Материал: Підвищення ефективності боротьби з хлібним жуком

З таблиці 4.2. видно, що урожайність пшениці озимої обробленої новими кращими препаратами значно вища у порівнянні зі стандартом

Рис. 4.4. Динаміка урожайності пшениці озимої в залежності від застосованих препаратів.

З даного рисунка видно, що урожайність пшениці озимої прямо пропорційна кількості ураженого шкідника хімічними препаратами.

Отже, я пропоную використовувати нові, більш ефективні препарати у боротьбі зі шкідниками пшениці озимої для більшої її урожайності і кращої якості.

РОЗДІЛ 5. Економічна ефективність

Для оцінки економічної ефективності заходів по захисту рослин необхідно спів ставити можливі втрати врожаю, які виникають в результаті пошкодження рослин.

Господарські витрати складаються із:

1) Безпосередньої шкоди (кількісне зменшення урожаю та його якості).

2) Непрямої шкоди (додаткові втрати у зв'язку з ускладненням збирання, сортування, сушки та переробки, зниження якості або підвищення втрат при зберіганні).

3) Інших видів шкоди (підвищення чутливості рослин до інших шкідливих організмів або стресових чинників, підвищеної загрози для наступних або сусідній культур, загального підвищення можливої шкоди у наступні роки, порушення внутрішньогосподарських зв'язків).

Таблиця 5.1.

Економічна ефективність захисту рослин озимої пшениці від хлібного жука у ВП АФ «Пустовійтово»

У таблиці наводять вихідні дані та формули для основних показників, які характеризують економічну ефективність використання засобів захисту рослин. Вони виражають усі економічні витрати у господарстві в умовах ринкової економіки.

Витрати, пов’язані з проведенням заходів по захисту рослин формуються із:

1.  Витрати на внесення засобів захисту рослин (хімічні, біологічні та ін.)

2.      Витрат на внесення засобів (праця), на використання техніки (оприскувачі, допоміжні матеріали).

.        Зменшення доходів у результаті зниження урожайності за рахунок колій.

.        Витрати на особливі додаткові заходи.

Оцінюють результати заходів із захисту рослин за їх дією на шкідливі об'єкти та економічною ефективністю.

Ефективність дії на шкідників визначають у відсотках загибелі, порівнюючи їх кількість на одиницю обліку до і після застосування інсектицидів.

Показники ефективності дії на шкідливий об'єкт хоч і дає певну інформацію про наслідки застосування пестициду, проте її достатньо для оцінки економічних результатів заходів із захисту рослин.

Показники, що характеризують економічну доцільність проведених заходів із захисту рослин і наближений рівень збереженого врожаю, можна

одержати розрахунковим методом. Для цього потрібна така інформація: результати обліку чисельності шкідників на полях до початку хімічних обробок, а також прогноз даних про поширення та чисельності шкідника, які використовуються для прийняття рішень про застосування пестицидів; фактична врожайність культури, ц/га.

РОЗДІЛ 6. Екологічна експертиза

До небезпечних речовин антропогенного походження, що надходять у навколишнє середовище, поряд з промисловими відходами, належать також хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами - пестициди. Обсяг цих біологічно активних і частіше високотоксичних для людини і тварин речовин, що використовуються щорічно в світовій практиці, нині досягає понад 2 млн. тон.

Пестициди застосовують, головним чином, на сільськогосподарських угіддях і в невеликому обсязі в лісах, однак внаслідок циркуляції у повітряному і водному середовищах і перенесення живими організмами по ланцюгах живлення, вони можуть дуже поширюватися в природних ландшафтах, потрапляючи в харчові продукти, і завдавати шкоди тваринному світу і здоров'ю людини.

Пестициди відомі давно. Так, у Китаї, починаючи з XVI ст., застосовують миш'як як засіб боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур. Арсенід міді, винайдений ще у XVIII ст., поклав початок серії миш'якових препаратів, які використовують і тепер як інсектициди. В XIX ст. поштовхом для наукових досліджень хімічних засобів захисту рослин послужили ряд трагічних подій: протягом трьох років в Ірландії лютував Картопляний голод через глибоке захворювання бульб; спалах подібної епіфітотії виник у Німеччині; приблизно в той же час (50-ті роки) виноградники Австрії, Німеччини, Франції постраждали від захворювань Наслідок чого загинуло майже 80% врожаю.

Підраховано, що прибуток від застосування пестицидів у 3 рази перевищує витрати на їх виробництво. Але, будучи могутнім засобом проти шкідників, хвороб і бур'янів, пестициди в той же час - один із найнебезпечніших факторів забруднення навколишнього середовища. Вони шкідливі для всіх живих організмів, включаючи корисних комах, тварин і людей.

