Материал: Особливості засвоєння якісних прикметників дошкільниками із загальним недорозвитком ІІІ рівня

Олень високий, а жираф ще ...

Ведмідь важкий, а слон ще ...

Висновки за розділом 2

Динаміка рівня розвитку активного словника прикметників

Метою контрольного експерименту з'явилося виявлення динаміки рівня розвитку активного словника прикметників. Для цього був проведений експеримент, аналогічний тому, що проводився на початку дослідження. Необхідно відзначити, що експеримент проводився після системи роботи по збільшенню об'єму активного словника прикметників у дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ.

Якісні показники, тобто розподіл прикметників по групах, збільшилося. У всіх серіях діти спожили більше прикметників. Прикметникові оцінки діти називали більш всього за уявленням і по картині, а на основі сприйняття натурального предмету їх кількість знизилася і, навпаки, прикметників, що позначають матеріал, величину і форму було менше в першій серії, а потім їх кількість зросла, причому набагато.

Констатуючий етап показав, що діти спожили мало прикметників всіх категорій. Оцінні прикметники були більш всього у всіх серіях експерименту. Менше всього було прикметників, що позначають матеріал, величину і форму. Але кількість їх вживання збільшується у міру того, як методика легшає. Після серії дидактичних ігор і вправ якісні показники зросли. Тепер діти спожили більше прикметників всіх категорій.

Таким чином, був проведений формуючий експеримент і виявлені кількісні і якісні показники рівня розвитку активного словника прикметників у дітей з ЗНМ. Ці дані дозволяють нам зробити наступні виводи:

кількість спожитих прикметників дітьми став вище, причому відмінність збільшується, у міру того як методика легшає;

найменше число прикметників спостерігалося у дітей при назві прикметників за уявленням;

якісні показники перевищують показники після формуючого експерименту;

з'являється більше додавальних, позначаючих матеріал, величину і форму, коли діти спираються на картинку або натуральний предмет;

діти після формуючого експерименту стали вживати практично рівну кількість прикметників всіх груп.

Загальні висновки по експерименту:

констатуючий експеримент показав низький рівень розвитку активного словника прикметників у дітей з ЗНМ;

найбільше число прикметників діти називали на основі сприйняття натурального предмету, а найменше - за уявленням;

при описі натуральних предметів спостерігається більше число прикметників, що позначають колір, матеріал, величину і форму, а при описі за уявленням на перший план виходять різнофакторні і оцінні прикметники;

з метою підвищення об'єму активного словника проведено серію дидактичних ігор і вправ

Висновки

Діти з найранішого віку виявляють цікавість до спілкування. Цьому сприяє мовна діяльність дорослих і наочна діяльність самої дитини. Здорові, розвинені діти швидко нагромаджують словарний запас і активно користуються їм. Діти ж з ЗНМ при стихійному мовному розвитку не досягають цього рівня. У них наголошується обмежений словарний запас, різка розбіжність об'єму активного і пасивного словника, неточне вживання слів, труднощі актуалізації словника. Тому необхідно вести цілеспрямоване вчення мові і мовному спілкуванню.

Розвиток мови в дошкільному віці тісно пов'язаний з розумовим розвитком дітей, особливо з розвитком мислення. Цей взаємозв'язок свідчить про величезне значення мови для розвитку мислення. Вчення дошкільників з ЗНМ повноцінному опануванню мови також створює сприятливі умови для їх етичного, естетичного і художнього розвитку.

Для дослідження була відібрана найбільш абстрактна частина мови -прикметник. Становлення цієї частини мови у дітей відбувається пізніше за останніх. Вживання прикметників в мові робить її яскравою, образною і насиченою. Було проведено експериментальне дослідження, що складається з трьох етапів: констатуючого, формуючого і контрольного. Констатуючий експеримент показав низький рівень вживання в активному словнику дітей цієї частини мови. У зв'язку з цим виникла необхідність створення системи занять для розвитку активного словника прикметників. Використання спеціальних вправ дозволяє підвищити рівень розвитку активного словника. Для цього після проведення системи дидактичних ігор, було проведено повторне дослідження активного словника дітей по такій же методиці. Дані експерименту показують збільшення об'єму активного словника прикметників, як по кількості, так і за якісними показниками, тобто по розподілу прикметників по групах. Діти стали вживати більше прикметників. Значно збільшилося вживання прикметників всіх груп. Крім того, результати констатуючого експерименту показали істотні відмінності між групами прикметників; а контрольний експеримент показав, що ці відмінності істотно скоротилися у дітей після формуючого експерименту.

Список використаної літератури

1.      Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Логопедия. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. - Екатеринбург: Изд-во АРД ЛТД, 1998. - 320 с.

.        Заплатна С.М. До питання обстеження синонімічних засобів у дітей із загальним недорозвиненням мовлення // Теорія і практика сучасної логопедії: збірник наукових праць: Вип. 3. - К.: Актуальна освіта, 2006. - С. 35 - 41.

3.   Заплатна С.М. Особливості логопедичної роботи з формування складової структури слів у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. - Актуальні проблеми сучасної логопедії: Матеріали конференції. - К.: РВЦ КПДЮ, 2007. - (Серія «Столична освіта»). - С. 38 - 45.

