Книга / учебник: Облік необоротних активів та виробничих запасів

Ліміт каси, що не перевищує ці граничні розміри, вважається встановленим на рівні вказаних граничних розмірів, а вся сума перевищень є понадлімітною.

Наведемо приклад розрахунку ліміту каси підприємства при різних термінах здачі готівки в банк.

За три місяці в касу підприємства поступила наявна виручка в загальній сумі 130000 грн. За цей же час на різні потреби (окрім виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, дивідендів) було виплачено з каси 91000 грн. Кількість робочих днів за даний період - 65.

Граничний розмір ліміту каси рівний:

) для підприємств, що здають виручку щодня і що визначають ліміт каси на підставі розрахунку середньоденного надходження грошової готівки в касу,

000 грн. : 65 дн. = 2000 грн.;

) для підприємств, що мають термін здачі грошової готівки в банк не рідше одного разу на п'ять робочих днів

грн. х 5 дн. =10 000 грн.;

) для підприємств, що здають виручку щодня і що визначають ліміт каси на підставі фактичних витрат грошової готівки з каси

000 грн. : 65 = 1 400 грн.

Підприємства, що проводять і переробляють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні суспільства, агрофірми і т. п.) можуть встановлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівки і переробки сільгосппродукції відповідно до фактичних показників їх касових оборотів (надходжень або видачі грошовій готівці) за будь-які три місяці сезону виробництва (переробки) сільгосппродукції попереднього року.

Якщо підприємство ліміт каси не встановило (незалежно від причин), то такий ліміт вважається нульовим, а вся грошова готівка, що знаходиться в касі на кінець робочого дня і не здана підприємством в банк є понадлімітною.

Наявні засоби не вважаються понадлімітними в день надходження, якщо вони були здані в банк не пізніше наступного робочого дня банку або використані підприємством на господарські потреби наступного дня (без їх попередньої здачі в банк і одночасного отримання з каси банку на вказані потреби). Це ж відноситься і до готівки, що поступила в каси підприємств у вихідні і святкові дні.

.8 Терміни використання наявних коштів

Встановлені наступні терміни використання грошових коштів:

• грошову готівку, отриману в банку для виплат, які відносяться до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій і дивідендів, можна зберігати в касі понад встановлений ліміт впродовж 3 робочих днів, включаючи день її отримання в установі банку;

• готівка, отримана в банку на інші виплати, повинна видаватися підприємством своїм працівникам того ж дня.

Отримана в банку і не використана за призначенням протягом встановлених термінів готівка повинна бути повернена в банк не пізніше наступного робочого дня банку. В межах встановленого ліміту каси такі грошові кошти можуть залишатися в касі підприємства.

За перевищення встановленого ліміту каси на підприємство накладаються фінансові санкції в двократному розмірі сум виявлених понадлімітних залишків готівки за кожен день, незалежно від того, здійснювалися цього дня касові обороти чи ні.

Контроль за дотриманням підприємством встановлених лімітів каси і термінів здачі наявної виручки з каси здійснюють органи державної податкової служби України .

.9 Обмеження суми готівкових розрахунків

З лімітом каси пов'язано обмеження суми готівкових розрахунків між підприємствами і підприємцями протягом одного дня. Розмір вказаного обмеження встановлений Наказом №32 і не може перевищувати 10000 грн. При цьому кількість суб'єктів підприємницької діяльності, з якими здійснюються такі розрахунки протягом дня, не обмежується, але з кожним з них сума розрахунків не може бути більше вказаного розміру.

Якщо сума розрахунку перевищує дану межу, то розрахунок повинен бути виключно в безготівковому порядку.

Обмеження в 10000 грн. розповсюджується і на розрахунки за товари, придбані за готівку, отримані за допомогою корпоративних карток.

До розрахунків, на які вказане обмеження не розповсюджується, відносяться:

• розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами і державними цільовими фондами;

• добровільні пожертвування і добродійна допомога;

• розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

• використання засобів, виданих на відрядження;

• розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції.

Обмеження по розрахунках готівкою стосується не тільки підприємств - юридичних осіб, але і підприємців - фізичних осіб.

До підприємства-платника, яке перевищило вказану межу готівкових розрахунків, застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, визначеного в двократному розмірі виявленої понадлімітної готівки за кожен день порушення .

Для визначення розміру понадлімітної готівки сума, що перевищує встановлене обмеження, одноразово додається до фактичних залишків грошової готівки в касі підприємства-платника на кінець дня здійснення цієї операції і порівнюється з лімітом каси підприємства.

Змістовний модуль 3. Облік фінансових інвестицій

.1 Класифікація фінансових інвестицій та порядок обліку відповідно до П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку(відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. ( П(С)БО 2 "Баланс", ст. 4)

Основи формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та розкриття її у фінансової звітності визначаються п(С)БО 12 "Фінансові інвестиції ". В залежності від певних характеристик їх класифікують та обліковують наступним чином (див. таблиця 1.3.1).

Таблиця 1.3.1 - Класифікація та організація обліку фінансових інвестицій

.2 Методи оцінки фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість визначається у залежності від способу отримання фінансових інвестицій.

Собівартість фінансової інвестиції, що придбані за грошові кошти складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінансової інвестиції.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.

Вартість фінансових інвестицій від одної дати балансу до другої змінюється, тобто відбувається переоцінка фінансових інвестицій на дату балансу.

