Материал: Розрахунок вантажообороту та вагоноообороту

; (5.1)

де А і Б - постійні коефіцієнти (А = 0,54 ; Б = 0,21);- кількість груп вагонів (вiдчепiв) в складі (по завданню);- кількість вагонів у складі (по завданню).

Приймаємо, що приведений нахил колії рівний 4 %, сортування проводиться поштовхами.

Т  = 0,54 ∙ 9 + 0,21 ∙ 41 = 13,47 ≈ 14 хв.

При формуванні поїздів вагони сортують на вільні колії з метою підборки в групи за окремим призначенням. Пiдформованi групи потім збирають у склад. Тому технологічним часом на формування складу буде час збирання їх в склад.

При формуванні поїздів на промислових станціях час збирання вагонів на витяжці рекомендується розраховувати за імперичною формулою:

; (5.2)

де  - витрати часу на збирання вагонів;

- кількість вагонів, якi переставили з інших колій на колію складення поїзду (прийняти половину складу m);

- кількість колій, на яких розміщені вагони, що переставляються на колію складання ( у нашому випадку = 1). = 2,5 ∙ 1 + 0,4 ∙ 20 = 10,5 ≈ 11 хв.

. РОЗРАХУНОК ЧАСУ ХОДУ ПОЇЗДІВ ТА МАНЕВРОВИХ ПЕРЕСУВАНЬ

При довжині перегону чи з’єднуючої колії більш 3 км час ходу потягу визначається за формулою:

; (6.1)

де  - довжина перегону, км (по завданню);

- припустима чи встановлена швидкість руху потягів, км/год (прийняти 40 км/год);

 - час на розгін і уповільнення потягу (в розрахунках дорівнює 2 хвилини). = 60 ∙4 / 40 + 2 = 8 хв.

При русі потягів по перегонах довжиною вiд 1,5 до 3 км , а також при маневровій роботі на станціях (подача та прибирання вагонів по вантажним пунктам) час ходу приймають в залежності вiд величини поїзду та вiдстанi пробігу. При виконанні курсового проекту прийняти відстань вiд заводської станції до складів 1 та 3 - 0,3 , до складів 2 i 4 - 0,5 .

Відстань від заводської станції до складів 1 та 3 складає:

,3 ∙ 4 = 1,2 км.

Відстань від заводської станції до складів 2 та 4 складає:

,5 ∙ 4 = 2 км.

Час ходу потягу по перегону, між заводською станцією та складом 1,3 складає:= 60 ∙1,2 / 40 + 2 = 3,8 хв.

Час ходу потягу по перегону, між заводською станцією та складом 2,4 складає:= 60 ∙2 / 40 + 2 = 5 хв.

При розрахункові часу ходу по з’єднувальній колії між вантажними пунктами та станцією до часу ходу, слід додати :

час на організацію відправлення чи прибуття (отримання розпорядження, підготовку маршруту, сигналів по забезпеченню безпеки виїзду і в'їзду на вантажний пункт) - 3 хвилини;

час на переведення не обслугованої стрілки під час руху по з’єднувальній колії - 1 хвилина на стрілку (приймається, що переводити треба половину стрілок по маршруту руху);

час на кутові заїзди із розрахунку 1 хвилина на один кутовий заїзд для маневрового складу до 10 вагонів і 2 хвилини - для складу більш як з 10 вагонів.

Результати розрахунків часу ходу потягів і маневрових пересувань рекомендується показувати в технологічній карті. Для схеми заводської станції «А» технологічна карта показана у табл. 6.1.

Таблиця 6.1 - Технологічна карта поїздних і маневрових пересувань

. ВИЗНАЧЕННЯ НОРМ ПРОСТОЮ ВАГОНІВ НА ВАНТАЖНИХ ФРОНТАХ

Терміни навантаження і розвантаження засобами відправлювачів та отримувачів вантажів для вагонів загальносітьового парку установлені Міністерством транспорту. Ці терміни для тарно-пакувальних вантажів [5,62], а для важковагових вантажів, контейнерів, металів та металовиробів [5,64](з урахуванням примітки).

