куточок іграшок народів світу, куточок декоративного мистецтва.
Головну мету роботи педагогічного
колективу ДНЗ № 1 по музейній педагогіці можна сформулювати так: виховання
культурної, творчої особистості, яка зуміє сприймати, цінити, втілювати в
своєму житті принципи добра і краси. Основна умова для цього завдання -
створення розвивального, естетичного, художнього середовища. В закладі створені
куточок поезії, куточок іграшок народів світу, куточок декоративного мистецтва.
Встановлено міцні і дружні контакти з музеями Лесі Українки і Тараса Шевченка.
В ДНЗ проходять зустрічі з поетами, письменниками, співаками, музикантами і
композиторами.
3.2 Місце контролю за навчальним
процесом в системі управління ДНЗ №1
Діяльність дошкільного навчального закладу ґрунтується на засадах органічного поєднання національного і загальнолюдського. Домінантою виховного процесу є виховання у дітей активного пізнавального, морального, естетичного ставлення до навколишнього світу, патріотизму з новим змістовним наповненням. З одного боку, це виховання почуття любові до рідного краю, свого народу, держави, відповідальності за духовні та культурні надбання, а з іншого - прилучення дітей до основних складових людської культури .
В дошкільному закладі здійснюються різні види контролю. При організації контролю використовується диференційований підхід, тобто враховуються специфічні та індивідуальні якості тих, кого контролюють та дотримуються єдині вимоги..
Здійснення відбувається згідно річного плану затвердженого на педагогічній раді. Щомісячно проводиться аналіз планів та сіток навчально-виховної роботи з дітьми.
Щоквартально проводяться зрізи знань на засвоєння дітьми програми, зрізи по фізкультурі та звуковимова дітей. Таким чином виконання плану і програм, якість знань і умінь дітей постійно знаходиться на контролі адміністрації.
Протягом року постійно проводився контроль і за харчуванням, виконанням норм по харчуванню, за захворюваністю дітей, проведенню роботи по формуванню у дітей культурно - гігієнічних навичок, медико-педагогічний контроль за фізкультурними заняттями.
Здійснюються тематичні перевірки: фізичне виховання, патріотичне виховання та фронтальна перевірка старших груп.
Підсумки контролю своєчасно доводяться до відома педагогічного колективу, батьківської громади. Також здійснюється контроль за прийнятими рішеннями.
Згідно плану видаються відповідні накази або довідки та проводяться наради.
Управління методичною роботою здійснюється наступним чином:
методична робота планується під час складання річного плану роботи на навчальний рік;
питання про стан методичної роботи в дошкільному навчальному закладі обговорюється за нарадах та засіданнях педагогічної ради;
педагогічний колектив дошкільного навчального закладу приймає участь у роботі методичних об`єднань, семінарах, тощо;
адміністрація відвідує заняття педагогів та узагальнює їх досвід роботи.
на початку навчального року створюється атестаційна комісія, яка працює цілий рік, розглядаючи питання докурсової, курсової та післякурсової підготовки педагогів.
Методична робота організовується за такими формами:
Колективні форми роботи
педагогічна рада
Групові форми роботи
семінари - практикуми
Індивідуальні форми роботи
методичні консультації
співбесіди
аналіз занять та режимних моментів
самоосвіта
Методичний кабінет дошкільного навчального закладу став основною базою для проведення всіх видів методичної роботи та організаційних форм самоосвіти педагогів. Це дає змогу зібрати методичні матеріали, представити його за допомогою постійних або змінних виставок.
Тематика засідань педагогічних рад підпорядкована тим завданням, над якими працює дошкільний навчальний заклад. Так протягом року піднімаються такі питання:
підсумки літнього оздоровчого періоду;
готовність дошкільного навчального закладу до нового року;
стан роботи з фізичного виховання;
взаємозв’язок психічного та фізичного здоров`я дошкільника;
стан роботи з патріотичного виховання;
виховання у дітей національної самосвідомості шляхом розширення знань про родовід та оволодіння багатством рідної мови;
використання екскурсій, спостережень, ознайомлення з навколишнім середовищем, історичними пам’ятками та визначними людьми для виховання у дітей патріотизму;
аналіз навчально-виховної роботи за рік;
підготовка до літнього оздоровчого періоду.
Методична робота в дошкільному закладі спрямована на підвищення фахового рівня педагогів, на реалізацію їх творчих потреб, оволодіння системою знань, практичних умінь і навичок.
Мета контрольних заходів дошкільного навчального закладу №1 включає наступні складові: забезпечення фізичного і психічного здоров'я дітей, розвиток творчих здібностей та інтересів дітей, формування умінь і навичок необхідних для навчання у школі, забезпечення відповідності рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти, бути осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку, створення безпечних та нешкідливих умов розвитку, виховання та навчання , здоров’я особистості в цьому контексті розглядається нами як першочергова умова успішного вирішення поставлених завдань - підвищення фізичного рівня, психічного і духовного здоров’я, розвитку індивідуальних здібностей.
