Материал: Професійна мова економістів

Висловлювання мають бути точними, ясними й місткими. Недопустимо під час бесіди повчати партнера; основним методом має бути переконання. Також важливо відкрито визнавати правоту співрозмовника, навіть якщо це може мати негативні наслідки для вас, тому що така поведінка принесе користь у подальших контактах. Доводити свою позицію потрібно енергійно й наполегливо, однак коректно. Потрібно уникати фактів, які перешкоджають бесіді: некоректні висловлювання, роздратування тощо.

На етапі спростування доводять переконливість викладу, розвіюють сумніви співрозмовника. Структура спростування передбачає локалізацію зауважень, їх аналіз, виявлення причини, вибір техніки, методу спростування та підведення підсумків спростування. Усе це має здійснюватись оперативно та етично. У процесі спростування використовують такі прийоми: посилання, цитати, схвалення, переформування, умовна згода, прийняття передумови, порівняння, опитування тощо.

Ділова бесіда не передбачає укладання договорів або прийняття важливих рішень, обов’язкових для виконання.

На підсумковому етапі головним є стимулювання співрозмовника до обміркування висловлених пропозицій, до продовження ділових контактів. Використовують етикетні мовні формули, пов’язані з висловленням схвалення і згоди, наприклад: Ваші пропозиції нас цілком влаштовують; Думаю, що ми домовимося, неповної згоди: Це потребує додаткового розгляду; Потрібно ще обговорити варіанти, незгоди: Ми розуміємо Вашу позицію, але ..., Навряд чи ми погодимося. Негативний результат ділової бесіди не повинен викликати роздратування, спричинити різкість і холодність висловлювання.

Отже, ділова бесіда є окремим видом офіційного міжособистісного спілкування. Вона ґрунтується на діалогічній мові, основним структурним елементом якої є запитання – відповідь. Залежно від ситуації, діалог може переростати в полілог.

На думку Іржі Томана, термін «нарада» доцільно вживати тоді, коли учасники дійсно радяться, коли обмінюються поглядами, спільно приймають якісь конкретні рішення, доходять певних висновків.

Оптимальна кількість учасників наради – 10-12 осіб. Якщо кількість учасників перевищує 16-18 осіб, то не всі матимуть змогу взяти активну участь в обговоренні конкретних питань. Одним із важливих моментів ділової наради є правильно складений порядок наради. Учасники наради мають бути заздалегідь проінформовані про тему, мету наради; перелік питань, що будуть обговорюватися, час початку і завершення наради; місце проведення наради; прізвище, посади доповідачів, усіх, хто відповідає за підготовку окремих питань і наради в цілому; час, відведений на кожне питання; місце, де можна ознайомитися з матеріалами щодо кожного з питань.

Залежно від мети наради розрізняють:

–інформаційні (складаються для ознайомлення учасників із новими завданнями, положеннями та інструктивними документами тощо);

–диспетчерські (проводять для отримання інформації про поточний стан справ, її аналіз і прийняття рішень, даються конкретні розпорядження);

–проблемні (призначені вирішувати складні питання, ситуації, конфлікти, що виникають під час функціонування підприємства, установи або закладу, шляхом голосування).

На нараді повинен панувати діловий, спокійний тон, голос має бути нефорсований, чітка дикція, доброзичливі, дружні інтонації – вся увага на об’єкт обговорення, а не на суб’єктивні настрої та емоції.

Нарада, як і засідання та загальні збори, обов’язково протоколюється. Для цього призначаються окремі співробітники з відповідними здібностями та вмінням.

Тривалість наради не повинна перевищувати півтори – двох годин. У процесі виробничої діяльності постійно виникають питання, які для ефективного вирішення потребують думки колективу, точки зору компетентної особи, фахівця, практики тощо. Тому керівникові будь-якого рівня не обійтись без таких форм

використання колективного інтелекту, як збори, засідання, нарада. Не випадково на одній із ратуш Данії написано: «Ніхто не знає так багато, як усі ми разом». У

ментальності українського народу також закладене спільне розв’язання проблеми,

наприклад: «Голова добре, а дві – краще», «Дружно люди візьмуться – гори здадуться» тощо.

Виділяють такі види нарад: засідання, конференції, збори та ін.

У професійній діяльності дуже часто доводиться брати участь у переговорах, бути їх ініціатором. Переговори – це обговорення конкретного питання для з’ясування угоди. Під час переговорів представники двох або більше сторін обмінюються думками, намагаючись досягти конкретного результату. Переговори проводяться на різних рівнях, можуть мати як неофіційний, так і протокольний характер.

 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Коли, на думку Іржі Томана, потрібно вживати термін «нарада»?

2.Якою повинна бути оптимальна кількість учасників наради?

3.Які бувають наради залежно від мети?

4.Що потрібно зробити, готуючись до наради?

5.Які функціональні обов’язки керівника наради?

6.На основі якого принципу встановлюється контакт між людьми, регулювання їх взаємин?

7.Коли доцільно проводити ділові наради?

8.Скільки часу повинна тривати нарада?

9.Що є важливим для керівника наради?

10.У чому полягає особливість переговорів?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Завдання 1. Продовжіть заповнення таблиці.

Завдання 2. Перепишіть вислови відомих людей, прокоментуйте кожен із них, доведіть справедливість та актуальність цих суджень.

а) Мова – одяг думок (Семюель).

б) Найбільша цінність оратора – не тільки сказати те, що потрібно, але й не сказати те, чого не треба (Цицерон).

Завдання 3. Змоделюйте бесіду, що відбувається між керівником установи та особою, яка за власним бажанням хоче звільнитися з роботи.

Завдання 4. Виберіть правильний варіант словосполучення. Обґрунтуйте свій вибір:

характерний для ситуації – характерний ситуації; багатий ідеями – багатий на ідеї; властивий для цієї професії – властивий цій професії; керівник відділу – керуючий відділом;

головна увага ним приділяється – головну увагу він приділив.

Завдання 5. Уявіть, що Ви директор великої фірми й проводите виробничу нараду з питань реклами та маркетингу, а провідний спеціаліст із цього питання без поважних причин не з’явився на нараду. Усно змоделюйте бесіду, яку ви проведете зі своїм підлеглим у такому випадку.

Завдання 6. Перекладіть словосполучення з російської мови на українську. В пределах своих полномочий, действующее законодательство, нижеподписавшиеся стороны, ведущий специалист, протокол разногласий,

бывший (директор), поднять вопрос, прилагать усилия, подвергать (подвергнуть) критике, по совместительству.

Завдання 7. Назвіть етапи складання бесіди. Запишіть їх у зошити.

Завдання 8. Підготуйтесь до бесіди на одну із запропонованих тем:

1.Роль мови у формуванні й самовираженні особистості.

2.Національні традиції і ділові стосунки.

3.Етикет ділової бесіди.

Завдання 9. Запам’ятайте цінні поради, які втілені в нижченазваних афоризмах. Підберіть прислів’я, крилаті вислови про мистецтво говорити й мистецтво слухати.

1.Що маєш казати, то наперед обміркуй.

2.Дав слово – виконай його.

3.Слухай тисячу разів, а говори один раз.

Завдання 10. Виберіть правильний варіант словосполучення, свій вибір обґрунтуйте. Складіть із ними речення.

Завдавати шкоду – завдавати шкоди; ігнорувати думку – ігнорувати думкою; заслуговувати увагу – заслуговувати на увагу; при таких умовах – за таких умов; при аналізі подій – аналізуючи події.