Материал: Підвищення ефективності боротьби з хлібним жуком

Перед сівбою насіння сортують за крупністю і вирівняністю: очищають від насіння бур’янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок; протруюють від збудників хвороб та грунтових шкідників; обробляють мікроелементами, бактеріальними препаратами тощо.

Свіжозібране насіння і пувнічно-західних районах України, особливо в сиру, прохолодну погоду, слід перед сівбою прогріти на сонці протягом 5-6 днів або в теплих приміщеннях з температурою 20-30 оС та добре налагодженою вентиляцією протягом 8-10 днів, що прискорює післязбиральне достигання насіння і підвищує його енергію проростання.

Для сортування і очищення насіння використовують зерноочисні машини ЗВС-20А, МВО-20, ОВС-25, МС-4.5 та інші: трієрні блокиБТ-20 та інші, зерноочисні агрегати ЗАВ-25, ЗАВ-40 і ЗАВ-50; зерносушильні комплекси КЗС-25Б, КЗС-25 чи КЗС-50.

Максимальний контакт насіння з пестицидами досягається при додаванні суспензій Na КМЦ (натрієва сіль карбоксил метилцелюлоза) з розрахунку 0.1-0.2 кг/т або ВПС (полівініловий спирт) 0.5 кг/т. Цей спосіб підготовки насіння дістав назву «інкрустація».

Встановлено, що максимальної продуктивності пшениці досягають при кількості рослин на час збирання 300-400 шт/м2 з наявністю 500-600 продуктивних стебел з добре сформованим колоссям.

При встановленні норми висіву потрібно врахувати кущищість і високорослість сорту. Як правило, високо кущисті і високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильні до вилягання висіваються рідше, ніж менш кущисті й високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать від строків сівби пшениці. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посіву внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі пшениці після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур’янів, та при вузькорядному перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов’язково враховують якість насіння - його схожість, чистоту, ваговитість.

Строки сівби. Найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущення, трьома-чотирма пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту, така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, коли середньодобова температура встановлюється на рівні 5 оС), протягом яких набирається сума температур 560-580 оС. Цього досягають при сівбі її в оптимальні (календарні) строки, встановлені для кожної грунтово-кліматичної зони у Лісостепу і західних районах 5-20 вересня. У цей строк, як правило, середньодобова температура становить 15-17 оС. На родючих грунтах після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та при достатніх запасах вологи в посівному шарі пшеницю сіють у другу половину оптимальних строків. При більш ранній сівбі вона може перерости, особливо сорти твердої пшениці, високорослі сорти м’якої, і знизити морозо- і зимостійкість. Крім того, ранні посіви більш пошкоджуються злаковими мухами.

Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см. При сівбі залишають постійні технологічні колії, для чого і середній сівалці третього сі валкового агрегату перекривається 7-6 та 18-19 висівні апарати - якщо при весняно-літньому внесенні добрив використовуватимуться розкидачі НРУ-0.5, РНС-6 та оприскувачі ОВТ-ІА або ОПШ-15. При використанні розкидачів ІРМГ-4 або РУМ-5 перекривають 8 і 17 висівні апарати.

Для одержання дружніх і рівномірних сходів глибина загортання насіння на добре оброблених і вологих грунтах не повинна перевищувати 3-5 см.

Догляд за посівами. У період вегетації посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками - мишоподібним гризунами, клопами-черепашками, хлібними жуками, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражаються хворобами - сажкою, борошнистою росою, бурою листковою ржею, кореневими гнилями; засмічуються багато- та однорічними бур’янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення їх продуктивності.

Догляд за посівом озимої пшениці починають восени. При виявленні на посівах 8-10 колоній мишей на 1 га їх знищують внесенням у нори по 150-200 г (склянку) аміачної води або розкидачем біля колонії принад з фосфідом цинку, витрачаючи його 150-400 г/га, зернового бактероденциду 1-2 кг/га; з появою жужелиці, підгризаючих совок, хлібних жуків оприскують базудином 2-2.5 кг/га або його аналогами. Посів, уражений борошнистою росою оприскують 50% фундазолом 0.5-0.6 кг/га або байлетоном 0.6-0.8 кг/га (200-300 л/га). Взимку і напровесні постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організують захист її від вимерзання, випрівання тощо.

Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх після зимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо щільності їх залишення для подальшої вегетації. При пізньому відновленні вегетації нормально розвинені посіви підживлюють нормами азоту і організовують старанний догляд. Пшеницю, яка з осені не розкущилася або розкущилася, але вийшла із зими із загиблою вегетативною масою а також посіви, які навесні виявилися наполовину зрідженими, пересівають залежно від зволоження грунту. Підсівають пшеницю, як правило, ярим ячменем, використовуючи для цього дискові сівалки, впоперек до напрямку сівби пшениці з нормою висіву 60-80 кг/га; пересівають в умовах сухої весни кукурудзою, при достатньому зволоженні грунту - ярим ячменем.

Система догляду за озимою пшеницею, крім азотних підживлень, включає захист рослин від вилягання, бур’янів, хвороб та шкідників.

Збирання. Збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур’янені посіви, густу високорослу пшеницю, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32%. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12-18 см, шириною до 1.8 м при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20 см, високорослих та густих - 25-30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються.

Комбайни при збиранні старанно регулюють з тим, щоб звести до мінімуму втрати зерна (не більше 1%), травмованістю (насіннєвого зерна не більше 1%, продовольчого - до 2%).

Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні становить 6-7 км/год., на обмолоті валків - 4-5 км/год.

Важливо стежити за режимом роботи комбайна на збиранні. Наприклад, при обмолоті вологої хлібної маси, коли зерно вимолочується важко і менше травмується, що буває на початку збирання, обмолот проводять при підвищених оборотах барабану і меншому зазорі деки; при сухій хлібній масі зерно легко обмолочується і більше травмується, тому обмолот слід проводити при менших обертах і більшому зазорі між декою і барабаном. Збільшують оберт барабану при обмолоті остистих сортів, остюки яких більшою мірою розбиваються і менше забивають деку, що поліпшує обмолот зерна. Вранці і вечорі обмолочують пшеницю при підвищених обертах, удень - при менших. Втрати зерна при збиранні не повинні бути більше 0.5%, а травмованого зерна може бути не більше 2%.

Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до 14-15% і використовують за призначенням. Зерно сильної пшениці до його реалізації зберігають на критих токах окремо від зерна, з позначенням на таблиці «сильна пшениця». [10]

РОЗДІЛ 4. Результати досліджень

4.1 Особливості циклу розвитку та сезонної численності хлібного жука в посівах озимої пшениці

Літ жуків триває з кінця травня до початку серпня, але в окремі роки ці строки можуть коливатися у межах двох тижнів; масовий літ з 11 червня по 17 липня. Жуки активні в спекотні сонячні дні, вони літають, сідають на колосся і живляться. Через два тижні після виходу починається відкладання яєць, для чого самка заривається в фунт на глибину 10-15 см і відкладає яйця невеликими купками, за два-три прийоми по 30-40 штук. Через 3 тижні з яєць виходять личинки, вони живляться перегноєм і дрібними корінцями різних рослин, у тому числі культурних, личинки старших віків - переважно корінням. Восени вони переходять у грунт на глибину 30-80 см, а навесні знову піднімаються до поверхні. Упродовж літа линяють двічі.

Рис. 4.1. Стадії розвитку хлібних жуків

Рис. 4.2. Чисельність хлібного жука в посівах озимої пшениці

Чисельність хлібного жука в період дозрівання озимої пшениці не рівномірна. Найбільша вона в першій декаді липня і потім різко знижується в третій декаді липня.

4.2 Ефективність хімічних заходів боротьби з шкідником

Ефективність пестицидів - це результат їх застосування у боротьбі зі шкідливими організмами. Розрізняють технічну, господарську та економічну ефективність застосування пестицидів.

Технічна ефективність - це результат застосування пестицидів у польових умовах, виражений показниками загибелі чи зниження чисельності шкідливих організмів або ступеня пошкодження ними захищених рослин.

Господарська ефективність - результат застосування пестициду, виражений показниками кількості та якості збереженої сільськогосподарської продукції.

Економічна ефективність застосування пестициду - це вартість захищеної від шкідників сільськогосподарської продукції за вилученням усіх витрат пестициду та його застосування.

