального реформування, що має передбачати насамперед формування її нової структурної побудови.

Реформа житлово-комунального господарства має бути законодавчо, організаційно та економічно забезпечена на чотирьох рівнях: на рівні державних органів виконавчої влади; місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування; житлово-комунальних підприємств різних форм власності; споживачів послуг.

Оскільки система управління житлово-комунальним господарством формує відповідну якість життя населення, культуру побуту і спосіб життя, багато в чому визначає соціально-економічний потенціал територій, їх інвестиційну привабливість, то вдосконалення системи управління житлово-комунального господарства доцільно проводити за чотирма основними напрямками: підвищення економіко-правової ефективності функціонування системи житлово-комунального господарства, формування ринкових відносин у сфері управління, розвиток конкурентного середовища у житлово-комунальному комплексі; вдосконалення кадрового забезпечення [24, c. 75] (рис 3.3).

Рис.3.3 Напрямки удосконалення організаційно-правової структури управління житлово-комунальним господарством.

Підвищення економіко-правової ефективності функціонування системи житлово-комунального господарства необхідно проводити комплексно, з врахуванням специфіки галузі та регіональних особливостей.

Удосконалення системи управління майновими комплексами, які перебувають у спільній власності територіальних громад повинні містити такі заходи:

- проведення інвентаризації майна у сфері житлово-комунального господарства;

- створення реєстрів майнових комплексів, що перебувають у власності територіальних громад сіл, смт., міст, а також у спільній власності територіальних громад районів та областей;

- завершення роботи з передачі та юридичного закріплення об'єктів права комунальної власності за територіальними громадами;

- формування системи ефективних договірних відносин між усіма суб'єктами надання житлово-комунальних послуг (власник - виробник постачальник - виконавець - споживач), запровадження комунального замовлення на ці послуги;

- завершення передачі у власність територіальних громад відомчого житлового фонду [28, c. 134].

Необхідно передбачати запровадження делегованого управління у житлово-комунальній сфері, яке базується на розподілі відповідальності згідно з договорами (контрактами) на управління, оренду цілісного майнового комплексу або концесію.

Підвищення ефективності управління у сфері благоустрою може досягатись за рахунок:

– проведення закупівель робіт з поточного та капітального ремонту дорожнього покриття вулично-дорожньої мережі, санітарного прибирання проїжджої частини вулиць та тротуарів, озеленення, вивезення сміття на. основі тендерних процедур;

- розроблення довгострокового плану озеленення та благоустрою населеного пункту;

- створення системи поводження з побутовими відходами, сортування та утилізації вторинних ресурсів.

У сфері міського електротранспорту можуть передбачатись:

- оптимізація та розвиток транспортних схем населених пунктів;

- забезпечення рівних умов конкуренції на ринку транспортних послуг, створення акціонерних компаній на базі тролейбусних управлінь, їх служб і дільниць із залученням приватних структур;

- впровадження договірних відносин між виконавцями послуг з пасажироперевезень та замовниками цих послуг [48, c. 26].

Однією з складових комплексного підходу до розв'язування проблеми переходу до стійкого функціонування і розвитку житлово-комунальної сфери, яка забезпечує доступність житла для громадян, підвищення стійкості та надійності функціонування житлово-комунального господарства, поліпшення якості житлово-комунальних послуг, вдосконалення механізму соціального захисту малозабезпечених верств населення, є відповідна нормативно-правова база, її вдосконалення відноситься до першочергових заходів.

Правовими засобами необхідно створити основи:

– реформування економічних відносин в житлово-комунальному господарстві, направлених на зміну системи поточного фінансування, бюджетного фінансування, фінансування заходів з модернізації житлово-комунального господарства;

– ліквідації дотаційності житлово-комунального господарства і забезпечення стабільності і достатності фінансування витрат на надання житлово-комунальних послуг;

- вдосконалення механізму соціального захисту, надання пільг, дотацій, введення диференційованих підходів до оплати житла, комунальних послуг;

– формування договірних відносин між власниками житлового фонду і управляючими компаніями (їх правовий статус, функції, основні показники їхньої діяльності);

- формування договірних відносин між службами замовника і підрядними організаціями.

Окрім розробки нормативно-правових актів, робота з правового забезпечення ефективного функціонування житлово-комунального господарства повинна йти в таких напрямах:

- розробка пропозицій з ухвалення нормативно-правових актів центрального рівня влади в сфері реформування і модернізації житлово-комунального господарства;

– ревізія чинних нормативно-правових актів регіонів України з метою приведення їх у відповідність з вітчизняним законодавством, сучасними економічними і соціальними умовами [54, c. 6].

В процесі розвитку житлово-комунального комплексу однією з головних цілей перетворень повинна стати демонополізація обслуговування житлового фонду і формування ринку послуг, тобто розвиток ринкових відносин. Розв'язання цих завдань практично цілком знаходиться в компетенції регіональних і місцевих органів влади.

Практика реформування житлово-комунального господарства протягом останніх років достатньо переконливо показує, що створення ефективних механізмів управління житлово-комунальним господарством і його інфраструктурним забезпеченням досягається шляхом чіткого визначення функцій власника житлового фонду і делегування ним на конкурсній основі не тільки підряду на обслуговування нерухомості спеціалізованим організаціям, але і функцій управління.

