МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
Факультет агротехнологій та екології
Спеціальність
….- „Агрономія”
ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ
Зав. кафедрою землеробства і агрохімії
професор ___________ Писаренко П.В.
“___”_________________2012
р.
ДИПЛОМНА РОБОТА
на
тему: “ Підвищенн ефективності бородьби з хлібним жуком ”
м. Полтава 2012
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Підвищенн ефективності бородьби з хлібним жуком (Огляд літератури)
Розділ 2. Об’єкт досліджень
.1 Біологічні особливості озимої пшениці
2.2 Біологічні особливості хлібного жука ( Anisoplia austriaca )
Розділ 3. Умови та методи проведення досліджень
.1 Грунтово-кліматичні умови
3.2 Методика проведення досліджень
3.3 Технологія вирощування культури
РОЗДІЛ 4. Результати досліджень
.1. Особливості циклу розвитку та сезонної численності хлібного жука в посівах озимої пшениці
.2 Ефективність хімічних заходів боротьби з шкідником
.3 Вплив хімічних засобів боротьби на урожайність
РОЗДІЛ 5. Економічна ефективність
РОЗДІЛ 6. Екологічна експертиза
РОЗДІЛ 7. Охорона праці
Висновки ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Список використаної літератури
ДОДАТКИ
ВСТУП
У Законі України про захист рослин ця галузьнауки визначена як комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат врожаю та запобіганню погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого грунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороб і бур'янів.
У середньому витрати рослинницької продукції від шкідливих організмів стнаовлять 30%, а в період спалахів розмноження шкідників, епіфітотія хвороб та при сильному засміченні полів бурьянами вони можуть перевищувати 50%, а інколи привести до повної втрати врожаю.
У зв’зку з цим, значним резервом підвищення урожайності сільськогосподарських культур і покращення якості продукції є науково-обгрунтований і добре організований захист рослин від шкідників, хвороб та бур’янів.
В останні два тисячоліття кінця ХХ віку практично вісі вчені і виробничники дійшли згоди щодо необхідності комплексного використання усіх наявних завсобів для знищення негативного впливу шкідливих організмів з урахуванням екологічної безпеки людства.
Сучасний інтегрований захист рослин виник у зв’язку з різноманітними потребеми людства, насамперед економічними та природоохоронними, і розвивається як могутній важіль оптимізації інтенсивного сільськогосподарського виробництва, що дає змогу не лише успішно розв’язати гострі екологічні проблеми, а й забезпечувати при цьому максимально економічну віддачу.
Інтегрований захист рослин, у світі сучасних уявлень, трактується як управління динамікою популяцій шкідливих і корисних організмів на основі фітосанітарних прогнозів різної завчасності і цілеспрямованого застосування існуючих методів захисту рослин з урахуванням охорони навколишнього середовища.
Таким чином, інтегрований захист не ставить своїм завданням повне знищення шкідливих організмів (що взагалі неможливо), а підтримання їх кількості на рівні, який не перевищує економічних порогів шкодочинності.
Аксіомою у світі вважається, що об’єктами професійної діяльності агронома є так звані біологічні фактори ризику втрати врожаю - від шкідників.
Розділ 1.
Підвищенн ефективності бородьби з хлібним жуком (Огляд літератури)
Хлібні жуки (Anisoplia). З них найбільш типовими представниками для зон Степу і Лісостепу є жук-кузька та жук-красун. Розвивається в одному поколінні, шкодять зерно виключно дорослі комахи, що мають підгризаючий ротовий апарат, за допомогою якого вгризаються у достигаючу незатверділу зернівку. У разі цього зернівка буває з’їдена на тритину чи на половину.[32]
Жук 12.8 - 16 мм. завдовжки, тіло синювато-чорне з металічним блиском: голова, передня спинка і щиток із зеленим блиском; має пластинчасто-булавоподібні вусики; надкрила темнокаштанові з черною квадратною пламою біля щитка.[28]
Генерація дворічна. Зимують лічинки двічи у грунті: розвитол личинок триває 22-25 місяців. Заляльковуються на весні. Стадія лялечки 2-3 тижні. Жуки з’являються у червні і заселяють посіви зернових колосових культур. [25]
Система спостережень за хлібними жуками як і за хлібними жужелицями, ключає осінне та веснянне обстеження всіх полів, (крім багаторічних трав) й періодичні обліки динаміки залялькування личинок і виходу дорослих жуків на колосся. [21]
Біологічніц властивості попередника практично визначають склад шкідників, хвороб в агросенозі пшеничного поля.