За даними ЮНЕСКО, пестициди в загальному обсязі забруднення біосфери землі займають 8-9 місце після таких речовин, як нафтопродукти, ПАР (поверхнево активні речовини), фосфати, мінеральні добрива, важкі метали, окиси азоту, сірки, вуглецю та інші сполуки.

Незважаючи на те, що пестициди становлять дуже незначну частину загальної маси забруднювачів, що надходять у навколишнє середовище, вони можуть бути дуже небезпечними внаслідок високої біологічної активності.

Надходження пестицидів у сільськогосподарський ландшафт відбувається, головним чином, при проведенні хімічних засобів боротьби із шкідливими організмами, небезпечними засобами чи авіацією, внаслідок випаровування з поверхні грунту або рослин, при витіканні під час зберігання чи транспортування тощо.

Технічні продукти більшості речовин, що застосовують як пестициди, не розчиняються у воді і для практичного використання їх випускають у різноманітних препаративних формах: емульгуючи концентрати (е. к.), при розведенні водою утворюють водні емульсії; порошки, що змочуються (з. п.), при розбавленні водою утворюють повільно осідаючі суспензії; концентрати (к.) технічної речовини, що призначені для обприскування рослин; гранульовані препарати (г. п.), які містять діючу речовину і наповнювач (бентоніт, каолін, вермикуліт, трепел) або суперфосфат. Виготовляють гранули діаметром від 0.25 до 5 мм для наземного і внутрішньогрунтового застосування.

Способи застосування пестицидів залежать від їх призначення, Препаративної форми. Це обробка посівного матеріалу інсектицидами і Фунгіцидами, обприскування обпилювання, обробка гранульованими препаратами.

Національне застосування інсектицидів грунтується на різних тактичних відходах, зумовлених особливостями біології шкідників, і характером проявлення їх шкідливості.

При обробці сільськогосподарських угідь пестицидами частина їх втрачається внаслідок знесення вітром, розсіювання в атмосфері з потоками повітря, залежно від технології застосування і фізичних властивостей препаративної форми на рослини і фунт осідає 40-70% норми витрати, утворюючи початковий запас токсичної речовини. Крім того, багато пестицидів може поширюватися за межі оброблюваних ділянок і більш чи менш тривалий час циркулюють у біосфері. В атмосферу вони надходять безпосередньо при їх застосуванні, а також внаслідок випаровування з поверхні грунту, рослин, води. Потім у результаті конденсації парів і утворення краплинорідких або твердих часток пестициди з атмосфери потрапляють у грунт, на поверхню рослин і водойми, поширюючись на великих територіях. У водойми вони надходять з поверхневими і підґрунтовими стоками із сільськогосподарських угідь.

Хімічні препарати, у зв'язку з токсичністю, шкідливі для людини і навколишнього середовища. Потенційна загроза від їх використання полягає як у гострій токсичності при потраплянні в організм людини або тварини, так і в хронічній дії, в кумулятивному ефекті, в міграції залишків пестицидів водними і повітряними шляхами на значні відстані.

Хрестоматійним прикладом глобальної міграції хлорорганічних пестицидів, зокрема ДДТ, є кумуляція їх у жирові пінгвінів, які живуть в Антарктиді. Так, за даними надрукованими в Німеччині, з атмосфери на території Північного моря щорічно випадає до 300 тон ДДТ. Нагромадження пестицидів в окремих тканинах відбувається непомітно. Але коли кількість їх Досягає певного рівня, вони призводять до порушення функцій найважливіших органів, захворювання і зниження стійкості організму.

Серед хвороб, які можуть з'явитися внаслідок токсикації організму, відмічають злоякісні пухлини (головним чином пухлини печінки), хромосомні порушення, підвищення інтенсивності мутаційного процесу, що пов'язано з підвищенням частоти прояву спадкових хвороб обміну, аномалій розвитку тощо.

Більше половини пестицидів належать до мутагенів - речовин, які змінюють спадкову хворобу рослин і тварин, включаючи людину. Відомо, що прометрин порушує не тільки білко утворюючу, але й протромбіноутворюючу функцію печінки, знижує кількість еротрецитів і гемоглобіну у крові. Крім порушень, які викликаються в організмі атразином і прометрином, пропазин порушує діяльність центральної нервової системи і терморегуляцію тіла. Основні зміни при отруєнні тварин похідними речовинами (лінурон, монурон) відбувається в печінці, нирках і селезінці. Крім того, вони несприятливо впливають на ендокринну систему і обмін речовин.

В останнє десятиріччя різко зросла кількість алергічних захворювань, що є одним із наслідків впливу пестицидів.

Внаслідок багато численних досліджень рослин, комах і тварин нагромаджено досить великий матеріал про мутагенні властивості гербіцидів. У хлор - ІФК, наприклад, інших карбаматах встановлено здатність підвищувати рівень поліплоїдії у рослин, а також мутагенну активність атразину, симазину і 2.4-Д.

