Материал: Облік і аудит оплати праці

а) розробка схем мотивації працівників;

б) облік результатів виробничої діяльності;

в) автоматичний розрахунок широкого кола нарахувань - від оплати по окладу до оплати лікарняних і відпусток по середньому заробітку;

г) гнучка настройка використовуваних нарахувань і утримань.

При цьому йдуть взаєморозрахунки з працівниками підприємства, а також облік витрат на оплату праці в складі собівартості продукції і послуг. Автоматизовано весь комплекс розрахунків з персоналом, починаючи від введення документів про фактичне вироблення, оплати лікарняних листів і відпусток, аж до формування документів на виплату зарплати та депонування, а також звітності в державні наглядові органи.

Конфігурація “1С: Зарплата і Управління персоналом 8 для України” забезпечує: планування потреби у персоналі; управління атестацією, навчанням та фінансовою мотивацією працівників; ефективне планування зайнятості персоналу; ведення обліку кадрів і аналіз кадрового складу; ведення штатного розпису підприємства.

В порівнянні з конфігурацією “1С: Зарплата і Кадри 7.7” можна виокремити наступні переваги:

а) ведення обліку декількох організацій в єдиній інформаційній базі. Організації можуть використовувати спільні списки фізичних осіб, класифікатори аналітичної інформації;

б) ведення не тільки регламентованого обліку нарахувань, а й управлінського обліку заробітної плати: стимулюючих надбавок і бонусів. Можливість описувати додаткові нарахування;

в) удосконалено механізм обліку використання робочого часу. Підтримуються індивідуальні, зведені індивідуальні і “гнучкі” графіки роботи; детальні чи зведені графіки роботи; оплата погодинних невиходів;

г) у кадрову аналітичну звітність включені звіти з руху працівників і наочні діаграми відпусток, військовий облік з формуванням звітності.

Говорячи про користь автоматизації бухгалтерії, потрібно сказати, що вона підвищує ефективність роботи багатьох структур підприємства: бухгалтеру-виконавцю бухгалтерське програмне забезпечення полегшує роботу на трудомістких ділянках, збільшує швидкість виконання операцій; співробітникові, що не володіє великим досвідом, дозволяє виконувати складні завдання. Головний бухгалтер з легкістю зможе довірити підлеглим практично всі аспекти роботи, адже чітко прописаний алгоритм не дозволить їм помилитися. Керівник ж зможе отримувати оперативну інформацію про фінансову і виробничу діяльність компанії.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

.1 Методичні прийоми та джерела інформації проведення аудиту оплати праці

Аудит розрахунків з оплати праці, як правило, займає об’ємну частину аудиторської перевірки, оскільки ця ділянка обліку досить специфічна та вимагає від перевіряючих особливої уваги і зосередженості.

Метою аудиту розрахунків з оплати праці є встановлення відповідності застосовуваної на підприємстві методики обліку операцій з оплати праці чинному законодавству України, для того щоб виявити наявні помилки або порушення, ступінь їх впливу на достовірність фінансової звітності для висловлення незалежної аудиторської думки про достовірність порядку ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці.

Об’єктами аудиту розрахунків з оплати праці є (табл. 3.1).

Розпочинаючи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитором з'ясовується: які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор зміг визначити аудиторський ризик.

Аудитор визначає джерела оплати праці, які використовуються в процесі перевірки. З одного боку, джерелом є нормативно-правові акти, що регулюють питання оплати праці на підприємстві, з іншого боку - інформація, яка нагромаджується на рахунку 66 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» в первинних документах.

Таблиця 3.1

Об’єкти аудиту оплати праці

Джерелами інформації аудиту розрахунків з оплати праці є:

вимоги нормативних документів, що регламентують облік розрахунків з оплати праці;

колективний договір;

положення про робочий час; положення про оплату праці; положення про преміювання;

контрольні журнали робочого часу;

посадові інструкції;

наказ про облікову політику;

інші накази по підприємству;

виробничо-фінансові плани;

трудові договори і контракти;

форми з обліку особового складу;

первинні документи з обліку праці та її оплати (наряди на відрядну роботу, дорожні листки автомобіля, табелі обліку робочого часу тощо);

накопичувальні відомості, журнали обліку робіт і витрат;

розрахунково-платіжні відомості, зведені відомості нарахування оплати праці за складом і категоріями працівників, особові рахунки, реєстр депонованої заробітної плати, реєстр авансових виплат працівникам тощо;

первинні документи з обліку виготовленої продукції, наданих послуг тощо;

регістри синтетичного та аналітичного обліку;

аудиторські звіти, акти ревізій, матеріали інвентаризації тощо;

статистична та фінансова звітність;

результати, отримані в ході аудиторської перевірки тощо.

Для перевірки правильності нарахування й утримання заробітної плати аудитор використовує такі документи: особові картки, договори, контракти. Документи обліку особового складу, записи на рахунках бухгалтерського обліку, розпорядження, накази про прийняття на роботу, звільнення, відпустки, документи з обліку виробітку та відхилень, звітність по праці.

Документи, що є підставою для додаткової оплати: розрахункові та платіжні відомості, фактична калькуляція, первинні бухгалтерські документи.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції і зростанні продуктивності праці.

Технологічно процес аудиту у сфері праці має складатися з шести кроків:

формалізація ідеї проведення аудиторської перевірки, визначення її цілей і гіпотетичної корисності її проведення;

підбір персоналу для організації перевірки, його навчання у разі потреби;

збір звітних даних щодо роботи з кадрами на різних рівнях управління;

попередня підготовка звітів про перевірку та обговорення їх з лінійними керівниками;

надання звіту керівнику з персоналу і вироблення разом з ним основних рекомендацій щодо вдосконалення управління кадрами;

впровадження коригуючих заходів у процес життєдіяльності підприємства.