При такому підході система управління житлово-комунальним господарством розглядається як система трьох рівнів:

– власник житлового фонду й інших об'єктів нерухомості;

– замовники житлово-комунальних послуг;

– підрядні організації, які забезпечують надання житлово-комунальних послуг.

Трирівнева структура здатна, забезпечити заміну адміністративної системи господарювання економічною, з максимальним розвитком ринкових відносин. Тому, першим кроком на шляху до вдосконалення системи управління ЖКГ повинне стати розділення функцій замовника послуг ЖКТ і підрядчиків з їх надання.

Уявляється доцільним здійснити розділення згаданих функцій в муніципальних утвореннях регіонів шляхом визначення галузевих виконавських органів (служб замовника) представником власника муніципального житлового фонду, об'єктів впорядкування і технологічної частини основних фондів муніципальної інженерної інфраструктури. Служби замовника покликані виконувати функції управління цією власністю. При цьому функція управління розглядається як така, що приносить власнику майна і управляючої компанії прибуток, діяльність, до забезпечує збереження і поліпшення не тільки комунальної, але і інших видів власності.

Тому однією з цілей діяльності служб замовника буде формування конкурентного середовища у сфері надання житлово-комунальних послуг для зниження реальних витрат і підвищення їхньої якості. При формуванні або виборі служби замовника (управляючої компанії) власник (муніципалітет) повинен керуватися такими міркуваннями: служба замовника повинна бути в максимальній мірі орієнтована на задоволення потреб наймачів і власників житла в частині надання їм житлово-комунальних послуг; така орієнтація може бути досягнута вибором відповідних організаційних і фінансових механізмів.

Основними завданнями служби замовника повинні бути:

– вибір якнайкращого підрядчика для надання житлово-комунальних послуг на довіреному йому в управління житловому фонді;

- створення договірних відносин з вибраними підрядчиками на надання житлових і комунальних послуг заданої кількості, якості і вартості;

- забезпечення системи контролю за наданням цих послуг і оплати їх за фактом надання.

Принциповим моментом в підході до організації служби замовника повинно бути розуміння служби замовника як суб'єкта ринкових відносин. Дня забезпечення ефективності своєї діяльності це підприємство повинно бути зацікавлене в:

- розширенні обсягу обслуговування житлового фонду;

– отриманні замовлень на обслуговування інших об'єктів муніципальної нерухомості (шкіл, дитячих садків);

– підписанні договорів на обслуговування кондомініумів з товариствами власників житла;

- мінімізації заборгованості населення по оплаті житлово-комунальних послуг;

- виборі найефективнішого підрядчика для надання послуг;

- системі ефективного контролю за діяльністю підрядних організацій [59, c. 94].

Проведення конкурсного відбору підрядчиків для поточного обслуговування житла і проведення капітальних ремонтів дозволить різко підвищити ефективність використання фінансових ресурсів.

Також доцільно розробити й широко впровадити формалізовані процедури контролю за якістю послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також за діяльністю підрядних організацій, що забезпечить процедуру оплати тільки реально виконаних робіт або наданих послуг.

З метою розвитку конкурентного сектора на ринку житлово-комунальних послуг необхідно здійснити низку заходів.

Першим заходом є забезпечення підтримки процесу формування незалежних виробників та постачальників теплової енергії та води. Заходами такої підтримки мають стати впровадження ефективного порядку і процедур державного ліцензування суб'єктів ринку послуг водо -, теплопостачання та водовідведення відповідно до функцій, що ними виконуються.

Для забезпечення умов формування ринку теплової енергії, на якому здійснюватимуть діяльність суб'єкти господарювання за нерегульованими цінами /тарифами, необхідним є розроблення умов і правил діяльності суб'єктів господарювання з постачання теплової енергії за нерегульованими тарифами:

- правил роботи та відповідальності регулюючих органів за встановлення цих правил та контроль за їх виконанням учасниками ринку послуг теплопостачання;

– правил постачання теплової енергії, які регламентують взаємодію виробників теплової енергії, тарифи на продукцію яких є нерегульованими, з покупцями теплової енергії у регульованому секторі ринку послуг теплопостачання - транспортування та розподілу тентової енергії;

- правил експлуатації транспортних систем теплопостачання, які повинні визначити порядок та склад послуг з транспортування, необхідних для підтримки роботи ринку послуг теплопостачання, що реалізуються за схемою виробник - транспортувальник - постачальник [17, c. 22].

Також важливим є створення механізмів контролю з боку держави за формуванням конкурентних відносин на суміжних ринках.

Визначення цих механізмів має стати предметом обговорення міжвідомчої робочої групи. Це забезпечить рівні можливості участі у конкуренції всіх суб'єктів ринку; економічну ефективність процесу ринкового ціноутворення, включаючи формування цін на теплову енергію, що продається на конкурентних умовах; стабільність та прозорість правил функціонування ринку послуг теплопостачання.

За умови формування конкурентних відносин на суміжних ринках, зокрема, потенційно конкурентному ринку теплової енергії, тарифи для окремих учасників процесу виробництва теплової енергії можуть бути як регульованими, так і нерегульованими, а з надання послуг централізованого теплопостачання регульованими.

