РЫНОЧНАЯ ЭКОНОМИКА И ПРЕДПРИЯТИЯ
Переход к рыночной экономике требует от предприятий повышения эффективности производства, конкурентоспособности продукции и услуг на основе внедрения достижений научно-технического прогресса, эффективных форм хозяйствования и управления производством, преодоления бесхозяйственности, активизации предпринимательства, инициативы и т. д.
Важная роль в реализации этой задачи отводится анализу хозяйственной деятельности предприятий. С его помощью вырабатываются стратегия и тактика развития предприятия, обосновываются планы и управленческие решения, осуществляется контроль за их выполнением, выявляются резервы повышения эффективности производства, оцениваются результаты деятельности предприятия его подразделений и работников.
Основными источниками информации для анализа финансового состояния предприятия являются данные финансовой отчетности. Ведь для того, чтобы принять решение необходимо проанализировать обеспеченность финансовыми ресурсами целесообразность и эффективность их размещения и использования, платежеспособность предприятия, его финансовые взаимоотношения с партнерами. Оценка этих показателей, нужна для эффективного управления фирмой.
С их помощью руководители осуществляют планирование, контроль, улучшают и совершенствуют направление своей деятельности. Финансовая отчетность является по существу «лицом» фирмы. Она представляет собой систему обобщенных показателей, которые характеризуют итоги финансовохозяйственной деятельности предприятия.
Но в Украине существует одна особенность, которая связана с нестабильностью законодательной базы и стремлением к совершенствованию и упрощению бухгалтерского учета – методика составления и представление финансовой отчетности меняется по несколько раз в год.
Основными задачами анализа финансового состояния предприятия являются: общая оценка финансового состояния и факторов его изменения;
изучение соответствия между средствами и источниками, рациональность их размещения и эффективности их использования;
определение ликвидности и финансовой устойчивости предприятия;
соблюдение финансовой, расчетной и кредитной дисциплины.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.
1. Прикметник – це …
а) самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?
б) службова частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?
в) самостійна частина мови, що виражає кількість предметів і відповідає на питання котрий?
г) самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?
2. У рядку всі прикметники якісні:
а) червоний, університетський, молодий, холодний; б) поганий, читальний, щоденний, економічний; в) глибокий, широкий, теплий, тонкий; г) естетичний, провідний, екологічний, особливий.
3. У рядку всі прикметники відносні:
а) золоте серце, кам’яні сходи, вишнева гілка; б) східний вітер, металеві слова, поганий настрій;
в) степовий вітер, шкільна перерва, дерев’яна лава; г) фінансовий звіт, широкий погляд, особовий рахунок.
4.У рядку подано правильні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників:
а) найкращий, щонайглибший, менш свіжий; б) порожніший, предобріший, якнайдовший; в) самий дорогий, тепліший, найцінніший; г) передовіший, якнайкращий, самий розумний.
5.У рядку всі прикметники належать до твердої групи?
а) українські, відважні, сиві; б) дорожні, морські, гучні;
в) сильніші, справедливі, всесвітні; г) професійні, безперечні, новітні.
6.У рядку всі прикметники м’якої групи:
а) вразливі, чесні, прадавні; б) м’які, безмежні, сині; в) мужні, самотні, вечірні;
г) сучасні, факультетські, заочні.
7.У реченні прикметник м’якої групи вжито в орудному відмінку:
а) Щоб стати щасливим треба, мріяти завжди. б) Не хизуйся колишніми здобутками.
в) Стародавньою столицею України-Русі було славне місто Київ. г) Надзвичайна мова наша є ще таємницею:
8.У рядку від усіх іменників утворюються прикметники з суфіксом -зьк:
а) Волга, козак, товариш, Поволжя, Прикарпаття; б) Прилуки, Вінниця, ткач, Одеса, Черкаси; в) Прага, чуваш, чех, Дамаск, казах; г) Кавказ, Запоріжжя, Париж, боягуз, Рига.