Під час аудиту використовуються різні прийоми документального та натурального контролю:

перевірка по суті - вивчення господарських операцій щодо їх відповідності вимогам чинних законів, інструкцій, положень, стандартів;

формальна перевірка передбачає встановлення повноти та правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідності підписів осіб, які склали документ;

арифметична перевірка - визначення правильності сумарних і кількісних показників операції, арифметичних розрахунків при її документальному відображенні;

взаємна перевірка - порівняння різних за своїм найменуванням і характером документів, в яких відображають різні аспекти однієї і тієї ж або кількох взаємопов’язаних операцій;

методом контрольного обміру фактичний обсяг виконаних робіт на окремих ділянках зіставляється з обсягом робіт, оформлених відповідними документами, на підставі яких здійснено нарахування заробітної плати;

обстеження - це безпосереднє вивчення певних об’єктів підприємства, що перевіряються. В результаті його проведення аудитор дізнається, на яких ділянках діяльності підприємства становище несприятливе. При цьому виявляються недоліки: перевитрати фонду оплати праці, незалежна організація обліку тощо.

письмові пояснення матеріально відповідальних і посадових осіб потрібні для встановлення причин допущених порушень і винних осіб.

Під час узагальнення недоліків і порушень аудитор використовує хронологічний, систематизований, комбінований методи організації аудиту із застосуванням комп’ютерної техніки.

При організації аудиту з використанням комп’ютерної техніки в сучасних умовах спостерігається особливо підвищена її значимість на усіх стадіях аудиторського процесу.

Аудит у сфері праці може бути використаний для кадрових змін у колективі. Якщо організація хоче бути конкурентоспроможною, вона повинна періодично проводити кадрові зміни. Аудит допомагає керівникам виявити приховані переваги і недоліки працівників, визначити, наскільки велика різниця між реальними та очікуваними умовами праці та її оплати. Для впливу на ефективність підприємства важливим елементом аудиту є оцінка діяльності служб управління персоналом. Аудит у сфері праці дає змогу підвищити прибутковість підприємства за рахунок виявлення резервів організації соціально-трудових відносин на підприємстві.

.2 Оцінка ефективності системи обліку та внутрішнього контролю на підприємстві

Для отримання попередньої інформації про підприємство заповнюється Анкета нового клієнта (дод. В.1). Тут зазначається форма власності, контактна інформація, види діяльності, органи реєстрації та інша інформація яка дає змогу дати загальну характеристику.

Організація бухгалтерського обліку супроводжує створення підприємства, та забезпечує його підготовку до ефективної діяльності. Без організованого бухгалтерського обліку неможлива діяльність суб’єктів господарювання, оскільки це суперечить чинному законодавству України.

Виступаючи передусім в якості методичної бази, організація бухгалтерського обліку забезпечує отримання, відображення і застосування знань про принципи, форми й способи побудови процесу бухгалтерського обліку, отримання інформації про господарську діяльність підприємства.

Організація бухгалтерського обліку - це прерогатива керівника у співпраці з обліковими працівниками. Ведення бухгалтерського обліку входить до обов’язків облікових працівників та полягає у застосуванні бухгалтером узгодженої з керівництвом підприємства методики та технології відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій і складання бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік організовується передусім для отримання користувачами в будь-який момент часу інформації необхідної деталізації. Тому організовуючи бухгалтерський облік, необхідно пам’ятати, що він повинен існувати не заради самого себе, а задля задоволення інформаційних потреб користувачів.

Завдання організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань бухгалтерського обліку і передбачають:

− вибір методики ведення бухгалтерського обліку;

− вибір технології і техніки ведення бухгалтерського обліку;

− підбір облікового персоналу та забезпечення їх роботи.

Організація роботи бухгалтерської служби здійснюється керівництвом підприємства та передбачає визначення прав і обов’язків головного бухгалтера, підлеглих йому облікових працівників, визначає побудову бухгалтерської служби, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства.

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності (дод. В.1). Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства.

Необхідність створення бухгалтерської служби як відокремленого підрозділу підприємства зумовлена двома причинами. По-перше, без ведення бухгалтерського обліку від моменту реєстрації до офіційної ліквідації підприємство не має права на існування. По-друге, бухгалтерська служба є тим підрозділом, який повинен слідкувати за дотриманням діючого законодавства: господарського, податкового, трудового та ін., оскільки лише законні господарські операції підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Причому контроль повинен здійснюватися як щодо рішень і дій всіх працівників підприємства, так і щодо операцій, які здійснюються з контрагентами підприємства.

З метою успішного функціонування підприємства, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів необхідний налагоджений механізм управління, найважливішим елементом якого є повсякденний внутрішній контроль.

Внутрішній контроль являється невід'ємною частиною загальної системи управління, тому в ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання.

Система внутрішнього контролю (дод. В.2) має бути економічно вигідною, тобто затрати на її функціонування мають бути меншими за витрати підприємства через її відсутність. Якщо система внутрішньогосподарського контролю буде функціонувати ефективно, це дасть змогу скоротити витрати на проведення внутрішнього аудиту.

Основними вимогами внутрішнього контролю є:

формування переліку окремих об'єктів для кожного підрозділу контролю;

розробка рекомендацій, норм, стандартів з метою виконання підприємством і його підрозділами встановлених завдань;

здійснення оцінки одержаних результатів;

забезпечення розробки рекомендацій щодо ліквідації на підприємстві негативних явищ.