Розвиток форм та підвищення якості державного контролю за господарською діяльністю суб'єктів ринку комунальних послуг водо -, теплопостачання та водовідведення також відіграє велике значення. Створення конкурентних сегментів у межах ринку зазначених комунальних послуг потребує жорсткого контролю поведінки домінуючих суб'єктів цього ринку.

Необхідним також є налагодження правового та організаційного забезпечення процесу переходу споживачів на системи індивідуального та автономного опалення. Це може бути реалізовано через розроблення правил встановлення і експлуатації систем індивідуального та автономного опалення в багатоквартирному житловому фонді та об'єктах соціальної інфраструктури, а також закріплення відповідальності органів виконавчої влади за встановлення цих правил на місцях та контроль за їх виконанням учасниками ринку послуг теплопостачання.

Ефективність функціонування вітчизняного житлово-комунального господарства у великій мірі залежить від забезпечення галузі висококваліфікованими кадрами, здатними вирішувати проблеми й знаходити шляхи поліпшення ситуації, яка склалася на даний момент в житлово-комунальному комплексі.

Для того, щоб відбулися не тільки кількісні, але і якісні зміни у сфері забезпечення і використання кадрових ресурсів, необхідні:

- розробка концепції кадрової політики;

- проведення моніторингу кадрових процесів;

- автоматизація системи обліку і аналізу кадрового потенціалу;

– підвищення рівня професійної підготовки фахівців галузі;

– забезпечення взаємодії управлінь житлово-комунальних господарств регіонів з вищими і середніми спеціальними навчальними закладами, установами професійної освіти щодо підготовки фахівців і кваліфікованих кадрів для потреб галузі;

- оформлення на конкурсній основі державного замовлення щодо навчання кадрів у сфері житлово-комунального господарства [10, c. 105].

Отже, запропоновані такі основні напрямки удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством:

- підвищення економіко-правової ефективності функціонування системи житлово-комунального господарства;

- формування ринкових відносин у сфері управління житлово-комунальним господарством;

- розвиток конкурентного середовища та вдосконалення кадрового забезпечення житлово-комунального господарства;

Дані напрямки дозволять перевести житлово-комунальний комплекс в режим беззбиткового функціонування при забезпеченні стандартів якості надання житлово-комунальних послуг і умов проживання громадян. Тільки чітка вертикаль системи управління галуззю з розвиненим ринком послуг дозволить ефективно розвивати житлово-комунальне господарство на рівні кожного регіону у взаємодії з організаціями центрального, регіонального і муніципального рівнів.

.3 Формування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків як метод удосконалення управління сферою житлово-комунального господарства

Одним із заходів „Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки" є проведення реформування житлово-комунального господарства, шляхом створення конкурентного середовища на ринку послуг з утримання житлового фонду, формування нової системи управління житловим фондом, запровадження ефективного власника житла [36].

Єдина можливість реалізувати своє право власності не тільки на окрему квартиру, а й на будинок загалом, дає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, або, як його називають у Європі, кондомініум. На жаль, поширенню об'єднань стає на заваді недосконала законодавча база, а подекуди й спротив на місцях.

Прикметною рисою житлово-комунальних послуг є те, що це послуги "колективного" споживання. У багатоквартирному будинку просто неможливо індивідуально спожити воду, газ, електрику. Тому для забезпечення якості надаваних послуг та беззбиткової діяльності житлово-комунальних підприємств потрібні ефективні механізми, які узгоджували б інтереси споживачів житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку.

Хоч створення ОСББ розв'язує не всі проблеми, а лише деякі з них, проте закладає передумови для усунення багатьох інших. Ось переваги, які дає власникові житла об'єднання співвласників:

– у разі створення ОСББ істотно підвищується зацікавленість, відповідальність і, як наслідок, ефективність управління спільною власністю, поліпшується житлово-комунальне обслуговування;

– створення в будинку юридичної особи сприяє вдосконаленню договірних відносин та розвиткові конкуренції на ринку житлово-комунальних послуг (укладаючи угоди, більшість голів ОСББ дуже уважно відстежують у документах інтереси споживачів, готують і обстоюють протоколи розбіжностей);

– завдяки фінансовому контролю та прозорості використання коштів (а також з огляду на статус неприбуткової організації) з'являються гарантії надійної діяльності об'єднання, зростає кількість сумлінних платників;

– учасники об'єднання можуть наперед запланувати заходи для поліпшення стану свого будинку, тобто для модернізації та ремонту обладнання всієї будівлі, а також встановлення систем енергозбереження;

ОСББ має можливість отримати у власність або довгострокове користування прибудинкову територію (це захищає прилеглу земельну ділянку від зведення на ній додаткових споруд - так званого ущільнення забудови, яке сьогодні створює проблеми багатьом мешканцям [55, c. 175].