Змістом роботи з контролю є :
Спільно з батьками продовжити роботу по збереженню життя та зміцненню здоров'я дітей шляхом активізації рухової діяльності та широкого впровадження традиційних методів загартування;
Спрямувати роботу колективу на створення єдиного з сім'єю середовища для виховання загальнолюдських моральних якостей;
Орієнтувати дошкільників на загальнолюдські й національні цінності в дусі поваги до прав і свободи людини та дотримання правових норм.
Якісний контроль за навчальним процесом у системі управління ДНЗ №1 забезпечує високу якість освіти, результатами якої є:
високий рівень засвоєння знань дітьми та якісну підготовку дітей до школи підтверджує вступ вихованців до спеціалізованих шкіл, ліцеїв та гімназій;
вихованці дошкільного закладу неодноразово приймали активну участь у міському святі дошкільнят „ Київський каштанчик” та були нагороджені Дипломом;
вихованці дошкільного закладу є постійними учасниками та лауреатами районної спартакіади „ Веселі старти”;
колектив дошкільного навчального закладу приймав участь у районному та міському огляді - конкурсі „ На кращий стан фізичного виховання в дошкільних навчальних закладів „ та посів ІІІ місце у міському конкурсі;
займали призові місця в районному конкурсі „ Зелений вогник” ;
в огляді - конкурсі „ На краще методичне забезпечення навчально-виховного процесу” колектив ДНЗ зайняв ІІІ місце;
колектив дошкільного закладу отримав Відзнаку Печерської районної державної адміністрації за участь у конкурсі „ Кращий квітник - 2006”;
протягом багатьох років вихованці дошкільного закладу є активними учасниками фестивалю дитячої творчості „ Веселий дзвоник „;
отримав І місце за участь у районному огляді - конкурсі та приймав участь у міському конкурсі „ Екологічна стежина та кращу організацію екологічної освіти дітей на території дошкільного навчального закладу „ 2007 рік;
І місце родина Гриневицьких посіла у районному конкурсі „ Дружня родина - щаслива країна „ 2008 рік;
З метою активізації творчої
професійної діяльності вихователів, стимулювання їх безперервної фахової та
загальної освіти, щорічно проводиться атестація педагогічних працівників
дошкільного закладу. Завідуючою, вихователем - методистом проводиться
узагальнення досвіду роботи, визначається його ефективність та поповнюється
скарбниця педагогічних досвідів.
3.3 Шляхи удосконалення системи
контролю
У практиці роботи дитячого садка питання аналізу заняття, діагностики розвитку кожної дитини завжди постає перед керівником гостро. Незнання директором, методистом деяких засад розвитку дітей дошкільного віку, вимог до впровадження нових освітніх програм і технологій, а, можливо, і небажання підвищувати свій фаховий рівень поступово призводить до зниження рівня контролю за розвитком, навчанням і вихованням дітей. На жаль, дуже часто керівники дитячих садків, виправдовуючи ситуацію, яка склалася з контролем за розвитком дітей, висувають одну єдину причину - обмаль часу для контрольно-діагностичних зрізів, фіксування занять, діяльності дітей та аналізу одержаних результатів тощо.
Проте практика перспективного педагогічного досвіду засвідчує можливість використання не тільки системного аналізу занять, а й багатьох інших видів контролю. Залежно від мети відвідування, наявності часу, рівня фахової підготовки вихователя тощо, керівник може обрати один із типів аналізу діяльності дітей або заняття вихователя з дітьми.
Розуміючи контроль як систему забезпечення та перевірки правильності тих чи інших підсистем структури управління освітнім процесом у ДНЗ керівник закладу повинен керуватись принципом: контроль має бути найважливішим засобом ефективної організації функціонування державної освіти. Відповідно до цього директор прагне створити таку систему опорних понять для аналізу стану розвитку, навчання і виховання дітей в ДНЗ, яка б відбивала лише суттєві, фундаментальні принципи побудови освітнього процесу в цілому, окремого заняття, гри або режимного процесу.
Разом з тим ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань учених і практикою здійснення дошкільної освіти свідчить про недостатній рівень управлінської компетентності керівників ДНЗ, що підтверджується й даними проведених нами опитувань 210 керівників київських ДНЗ (завідувачів, їхніх заступників і методистів).
