Материал: Система бухгалтерського обліку експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Система бухгалтерського обліку експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

ВСТУП

Експорт продукції, робіт і послуг є важливим напрямом підвищення ефективності вітчизняних підприємств, зростання їх прибутковості і посилення конкурентоспроможності в умовах низької купівельної спроможності на національних ринках, гострої необхідності диференціації джерел формування доходів і покращення інвестиційної привабливості. Разом з тим, організація експорту є складним, трудомістким процесом, який вимагає застосування специфічних методів управління і великих фінансових затрат на доведення якості продукції до індивідуальних вимог споживачів конкретної країни, сертифікацію, логістику, страхування і т.д. Ефективне управління експортною діяльністю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності неможливе без всебічної, об’єктивної й актуальної аналітичної інформації, основним джерелом якої є бухгалтерський облік та аналіз.

Теоретико-методологічні засади обліку експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності досліджували провідні вітчизняні та іноземні вчені-економісти: Р. Антоні, Ж. Акерлоф, А. Андерсен, Ф. Ф. Бутинець, М. Ф. Ван Бред, В. Г. Гетьман, С. Ф. Голов, Н. І. Дорош, М. Я. Дем’яненко, В. М. Жук, Т. Еггерсон, Є. В. Калюга, С. Коллін, М. М. Коцупатрий, М. В. Кужельний, Л. Г. Ловінська, Я.В. Соколов, В. В. Сопко, Л. К. Сук, В. Г. Швець та ін.

Проблеми обліку експортних операцій в умовах гармонізації національної системи бухгалтерського обліку вивчали: Б. А. Засадний, Ж. Дойль, Р. Коасе Г. Ю. Коблянська, М. Г. Михайлов, В. Б. Моссаковський, М. Ф Огійчук, С. О. Олійник, О. М. Петрук, Л. Роббінс та ін.

Незважаючи на вагомі наукові напрацювання в частині бухгалтерського обліку експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності донині залишається ряд теоретико-методологічних, практичних і організаційних проблем, які потребують подальшого дослідження й удосконалення. Враховуючи зазначене метою дослідження є удосконалення теоретико-методичних засад бухгалтерського обліку та аналізу експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Для досягнення вищезазначеної мети були поставлені і розв’язувалися такі завдання:

      розкрити теоретичні засади експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності як об’єкта обліку та аналізу;

-        проаналізувати форми міжнародних розрахунків та особливості їх застосування в експортних операціях підприємств;

         розглянути нормативно-правове і валютне регулювання експортної діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

         дослідити методичні засади експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

         охарактеризувати методичні підходи податкового обліку експортних операцій;

         розкрити особливості митного оформлення експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

         сформувати напрями удосконалення бухгалтерського обліку експортних операцій на базі сучасних інформаційних програм;

         розглянути методи економічного аналізу експортних операцій;

         дослідити методичні аспекти аналізу ефективності експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

         обґрунтувати методичні засади аналізу як основи стратегічного планування експортної діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Об’єктом дослідження є система бухгалтерського обліку експортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Предметом дослідження виступила сукупність теоретико-методологічних і організаційних засад бухгалтерського обліку та аналізу експортних операцій.

Теоретичною і методологічною базою дослідження стали загальноприйняті наукові методи фундаментальної і загальнонаукової методології досліджуваних явищ і процесів.

Дослідження теоретико-правових основ обліку та аналізу експортних операцій здійснено із застосуванням методів індукції і дедукції, аналізу та синтезу. Використання системного методу, а також методів порівняння і групування дозволило всебічно дослідити методичні засади бухгалтерського і податкового обліку експортних операцій. При узагальненні результатів наукових розробок щодо ведення бухгалтерського обліку експортних операцій застосовано діалектичний, логічний, табличний і графічний методи. Методичні підходи до аналізу динаміки та ефективності експортних операцій досліджувалися із застосуванням абсолютних, відносних, середніх величин, групування, порівняння, рядів динаміки, балансового та індексного методів.

Інформаційною базою наукового дослідження стали нормативно-правові документи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, матеріали Державного комітету статистики України, розробки науково-дослідних установ, наукові праці та публікації вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, первинні документи, бухгалтерська, податкова і статистична звітність підприємств.

Одержані результати дослідження мають важливе практичне значення, що полягають у формуванні теоретичної бази для вивчення й практичного розв`язання проблем бухгалтерського обліку експортних операцій підприємств. Реалізація пропозицій і рекомендацій, що містяться у дипломній роботі, сприятиме удосконаленню бухгалтерського обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в частині формування повної, обґрунтованої й неупередженої інформації про експортні операції відповідно до вимог користувачів в умовах ринкової економіки.

РОЗДІЛ 1/ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ СУБ'ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

експортний операція податковий валютний

1.1 Експортні операції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності як об’єкт обліку та аналізу

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (в т.ч. з оплатою у не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт.

Експорт робіт, послуг класифікують як експорт капіталу, тобто як вивіз капіталу за межі України в будь-якій формі з метою одержання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Реекспорт - продаж іноземним суб’єктам господарювання і вивіз за межі України товарів, раніше імпортованих на її територію.

Згідно із вказаним вище законом товар - це будь-які продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу. Експорт продукції (робіт, послуг) може здійснювати будь-яка юридична особа за умови виконання таких умов:

-     включення експортних операцій у статутні документи;

-        укладення контракту на експорт товарів у письмовій формі з урахуванням вимог Положення про форму зовнішньоекономічних договорів;

         врахування обмежень щодо квотування і ліцензування експорту, визначених законодавством України при визначенні предмету експортного контракту;

         отримання ліцензії на експорт товарів [6, с. 228].

