ЗМІСТ
Реферат
Вступ
. Розрахунок необхідної кількості сировини та матеріалів і аналіз добових вантажопотоків
. Розрахунок коефіцієнту нерівномірності перевезень
. Розрахунок вагонопотоків та вагонообороту
. Визначення розмірів руху та розкладання передаточних потягів
. Розрахунок норм часу на розформування та формування потягу
. Розрахунок часу ходу поїздів та маневрових пересувань
. Визначення норм простою вагонів на вантажних фронтах
. Розробка графіку єдиного технологічного процесу (ЄТП) роботи станції примикання та заводської станції
. Розробка добового плану-графіку заводської станції
. Визначення показників роботи транспорту по добовому плану-графіку
. Економічне обґрунтування добового плану-графіку
Висновки
Перелік посилань
РЕФЕРАТ
Мета курсового проекту: проектування стрілочного переводу, вибір типу верхньої будови колії, розрахунок та розробка графіків календарного та капітального ремонту залізничної колії.
Об’єкт дослідження: заводська станція та станція примикання, організація роботи промислового залізничного транспорту.
Метод дослідження: аналітичний.
В проекті було виконано розрахунок вантажообороту та вагоноообороту та побудовані діаграми добового вантажообороту та вагонообороту; визначено розміри руху і розкладання передаточних потягів, розраховано норми часу на розформування та формування потягів, та час ходу потягів та маневрових пересувань, визначено норми простою вагонів на вантажних фронтах; розроблений два варіанти графіку єдиного технологічного процесу роботи станції примикання та заводської станції, та добового плану-графіку заводської станції; визначені показники роботи транспорту по добових планах-графіках, та економічне обгрунтування добових планів-графіків.
ДОБОВИЙ ВАНТАЖОПОТІК, ДОБОВИЙ ВАГОНОПОТІК, ПЕРЕДАТОЧНІ ПОТЯГИ, МАНЕВРОВІ ПЕРЕСУВАННЯ, СТАНЦІЯ ПРИМИКАННЯ, РОЗФОРМУВАННЯ ПОТЯГІВ, ВИТЯЖНА КОЛІЯ, ЛОКОМОТИВ, РОЗВАНТАЖЕННЯ ВАГОНІВ, НОРМИ ПРОСТОЮ, ВАНТАЖНИЙ ФРОНТ, КУТОВИЙ ЗАЇЗД, МАРШРУТ, ДОБОВИЙ ПЛАН-ГРАФІК.
ВСТУП
Промисловий залізничний транспорт входить до єдиної транспортної системи України, забезпечує виконання початково-кінцевих операцій з вагонами загального користування на залізничних станціях, що примикають до магістральних шляхів, переміщення вагонів, перевезення вантажів усередині підприємства у процесі виробництва, зокрема й у власному рухомому складі. Працівники промислового залізничного транспорту здійснюють обслуговування клієнтури, організовують вантажно-розвантажувальні операції з вагонами загального користування тощо. Для виконання визначених завдань підприємства мають локомотиви, вагони, залізничні колії, обладнання для забезпечення електронної централізації управління. На транспорті промислових підприємств одним з головних напрямків розвитку є покращення використання рухомого складу та ритмічності навантаження та розвантаження вантажів [4,3].
Головним завданням транспорту є повне та своєчасне задоволення потреб народного господарства в перевезеннях, підвищення ефективності та якості роботи транспортної системи. Для цього необхідно вдосконалювати організацію перевізного процесу: підвищувати рівень використання та надійність роботи технічних засобів транспорту; покращувати координацію роботи всіх видів транспорту; прискорювати втілення прогресивних технологій, підвищувати рівень комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт [5,4].
Мета курсового проектування - поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, прищепити їм вміння самостійно вирішувати інженерні питання у сфері організації роботи залізничного транспорту на заводській станції та станції примикання за єдиною технологією, взаємодії окремих елементів транспортного господарства, допомогти при виборі технічних засобів та варіантів організації перевезень [5,4].
1.
Розрахунок необхідної кількості сировини та матеріалів і аналіз добових
вантажопотоків
Необхідна кількість визначених і-х
видів сировини та матеріалів (вантажів) на рік, Qріч.і розраховується за
формулою:
Qріч.і = РКі ; (1.1)
де Р - виробнича програма (річний обсяг) по випуску готової продукції, т.;
Кі - коефіцієнт витрати, а саме кількість і-го виду сировини або матеріалів на 1 т. готової продукції.