Так, більше половини респондентів мають недостатні уявлення про характеристики дошкільного закладу як педагогічної системи, характеризуються схильністю до надання переваги копіюванню відомих способів роботи, несформованістю вмінь адаптованого стилю спілкування з підлеглими. Майже половина опитаних мають недостатню сформованість управлінських знань. Особливі труднощі в педагогів викликають питання, пов’язані з організацією впровадження нововведень у навчальний заклад, засобами стимулювання інноваційної активності підлеглих. Водночас більшість управлінців (64,8 %) уважають, що набуття наукових знань, опанування управлінських методів може суттєво підвищити ефективність їхньої професійної діяльності.
Нестачу управлінської компетентності можна пояснити тим, що багато керівників ДНЗ «вийшли з вихователів»: адже поки ще немає вищих навчальних закладів, що здійснюють цілеспрямовану підготовку завідувача дошкільного навчального закладу, і таким чином, колишньому вихователю доводиться переважно самостійно освоювати «науку управління».
Більшість керівників використовують звичайний щоденник, в якому щодня роблять записи про проведення контролю навчально-виховного процесу, аналізують заходи, які відвідували, занотовують свої висновки щодо побаченого, рекомендації тощо. На наш погляд, таке ведення цього документа не розкриває всієї системи роботи керівника в цілому, не висвітлює систематичність контролю за різними об’єктами, контроль за виконанням пропозицій та рекомендацій тощо.
Для зручності та легкості аналізу роботи колективу в цілому та кожного працівника окремо, бажано мати методичні матеріали (схеми, картки вивчення, графіки тощо), які безпосередньо заповнюються керівником під час спостереження за роботою працівників, робляться ґрунтовні висновки, рекомендації . Ці аркуші із записами підшиваються до індивідуальних папок груп, класів, педагогічних працівників. Така система допоможе не лише відслідковувати недоліки в роботі, а й контролювати виконання рекомендацій, наданих керівником спеціалісту.
У ДНЗ №1 шляхи удосконалення системи управління базуються на системному підході до різних видів діяльності вихователя та дитини.
Нижче для прикладу наводимо
структуру системного підходу до аналізу діяльності вихователя та дитини під час
мовленнєвого заняття.
|
Оцінка |
Критерії |
Бали |
|
I. Оцінка особистісних якостей вихователя. Вищий бал-5. |
1.Лінгвістичний рівень знань вихователя,загальна ерудиція 2. Рівень педагогічної та методичної майстерності. 3. Культура мовлення, темп, дикція, образність і виразність тощо. 4. Ступінь тактовності й демократичності у спілкуванні з дітьми. 5. Зовнішній вигляд, культура, міміка, жести тощо. |
|
|
II. Оцінка мовленнєвого розвитку дітей на занятті. Вищий бал-4. |
1. Ступінь мовленнєвої активності та самостійності дітей. 2. Рівень розвитку мовленнєвих умінь і навичок дітей. 3. Наявність та ефективність фронтальної та індивідуальної роботи під час заняття. 4. Ступінь зацікавленості дітей під час мовленнєвого заняття. |
|
|
III. Оцінка змісту діяльності вихователя дитини. Вищий бал-4. |
1. Наступність, доступність і науковість запропонованого мовленнєвого матеріалу. 2. Зв’язок мовленнєвого матеріалу з вивченим раніше. 3. Ступінь новизни, проблемність запропонованого дітям мовленнєвого матеріалу. 4. Оптимальність обсягу мовленнєвого матеріалу. |
|
|
IV. Оцінка ефективності способів діяльності вихователя і дітей на мовленнєвому занятті. Вищий бал-7 |
1. Раціональність та ефективність використання часу, оптимальність темпу заняття, доцільність чергування видів діяльності дітей під час заняття. 2. Ступінь доцільності й ефективності використання наочності, ТЗН. 3. Ступінь раціональності й ефективності використання методів і прийомів. 4. Рівень зворотного зв’язку між дітьми та вихователем: доцільність запитань, правильність відповідей тощо. 5. Ефективність контролю за мовленням дітей. 6. Емоційний характер мовленнєвого заняття. Місце фольклору в структурі заняття. 7. Виховний характер заняття. |
|
|
V. Оцінка мети та результатів мовленнєвого заняття. Вищий бал-5. |
1. Ступінь конкретності, чіткості, лаконічності, доцільності формулювання мети мовленнєвого заняття в плані освітньої роботи вихователя. 2. Лінгвістична доцільність висунутих завдань щодо збагачення, уточнення й активізації лексики дітей. 3. Рівень сформованості граматично правильного мовлення дітей. 4. Ступінь сформованості навичок організованої суспільної мовленнєвої поведінки дітей: уміння слухати інших, висловлюватись, коли запитають, слухати і розуміти мовлення тощо. 5. Ступінь впливу мовленнєвого заняття на загальний розвиток дітей (що й як сприяло розвитку). |
|
Аналіз одержаних результатів: якщо заняття оцінено в 35 балів і вище - мовленнєве заняття має оцінку «відмінно»; 34-35 балів - «добре», 24 бали і нижче - задовільно.