Книга / учебник: Облік необоротних активів та виробничих запасів

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Отримання об'єктів основних засобів як внесок до статутного капіталу

Первинною вартістю об'єкту основних засобів, одержаного у вигляді внеску до статутного фонду підприємства, є вартість, визначена в уставних документах.

Витрати, пов'язаних із сплатою обов'язкових зборів, доставкою об’єктів, повинні бути включені в первинну вартість об'єкту основних засобів, але не вплинути на розмір статутного фонду ( капіталу).

Приклад. Внесок одного із засновників до статутного фонду підприємства складає 10000 грн. і здійснюється шляхом внесення об'єкту основних засобів. Витрати на транспортування об'єкту склали 600 грн., в тому числі ПДВ -100 грн. У бухгалтерському обліку будуть зроблені наступні записи ( див. табл. 1.4.2).

Таблиця 1.4.2 - Відображення операцій з отримання об’єкту основних засобів як внесок до статутного капіталу

Зміст операції

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1.Відображена сума статутного капіталу з одночасним відображенням заборгованості засновників

10000

46

40

2. Відображене формування первинної вартості об'єкту основних засобів, одержаного як внесок до статутного капіталу:




у сумі внеску засновника, обумовленого у уставних документах

10000

152

46

відображені витрати на транспортування

500

152

631

нарахований податковий кредит з ПДВ

100

641

631

3.Введений до експлуатації об’єкт основних засобів

10500

10

152


.6 Облік вибуття основних засобів

Для цілей бухгалтерського обліку, відповідно до П(С)БУ 7, виключення з складу активів об’єкта основних засобів відбувається унаслідок:

- невідповідності критеріям визнання активу - ліквідації;

— продажу;

—      безоплатної передачі.

Різниця між первинною вартістю і нарахованою раніше амортизацією при ліквідації об'єкту основних засобів списується на витрати звітного періоду.

У разі ліквідації об'єкту основних засобів по самостійному рішенню платника податку до закінчення терміну експлуатації виникають податкові зобов'язання по ПДВ, обчислені виходячи із звичайних цін. Це правило не розповсюджується на операції по ліквідації об'єктів основних засобів, якщо до податкового органу пред'явлений документ, що свідчить про неможливість подальшої експлуатації такого об'єкту у зв'язку з втратою його первинних якостей.

Податки, які сплачуються при ліквідації об'єктів основних засобів, відображаються у складі витрат.

Розглянемо приклад. На балансі підприємства числиться комп'ютер. Первинна вартість складає 2000 грн., сума нарахованого зносу - 800 грн. У зв'язку з моральним зносом ухвалено рішення про списання такого об'єкту основних засобів. Для цілей податкового обліку при ліквідації комп'ютера сума податкових зобов'язань з ПДВ дорівнює 400 грн.

У бухгалтерському обліку будуть зроблені наступні записи ( див. табл. 1.4.3).

Таблиця 1.4.3 - Відображання ліквідації основних засобів

Зміст операції

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1.Списана сума нарахованого зносу

800

131

104

2. Списана залишкова вартість ліквідованого об'єкту основних засобів

1200

976

104

3. Нарахована сума податкових зобов'язань з ПДВ з одночасним списанням на витрат

400

976

641

4. Списані витрати на фінансовий результат

1600

793

976


Якщо при ліквідації об'єктів основних засобів отримані які-небудь матеріальні цінності, то вони повинні бути оприбутковані за вартістю можливої реалізації, яку визначає комісія, що підписує акт про ліквідацію об'єкту. У бухгалтерському обліку вартість таких матеріальних цінностей буде відображатися у складі доходів.

Наприклад:

— оприбутковано металобрухт: Дебет 209- Кредит 719;

—      оприбутковані запасні частини: Дебет 207 - Кредит 719.

При реалізації об’єкту основних засобів, необхідно перевести його зі складу основних засобів до необоротних активів та груп вибуття, утриманих для продажу, які обліковуються на рахунку 286 по залишкової вартості. Доход від реалізації об’єкту відображається на рахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів", собівартість реалізованих необоротних активів на рахунку 943 " Собівартість реалізованих виробничих запасів".

В бухгалтерському обліку операції по безкоштовній передачі відображаються аналогічно операціям по списанню основних засобів.