При завантажені вагонів понад 60 т. припускається застосування часу, збільшеного не більше ніж на 10% (коефіцієнт 1,1).

Якщо відома загальна кiлькiсть фізичних вагонів в одній партії, то кiлькiсть чотириосних вагонів в цій партії , шестиосних .

При визначенні кiлькостi потрібних механiзмiв i норми простою під навантаженням чи розвантаженням для всієї партії вагонів, яка подається на фронт, у курсовому проекті прийняти, що норма простою однієї партії вагонів не повинна перевищувати 3 год.

На склад 1 подається 13 вагонів = 0,82; = 0,18. Значить чотириосних вагонів 13 · 0,82 = 11 шт.; шестиосних вагонів 13 · 0,82 = 11 шт. Знаходимо, що для вагону з металом сортовим при розвантаженні мостовим електрокраном вантажопiд’ємнiстю 10 т встановлена норма часу 0,95 год. У нашому випадку 4-осні і 6-осні вагони завантажені понад 60 т. Таким чином для розвантаження всієї партії вагонів при роботі одного крану буде потрібно

= 11 · 0,95 · 1,1 + 2 · 0,95 · 1,1 = 13,58 год;

Так як норма простою всієї партії обмежена 3,0 год., то потрібно залучити на складі № 1 кiлькiсть кранів Z = 13,5 : 3,0 =4,5 ≈ 5 кранів. Тоді норма простою для партії із 13 вагонів

 = 13,58 : 5 = 2,71 год. = 2 год. 42 хв.

На склад 2 подається 7 вагонів. Знаходимо, що для вагону з тарно-пакувальним вантажем при розвантаженні навантажувачем вантажопiд’ємнiстю 1 т встановлена норма часу 0,73 год. Таким чином, для розвантаження всієї партії вагонів при роботі одного навантажувача буде потрібно

= 7 · 0,73 = 5,11 год;

Так як норма простою всієї партії обмежена 3,0 год., то потрібно залучити на складі № 2 кiлькiсть навантажувачів Z = 5,11 : 3,0 =1,7 ≈

≈ 2 навантажувача. Тоді норма простою для партії із 7 вагонів

 = 5,11 : 2 = 2,55год = 2 год. 33 хв.

При визначенні кількості кранів та норми простою вагонів на складі № 3, слід врахувати, що там виконується дві вантажні операції. Спочатку вивантаження вантажних контейнерів, потім завантаження порожніх контейнерів. Таким чином, одну вантажну операцію необхідно виконати не більше чим за 3 : 2 = 1,5 години. На склад 2 подається 8 вагонів. Знаходимо, що для вагону з контейнерами при розвантаженні двоконсольним козловим краном вантажопiд’ємнiстю 5 т встановлена норма часу 0,36 год. Таким чином, для розвантаження всієї партії вагонів при роботі одного двоконсольного козлового крану буде потрібно

= 8 · 0,36 = 2,88 год;

Так як норма простою всієї партії обмежена 3,0 год., то потрібно залучити на складі № 3 кiлькiсть двоконсольних козлових кранів Z = 2,88 : 3,0 = 0,96 ≈ 1 двоконсольний козловий кран. Тоді норма простою для партії із 8 вагонів

 = 2,88 : 1 = 2,88год = 2 год. 52 хв.

На складі № 4 визначається спочатку кількість кранів і норма простою для вагонів, які переставляються зі складу 1. Потім норма простою для вагонів, які прибули зі станції примикання вже визначеною кількістю кранів. На склад 4 зі складу 1 подається 13 вагонів, а також зі станції примикання - 10 вагонів. Знаходимо, що для вагону, при завантаженні готової продукції в ящиках від 3 до 6 т, мостовим краном вантажопiд’ємнiстю 10 т встановлена норма часу 0,72 год. Таким чином, для завантаження 13 вагонів при роботі одного мостового крану буде потрібно

= 11 · 0,72 + 2 ∙0,72 = 9,36 год;

Так як норма простою всієї партії обмежена 3,0 год., то потрібно залучити на складі № 4 кiлькiсть мостових кранів Z = 9,3 : 3,0 = 3,1 ≈

≈ 3 мостових крани. Тоді норма простою для партії із 13 вагонів

 = 9,36 : 3 = 3,12год = 3 год. 72 хв.