4.      Ігнатьєва С.А. Мовленнєвий розвиток. Старша група / С.А.Ігнатьєва, В.М.Грецьких. - Х.: видавництво «Ранок», 2009. - 144 с.

.        Ільяна В.М. Особливості образного мовлення в дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ // Дефектологія. Особлива дитина: навчання та виховання. - 2010. - №3. - С. 27 - 31.

6.      Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти: Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: НМЦВО, 2003. - 320 с.

7. Лалаева Р.И., Серебрякова Н.В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников (формирование лексики и грамматического строя). - СПб.: СОЮЗ, 1999. - 160 с.

8. Леонтьев А.А. Речевая деятельность // Основы теории речевой деятельности. - М.: Наука, 1974. - С. 21 - 29.

9.      Левина Р.Е. Характеристика общего недоразвития речи //Основы теории и практики логопедии. - М.: Просвещение, 1968. - С. 67 - 85.

10. Лурия А.Р. Язык и сознание. Под ред. Хомской Е.Д. - Ростов н/Д.: “Феникс”, 1998. - 416 с.

11.    Соботович Є.Ф., Трофименко Л.І. Особливості засвоєння дітьми із ЗНМ узагальненого лексичного значення слова та його понятійної співвіднесеності // Дефектологія. - 2000. - №1. - С. 16 - 19.

12.    Соботович Є.Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку //Дефектологія. - 2002. - №1. - С.2 - 7.

.        Соботович Є.Ф. Порушення мовного розвитку та шляхи їх корекції: Навчально-методичний посібник. - К.: ІСДО, 1995. - 204 с. Рос.мовою.

14. Соботович Е.Ф. Психолингвистическая структура речевой деятельности и механизмы её формирования. - К.: ИЗМН, 1997. - 44 с.

15.    Соботович Є.Ф. Критерії оцінювання мовленнєвого розвитку дитини (у його лексичній ланці) на різних вікових етапах. Нормативні показники мовленнєвого розвитку (у його граматичній ланці) дитини дошкільного віку // Дефектологія. - 2003. - №2. - С. 2 - 11.

16.    Соботович Є.Ф. Формування семантичної структури слова у дітей з вадами мовленнєвого розвитку // Теорія і практика сучасної логопедії: збірник наукових праць: Вип. 2. - К.: Актуальна освіта, 2005. - С. 3 - 17.

17.    Трофименко Л.І. Дослідження узагальнюючої функції мовлення у дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мовлення // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб./За ред. Бондаря В.І., Луцько К.В. - К.: Інститут дефектології АПН України, 2000. Вип. 1. - С. 168 - 172.

18.    Ушакова Т.Н. О механизмах детского словотворчества // Вопросы психологии. - 1969. - №1. - С.62 - 63.

19.    Федоренко Л.П. и др. Методика развития речи детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1977. - 239 с.

.        Филичева Т.Б. и др. Основы логопедии / Т.Б.Филичева, Н.А.Чевелёва, Г.В.Чиркина. - М.: Просвещение, 1989. - С. 126 - 143.

.        Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Программа коррекционного воспитания и обучения детей с общим недоразвитием речи (с 5 до 6 лет) (проект). - М., 1988. - 44 с.

.        Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Подготовка к школе детей с ОНР в условиях специального детского сада. - М.: Альфа, 1993. Ч. I - 101 с. Ч II - 86 с.

.        Филичева Т.Б., Чиркина Г.В. Устранение общего недоразвития речи у детей дошкольного возраста: Практическое пособие. - М.: Айрис-пресс, 2004. - 224 с.

24.    Винарская Е.Н. Раннее речевое развитие ребенка и проблемы дефектологии. - М.: Просвещение, 1989. - 160 с.

.        Вопросы формирования речи аномальных детей дошкольного возраста / Под ред. Л.П. Носковой. - М., 1982

.        Воспитание и обучение детей с расстройствами речи / Под ред. С.С. Ляпидевского. - М.: Просвещение, 1999. - 247 с.

.        Выготский Л.С. Мышление и речь. - М., 1996. -415 с.

.        Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. - М., 1961

.        Гербова В.В. Занятия по развитию речи с детьми 4-6 лет. - М.: Просвещение, 1987.-207 с.

.        Гербова В.В. Занятия по развитию речи в старшей группе детского сада. - М.: Просвещение, 1984. - 175 с.

.        Громова О.Е. Методика формирования начального детского лексикона. - М.: Сфера, 2003. - 176 с.

.        Ефименкова Л.Н. Формирование речи у дошкольников. - М.: Просвещение, 1981. - 112 с.

.        Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление общего недоразвития речи у дошкольников. - Екатеринбург: Литур, 2006. - 320 с.

.        Жукова Н.С. Формирование устной речи. - М., 1994

Додаток

Малюнок 1

Малюнок 2

Мал. 3 Якісне використання прикметників на основі сприйняття натурального предмету в експериментальній групі

Таблиця 1. Кількість спожитих прикметників за уявленням

Таблиця 2. Кількість спожитих прикметників на одну картинку

Таблиця 3. Кількість спожитих прикметників на основі сприйняття натурального предмету