.7 Облік переоцінки основних засобів

Відповідно до П(С)БУ 7, переоцінка вартості основних засобів проводиться за рішенням підприємства у випадку, якщо залишкова вартість об'єкту основних засобів відрізняється більш ніж на 10% від справедливої вартості даного об’єкту основних засобів. Справедливою вартістю в даному випадку є ринкова вартість аналогічного об'єкту основних засобів.

Переоцінка основних засобів включає операції по збільшенню первинної вартості об'єкту основних засобів і їх зносу - дооцінку, і операції по зменшенню первинної вартості об'єкту основних засобів і їх зносу - уцінку.

Підприємство повинне самостійно визначити коефіцієнт, за допомогою якого буде коректуватися первинна вартість об'єкту основних засобів і знос. Порядок визначення такого коефіцієнту - індексу переоцінки, передбачений П(С)БУ 7.

Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкту переоцінки основних засобів на його залишкову вартість.

Визначення індексу переоцінки можна представити у вигляді формули:

Іп=Сс:Со

фінансовий облік бухгалтерський інвестиція

де Іп - індекс переоцінки (в частках);

Сс - справедлива вартість об'єкту основних засобів, (грн.);

Со - залишкова вартість об'єкту основних засобів, (грн.)

Переоцінка основних засобів здійснюється шляхом множення первинної вартості об'єкту основних засобів і суми нарахованого зносу на індекс переоцінки.

Відображення в бухгалтерському обліку результатів від переоцінки вартості основних засобів залежить від результатів попередніх переоцінок.

Якщо переоцінка вартості даного об'єкту основних засобів здійснюється вперше, то в бухгалтерському обліку її результати будуть відображені таким чином:

- сума дооцінки залишкової вартості об'єкту основних засобів включається в склад додаткового капіталу;

- сума знижки ціни залишкової вартості об'єкту основних засобів включається в склад витрат.

Дооцінка

- на суму дооцінки нарахованого зносу:

Дебет рахунку 10 - Кредит рахунку 13;

- на суму дооцінки залишкової вартості:

Дебет рахунку 10 - Кредит рахунку 423.

Уцінка

- на суму знижки суми нарахованого зносу:

Дебет рахунку 13 - Кредит рахунку 10;

- на суму знижки суми залишкової вартості

Дебет рахунку 975"Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій"

Кредит рахунку 10.

Для цілей бухгалтерського обліку подальші заходи щодо переоцінки вартості об'єкту основних засобів будуть залежати від результатів попередніх переоцінок, а саме:

- якщо підприємством проводиться зниження ціни раніше дооціненої вартості об'єкту основних засобів, то сума такого зниження буде відображена:

а) в зменшення суми додаткового капіталу, сформованого при дооцінці такого об'єкту основних засобів;

б) якщо сума зниження вартості перевищує суму додаткового капіталу (в частині дооцінки такого основного засобу), то сума перевищення включається в склад витрат.

Якщо на момент знижки вартості об'єкту основних засобів, що у минулому переоцінювався, сальдо по рахунку 42 "Додатковий капітал" відсутнє (зважаючи на покриття такого попередніми зниженнями вартості), вся сума зниження вартості буде відображена у складі витрат звітного періоду;

- якщо підприємством проводиться дооцінка раніше зниженої в вартості об'єкту основних засобів, то сума такої дооцінки буде відображена:

а) у складі доходів в сумі, що дорівнює витратам, відображеним при попередніх зниженнях вартості. Іншими словами, дооцінка раніше зниженої вартості основних засобів спочатку зобов'язана "покрити" витрати від раніше проведених знижень;

б) в сумі перевищення над витратами попередніх знижень вартості - у складі додаткового капіталу.

Якщо на момент дооцінки вартості основних засобів, яка у минулому переоцінювалася, сума витрат повністю покрита попередніми дооцінками, вся сума дооцінки, що проводиться, буде відображена у складі додаткового капіталу.

При дооцінці вартості основних засобів, яка у минулому тільки дооцінювалася, вся сума переоцінки буде віднесена до складу додаткового капіталу.

При знижці вартості основних засобів, яка у минулому тільки уцінювалася, вся сума зниження буде віднесена до складу витрат.