Визначаємо норму завантаження для 10 вагонів, зі станції прими-кання:

= 8 · 0,72 + 2 ∙0,72 = 7,2 год;

Тоді норма простою для партії із 10 вагонів

 = 7,2 : 3 = 2,4год = 2 год. 24 хв.

Результати розрахунку заносимо до таблиці 7.1

Таблиця 7.1 - Результати розрахунків норм простою вагонів

8. РОЗРОБКА ГРАФІКУ ЄДИНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ (ЄТП) РОБОТИ СТАНЦІЇ ПРИМИКАННЯ ТА ЗАВОДСЬКОЇ СТАНЦІЇ

Основна мета єдиного технологічного процесу - прискорити оборот вагонів виконанням таких заходів:

організації ритмічної, узгодженої роботи станції примикання і під'їзних колій;

узгоджування порядку і термінів обробки вагонів з графіком руху потягів і технологією перевезень;

забезпечення максимальної паралельності виконання операцій, ліквідації їх дублювання;

раціонального розподілу маневрової роботи по розформуванню та формуванню потягів між станціями примикання та заводською станцією;

взаємної інформації про підхід потягів та ін.

Студент при виконанні курсового проекту, розробляє два варіанта графіків ЄТП обробки вагонів на станції примикання і промислових коліях, які вміщують комплекс паралельно і послідовно виконуємих операцій з моменту прибуття поїзду або групи вагонів на станцію примикання до моменту операцій на промисловому підприємстві і до моменту відправлення вагонів зі станції примикання на зовнішню мережу.

При розробці у курсовому проекті графіків ЄТП доцільна наступна черга подачі вагонів на склади. Спочатку слід подати завантажені платформи на склад 1, або ці вагони після розвантаження треба переставляти на склад 4 під завантаження готовою продукцією. Потім подати на склад 4 порожні платформи, під завантаження, які прибули з потягом зі станції примикання. Після цього можливо подавати вагони на склади № 2 і № 3.

Черга збирання вагонів зі складів визначається чергою закінчення на складах вантажних операцій.

Загальний час обробки складу і вагонів одного потягу, який прибуває на заводську станцію, у курсовому проекті не повинен перевищувати середнього інтервалу прибуття потягів Іпр на заводську станцію.

Іпр = 24/ Nпр ; год                        (8.1)

Іпр = 24/5 = 4,8 год ≈ 5 год.

Зміняти тривалість загального часу обробки складу і вагонів одного потягу на заводській станції можливо зміною черговості та тривалості вантажних операцій з вагонами шляхом зміни кількості вантажно-розвантажувальних машин (ВРМ) на вантажних пунктах.

При розробці графіків ЄТП, операції на станції примикання, їх послідовність і тривалість прийняти такі, як на рисунках. 9.1 та 9.2.

Варіанти графіків ЄТП на листах 1 і 2 відрізняються тим, що за першим графіком всі вагони, що прибули одним составом, після обробки на заводській станції відправляються тим же составом. При цьому локомотив заводської станції має більший простій в очікуванні закінчення вантажних операцій з вагонами на складах 1 і 4. В результаті час обробки вагонів на заводській станції складає 4,44 години. У заводського локомотиву не буде часу водити потяги. У другому варіанті вагони що переставляються зі складу 1 на склад 4 прибувають в одному составі, а відправляються наступним. Тобто на момент прибуття составу на заводську станцію, вагони на складі 4 вже завантажені і очікують прибирання. Ці вагони прибираються на станції заводським локомотивом, під час очікування ним закінчення розвантаження вагонів на складі 1. Час очікування локомотивом закінчення завантаження вагонів на складі 4 виключено. При цьому час простою групи вагонів на складі 4 збільшується, однак загальний час обробки вагонів одного составу на заводській станції скорочується до 3,91 години (на 0,53 хв.). В результаті у заводського локомотиву з’явиться час на водіння потягів між станціями примикання та заводською.