Для курсового проектування перелік
вантажів для перевезення залізничним транспортом і значення коефіцієнтів
витрати задані в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 - Перелік вантажів, які перевозяться
|
Вантаж |
Коефіцієнт витрат |
Звідки надходить |
Куди поступає |
|
Метал сортовий, у зв’язках по 6 т. |
0,65 |
з станції примикання (на платформах) |
Склад 1 |
|
Тарно-пакувальні вантажі у ящиках по 50 кг. |
0,20 |
теж (у критих вагонах пакетами) |
Склад 2 |
|
Апаратура і прилади в контейнерах, брутто 3 т. |
0,15 |
теж (в напіввагонах-контейнеровозах)) |
Склад 3 |
|
Готова продукція в ящиках від 3 до 6 т. |
1,00 |
Склад 4 (на платформах) |
станція примикання |
При розрахунках і-х середніх добових
вантажопотоків Qс.д.і величину Qріч.і ділять на кількість днів надходжень
вантажів за рік:
Qс.д.і = Qріч.і /365. (1.2)
Результати розрахунків заносять у
відомість вантажообороту по кожному складу (цеху) окремо. Відомість складається
у вигляді двох таблиць. В одній таблиці відображається прибуття (табл. 1.2), у
другій - відправлення (табл. 1.3).
Таблиця 1.2 - Відомість вантажообороту (прибуття)
|
Вантаж |
Прибуття |
Кількість тон |
||
|
|
Звідки |
Куди |
|
Звідки |
|
Метал сортовий |
Станція примикання |
Склад 1 |
1105000 |
3027 |
|
Тарно-пакувальні вантажі |
Станція примикання |
Склад 2 |
340000 |
932 |
|
Апаратура і прилади |
Станція примикання |
Склад 3 |
255000 |
699 |
|
Усього |
|
|
1700000 |
4658 |
Таблиця 1.3 - Відомість вантажообороту (відправлення)
|
Вантаж |
Відправлення |
Кількість тон |
||
|
|
Звідки |
Куди |
За рік |
середнє за добу |
|
Готова продукція |
Склад 4 |
Станція примикання |
1700000 |
4658 |
|
Усього |
|
|
1700000 |
4658 |
На основі відомостей вантажообороту
складається шахова відомість вантажообороту (табл. 1.4)
Таблиця 1.4 - Відомість вантажообороту (відправлення)
|
Відправники |
|
Усього |
|||
|
|
Склад 1 |
Склад 2 |
Склад 3 |
Станція примикання |
|
|
Станція примикання |
3027 |
932 |
699 |
- |
4658 |
|
Склад 4 |
- |
- |
- |
4658 |
4658 |
|
Усього |
3027 |
932 |
699 |
4658 |
9316 |
Для підприємств із невеликою номенклатурою вантажів всі вантажопотоки відображають в одній шаховій відомості і діаграмі вантажопотоків. Для великих промислових підприємств їх складають як правило, окремо для різних вантажів, схожих за будь-якою ознакою (властивість, вид тари чи транспорту, призначення і т. і.).
Щоб в одній шаховій відомості вантажообороту відобразити декілька різновидів вантажів, можна числа в клітинах таблиці писати через дріб. Наприклад, в чисельнику вказувати величину вантажопотоку по одній марці вантажу, в знаменнику - по другій, у другому знаменнику - по третій і т.д. На промислових підприємствах звичайно кількість пунктів відправлення конкретних вантажів не дорівнює кількості пунктів отримання. Тому, щоб зменшити розмір відомості, потрібно в першому вертикальному стовпці вказати не всі вантажні пункти підприємства, а тільки пункти відправлення вантажів, а у верхньому горизонтальному рядку зазначити всіх одержувачів.
Сума чисел по горизонталі в шаховій відомості означає загальну відправку вантажів з даного пункту. Сума чисел по вертикалі показує загальне прибуття вантажів в даний пункт.
На основі шахової відомості вантажообороту складається діаграма вантажопотоків, при складанні якої необхідно дотримуватись слідуючих правил:
кожний вид вантажу показувати умовними позначками;
дотримуватись поперечного масштабу величини вантажопотоків;
вантажопотоки розміщувати з правої сторони за напрямом їх прямування;
цехи, склади та станції розміщувати аналогічно схемі компоновки генерального плану підприємства.