Метод оцінки фінансових інвестицій на дату балансу залежить від того, як класифікується фінансова інвестиція ( див. табл. 1.3.1)

Методи оцінки фінансових інвестицій на дату балансу:

оцінка за методом участі у капіталі;

оцінка за амортизованою собівартістю;

оцінка за справедливою вартістю.

Оцінка за методом участі у капіталі підприємства використовується для оцінки фінансових інвестицій:

в асоційовані підприємства ( пакет акцій, що належить інвестору, складає більш за 20% статутного капіталу об’єкту інвестування);

у дочірні підприємства ( пакет акцій, що належить інвестору, складає більш за 50% статутного капіталу об’єкту інвестування);

у спільні підприємства із створенням юридичної особи.

При використанні оцінки за методом участі у капіталі, вартість фінансових інвестицій на дату балансу відображаються по вартості, що визначається з урахуванням усіх змін у власному капіталі об’єкту інвестування. При цьому враховуються фінансові результати діяльності об’єкта інвестування, а також дооцінки та уцінки активів, виплачені дивіденди тощо. У табл. 1.3.2 наведені можливі випадки змін у власному капіталі об’єкту інвестування та їх відображення у обліку.

Таблиця 1.3.2 - Відображення змін балансової вартості фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі

Приклад. У кінці 2008 р. підприємство А придбало 10000 акцій підприємства Б за номінальною вартістю 5 грн. кожна, всього на суму 50000 грн. Придбаний пакет акцій складає 35% статутного капіталу підприємства Б. За результатами 2009 р. підприємство Б отримало чистий "бухгалтерський" прибуток у розмірі 40000 грн. та заявило о виплаті дивідендів у розмірі 20000 грн. Зміни у вартості фінансових інвестицій інвестора підприємства А відображаються наступними проводками. (див. табл. 1.3.3).

Таблиця 1.3.3

За амортизованою собівартістю на дату балансу оцінюються такі фінансові інвестиції, як облігації та подібні їм цінні папери. Цей метод передбачає збільшення ( зменшення) собівартості фінансової інвестиції на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Різниця між собівартістю і вартістю фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду від дати придбання до дати погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Метод ефективної ставки відсотка - метод нарахування амортизації дисконту або премії, згідно з яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Ефективну ставку відсотка обчислюється за формулою:

Cеф =;

де Вн - номінальна вартість облігації;

Вп - продажна вартість облігації;

Сн - номінальна ставка відсотка;

Σд - сума дисконту;

Т - кількість періодів нарахування відсотків.

Приклад: Підприємство А придбало в січні 2008 р. облігації номінальною вартістю 50000 грн. за 48000 грн. (дисконт становив 2000 грн.). Фіксована ставка відсотка за облігаціями 10% річних. Дата погашення настане через 2 роки. Виплата відсоток здійснюється щорічно в кінці року ( номінальна сума відсотка 50000х10%=5000 грн.).Ефективна ставка відсотка і амортизації дисконту становить:

Сеф =[(50000 грн.х10%)+(2000:2)/(48000+50000):2]= 12,3%

Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації проведено у табл. 1.3.4.

Таблиця 1.3.4 - Розрахунок амортизації дисконту

На суму амортизації дисконту у обліку відображається операція: Д-т рах. 143, К-т рах. 733 "Інші доходи від фінансових операцій".

Якщо припустити, що акції номінальної вартості 50000 грн. були придбані за суму 52000 грн., тобто з премією 2000 грн., то зменшення балансової вартості фінансової інвестиції, розрахована з використанням ефективної ставки проценту буде обліковуватися: Д-т рах. 952, К-т рах. 143.

За справедливою вартістю на дату балансу оцінюються фінансові інвестиції, які не оцінюються за першими двома методами. Якщо інвестиції вільно обертаються на фондовому ринку, то справ леви вартість таких інвестицій дорівнює їх ринкової вартості. У випадках, коли вартість фінансових інвестицій визначити неможливо, їх слід оцінювати за собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності, під якої слід розуміти втрату економічної вигоди у сумі перевищення залишкової вартості активу понад сумою відшкодування, що очікується отримати.

Приклад. У вересні 2008 р. підприємство А придбало пакет акцій із 1000 акцій підприємства Б по номінальної вартості 8 грн. за одну акцію та пакет із 500 акцій підприємства В по номінальної вартості 10 грн. з метою їх продажу у 2009 р. Акції вільно оберталися на ринку. У кінці 2008 р. ціна акцій змінилася. Акції підприємства Б продавалися за ціною 6 грн. за акцію, підприємства В - 13 грн. за акцію. Бухгалтерський облік операцій з переоцінки фінансових інвестицій представлено у табл. 1.3.5.

Таблиця 1.3.5 - Облік операцій з переоцінки фінансових інвестицій за справедливою вартістю

Вибуття фінансових інвестицій відображається відповідно вибуття будь-якого іншого активу. Важно пам’ятати, що операції що проводяться з фінансовими інвестиціями відносяться до інвестиційної діяльності. Доход отриманий від продажу фінансових інвестицій відображається по кредиту рахунка 741 "Доход від реалізації фінансових інвестицій", собівартість інвестицій, що вибули по дебету рахунка 971 "Собівартість реалізованих фінансових інвестицій".