Книга / учебник: Облік необоротних активів та виробничих запасів

орендовані основні засоби;

матеріальні цінності на відповідальному зберіганні;

товари, прийняті на комісію;

списана дебіторська заборгованість;

бланки строгого обліку і звітності.

Всі засоби підприємства формуються за рахунок певних джерел, класифікація яких наведена на рис. 1.2.

Джерела засобів підприємства, що представлені на рисунку 1.2, обов'язково повинні дорівнювати засобам підприємства, придбаним на них і представлених на рисунку 1.1.

Рисунок 1.1.2 - Класифікація джерел формування господарських засобів

Методом бухгалтерського обліку є сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в бухгалтерському обліку. Елементами методу є:

) документація;

) інвентаризація;

) грошова оцінка;

) калькуляція;

) бухгалтерський баланс;

) система рахунків;

) подвійний запис;

) звітність.

Під методами бухгалтерського обліку також розуміють методи нарахування амортизації на основні засоби, методи оцінки запасів при їх вибутті, методи нарахування резерву сумнівних боргів, тощо, вибрані з відповідних П(С) БО і зафіксованих в обліковій політиці підприємств.

Основними формами фінансової звітності є:

баланс;

звіт про фінансові результати;

звіт про рух грошових коштів;

звіт про власний капітал;

примітки до фінансової звітності.

Пакет фінансової звітності представляється в органи державної статистики.

Правові основи регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку і звітності на підприємствах визначені в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 г. №996 - ХІV. Порядок організації і ведення обліку регламентується Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С) БО), Планом рахунків бухгалтерського обліку і Інструкцією по застосуванню плану рахунків затвердженими наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.1999 г. №291.

Змістовний модуль 2. Облік грошових коштів

2.1 Порядок відкриття поточних рахунків у банку

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємини з іншими підприємствами і організаціями, працівниками підприємство і окремими особами. Всі безготівкові розрахунки здійснюються через фінансово-розрахункові установи або розрахункові операції.

Для проведення розрахункових, кредитних і касових операцій, а також для зберігання вільних засобів в банках відкриваються розрахункові і інші рахунки.

Порядок відкриття банками рахунків в національній і іноземній валюті встановлений Інструкцією "Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національної та іноземних валютах" Правління Національного банку України №492 від 12.11.03. Згідно інструкції, банки відкривають рахунок зареєстрованим у встановленому законодавством порядком юридичним особам і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, філіалам, представництвам, відділенням і іншим відособленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, виділеним в результаті приватизації, представництвам юридичних осіб - нерезидентам, іноземним інвесторам, фізичним особам на умовах, висловлених в інструкції і згідно з угодою, укладеною між власником рахунку і банком.

Кожне підприємство може відкривати поточні рахунки в національній і іноземній валюті. У разі відкриття двох поточних рахунків в національній валюті власник рахунків протягом трьох днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку визначає один з рахунків в національній валюті як основний, на якому буде ураховуватися заборгованість, що списується в безперечному порядку, і повідомляє номер даного рахунку податковому органу по місцю своєї реєстрація і банкам, в яких відкриті додаткові рахунки в національній валюті і рахунки в іноземній валюті. Без повідомлення податкового органу про узяття цих рахунків на облік операції на рахунках не здійснюються.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам всіх форм і видів діяльності для зберігання засобів і здійснення всіх видів банківських операцій.

Бюджетні рахунки відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти з державного або місцевого бюджетів.

Кредитні рахунки відкриваються підприємствам і фізичним особам, яким видаються кредити відповідно до положень, діючих в Україні.

Кредитні рахунки відкриваються банками на договірній основі і призначені для обліку кредитів, що надаються шляхом оплати розрахункових документів або перерахування коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитного договору.

Депозитні рахунки відкриваються підприємствам на певний строк, обумовлений договором, який укладається між власником рахунку і установою банку.

Грошові кошти переказуються з поточного рахунку на депозитні рахунки на певний термін, а після закінчення терміну зберігання повертаються на поточний рахунок.

Відсотки по депозитних внесках нараховуються в такому ж порядку або зараховуються на поповнення депозиту.

Для відкриття поточних рахунків підприємства надають до установ банку наступні документи.

. Заявление на відкриття рахунку. Підписується керівником і головним бухгалтером підприємства. За відсутності головного бухгалтера і уповноваженої особи заява підписується тільки керівником підприємства

. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органах державної виконавської влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати реєстрацію, завірену нотаріально або органом, що видав свідоцтво про державну реєстрацію.

. Копію зареєстрованого статуту, завіреного нотаріально або реєструючим органом.

. Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.

. Карточку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи. В картці також фіксується зразок відтиснення печатки підприємства .

. Карточка завіряється підписами керівника або заступника керівника вищестоящої організації, підтвердженими печаткою або нотаріально. Картка із зразками підписів і відтисненням печатки надається до установ банку в двох екземплярах.

. Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, завірену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність без утворення юридичної особи, рахунки відкриваються на їх ім'я.

Для відкриття рахунків надаються наступні документи:

а) заява про відкриття рахунку, підписана підприємцем;

б) копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

в) картка із зразком підпису, завірена нотаріально.

При реорганізації підприємства для переоформлення рахунку до установ банку надаються такі ж документи, як і при їх створінні.

У разі ліквідації підприємства його основний рахунок переоформлюється на ім'я ліквідаційної комісії.

Ліквідаційна комісія приймає дії по закриттю додаткових рахунків.

Поточні рахунки в банку можуть бути закриті на підставі заяви власника рахунків, на підставі рішення органу, на який законом покладені функції по ліквідації або реорганізації підприємства, на підставі відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або визнання його банкротом, на інших підставах, передбачених чинним законодавством України.