Створення ОСББ має ряд наступних переваг. Першою перевагою є зокрема зменшення квартплати за рахунок:

– відсутності податку на прибуток (до 30% від прибутку) та податку на додану вартість (20%);

– відсутності прибутку, який передбачений для ЖЕКу;

– надходження додаткових коштів від здачі в оренду об’єктів, що перебувають у спільній власності (господарських та нежитлових приміщень, прибудинкових територій, тощо);

– надходження додаткових коштів від розміщення реклами в ліфтах, за використання шахт провайдерами телекомунікаційних послуг тощо.

Іншою важливою перевагою є підвищення якості житлово-комунальних послуг, завдяки тому що:

– ОСББ може прийняти будинок на свій баланс і самостійно здійснювати експлуатацію будинку або визначає експлуатаційну організацію;

– ОСББ укладає прямі договори з підприємствами, що поставляють газ, воду та тепло, займаються вивезенням сміття, ремонтом, в результаті цього ОСББ отримує можливість впливати та контролювати якість житлово-комунальних послуг, шляхом вибору підприємств, які надають комунальні послуги;

– члени ОСББ планують заходи з ремонту та модернізації будинку, прибудинкової території шляхом прийняття рішень на загальних зборах;

– члени ОСББ можуть самостійно визначати кошторис утримання будинку, встановлювати розміри внесків на утримання будинку та прибудинкової території шляхом прийняття рішень на загальних зборах.

Ще однією вагомою перевагою є зменшення кількості боржників за спожиті житлово-комунальні послуги завдяки тому, що:

– підвищується відповідальність мешканців за свій будинок;

– більш прийнятні тарифи, ніж в ЖЕКу;

– власники бачать, на що використовуються їх гроші;

– боржники отримують можливість використання за згодою членів ОСББ свого трудового внеску замість квартплати.

Окрім того, великою перевагою є можливість кожного мешканця безпосередньо приймати участь в управлінні і утриманні будинку (обрання до органів управління, голосування на загальних зборах тощо).

Дуже важливим для розвитку демократії в суспільстві є те, що ОСББ та асоціації ОСББ практично виконують функції будинкових і вуличних комітетів - органів самоорганізації населення та забезпечення реальної участі громади в ухваленні важливих рішень щодо дальшого соціально-економічного розвитку [59, c. 97].

Отже, створення та підтримка ОСББ, навіть без бюджетних витрат, сприяє поліпшенню вкрай складного становища житлово-комунальної сфери країни. А в тих містах, де зусилля зацікавлених мешканців спираються на організаційну та фінансову допомогу місцевої влади, така співпраця дає приголомшливі результати.

Об'єднуючись в організацію, співвласники багатоквартирного будинку беруть на себе повний комплекс зобов'язань щодо управління житловим будинком: і вирішення різноманітних господарських питань, і налагодження взаємодії мешканців між собою, і співпрацю ОСББ з органами місцевого самоврядування та надавачами житлово-комунальних послуг. Тому хоч би мінімальний обсяг знань мусить мати кожний учасник процесу.

Визначаючи роль та участь органів місцевого самоврядування у процесі створення та діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків на території міста, селища чи села, варто виділити їхні дві функції. З одного боку, на ради та виконавчі комітети покладено обов'язок забезпечувати нормальне функціонування території і нормальні умови проживання для членів територіальних громад; з іншого - органи місцевого самоврядування є власниками комунального (не приватизованого) житлового фонду чи нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках. Тому вони мають виконувати функцію власника і брати участь в утриманні багатоквартирних будинків, у яких є комунальні житлові чи нежитлові приміщення.

Виконуючи першу функцію, органи місцевого самоврядування мають так сприяти розвиткові житлово-комунальної сфери:

- здійснювати управління об'єктами житлово-комунального господарства, що є в комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечувати їх належне утримання та ефективну експлуатацію. Зокрема, виконавчі комітети мають вести облік наявного комунального житлового фонду, створювати комунальні підприємства (ЖЕКи), які експлуатують і утримують це житло, або укладати відповідні договори з суб'єктами господарювання інших форм власності щодо надання таких послуг, а також укладати договори житлового найму з мешканцями комунальних квартир;

- організовувати постачання населенню якісних житлово-комунальних послуг у повному обсязі. Для цього органи місцевого самоврядування створюють житлово-комунальні підприємства і запроваджують контроль за їх діяльністю, затверджують норми споживання послуг, встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги, визначають показники якості послуг;

- надавати допомогу власникам квартир (будинків) в обслуговуванні та ремонті житла. Органи місцевого самоврядування можуть матеріально підтримувати мешканців квартир, надаючи їм соціальну допомогу;

– сприяти створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєструвати об'єднання [49, c 123].

Таку діяльність можуть провадити спеціально створені в управліннях чи відділах житлово-комунального господарства виконкому підрозділи відповідно до планів своєї роботи. Вони мають планувати перший після створення ОСББ капітальний ремонт, визначивши головні критерії відбору будинків, а також передбачити заходи для організації зустрічей мешканців багатоквартирних будинків, навчання потенційних голів об'єднань, зустрічей з працівниками податкових інспекцій, підготовки й поширення проекту пакету документів для реєстрації таких організацій тощо.

В рамках програм (наприклад, програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населеного пункту, програми управління комунальним майном, програми регулювання земельних відносин) виділяють кошти з міського бюджету на здійснення конкретних заходів, спрямованих на створення та стале функціонування житлової сфери населеного пункту.