З точки зору захисту рослин грунтозахисна система землеробства не сприяє істотному впливу на чисельність і видовий склад шкідливих організмів. При цьому створюються умови підвищенної вологості і помірної температури і спостерігається концентрація жуків у жаркий денний час. [17]
Останнім часом в Україні значно зросли масштаби уражень посівів хворобами,шкідниками та бурьянами. Основні причини погіршення фітосанітарної ситуації - стрімке зниження культури землеробства та сівба не проотрєнним насінням. За данними Інституту захисту рослин, недобір врожаю внаслідок недотриманні норм землеробства у Лісостепу і Поліссі становить 4,7 - 7,1 у Степу 3,2 ц/га. [24]
Хлібні жуки в 2009 році вони були представлені двома видами - хлібний жук-кузька та жук-красун. Їх чисельність на 2010 рік прогнозується на досить високому рівні 2008 року, коли наявними були значні пошкодження зерна у фазі воскової та повної стиглості.[1]
В Україні обгрунтована теорія циклічності динаміки популяції та її технологічне вірішення для розробки багаторічних (стратегічних) прогнозів масового розмноження шкідливих комах на основі міжсистемного методу прогнозування. Вперше розроблені алгоритми прогнозу масового розмноження окремих шкідників сільськогосподарських культур.[22]
До поки що відсутні надійні критерії прогнозу масового розмноження шкідників, а існуючи методи, що грунтуються на розрахунку гідротермічного коефіцієнту (ГТК) і суми ефективних температур (СЕТ), не завжди дають змогу передбачити черговий спалах масових розмножень того чи іншого виду шкідника. [7]
Захісні лісонасадження збільшують видове різноманіття і чисельність, як шкідливих так і корисних ентомофагів у крайових полосах полів озимої пшениці, при цьому надлишок ентомофагів затруднює розмноження більшості шкідливих видів. [5]
Чисельність жуків обмежують ктирі, жужелиці, багато птахів (куріпки, шпаки, сороки, граки та інші). На личинках виявлено 4 види паразитів, нематода, яка викликає «гнильну хворобу», захворування личинок спричинюють Bacillus suturalis (флашерія) та гриб Entomophtora anisoplia. [26]
Зерновому господарству України значних збитків завдають шкідники. Так, за підрахунками співробітники Інституту захисту рослин УААН, недобір врожаю озимої пшениці від них, починаючи з середини 90-х років становить 30% відсотків, значно погіршується і якість зерна. Фітосанітарна ситуація на полях загострилася через низьку культуру землеробства: порушення сівозмін, спрощення технології вирощення культур, вживання захисних заходів у вкрай недостатніх обсягах або повне їх ігнорування.[12]
Вплив строків сівби озимої пшениці та її пошкодженість шкідниками дуже висока. Огляд посівів проводимо в останій декаді жовтня.[4]
У процесі еволюції рослиноїдні комахи виробили певний тип взаємовідносин з кормовими рослинами, що проявляється у виборі строків заселення рослин, живлення певними органами рослин, організація будови і функцій ротової системи у відповідності до якості корму, в приуроченності кожної фази онтогенезу комахи до певних етапів органогенезу і морфологічного стану рослини живителя.[15]
Жук-кузька пошкоджує зернівки в більш пізні фази. Значна частина зернівок під час живлення хлібних жуків вибивається з колосків й осипається.[20]
В нинішніх умовах коли в сортовому арсеналі культури налічується понад 200 сортів озимої м’якої пшениці, доцільно серед найбільш продуктивних та комплексно стійких сортів визначити механізм та реальний рівень стійкості проти окремих видів, груп та комплексів фітофагів для уточнення особливостей при їх використанні в зональних інтегрованих системах захисту посівів озимої пшениці.[30]