За останні 20 років ряд масових отруєнь було викликано пестицидами. Це відбувалося, головним чином, з двох причин: внаслідок забруднення харчових продуктів під час їх перевезення і зберігання, а також у результаті використання в їжу протруєного насіння.

Нині поки що не спостерігається загрожуючого росту захворювання населення внаслідок прямого чи побічного впливу пестицидів, але, враховуючи тривалий латентний період появи ряду небезпечних захворювань

і порівняно недавній початок масового використання пестицидів, потрібна підвищена увага до цієї проблеми.

Забруднення навколишнього середовища пестицидами виступає як один з нових, тимчасово діючих факторів відбору і для природи в цілому Один із яскравих доказів шкідливого впливу пестицидів на фауну є різкі зменшення чисельності хижих птахів однієї з кінцевих ланок у ланцюга живлення. Орли, соколи, коршуни разом з тілами своїх жертв споживають максимальну кількість штучних речовин, яких раніше не було на планеті.

Таким чином, пестициди, що є одним з факторів впливу людини на навколишнє середовище, можуть мати і на неї різноманітний побічний вплив В залежності від ступеня прояву їх можна розділити на 4 категорії:

1.   Поява нових шкідників. Цей процес спостерігається в таки; випадках, коли розповсюдження видів шкідливих комах, яких раніше стримували ентомофаги, набуває загрозливих розмірів після різкого скорочення останніх внаслідок хімічного захисту рослин. Класичний приклад - розмноження червоного павутинного кліща після зниження чисельності його природних ворогів, що було викликане застосуванням препарату ДДТ. Відомо також багато випадків зростання чисельності шкідників у плодових насадженнях (яблуневої плодожерки, листокруток, попелиць) після припинення обробок. При знищенні пестицидами хижих жуків, ще знаходяться у поверхневому шарі грунту, відбувається звичайно різке зростання щільності популяції попелиць.

2.   Розвиток стійкості (резистентності) шкідливих організмів де пестицидів. Вона пов'язана із стійкістю та накопиченням залишків пестицидів і обумовлена зміною популяції в результаті переходу від чутливих особин до стійких організмів того ж виду внаслідок відбору, викликаного впливом пестициду.

Вплив пестицидів та їх залишків на рослини, тварин і навколишнє середовище (походження і зміна рослин, зміни в складі мікрофлори, загибель ссавців, птахів, риб або корисних комах). Такий вплив може призвести до розвитку вторинних шкідників внаслідок зникнення певних видів хижаків паразитів, які в нормальних умовах могли б підтримувати пoтeнцiaл шкідника на рівні, нижчому за його поріг економічної шкодо чинності. Іншими словами, пестициди можуть впливати на біоценози.

. Накопичення і передача по харчових ланцюгах. Залишки пестицидів у навколишньому середовищі можуть бути поглинені рослинами тваринами, які, в свою чергу, стають поживою для більших тварин, і організмі яких концентрація пестицидів зростає. Це призводить до накопичення їх у продуктах харчування.

Потенціальна загроза пестицидів, їх накопичення у навколишньому середовищі вимагає наукового пошуку і розробки підходів до організації захисних заходів. Такими є інтегровані системи захисту рослин, які мають природоохоронну направленість. Вони плануються і проводяться з урахуванням особливостей розвитку шкідливих організмів і рослин, що нині пошкоджуються, а також загальних особливостей їх застосування. Виконання комплексу профілактичних прийомів, які входять у системи, мають створювати умови, що пригнічують популяції шкідників і збудників хвороб та позбавляти їх можливості зберігатися у резерваціях у несприятливі періоди року. Поряд з цим системи мають передбачати використання стійких сортів і гібридів, а також активні методи боротьби з шкідливими організмами при умові зменшення негативної післядії хімічних препаратів. Необхідно дотримуватись регламентів використання, категорично забороняється використовувати препарати, які не дозволені відповідними державними установами. Отже, запобігання забрудненню навколишнього середовища хімічними засобами захисту рослин є однією з важливих проблем сучасного інтенсивного землеробства.

Таким чином, пестициди є одним з вагомих факторів забруднення навколишнього середовища, їх застосування є вимушеним заходом на дію шкідливих природних організмів, які конкурують з людиною за умови виживання. Та чи так необхідно завжди вдаватися до крайніх заходів захисту, чи є шляхи значного зниження обсягів застосування в сільськогосподарському виробництві пестицидів?[19]

РОЗДІЛ 7. Охорона праці

Стаття 12. “При застосуванні пестицидів і агрохімікатів здійснюється комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної грунтово-кліматичної зони з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження грунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) і стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для продажу населенню та для застосування авіаційним методом, затверджується Укрдержхімкомісією за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України”.