Важливим стимулом до створення та повноцінного функціонування ОСББ могло б стати затвердження в місцевих радах нижчих від звичайних ставок земельного податку для об'єднань співвласників. Завдяки такому рішенню збільшилася б частка коштів на утримання багатоквартирного будинку в самих ОСББ.

На органи місцевого самоврядування покладено обов'язок дбати про благоустрій населених пунктів, тобто про озеленення, охорону зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян та інші заходи. Законодавство надає місцевій владі право використовувати на договірних засадах кошти підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також населення.

Здійснюючи реєстрацію суб'єктів права власності на землю, прав користування землею й договорів оренди землі, видачу документів, що засвідчують право власності та право користування землею, виконавчі комітети можуть затвердити особливі (спрощені, пришвидшені) процедури. Фінансувати ж оформлення відповідних документів для реєстрації об'єднання (наприклад, довідок про власників житлових чи нежитлових приміщень у будинках) чи інші заходи, такі як виготовлення технічних паспортів будинків, встановлення меж прибудинкових територій для вже чинних ОСББ, - теж можна за кошти місцевих бюджетів через відповідні цільові програми.

Також функцією органів місцевого самоврядування, дотичною до діяльності об'єднань, є виконання зобов'язань власника комунального житла. Оскільки частина квартир у багатоквартирних будинках можуть залишатися не приватизованими, з їх мешканцями мають бути укладені договори житлового найму. І хоч такі договори передбачають відповідальність наймачів перед наймодавцями за належне збереження та використання житла, все ж у разі створення ОСББ відповідальність перед іншими співвласниками за належне утримання своєї (не приватизованої) частини будинку нестиме орган місцевого самоврядування.

Якщо органи місцевого самоврядування є власниками нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, вони мають обов'язок або особисто відповідати за утримання належних їм об'єктів, або за встановленим у законодавстві порядком доручати орендарям чи користувачам нежитлових приміщень виконання певних зобов'язань перед об'єднанням.

Органи місцевого самоврядування можуть сприяти створенню ОСББ

у такий спосіб:

– виступити з ініціативою про скликання установчих зборів (як колишній одноосібний власник будинку) або увійти до ініціативної групи, яку створили інші власники житлових та нежитлових приміщень у будинку;

– подбати про те, щоб письмове повідомлення про установчі збори отримали всі власники житлових та нежитлових приміщень у будинку;

– забезпечити участь повноважного представника влади в роботі установчих зборів;

– надати допомогу ініціативній групі чи уповноваженій на установчих зборах особі під час оформлення та реєстрації всіх документів, що засвідчують створення об'єднання;

– разом зі створеним ОСББ визначити форму утримання та управління будинком (через ЖЕКи, інші суб'єкти господарювання);

– надати об'єднанню всю інформацію про будинок, тобто технічний паспорт будинку, інформацію про власників житлових та нежитлових приміщень, отриману через ЖЕКи, МБТІ, відділи субсидій та соціальної допомоги, ДАІ, інші органи чи установи;

- забезпечити відповідно оформлене представництво на установчих зборах створюваного ОСББ у тому разі, якщо в багатоквартирному будинку є належні до комунальної власності житлові чи нежитлові приміщення передані в житловий найм чи оренду фізичним або юридичним особам [49, c. 145].

Обговорюючи перспективи створення ОСББ, варто визнати, що в громадській думці проступає істотна суперечність: невдоволення діяльністю державних (місцевих) органів управління житлово-комунальною сферою, з одного боку, й острах перед виявом ініціативи "знизу" - з іншого. Тому ідея популяризації об'єднань як альтернативної форми управління житлом має бути невіддільна від завдання відучити мешканців від "улюбленої" звички критикувати владу, натомість пробудити в них "почуття господаря", наголошуючи на цілком реальних повноваженнях.

Тоді громадяни поступово змінюватимуть образ прохачів і скаржників на образ справжніх господарів своїх будинків і міста, стануть надійними помічниками та союзниками міської влади.

Зацікавити потенційних учасників процесу можна через мотиви економії (зменшення витрат на житло), влади (можливість контролю, скорочення ланцюжка "замовник-виконавець"), якості (підвищення якості послуг). Але не треба забувати, що на етапі заохочення важливішим є мотив безпеки (або "мотив запобігання невдачам"). Якщо люди не матимуть відчуття, що їм гарантовано незмінність та законність нової форми управління житлом і компетентність тих, хто просуває проект, - це може звести нанівець усі позитивні моменти і переваги, що їх пропонують ОСББ.

Отож, створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків є ефективним методом удосконалення управління сферою житлово-комунального господарства.

Висновки

Житлово-комунальне господарство України виступає багатогалузевим комплексом, що включає підгалузі, які є природними монополіями, та конкурентні підгалузі, а продуктом його життєдіяльності є, передусім, послуги, які надаються у виробничій та невиробничій сферах.

На сучасному етапі розвитку підприємства житлово-комунального господарства України функціонують у надзвичайно складних умовах. Потреба вирішення проблем у роботі органів державної влади щодо розвитку житлово-комунального господарства актуалізується уже протягом багатьох років.

