Материал: Пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності продукції харчової промисловості на зовнішньому ринку

Джерело: [23, с. 128]

На основі цієї таблиці ми можемо зробити висновок, у яких регіонах має місце ефективне управління конкурентоспроможністю харчових підприємств, а які регіони характеризується депресивним станом харчової промисловості.

З метою оцінки впливу змін обсягів виробництва окремих видів продуктів харчування на загальні тенденції у харчовій промисловості визначимо і проаналізуємо індекси обсягу виробництва та галузевий коефіцієнт випередження (Кв) для основних груп харчових товарів (див.табл.2.3).

 

Таблиця 2.3

Індекси обсягу виробництва та галузевий коефіцієнт випередження для основних груп харчових продуктів в Україні

Річні темпи обсягу виробництва,%

Кв, %

2009

2010

2011

2012

2013

виробництво м’яса і м’ясних продуктів

119,4

96,2

88,6

106,8

105,2

101,87

перероблення і консервування овочів та фруктів

121,2

97,5

84,1

94,4

110,4

99,87

виробництво олії та тваринних жирів

109,9

89,7

130,1

107,5

104,5

106,69

виробництво молочних продуктів

107,8

93,2

90,1

98,3

93,3

95,55

виробництво продуктів борошно-круп’яної промисловості

109,8

107,1

92,8

96,1

99,6

100,04

виробництво хліба та хлібобулочних виробів

97,3

98,5

90,7

100,3

99,7

96,44

виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів

109

102,6

97,7

104

96,5

101,02

виробництво напоїв

113,3

100,4

92,7

104,8

90,8

99,24

Джерело: (складено автором на основі [36])

Розрахунок показника галузевого випередження зростання обсягів виробництва основних видів продовольчих товарів в Україні за 2009-2013 рр. показав, що найбільш динамічними видами діяльності є виробництво олії та тваринних жирів (Кв=106,69%), м’яса та м’ясних продуктів (Кв=101,87%), какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів (Кв=101,2%), продуктів борошно-круп’яної промисловості (Кв=100,04%). Однак, такі види діяльності, як виробництво молочних продуктів (Кв=95,55%) та хліба і хлібобулочних виробів (Кв=96,44%) мають занадто низькі значення цього показника, що є свідченням їх уповільненого розвитку, а іноді і скорочення масштабів виробництва. [10, с. 46] Такі показники підтверджують необхідність розробки ефективних заходів управління конкурентоспроможністю продукції.

Значний вплив на обсяги реалізації продукції має її собівартість, яка формується на основі витрат виробництва. У структурі операційних витрат з реалізованої продукції підприємств харчової промисловості тенденція залишається незмінною протягом останніх років. У складі витрат найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати (частка яких стабільно перевищує 75%).

Протягом 2009-2013 рр. немає позитивних зрушень у собівартості продукції. Дещо збільшилась питома вага матеріальних витрат (на 1,2 пункти). При цьому частка матеріальних витрат залишається значно вищою ніж в середньому по промисловості (у 2013 р. цей розрив становив 13%). Високими є загальні операційні витрати, що робить більшість підприємств неконкурентоспроможними. [36]

Необхідно зазначити, що структура собівартості продукції вітчизняних харчових виробництв докорінно відрізняється від аналогічних показників економічно розвинених країн, які значно краще оснащені технічно і технологічно. В їхній структурі собівартості заробітна плата виробничого персоналу перевищує 30%, а на українських підприємствах - значно нижча (у 2013 р. ‒ 6%). Натомість енерговитрати, втрати сировини та некомплексне її використання, загальні безпосередні виробничі витрати займають нішу, яка має належати заробітній платі та витратам на маркетинг і рекламу [43].

У вітчизняній харчовій промисловості питомі енерговитрати на одиницю продукції в 1,2-2 рази вищі, ніж в розвинених країнах. Вартість енергоресурсів у структурі собівартості продукції в більшості галузей становить майже п’яту частку, тоді як у країнах з розвиненою ринковою економікою цей показник не перевищує 5-6%, що свідчить про наявність значних резервів енергозбереження в галузі. Найбільш енергомісткими галузями харчової промисловості є цукрова, олійно-жирова, спиртова - вони споживають 85% її паливно-енергетичних ресурсів. Серед цих галузей найбільший споживач електроенергії - цукрова галузь. Вартість палива в її структурі собівартості переробки сировини за останні 10 років зросла з 8-10 до 30-55%, тоді як для решти галузей цей показник не перевищує 7-9% [36]. У цьому зв’язку, енергозбереження стає пріоритетним напрямом розвитку галузі.