Діаграма вантажопотоків, складена на
основі шахової відомості, (табл. 1.4) для схеми заводської станції «А» показана
на рис. 1.1
. РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТУ
НЕРІВНОМІРНОСТІ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
При розв'язуванні задач з організації залізничних перевезень у якості вихідних даних приймаються розрахункові добові вагонопотоки, які визначаються з урахуванням коефіцієнту нерівномірності перевезень Кн. Цей коефіцієнт визначається на підставі обробки (методами математичної статистики) облікових даних окремо по добовому прибуванню та відправленню вагонів.
При курсовому проектуванні на реальній основі відбір даних рекомендується проводити не менш як за три місяці минулого року (максимальний, мінімальний та середній окремо за об'ємами прибуття та відправлення) з облікових документів.
В результаті відбору отримують статистичний ряд.
Задано, статистичний ряд.
, 55, 64, 49, 48, 83, 20, 56, 73, 70, 38, 64, 35, 34, 42, 93, 85, 82, 52, 37, 47, 44, 51, 45, 40, 60, 64, 50, 61, 59, 24, 91, 58, 12, 43, 33, 36, 21, 37, 32, 53, 41, 38, 60, 68, 69, 81, 79, 24, 25, 45, 76, 98, 89, 24, 78, 49, 46 33, 33, 42, 55, 65, 49, 18, 74, 20, 54.
Обробка статистичного ряду проводиться таким способом:
. Будують варіаційний ряд, а саме всі дані статистичного ряду розміщують у порядку зростання випадкової величини:
, 12, 18, 20, 20, 21, 24, 24, 24, 25, 32, 33, 33, 33, 34, 35, 36, 37, 37, 38, 38, 40, 41, 42, 42, 43, 44, 45, 45, 46, 47, 48, 49, 49, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 55, 56, 58, 59, 60, 60, 61, 64, 64, 64, 65, 68, 69, 70, 73, 74, 76, 78, 79, 81, 82, 83, 85, 89, 91, 93, 98.
. Дані варіаційного ряду
розбивають на групи (розряди). Кількість груп
К = 1 + 3,2 ln N; (2.1)
де N - кількість значень у вибірці
68;
К = 1 + 3,2 ln 68 = 14.
. Визначають інтервал групування:
; (2.2)
де
,
-
відповідно максимальне і мінімальне значення випадкової величини, взяті з
варіаційного ряду
. Подальша обробка ряду
показана у таблиці 2.1
Таблиця 2.1 - Обробка варіаційного ряду
Інтервали значень, N
Сере-дина
інтерва-лу,
Кількість
спостере-жень в інтервалі, n
Імовір-ність,
=
=
P
N
N
- - М(N
-
М)
(N
-
|
-М) |
|
|
|
|
|
|
|
|
12 - 32 |
22 |
11 |
0,161 |
3,542 |
- 29,19 |
852,05 |
137,18 |
|
33 - 40 |
36,5 |
11 |
0,161 |
5,876 |
- 14,64 |
215,75 |
34,74 |
|
41 - 47 |
44 |
9 |
0,132 |
5,808 |
- 7,19 |
51,69 |
6,82 |
|
48 - 54 |
51 |
9 |
0,132 |
6,732 |
- 0,19 |
0,03 |
0,003 |
|
55 - 64 |
59,5 |
11 |
0,161 |
9,579 |
8,31 |
69,05 |
11,11 |
|
65 - 76 |
70,5 |
7 |
0,102 |
7,191 |
19,31 |
372,87 |
38,03 |
|
77 - 85 |
81 |
6 |
0,088 |
7,128 |
29,81 |
888,63 |
78,19 |
|
86 - 98 |
92 |
4 |
0,058 |
5,336 |
40,81 |
1665,45 |
96,59 |
|
|
|
N = 68 |
0,995 |
М=51,19 |
|
|
D = 402,66 |
де D - дисперсія випадкової величини;
- середньодобовий вагонопотік
(математичне очікування).
. Визначається коефіцієнт
варіації добового вагонопотоку ν, який
характеризує розбіг випадкової величини:
; (2.3)
.
. Коефіцієнт нерівномірності:
; (2.4)
= 1 + 0,39 = 1,39.
Для скорочення трудомісткості
розрахунків коефіцієнт нерівномірності потрібно визначити за допомогою ЕОМ по
програмі, яка є на кафедрі.