Регулювання житлово-комунального господарства - це формування системи заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток житлово-комунального господарства, вдосконалення або докорінну зміну існуючих форм і методів державного управління на різних рівнях, їх взаємодію між собою.

Отже, державне управління у сфері житлово-комунального господарства охоплює всі види житлових фондів, зокрема приватний, і полягає у встановленні обов’язкових для всіх власників житла правил щодо експлуатації житлових будинків, організації комунального обслуговування населення, проведення заходів з охорони, реконструкції тощо.

У сучасний період існує досить велика кількість нормативно-правових актів, які як безпосередньо регулюють здійснення державного управління у сфері житлово-комунального господарства, так і опосередковано торкаються цього питання. Крім того багато законодавчих актів знаходиться на стадії розгляду або їх проекти відхилено.

У роботі розглянуто функції органів державного управління щодо розвитку житлово-комунального господарства та діючі в Україні механізми державного управління у сфері житлово-комунального господарства. Як виявилось, виходячи із сучасної економічної ситуації, що склалась в Україні, владі необхідно забезпечити стійке функціонування житлового сектора, що дасть змогу задовольняти житлові потреби населення без істотної участі центральної влади та використання значних обсягів бюджетних коштів. Роль держави повинна бути обмежена регулюванням відносин у сфері здійснення прав на нерухомість у житловій сфері, встановленням будівельних норм і правил та основних принципів місторегулювання. Проведене дослідження закордонного досвіду розвитку житлово-комунального господарства зарубіжних країн свідчить про те, що на ефективність реалізації житлово-комунальної політики, як і в Україні, досить значний вплив роблять адміністративно-правові й фінансово-економічні умови.

В роботі проаналізовано діяльність відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації. Цей відділ є її структурним підрозділом, підзвітним і підконтрольним голові районної державної адміністрації, управлінням: містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації.

Окрім нормативно-правового забезпечення, яке вже наводилось у роботі, відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької районної державної адміністрації здійснює свою діяльність відповідно до ,,Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2010-2014 роки".

Аналіз діяльності відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Печенізької районної державної адміністрації щодо розвитку сфери житлово-комунального господарства у Печенізькому районі показав, що загалом відділ функціонує ефективно, але, при цьому, є певні проблеми.

– недостатній платоспроможний попит споживачів на житлово-комунальні послуги;

– нестабільне житлово-комунальне законодавство.

Для ефективнішого сприяння розвитку житлово-комунального господарства, аналізований відділ, як і всі інші органи державної влади, повинні:

– спрямувати зусилля промислового потенціалу міста, села, району, підприємництва, влади, громадян на подолання наслідків фінансово-економічної кризи та приділення максимум зусиль щодо недопущення погіршення життя громадян;

– зберігати дієздатність комунальних підприємств та їх трудового потенціалу;

– збільшувати обсяги виробництва послуг та інших робіт, підвищувати їх конкурентоспроможності;

– максимально завантажувати існуючі виробничих потужностей;

– створювати умови для інвестиційної активності комунальних підприємств;

– продовжувати оздоровлення фінансового стану підприємств, досягати ними прибуткової діяльності;

– зберігати та підвищувати заробітну плату працівникам підприємств на рівні законодавчо встановлених норм, не допускати заборгованості з виплати заробітної плати;

– покращувати транспортне забезпечення діяльності комунальних підприємств, розширювати телекомунікаційні послуги, якість надання житлово-комунальних послуг.

Окрім того, створення регіонального фонду функціонування і розвитку житлово-комунального господарства району дозволить ефективніше розпоряджатися засобами, уникати негативних наслідків, пов’язаних з недосконалістю міжбюджетних відносин, надасть можливість фінансового маневру.

Розгляд переваг створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків показав, що функціонування таких об’єднань є ефективним методом удосконалення управління сферою житлово-комунального господарства.

Визначені напрямки дозволять перевести житлово-комунальний комплекс в режим беззбиткового функціонування при забезпеченні стандартів якості надання житлово-комунальних послуг і умов проживання громадян.

Список використаних джерел

1. Алексєєв В.М. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: організаційно-теоретичні засади [навч. посіб.] / В.М. Алексєєв. - Чернівці: Технодрук, 2013. - 216 с

2. Волинський Г. Про деякі напрями реформування житлово-комунального господарства / Г.Волинський // Економіка України. - 2010. -№8. - С.78-84.

3. Гаєвий М. В. Фінанси житлово-комунального господарства / М. В. Гаєвий // Фінанси України. - 2002. - № 5. - С. 113-117.

4. Гладунов О. В. Комунальні проблеми очима споживачів / О. В. Гладунов // Маркетинг в Україні. - 2013. - № 5. - С. 50.

5. Гура Н. О. Проблеми створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків в Україні / Н. О. Гура // Економіка України. -2012. -№ 4. - С. 66-70.

6. Денисов І.H. Житлово-комунальний комплекс: концепція реформування / І. H. Денисов // Економіст. - 2012. - № 5. - С. 71-75.

. Дзяд О.В. Формування ринкових відносин у житлово-комунальному секторі економіки України [навч. посіб.] / О. В. Дзяд. - К.: Просвіта, 2010. - С. 146.