9. Правильно використано прикметники:
а) довжелезний, дуже багатий, найбільш доцільний, пропозиції директора; б) радий, надто великий, двосторонній договір, житель м. Біла Церква;
в) дуже працьовитий, менш вдалий, на старому обладнанні, викладачеві поради;
г) найбільш дотепний, синєє, надзвичайно довго, адреса в м.Київ.
10. Правильно написано складні прикметники:
а) народногосподарський, двадцятиповерховий, соціал-демократичний, масовополітичний;
б) електросиловий, вузько-діалектне, лінгвостилістичні, навчально-виховний; в) нижчепідписаний, суспільно корисний, віце-президентський,
південно-східний, г) машино-будівний, глухонімий, семиразовий, механіко-математичний
НА ЗАМІТКУ МАЙБУТНЬОМУ ФАХІВЦЮ Особливості творення відносних прикметників від географічних назв
1. Ці прикметники активно творяться від географічних назв за допомогою суфікса -ськ (-цьк, -зьк): Київ → київ+ськ-ий, Гадяч → гадя+цьк-ий, Париж → пари+зьк-ий.
Творення прикметників із суфіксом -ськ супроводжується рядом чергувань
приголосних, голосних та змін у твірній основі. |
|
Запам’ятайте типові правила цих змін: |
|
а) г, з, ж + ськ → зьк: Лейпциг+ськ → лейпци+зьк |
-ий, Кавказ+ськ → |
кавка+зьк-ий, Лютеж+ськ → люте+зьк-ий; б) к, ц, ч + ськ → цьк: Хрещатик+ськ → хрещати+цьк-ий, Кролевець+ськ →
кролове+цьк-ий, Гадяч+ськ → гадя+цьк-ий.
в) х, с, ш + ськ → ськ: Карабах+ськ → караба+ськ-ий, Одес-(а)+ськ → оде+ськ-ий;
г) суфікс -к- в кінці твірної основи випадає: Русанівк-а → русанів+ськ-ий, Боярк-а → бояр+ськ-ий;
е) о, е чергується з і у відкритих/закритих складах: Лозова → лозів+ськ-ий , Берегове → берегів+ськ-ий, Мукачеве → мукачів+ськ-ий.
Увага! У прикметниках, утворених не від українських географічних назв, о, е зберігаються: Ростов → ростовський, Габрово → габровський, Сараєво → сараєвський.
є) при збігу приголосних у кінці твірної основи між ними з’являються о, е : Москв-а → москов+ськ-ий, Лубни → лубен+ськ-ий;
ж) перед суфіксом -ськ- м’який знак не пишеться, навіть якщо твірна основа закінчується на «ь» : Ірпінь+ськ → ірпінський, Прип’ять+ськ → прип’ятський, Оболонь – оболонський.
Увага! -ь- пишеться тільки після -л- перед -ськ: Ворзель+ськ → ворзельський, Поділ+ськ → подільський, Сімферополь+ськ → сімферопольський.
2. Деякі прикметники творяться від географічних назв з допомогою гібридних суфіксів: -ів+-ськ, -ан+-ськ, -ен+-ськ, -ин+-ськ.
Є певні закономірності у виборі цих суфіксів:
а) -ів+ськ додається переважно до твірних основ множинних іменників: Вишняк-и → вишняк+ів-ськ-ий, Півн-і → півн+ів-ськ-ий, Семипілк-и → семипілк+ів-ськ-ий. Але! Кам’яна Балка → кам’янобалк+ів-ськ-ий/
б) -ан+ськ додається до географічних назв на -а(я): Руж-а → руж+ан-ськ-ий, Рудн-я → рудн+ян-ськ-ий; в) -ен+-ськ додається до географічних назв на -е: Рівн-е → рівн+ен-ськ-ий,
Ставищ-е → ставищ+ен-ськ-ий; г) -ин+-ськ додається до неукраїнських географічних назв: Ялта → ялт+ин-
ськ-ий, Сочі → соч+-ин-ськ-ий.
Прикметники, утворені від географічних назв із дефісом, теж пишуться через дефіс: Ла-Манш → ла-манш+ськ-ий; Нью-Йорк → нью-йорк+ськ-ий;