.2 Безготівкові форми розрахунків та їх документальне оформлення

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися в Україні в наступних формах:

платіжними дорученнями;

платіжними вимогами-дорученнями;

чеками;

акредитивами;

векселями;

платіжними вимогами;

інкасовим дорученням (розпорядженням);

банківськими платіжними картками.

Платіжні вимоги і інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством і нормативними актами Національного банку України.

Надані в банк розрахункові документи повинні відповідати вимогам встановлених стандартів і містити залежно від форми розрахунків наступні реквізити: назва документа; номер документа; дата оформлення; назва платника і одержувача засобів, їх ідентифікаційні коди по Єдиному державному реєстру підприємств |і організацій України; назва банків платника і (одержувача), їх місцезнаходження; номери по МФО (код банку); сума платежу цифрами і прописом; призначення платежу; назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та ін.), з вказівкою його номера і дати.

Розрахункові документи банк приймає незалежно від їх сум. Списання засобів з рахунку платника здійснюється на основі першого екземпляра розрахункового документа.

Платіжні документи, як правило, виконуються в двох екземплярах. Залежно від технічних можливостей підприємство зобов'язано надавати в банк розрахункові документи як в паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів по каналах зв'язку. Спосіб надання підприємством документів в банк передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Банк на всіх платіжно-розрахункових документах в обов'язковому порядку в правому верхньому кутку проставляє дату надходження документів.

Платіжне доручення є розпорядженням власника рахунку в банку на перерахування грошових коштів на рахунок іншого підприємства. Доручення приймаються банком до виконання протягом десяти днів від дати його виписування. Банк приймає доручення тільки в тій сумі, яка може бути сплачена по наявності грошових коштів на рахунку.

Платіжна вимога-доручення складається з двох частин:

верхня частина - вимоги постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця сплатити вартість поставленої йому продукції або наданих послуг;

нижня частина - доручення платника своєму банку перерахувати з його розрахункового рахунку суму, вказану в графі "сума до оплати".

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником і передається разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. У разі згоди сплатити платіжну вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в обслуговуючий банк.

Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена з наявних коштів на рахунку платника.

У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення про мотиви відмови він повідомляє безпосередньо одержувача коштів в порядку і терміни, вказані в договорі.

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку установі банку сплатити вказану в чеку суму чекотримачу.

Чеки зброшуровані в чекові книжки по 10, 20, 25 листів. Чекові книжки є бланками строгої звітності. Термін дії чекової книжки - один рік.

Чек заповнюється від руки або з використанням технічних засобів. В чеках не допускаються виправлення.

Заповнений чек пред'являється в банк до оплати протягом десяти календарних днів.

Чек підписується особою, що має право підписувати розрахункові документи, і повинен мати відтиснення друку чекодавця

Невикористані чеки після закінчення терміну дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню в банк, де вони повинні бути погашені. За бажанням підприємства банк може поповнити ліміт книжки у разі його вичерпання.

Акредитивна форма розрахунків застосовується за договором між постачальниками і покупцями для прискорення нарахування засобів на розрахунковий рахунок.

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи й надані послуги;

надати повноваження іншому (виконуючому) банкові здійснити цю оплату. При розрахунках акредитивами виникають економічні відносини між чотирма суб'єктами: - заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;

банк-емітент - банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;

бенефіціар - юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо);

виконуючий банк - банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Банк відкриває акредитив і здійснює платежі постачальникам або надає право іншому банку здійснити такі ж платежі за умови пред'явлення документів, обумовлених в акредитиві.

В банку покупця або постачальника можуть бути відкриті наступні акредитиви:

. Покриті (депонують в банку постачальника або в банку платника).

. Непокриті (гарантовані).

. Відзивний (може змінюватися або анулюватися банком постачальника без попереднього узгодження з постачальником).

. Безвідзивний (акредитив змінюється або анулюється тільки з відома постачальника).

Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним покупцем.

Термін дії і порядок розрахунків по акредитивах встановлюються договором між платником і постачальником.

Повідомлення банку-емітента про відкриття акредитиву і зміни до нього прямують у вигляді повідомлення: ( по електронній пошті, телексу, телетайпу або іншим каналам зв'язку, передбаченим кореспондентськими договорами між банками, а також у вигляді заяви про відкриття акредитиву, направленого спецзв'язком).

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг підприємство-виконавець представляє необхідні документи, передбачені умовами акредитиву, разом з реєстром документів виконуючому банку. Виконуючий банк ретельно перевіряє представлені документи на предмет дотримання всіх умов акредитиву і направляє повідомлення банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитиву.

Списання засобів із спеціального рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів по акредитиву і інших документів, відповідних умовам акредитиву.

Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитиву на підставі реєстру документів по акредитиву списує кошти із спеціального рахунку і перераховує їх на рахунок підприємства-виконавця.

Термін дії акредитиву в банку-емітенті встановлюється покупцем в межах 15 днів з дня відкриття, не рахуючи нормативного терміну проходження документів по спецзв'язку між банками.

Акредитив може закриватися за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві або у зв'язку з розірванням договору між заявником акредитиву і підприємством-виконавцем.

Вексель - безумовне грошове зобов'язання, за яким одна особа зобов'язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг.

Векселі бувають простими і перевідними. Відмінною рисою простого векселя є те, що він виписується і підписується боржником.

Перевідний вексель підлягає обов'язковому акцепту платником. Акцепт може бути частковим, тобто підтверджуючим згоду на сплату тільки частини боргу.

Перевідні векселі можуть бути передані іншій фізичній особі шляхом індосаменту - спеціального передавального напису на обороті векселя. Іменний індосамент містить вказівку про нового власника векселя. Якщо на оборотній стороні векселя міститься напис "без обороту на мене", це означає, що індосант не відповідає за платіж по векселю перед його подальшими утримувачами.