Загалом же операційні витрати на одиницю реалізованої продукції у харчовій промисловості стабільно вищі ніж в середньому по промисловості.

Внаслідок високої собівартості продукції вітчизняні підприємства харчової промисловості є неконкурентоспроможними на зовнішніх ринках. В результаті, у структурі експорту переважає сільськогосподарська сировина (зернові, насіння соняшника), а не продукція переробних підприємств. Що ми проаналізуємо в наступному пункті.

2.2 Аналіз рівня конкурентоспроможності продукції харчової промисловості України на зовнішньому ринку

Щоб визначити рівень конкурентоспроможності харчової промисловості розглянемо спочатку тенденції зовнішньої торгівлі продовольчими товарами.

На рис. 2.2 показані результати зовнішньої торгівлі харчової промисловості і продукції сільського господарства за 2009-2013 р.

Рис. 2.2. Динаміка експорту та імпорту продукції харчової промисловості України за період 2009-2013 рр.

Джерело: (складено автором на основі [36])

Як показує нам рисунок експорт харчової продукції переважає імпорт. Загальна тенденція експорту має мінливий характер, тобто у 2009 р. обсяги експорту продовольчої продукції були значнішими, ніж у 2010 р. та 2011 р., така динаміка обумовлена світовою фінансовою кризою. Проте в 2012 р. Україна експортувала продовольчої продукції на 5076488 тис.дол.США більше, ніж у 2011 р. В 2013 р. обсяги експорту дещо скоротилися у порівнянні з 2012 р. і склали 17024350,2 тис.дол.США. [36]

На відміну від результатів зовнішньої торгівлі в Україні загалом результати зовнішньої торгівлі харчової промисловості і продукції сільського господарства протягом всього досліджуваного періоду мають позитивне сальдо, як має тенденцію до зростання і становила у 2009 р. 9578887,2 тис.дол.США, у 2010-2011 рр. спостерігаємо зменшення сальдо зовнішньої торгівлі продовольчими товарами їх значення склало 4174216,4 тис.дол.США та 6457403,3 тис.дол.США відповідно (див.табл.2.4). [36] У 2013 р. сальдо дорівнювало 8840313,4 тис.дол.США. Різке зростання експорту і імпорту починається із 2008 р., намічені у цьому періоді тенденції спостерігаються протягом наступних років.

 

Таблиця 2.4

Обсяги зовнішньої торгівлі продукцією харчової промисловості України за період 2009-2013 рр.

	2009	2010	2011	2012	2013
Експорт	14514936,9	9936093,5	12804109,1	17880597,4	17024350,2
Імпорт	4936049,7	5761877,1	6346705,8	7519661,1	8184036,8
Сальдо зовнішньої торгівлі	9578887,2	4174216,4	6457403,3	10360936,3	8840313,4

Джерело: (складено та розраховано автором на основі [3, 36])

Проаналізуємо товарну структуру експорту української продовольчої продукції [Дод.Г]. [36] В структурі експорту товарів харчової промисловості найбільшу частку займає експорт продукції рослинного походження. Так, у 2013 р. було експортовано продуктів рослинного походження на суму 9213900 тис.дол.США, продукції тваринного походження на суму - 1084105 тис.дол.США, жирів та олії - 3507132 тис.дол.США та готових харчових продуктів на суму 3557168 тис.дол.США (див.рис.2.3).

Рис. 2.3. Динаміка експорту продукції харчової промисловості України за період 2009-2013 рр., тис.дол.США

Джерело: (складено автором на основі [36])

Як бачимо з рис.2.3 експорт готових харчових продуктів та продукції тваринного походження за аналізований період має помірковану тенденцію до зростання. Експорт жирів та олії, а також продукції рослинного походження має мінливу динаміку.