Виявлено такі сортозразки з найвищими балами стійкості проти весняно-літньої групи сисних шкідників ьа літньої групи стеблових шкідників: Миронівська ранньостигла, Миронівська 29, Еретроспермум 30721, Лютесценс 30580 та Ремеслівська. Ці сортозразки мають комплексну стійкість проти шкідників обох груп. Щодо осінньої групи злакових мух, то всі сортозразки в наведених вище розсадниках виявилися стійкими.[11]
Використання стійких сортів в зональних інтегрованих системах захисту культури від шкідливих організмів дає змогу спростити технологію вирощування, зменьшити обсяги застосування інсектицидів, збільшити урожайність зернана 0,7 - 1 т/га. та поліпшити його товарну якість, а від так і рентабельність вирощування озимої пшениці. [29]
Для отримання врожаю зерна з високими якысними характеристиками боротьбу зі шквдниками треба проводити в оптимальні строки. Запізнення з проведенням оприскування призводить до неменучих втрат врожаю та зниження прибутків у наслідок отримання зерна нижчого класу.[23]
Захист посівів на цій основі можливий лише за комплексної системи заходів, що агрономічно поєднує різні методи і заходи. З огляду на різноманітність видового складу шкідливих організмів, та складність їх взаємозв’язків в агроценозі озимої пшениці, система захисту повина включати не механічно об’єднаний конгломерат різних прийомів та заходів, а науково обгрунтований комплекс заходів різного характеру. [6]
Ефективним заходом захисту озимої пшениці від хлібних жуків і хлібних клопів в Лісостеповій зоні України є обприскування посівів у фазі молочної - на початку воскової стиглості рослин препаратами контактно-кишкової дії.[14]
Методика визначення економічної
ефективності хімічних заходів боротьби зі шкідливими організмами, що
грунтується на порівнянні кількості та якості врожаю, одержаного з оброблиних
пестицидами полів або насаджень та спеціальних контрольних ділянок, дуже складна
і практично нездійсненна у виробничих умовах.[8]
Розділ 2.
Об’єкт досліджень
.1
Біологічні особливості озимої пшениці
Всебічне вивчення вимог зернових до факторів життя є основою розробки високоврожайних ресурсоощадних технологій. Вимоги до температури, вологи, світла, забезпечення поживними речовинами та ін. Впродовж вегетації змінюються. Агроном досягне запланованого врожаю, якщо зможе поєднати технологію вирощування з конкретними гідротермічними умовами року і внести відповідні корективи. Для цього необхідно знати оптимальні параметри природних чинників.
Вимоги до температури. Озима пшениця з групи зернових досить холодостійка культура. Насіння починає проростати при температурі у посівному шарі грунту 1-2 оС. Сходи при цьому з’являються пізно і недружньо. Оптимальна температура проростання пшениці буває в межах 12-20 оС. За умови достатнього зволоження грунту сходи при такій температурі з’являються на 5-6 день. Якщо температура вища 25 оС, висіяне насіння і проростки масово уражаються хворобами. Кращі строки сівби припадають на період з середньодобовими температурами повітря 14-17 оС.
Взимку, добре загартовані восени рослини зимостійких сортів, витримують зниження температури на глибині вузла кущення до мінус 19-20 оС. Достатній сніговий покрив захищає рослини навіть при зниженні температури до мінус 35-40 оС. Шар снігу 10 см і більше повністю захищає рослини від вимерзання навіть при 30 оС морозу. Це зона небезпечних значень температур.