Технічна ефективність застосування пестицидів залежить від їх токсичності для шкідливих організмів. Чим вища токсичність, тим більшу загибель шкідників, патогенів рослин або бур'янів повинен викликати пестицид. Однак ця залежність більшою мірою пов'язана з якістю обробок, і залежить від норми витрати, препаративної форми, способу та строку застосування пестициду; ступеня і рівномірності нанесення препарату на захищені рослини та шкідливі організми; змочуваності та липкості препарату, утримання часточок препарату на оброблюваній поверхні, метеорологічних умов. Якщо, наприклад, речовина, що має високу токсичність, при обприскуванні не змочує листя рослин або тіло комах і з них скочується, то ефективність такої речовини буде невеликою. При несприятливих для обприскування чи обпилювання метеорологічних умов (сильний вітер, сильні повітряні потоки) не можна одержати високу ефективність застосування пестициду через нерівномірний розподіл його на оброблюваних рослинах і велике знесення за межі оброблюваної ділянки.

Господарська ефективність застосування пестицидів повинна Заходитись у прямій залежності від технічної ефективності. Однак на їх

показники можуть впливати й інші фактори - безпосередня дія препарату на рослину (фітонцидна, стимулююча), строк проведення обробок (до чи після нанесення пошкоджень), вплив на обпилювачів, агрокліматичні умови тощо. При стимулюючій дії пестицидів на ріст і розвиток захищених рослин стає можливим збільшити господарську ефективність. Якщо ж обробка рослин проведена із запізненням, після того як шкідники завдали значної шкоди або загинули бджоли і порушений процес обпилювання квіток, то, незважаючи на високу технічну ефективність, господарська ефективність застосування пестицидів може бути незначною.

Економічна ефективність хімічної боротьби зі шкідливими організмами знаходиться у прямій залежності від господарської ефективності, і у зворотній від розміру витрат на її проведення, що складається з вартості пестицидів, зарплати робітникам, амортизації апаратури і т. д. Отже, для підвищення економічної ефективності заходів по захисту рослин слід намагатися одержати високу господарську ефективність при найменших витратах на проведення цих заходів за рахунок кращої організації праці, збільшення продуктивності робіт, кращого використання апаратури.

Методи визначення технічної ефективності розрізняються залежно від призначення препарату, об'єктів досліджень і поставленої мети. В одних випадках вони полягають у випробуванні нових пестицидів, в інших - в установленні результатів проведення хімічних захисних заходів у виробничих умовах.

У першому випадку визначення технічної та господарської ефективності застосування пестицидів проводять шляхом постановки і проведення спеціальних польових та виробничих дослідів. Для оцінки економічної ефективності необхідне проведення виробничого досліду. Поряд з цим з досліджуваними варіантами в схему досліду як обов'язкові варіанти повинні бути включені еталон і контроль. Еталоном вважається препарат, який широко застосовується у виробництві проти даного об'єкта в певній (рекомендованій для зони) нормі витрати. Як контрольний варіант в схему досліду включають ділянки, що не підлягають хімічним обробкам, щоб урахувати ступінь впливу природних факторів на досліджувані шкідливі організми.

Планування і проведення польових дослідів при визначенні технічної, господарської і економічної ефективності застосування пестицидів проводять відповідно до існуючих методичних вказівок Державної комісії по хімічних засобах боротьби зі шкідниками.

Таблиця 4.1.

Біологічна ефективність хімічних препаратів проти хлібного жука в посівах озимої пшениці у ВП АФ «Пустовійтово»

Рис. 4.3. Динаміка кількості ураженого шкідника (хлібного жука) залежно від засосування інсектицидів на посівах пшениці озимої, 2011 р.

Згідно проведених обрахунків встановлено, що найбільш ефективним застовування інсектицидів на посівах пшениці озимої є обробка по вегетації препаратом Карате Зеон - ураженість хлібного жука становила близько 87 %, найменш ефективним є застосування Бі-58 - ураженість хлібного жука була на рівні 78%.

4.3 Вплив хімічних засобів боротьби на урожайність

Зниження чисельності шкідника на посівах пшениці озимої в кінцевому результаті призводить до збільшення врожайності культури (табл..).

Таблиця 4.2.

Урожайність озимої пшениці в залежності від дії хімічних препаратів