В експорті продукції рослинного походження найбільшу частку замають зернові культури у 2012 р. 76%, а у 2013 р. 71,8% від загального експорту рослинної продукції. Живі дерева та інші рослини складають 0,017-0,024%. Частка овочей у 2013 р. склала 1,27%.[36]

Значна доля експорту продукції рослинного походження обумовлена високим рівнем експортоорієнтованості даної продукції.

Аналогічно аналізу експорту розглянемо основні тенденції імпорту продукції харчової промисловості [Дод.Д]. [36] В 2013 р. найбільше було імпортовано жирів та олії - 403328,4 тис.дол.США. Готові харчові продукти імпортовано на суму 3218804 тис.дол.США. Дещо менше складає імпорт продуктів рослинного та тваринного походження (див.табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Обсяги імпорту товарів харчової промисловості в Україні за період 2009-2013 рр., тис.дол.США

	2009	2010	2011	2012	2013
I. Живі тварини; продукти тваринного походження	1267557	1241691	1035371	1718371	1892123
II. Продукти рослинного походження	1259949	1563710	1815942	2429665	2669782
III. 15 Жири та олії тваринного або рослинного походження	374265,8	451549,4	468668,1	406254,6	403328,4
IV. Готові харчові продукти	2034278	2504927	3026726	2965371	3218804

Джерело: (складено автором на основі [36])

Далі проаналізуємо рівень конкурентоспроможності української продукції харчової промисловості на зовнішньому ринку. Оскільки за попереднім аналізом було встановлено, що Україна найбільше експортує продукції рослинного походження, то відповідно визначимо рівень конкурентоспроможності найбільш пріоритетних та експортоорієнтованих товарів.

На сьогоднішній день Україна володіє достатньо значимими перевагами природного та виробничого характеру, що дає підстави для оптимістичної оцінки результатів входження України в світовий господарський простір. Разом з тим, практика свідчить, що успіху на міжнародних ринках добиваються країни, що постачають продукцію із значною часткою доданої вартості. Торгівля на другому і, зокрема, третьому ярусах світового ринку є не лише вигідною, а й перспективною. Україна, за невеликим винятком, «торгує» переважно на нижчому ярусі, наражаючись на небезпеки коливання попиту і цін, погіршення умов торгівлі. Проте Україна вже нині займає вагоме місце у світі за такими показниками, як площа ріллі - 2,1% від загальносвітового обсягу та виробництво окремих видів продукції, крім того, доля сільського населення України становить 0,8 %. [10, с. 47]

В умовах глобалізації агропродовольчих ринків необхідно визначити перелік стратегічних галузей сільського господарства і провести глибоку діагностику їх стану і відповідних сегментів з метою максимальної адаптації до конкурентних умов зовнішнього середовища і створення глобальних продуктів. ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) щорічно складає рейтинг «Топ-20» найважливіших продовольчих і сільськогосподарських товарів для кожної країни, відносно України до даного рейтингу у першу п’ятірку потрапили молоко, пшениця, соняшник, куряче м’ясо та картопля (див.табл. 2.6).

 

Таблиця 2.6

Продукція 20 найважливіших продовольчих і сільськогосподарських товарів для України за даними FAO, 2013 р.

Ранг	Товарна продукція	Виробництво
		млн.дол.США	тис.т
1	Молоко коров’яче (цільне свіже)	2872,2	10804
2	Пшениця	2428,1	22323,6
3	Насіння соняшнику	2328,5	8670,5
4	Куряче м'ясо	1282	900,1
5	Картопля	1149,5	2424,8
6	М'ясо великої рогатої худоби	1077,6	398,9
7	Свинина	1073,6	698,4
8	Яйця курячі	868,5	1064,2
9	Помідори	780,4	2111,6
10	Кукурудза	699,4	22837,9
11	Ячмінь	440	9097,7
12	Яблука	390,8	954,1
13	Цукровий буряк	371	18740
14	Ріпак	358,7	1437,5
15	Виноград	298,3	521,9
16	Цибуля	246,6	1174,9
17	Морква і рпа	195,7	864,2
18	Огірки і корнішони	191,8	966
19	Соєві боби	188,6	2264,4
20	Мед натуральний	176,4	70,3