8. Драган І. О. Напрями науково-технічного розвитку житлово-комунального господарства / І. О. Драган // Економіка та держава. - 2011. - №6. - С. 103 - 105.

. Житловий кодекс України: Закон України: від 30 червня 1983 р. № 5464-Х [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

. Забаштанський М. М. Концептуальні підходи до формування політики фінансового забезпечення суб'єктів господарювання комунальної сфери / М. М. Забаштанський // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №1. - С. 103 - 108.

11. Завада О. Житлово-комунальне господарство: проблеми галузі з точки зору антимонопольного законодавства / О. Завада // Економіка України. - 2000. - № 10. - С. 4-13.

. Звіти діяльності відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької РДА

. Ісаєнко Д. В. Стратегія формування державної соціальної політики регулювання розвитку житлового будівництва в Україні / Д. В. Ісаєнко // Публічне управління: теорія та практика : зб. наук. пр. Асоціації докторів наук з державного управління - Х. : Вид-во "ДокНаукДержУпр". - 2011. - Вип. 4 (8). - С. 96-102.

14. Коваленко В. Власність спільна, інтереси обопільні: об’єднання співвласників житла / В. Коваленко // Міське господарство України. - 2003. - № 1. - С. 38-40.

15. Кодекс про адміністративні правопорушення: Закон України: від від 07.12.1984 № 8073-X [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

16. Конституція України: Закон України: від 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

. Косянчук І. ЖКГ: підходи до реформування / І. Косянчук // Соціальний захист. - 2005. - № 8. - С. 21 - 23.

18. Крамаренко Г. О. Організаційно-економічний механізм управління житлово-комунальним комплексом [навч. посіб.] / Г. О. Крамаренко. - К.: Наука, 2010. - 205 с.

. Куденко Г. Перспективи енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України / Г. Куденко // Стратегічні пріоритети. - 2011. - № 1. - С. 144 - 149.

. Левик А. Закон України "Про об'єднання співвласників багатокваритирного будинку": плюси і мінуси / А. Левик // Право України. - 2012. - № 4. - С. 93

21. Мисик Г. І. Проблеми ефективної діяльності у сфері ЖКГ України [Електронний ресурс] / Г. І. Мисик. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/9_KPSN_2011/Economics/2_83633.doc.htm

. Мирошніченко В. П. Хто винен в "бідності" підприємств житлово-комунального господарства / В. П. Мирошніченко // Фінансовий контроль. - 2011. - № 2. - С. 24-25.

23. Назаренко О. М. Основи економетрики [навч. посіб.] / О. М. Назаренко. - К. : Центр навчальної літератури, 2010. - 404 с.

24. Ніколаєв В. П. Зміцнення фінансового стану комунальної галузі / В. П. Ніколаєв // Фінанси України. - 2013. - № 6. - С. 75-81.

25. Олійник О. Житлово-комунальне господарство країни зачекалося глибокого реформування / О. Олійник // Праця і зарплата. - 2010. - № 31. - С. 4.

26. Онищук Г. Економіка житлово-комунального господарства: нові підходи у формуванні цінової і тарифної політики / Г. Онищук // Економіка України. -2012. - № 7. - С. 22-28.

27. Основні причини збитковості (низької рентабельності) підприємств та організацій житлово-комунального господарства у 2004 - 2010 роках : Аудиторський звіт Державної контрольно-ревізійної служби України. - К., 2011 - 83 с.

28. Панкевич Л .В. Фінансове забезпечення потреб розвитку житлово-комунальної сфери / Л. В. Панкевич, В. І. Карандаш // Регіональна економіка. - 2010. - № 2. - С. 133- 137.

29. Положення про відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій Печенізької РДА

.Положення про Національні комісії регулювання електроенергетики України: Указ Президента України: вiд 21 квітня 1998 р. № 335/98 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua

. Про благоустрій населених пунктів: Закон України від 06.09.2005 № 2807-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2807-15

32. Про електроенергетику: Закон України від 16.10.1997 № 575/97-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80

. Про енергозбереження: Закон України від 01.07.1994 № 74/94-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/74/94-%D0%B2%D1%80

. Про житлово-комунальні послуги: Закон України від від 24.06.2004 № 1875-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1875-15

. Про Загальнодержавну програму "Питна вода України": Закон України від 03.03.2005 № 2455-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2455-15

. Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки: Закон України: вiд 24 червня 2004 р. № 1869-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

. Про заходи щодо реалізації державної політики в сфері природних монополій: УказПрезидента України: від 19 серпня 1997 р. № 853/97 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua

. Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: Закон України від від 22.12.2006 № 525-V [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/525-16

. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/586-14

. Про міський електричний транспорт: Закон України від 29.06.2004 № 1914-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1914-15

. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України: вiд 21 травня 1997 р.№ 280/97-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

42. Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон України від 29.11.2001 № 2866-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14

. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10.04.1992 № 2269-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2269-12

. Про питну воду та питне водопостачання: Закон України від 10.01.2002 № 2918-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2918-14

. Про природні монополії: Закон України: вiд 20 квітня 2000 р. № 1682-ІІІ [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1682-14

. Про прискорення реформування житлово-комунального господарства Закон України: від 19.10.1999 № 1351/99 [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1351/99

. Про теплопостачання: Закон України від 02.06.2005 № 2633-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2633-15

48. Семчук Г. Якісні комунальні послуги - ознака цивілізованості держави / Г. Семчук // Урядовий кур’єр. - 2012. - № 140. - С. 25-27.