При наявності шару снігу тільки 2 см озима пшениця здатна витримувати температури повітря до міну 20-26 оС. Температура в зоні вузла кущення при цьому буде становити мінус 15,2-19,9 оС. У випадку навіть короткотривалого перебування рослин в цій зоні температур потрібно негайно відібрати моноліти для остаточного визначення стану рослин.
І нарешті, сильні морози (25-30 оС) при відсутності снігового покриву чи мінімальній його товщині (1-4 см) спричинять загибель рослин озимої пшениці навіть морозостійких сортів. Це так-звана температурна зона вимерзання.
Перерослі рослини, на яких формується 5-6 пагонів, не стійкі проти низьких температур. Стійкість проти низьких температур зменшується в кінці зими або на початку весни внаслідок періодичного відтавання-замерзання ґрунту і розгартування рослин. В цей період озима пшениця може загинути від невеликих морозів ( мінус 6-8 оС). Восени рослини припиняють вегетацію, а навесні відновлюють її при температурі повітря 3-6 оС.
Впродовж усіх фаз вегетації пшениця росте найбільш інтенсивно при температурі повітря 20-25 оС. Короткочасня спека з підвищенням температури до 35-40 оС, при достатніх запасах вологи, не завдає їй великої шкоди. Припиняється приріст сухих речовин у разі збільшення температури понад 40 оС.
Вимоги до вологи. Озима пшениця вимоглива до вологи культура. Насіння для набухання потребує 55-60% води від його маси. За недостатньої вологості грунту рослини не кущаться і різко знижують продуктивність. Найбільш негативно впливає на урожай озимої пшениці нестача вологи в період виходу в трубку - колосіння. Високий врожай збирають при весняних запасах вологи в метровому шарі грунту близько 200 мм, а в період колосіння не менш як 80-100 мм. Транспіраційний коефіцієнт коливається від 300 до 700.
Озима пшениця негативно реагує на перезволоження. Велика кількість опадів у весняно-літній період сприяє інтенсивному росту вегетаційної маси, що призводить до вилягання рослин, погіршення фіто санітарного стану посівів і зниження урожайності. Такий стан створюється в окремі роки в зоні достатнього зволоження і надмірного зволоження західних областей України.
Вимоги до світла. Сонячне світло - основне джерело енергії для всіх фото синтезуючих рослин. Приплив сонячної енергії на поверхню землі дуже великий. Проте лише незначна частина енергії, так-звана фотосинтетично активна радіація (ФАР), використовується в процесі фотосинтезу. У формуванні врожаю задіяно біля 1-3% сонячної радіації. Високоврожайні посіви зернових, що реалізують біологічні і фізико-хімічні можливості при сприятливих умовах росту і розвитку, можуть нагромаджувати у врожай сухої біомаси біля 5% ФАР, що відповідає 300 ц сухої маси. Якщо прийняти співвідношення зурна й соломи рівними 1:1 - 1:1,5, то врожайність зерна досягатиме до 150 ц/га. Таким чином, сонячна радіація не відноситься до факторів, що обмежують урожайність культури на сучасному етапі розвитку рослинництва.
Зернові культури першої групи - рослини довгого дня. Вони вимагають для переходу в генеративну фазу розвитку більше 12 годин освітлення на добу. Сонячна погода під час сходів сприяє глибшому заляганню вузла кущення. В озимих хлібів інтенсивне сонячне освітлення в кінці осінньої вегетації забезпечує нагромадження більшої кількості пластичних речовин і перш за все цукри, що підвищує морозостійкість рослин.
Добре освітлення озимої пшениці на початку виходу рослин у трубку сприяє формуванню коротких міцних міжвузлів і запобігає виляганню посівів. Тривала сонячна погода під час формування і, особливо, наливу зерна є основою високої продуктивності. Термін «урожайний рік» найбільше пов’язаний з інтенсивністю освітлення в цей період. Суха сонячна погода сприяє формуванню зерна високої якості.