.8 Облік поліпшень основних засобів

Для цілей бухгалтерського обліку необхідне чітке розділення заходів щодо поліпшення основних засобів:

) здійснення яких приводить до збільшення майбутніх економічних вигод від використовування такого основного засобу. До таких заходів можна віднести модернізацію, реконструкцію, модифікацію, добудову, дообладнання і т.д. Іншими словами, проведення подібних заходів повинне привести до зміни якостей об'єкту основних засобів, унаслідок чого підвищиться ефективність від експлуатації такого об'єкту; витрати, пов'язані з проведенням подібних заходів, відносяться в повному об'ємі на збільшення первинної вартості об'єкту основних засобів та відображаються відповідно до капітальних інвестицій;

) проведення яких направлено на підтримку робочого стану основного засобу і отримання в майбутньому первинних економічних вигод, які були властиві об'єкту основних засобів на початку використовування такого засобу. До таких заходів відносяться всі види ремонту, технічне обслуговування об'єктів основних засобів. В бухгалтерському обліку вся сума витрат по ремонту основних засобів відноситься на витрати звітного періоду. Те ж саме торкається і витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням основних засобів. Облік витрат ведеться в залежності від місця використання та призначення основного засобу (по дебету рахунків 23, 91, 92, 93, 94).

.9 Облік амортизації основних засобів

Методи нарахування амортизації

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення до експлуатації.

Кожне підприємство має право обрати найбільш відповідний метод нарахування амортизації що передбачені п(С)БО 7:

метод прямолінійного списання;

метод зменшення залишкової вартості;

метод прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний метод;

виробничий метод;

податковий метод.

Суть прямолінійного методу полягає в тому, що амортизована сума переноситься на амортизацію рівномірно протягом строку корисної експлуатації активу:

Ар = ;

Де Ар - річна сума амортизації;

ПВ - первісна вартість основного засобу;

ЛВ - ліквідаційна вартість;

Тк - строк корисної експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості передбачає визначення річної суми амортизації множенням річної норми амортизації на залишкову вартість об’єкту на початок звітного періоду.

Норма амортизації розраховується за формулою:

На = (1 -)х100%,

Де На - норма амортизаційних відрахувань річна;- кількість років корисного використання об’єкта.

Різновидом методу зменшення залишкової вартості є метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкту на початок звітного періоду та подвійної річної норми амортизації, виходячи з терміну корисного використання об’єкта. Норма амортизації розраховується:

На = .

Кумулятивний метод або метод суми цифр років ґрунтується на розрахунку кумулятивного коефіцієнту, який є нормою амортизації. Річна сума амортизації визначається як добуток амортизованої вартості (ПВ-ЛВ) та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт обчислюється на кожний рік використання діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуваного терміну використання об’єкту основних засобів на суму кількості років його корисного використання.

Виробничий метод передбачає нарахування місячної суми амортизації як добуток фактичного обсягу виробництва продукції і виробничої ставки амортизації.

Податковий метод нарахування амортизації відповідає положенням Закону України " Про оподаткування прибутку підприємства ".

Змістовний модуль 5. Облік інших необоротних матеріальних активів

.1 Класифікація інших необоротних матеріальних активів

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів від 27.04.2000 р. №92 регулює порядок обліку інших необоротних матеріальних активів. Відповідно до стандарту до складу інших необоротних активів відносяться:

. Бібліотечні фонди.

. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

. Тимчасові (нетитульні) споруди.

. Природні ресурси.

. Інвентарна тара.

. Предмети прокату.

. Інші необоротні матеріальні активи.

Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

У господарській діяльності підприємства використовуються засоби праці невисокої вартості і з недовгим терміном служби (дрібний господарський інвентар, спецодяг, інструменти і ін.). Слід розрізняти малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) і малоцінні швидкозношувані предмети. (МШП).

.2 Облік стану та руху інших необоротних матеріальних активів

МНМА відносяться до необоротних активів. Прийнято використовувати вартісний критерій, що розмежовує в бухгалтерському обліку основні засоби і МНМА, він встановлюється підприємством самостійно і обумовлюється в наказі про облікову політику. Більшість підприємств встановлюють його на рівні 1000 грн. МНМА відповідає критеріям використання більше 1 року, вартість достовірно визначена, приносить майбутні економічні вигоди, але вартістю менше 1000 грн. Облік ведеться на рахунку 112. До МНМА відносять:

) Спеціальні інструменти і пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу по встановлених підприємствах ставкам;

) Інші інструменти, пристосування і інвентар, облік яких у зв'язку з їх незначною вартістю недоцільно вести по кожному об'єкту окремо.

Смотрите также:

1-1
11
11 Горм +
113
14
1433
1511
1632
199
204