49. Соколюк Г. І. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - ефективна форма управління житловим фондом // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Випуск 201: В 5 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. -Т. 4. - С. 1005-1014.

50. Сухін Є. І. Основні напрями підвищення енергоефективності у суспільному виробництві, житлово-комунальному господарстві та бюджетній сфері / Є. І. Сухін // Безпека життєдіяльності. - 2012. - № 4. - С. 20-23.

51. Стасюк Г. А. Розвиток підприємництва в інфраструктурному секторі економіки як шлях створення в ньому конкурентного середовища та підвищення якості послуг / Г. А. Стасюк // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Т. 1: Економічні науки. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2013. - С. 34-37.

52. Стельмащук А. М. Державне регулювання економіки [навч. посіб.] / А. М. Стельмащук. - Тернопіль: ТАНГ, 2010. - 315 с.

. Сатут КП ,,Джерело".

54. Строкань Т. М. Аспекти економічного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств житлово-комунальної сфери України / Т. М. Строкань // Вісник Тернопільської академії народного господарства (Спеціальний випуск). - 2013. - № 15-5. С. 3-6.

55. Строкань Т. М. Модель розвитку житлово-комунального господарства на сучасному етапі / Т. М. Строкань // Теорія і практика перебудови економіки: [зб. наук. праць]. - Черкаси: ЧІТІ, 2011. - С. 173-176.

56. Строкань Т. Соціально-економічна оцінка територіальної організації житлово-комунального господарства в регіонах / Т. Строкань // Економіст. -2013. - № 3. - С. 70 -73.

57. Строкань Т. М. Управління комунально-житловим господарством: досвід Кракова (Польща) / Т. М. Строкань // Економіка України. - 2010. - № 11. - С. 9-11.

58. Цивільний кодекс України: Закон України: від 16.01.2003 № 435-IV [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15

. Шевська О. І. Механізми фінансового оздоровлення житлово-комунального господарства України / О. І. Шевська // Економіка та держава. - 2011. - №2. - С. 94 - 97.

60. Energy Management: Can Utilities Seize the Opportunity? [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://www.atkearney.fr/ru/utilities/ideas-insights/article/-/asset_publisher/LCcgOeS4t85g/content/energy-management-can-utilities-seize-the-opportunity-/10192

. How to lose half a trillion euros [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://www.economist.com/news/briefing/21587782-europes-electricity-providers-face-existential-threat-how-lose-half-trillion-euros

. Lights Flicker for Utilities [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://online.wsj.com/news/articles/SB10001424052702304773104579270362739732266

. Martin Chris Why the U.S. Power Grid's Days Are Numbered [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://www.businessweek.com/articles/2013-08-22/homegrown-green-energy-is-making-power-utilities-irrelevant

. Public Utilities [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mgaleg.maryland.gov/webmga/frmStatutesText.aspx?article=gpu&section=7-505&ext=html&session=2013RS&tab=subject5

. Williams Diarmaid Major European Utility Set for Dramatic Renewable Energy Transformation[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.renewableenergyworld.com/rea/news/article/2013/10/major-european-utility-set-for-dramatic-transformation

Додатки

Таблиця А.1. Загальна характеристика Печенізького району Харківської області (станом на 2013 рік)

Площа	467,5 кв.км, 1,49 % від території області, 26 місце серед районів області
Географічні дані	Район розташований у лісостеповій зоні По території району протікає 5 річок Найбільша річка: р. Сіверський Дінець
Об’єкти природно-заповідного фонду	Регіональний ландшафтний парк "Печенізьке поле" (4997,6 га.) Лісовий заказник "Кулаківський" (455,0 га.) Заказник "Печенізький" (365,7 га.) Ботанічний заказник "Кицівський" (65,0 га.) Ландшафтний державний лісовий заказник "Лісова дача" (5292,8га.)
Селищ міського типу	1 - смт. Печеніги
Сільських населених пунктів	11 - с. Артемівка, с. Мартова, с. Новий Бурлук, с. Борщова, с. Новокомсомольське, с. Кицівка, с. П’ятницьке, c. Гарашківка, с. Ганнівка, с. Гуслівка, с. Першотравневе
Чисельність наявного населення	11,003 тис. осіб
Рівень зайнятості	71,2 %
Рівень безробіття	4,68 %

Смотрите также:


«ДОХОДЫ, РАСХОДЫ И ПРИБЫЛЬ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА.»
«ДОХОДЫ, РАСХОДЫ И ПРИБЫЛЬ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА.»
Значение, сущность и содержание социально — педагогической деятельности в организации для детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей
Проактивные методы PR-деятельности российских авиационных компаний «Россия», «Азимут»
__RGR2
__RGR2
_10_Эмиль Золя для эл версии
_11_А. Франс для эл версии
_3 тема - Диффузия