Дослідження результатів наукових досліджень вітчизняних та іноземних учених у сфері зовнішньоекономічної діяльності показало, що нині існують різні підходи до визначення обліково-економічної сутності експортних операцій (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Визначення сутності експортної операції як об’єкта обліку та аналізу

Враховуючи зазначене, вважаємо, що експортні операції - це діяльність вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо продажу іноземним суб’єктам господарювання продукції (надання послуг, виконання робіт) шляхом передачі їх у власність, що супроводжується їх вивезенням або без вивезення за межі митного кордону України.

В умовах зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюються такі види експортних операцій:

1. поставка експортного товару за готівку;

. експорт товару на умовах комерційного кредиту;

3. експорт товару в рахунок державного кредиту (України), наданого країні іноземного покупця;

4. експорт товару при компенсаційній угоді;

. експорт товару при бартерній угоді;

. експорт товару в рахунок надання допомоги.

Крім товарів, можливий експорт робіт (наприклад, будівництво об'єктів за кордоном) і експорт послуг (технічні послуги, навчання спеціалістів та ін.).

Виходячи з економічної сутності операцій з експорту товарів можна виділити наступні об'єкти обліку експортної діяльності:

-   матеріальні активи, продані іноземним суб’єктам господарської діяльності;

-        господарські процеси й операції, що викликають рух і зміну активів (продаж і списання експортованих товарів);

         доходи, витрати і фінансові результати, що стали результатом експортних операцій;

         розрахунки з іноземними покупцями, іншими юридичними і фізичними особами, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, формою зв'язку між контрагентами й умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу.

Організація бухгалтерського обліку реалізації та визначення фінансових результатів від експортних операцій ґрунтується на двох основоположних принципах бухгалтерського обліку, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

. Принцип превалювання сутності над формою, що передбачає визнання доходів і відображення їх в обліку за методом нарахування, тобто з моменту виникнення права на них.

. Принцип нарахування і відповідності доходів і витрат, відповідно до якого доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошей, а для визначення фінансово результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, понесеними для одержання цих доходів.

В процесі визнання доходу від реалізації товарів на експорт існують певні особливості. Зокрема, реалізація товарів на експорт прямо залежить від базисних умов поставки, які обов’язково враховують транспортний чинник не лише у зовнішньоторговельній ціні, а й у відображенні моменту визнання доходу від реалізації товарів на експорт. Обов’язки продавця залежно від базисних умов поставки класифікують з урахуванням загальноприйнятих правил міжнародної торгівлі ІНКОТЕРМС:

-   груп Е - відпуск товару;

-        група F - передача основному перевізнику, основні витрати за перевезення не сплачені;

         група С - передача основному перевізнику, основні витрати за перевезення сплачені;

         група D - поставка товару.

Умови групи E і F відрізняються за обов’язками продавця з доставки товару. Умови групи С і D у цьому відношенні однакові - продавець доставляє товар у місце призначення і несе всі витрати щодо транспортування вантажу. Відмінність полягає у розподілі відповідальності за ризик втрати чи ушкодження вантажу. У групі С цю відповідальність несе покупець, у групі D - продавець.

Базисні умови поставок за умовами групи Е передбачають визнання доходу в момент відпуску товарів за умови, що покупець має хорошу репутацію й експортер упевнений в одержанні платежу. Базисні умови поставок груп F, C і D передбачають визнання доходу в різні моменти, що залежать від аналізу економічної суті операції з реалізації товарів або послуг на експорт.

Визнання доходів повинно здійснюватись відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат. Цей принцип визначає порядок реєстрації в бухгалтерському обліку доходів від продажу товарів. Зокрема, доходи можуть визнаватись на момент поставки товару або надання послуги покупцю, до або після такої поставки. Визначення цього моменту залежить від того, коли ця господарська операція буде відповідати критеріям визнання, визначеності, релевантності і надійності.

Визнання доходу від реалізації товарів, послуг або інших видів активів, які продані за готівку чи в обмін на не грошові ресурси, підтверджується моментом переходу права власності на них від продавця до покупця. Дохід відображається тоді, коли він зароблений, тобто коли компанія виконала той обсяг роботи, здійснення якого дає їй право на одержання доходу відповідно до умов контракту, і коли компанія впевнена, що виконаний обсяг роботи буде оплачений замовником.

Найпоширенішою ситуацією, що відповідає наведеним критеріям визнання доходу є його отримання у вигляді оплати за продані підприємством товари в момент їх відвантаження. У бухгалтерському обліку такий дохід відображається за датою продажу товарів або надання послуг.

В господарській діяльності часто виникають ситуації коли дотримання вказаних вище критеріїв можливе лише після моменту відвантаження товару. П(С)БО 15 «Дохід» визначає критерії визнання доходу від реалізації залежно від того, що було реалізовано - продукція, роботи чи послуги, а також виходячи з конкретних умов кожної господарської операції, яка може призвести до виникнення доходу. Експортна операція вважається завершеною, коли сторони зовнішньоекономічного контракту у повному обсязі виконали умови контракту. Термін виконання експортної операції за чинним законодавством становить 90 календарних днів, а за окремими товарами - 180 календарних днів. Основними особливостями визнання доходу від реалізації товарів на експорт є те, що експортер передав ризики володіння товаром, впевнений в економічній вигоді угоди, може достовірно визначити суму доходу, а також реально оцінити фактичні витрати.