Заробітна плата працівників підприємства виплачується у гривнях. Виплачується працівникам регулярно в робочі дні, в строки, встановлені у колективному договорі, два рази на місяць. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок підприємства.
При кожній виплаті заробітної підприємство повідомляє працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Грошові кошти для виплати заробітної плати підприємство отримує по чеку розрахункового рахунку банку. Разом з чеком підприємство представляє банку всі необхідні платіжні документи по перерахуванням іншим організаціям та особам, на користь яких пройшло утримання із заробітної плати.
Видачу заробітної плати із каси підприємство здійснює у «Розрахунково-платіжній відомості». На розрахунково-платіжних відомостях повинен бути надпис про дозвіл на виплату грошових засобів, підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером із виказанням суми та терміну виплати (як правило, на протязі трьох робочих днів, включаючи день одержання грошей в банку). Відомість підписують керівник підприємства і головний бухгалтер.
Відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка затверджує отримання грошей або по довіреності. Заробітна плата виплачується в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з розрахункового рахунку. По закінченні встановленого строку у відомості напроти прізвища особи, яка не одержала заробітну плату касир ставить штемпель «Депоновано». Далі підраховується по кожній відомості й записується на титульній частині відомості фактично виплачену суму заробітної плати, яка підлягає депонуванню і звіряють їх з загальним підсумком по відомості. При необхідності в колонці «Примітка» вказується номер пред’явленого документа. Бухгалтер виписує видатковий касовий ордер на видану суму заробітної плати.
По даним касового звіту у переліку розрахунково-платіжних документів проставляються суми виплаченої і депонованої заробітної плати, а потім підсумок звіряють з залишком по рахунку 661. Бухгалтер, який одержав касовий звіт перевіряє по відомості правильність депонованої заробітної плати і записує суму по кожному депоненту у реєстр депонентів невиданої заробітної плати. Депонентська заборгованість виплачується в установленому порядку по видатковим касовим ордерам. Після останнього запису робиться підсумковий рядок для загальної суми по відомості.
Видача авансу за роботу в першій половині місяця виконується за платіжною відомістю. А кінцевий результат розрахунку заробітної плати підприємства виконується при виплаті заробітної плати за другу половину місяця. Вилучені з банку грошові кошти на видачу вказаної заробітної плати, але не виплачені у встановлений термін повертаються у банк, який видає їх потім на першу вимогу ТОВ «СВК «Світанок»».
Отже, документування робочого часу і
чисельності працівників сприяє посиленню контролю за дотриманням працюючими
його встановленого режиму, підвищенню кількості та поліпшення якості роботи;
забезпечує точність розрахунку заробітної плати та правильність використання
коштів на оплату праці, полегшує складання статистичної звітності.
.4 Порядок і облік нарахування
окремих видів додаткової заробітної плати та соціальних виплат
Робота в понаднормовий час.
Надурочною (понаднормовою) вважається робота понад встановленого законом тривалістю робочого дня. Надурочні роботи допускаються у виключних випадках. До надурочних робіт не допускаються вагітні жінки; жінки, які мають дітей віком до 3-х років; працівники до 18-ти років; у дні занять працівники, які навчаються без відриву від виробництва в загальноосвітніх школах і професійно-технічних навчальних закладах; працівники інших категорій (згідно з чинного законодавства).
Робота у надурочний час оплачується при відрядній оплаті праці - в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, при погодинній - у подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2-х днів і 120 годин на рік. Компенсація відгулом не допускається.
Робота у святкові та неробочі дні.
Відповідно до чинного законодавства встановлені наступні святкові та неробочі дні:
1-2 січня;
7 січня
8 березня;
1-2 травня;
9 травня;
28 червня;
24 серпня;
не проводяться роботи у дні релігійних свят.
Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня або за угодою сторін у грошовій формі. Робота у святкові дні оплачується у такому розмірі:
а) при погодинній оплаті праці - у розмірі погодинної чи денної ставки;
б) при відрядній оплаті праці - за подвійними відрядними розцінками;
в) працівникам із місячним окладом у розмірі одинарної погодинної чи денної ставки понад оклад за умови, що робота здійснюється у межах місячної норми робочого часу, або в розмірі двократної погодинної чи денної ставки за умови, що робота здійснювалась понад місячну норму.
Відпустка
Відпустка - це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку. Право на відпустку не залежить від місця роботи, форми власності підприємства, посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу, терміну трудового договору.
Державні гарантії та відносини, що пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України «Про відпустки», 1996 р. № 504/96-ВР, Кодексом законів про працю та ін. нормативно-правовими документами.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають право на відпустки.
Відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Щорічна сума відпускних нараховується за таким алгоритмом:
а) розраховується середня заробітна плата за один календарний день;
б) встановлюється тривалість відпустки в календарних днях (в залежності від кількості днів відпустки для працівника і відпрацьованого ним часу);
в) одержаний середньоденний заробіток перемножується на кількість днів відпустки, зазначених у наказі «Про відпустку»;
г) відпускні виплачуються у повному обсязі не зважаючи на стаж працівника.
Обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки або для виплати компенсації за невикористану відпустку, відпусток у зв’язку з навчанням без відриву від виробництва провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
До заробітку для розрахунку середньої зарплати входять:
а) основна заробітна плата;
б) доплати та надбавки;
в) виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, тепло- й електроенергії;
г) винагороди за результати річної роботи та за вислугу років;
д) виплати за виконання державних і громадських доручень, відрядження, за час попередньої щорічної відпустки;
е) допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
До розрахунку середньої зарплати не входять:
а) виплати за виконання окремих доручень;
б) одноразові виплати;
в) виплата на відрядження та переведення;
г) премії за винаходи та раціоналізаторство;
д) дотації на обіди, проїзд, путівки;
е) пенсія, сумісництво, державні та соціальні виплати;
є) дивіденди, проценти й інші подібні виплати.
Середня заробітна плата за один календарний день = сумарний заробіток за останні 12 місяців / (365-кількість святкових і неробочих днів, передбачених законодавством).
Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, не збільшують кількість днів відпустки.
Допомога з тимчасової непрацездатності.
Право на одержання допомоги з тимчасової непрацездатності мають як працівники підприємств, так і особи які працюють за найманням у фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони знаходяться.
Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення з повною або часткової компенсацією втрати заробітної плати у наступних випадках:
а) при захворюванні або травмі, не пов’язаній з нещасним випадком на виробництві;
б) при хворобі дитини до 14 років та необхідності догляду за нею;
в) при хворобі члена сім’ї та необхідності догляду за ним;
г) при догляді за дитиною віком до 3 років або за дитиною-інвалідом віком до 16 років у випадку хвороби матері;
д) при карантині, накладеному органами санітарно-епідеміологічної служби;
е) при санітарно-курортному лікуванні.
При захворюванні або травмі, не пов’язаній з нещасним випадком на виробництві перші 5 днів оплачує власник за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи.
В інших випадках допомогу виплачують за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з першого дня за весь період непрацездатності.
Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від двох показників:
а) середньої заробітної плати;
б) стажу роботи.
Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності загальний трудовий стаж визначається на день його хвороби (а не безперервний). Треба зауважити, що допомога по тимчасовій непрацездатності обраховується, виходячи із загального трудового стажу працівника і складає:
а) 100 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника 8 і більше років;
б) 80 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника - від 5 до 8 років;
в) 60 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника - менше 5 років.
Середня заробітна плата для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності обчислюється із розрахунку виплат за 6 останніх календарних місяців, що передують події, з якою пов’язана ця виплата. Якщо працівник не відпрацював 6 місяців на підприємстві то при розрахунку середньої заробітної плати беруть нарахування за фактично відпрацьований час.
Середня зарплата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої зарплати, що включає основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До обчислення середньої заробітної плати включаються виплати, з яких утримується ПДФО.
Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності:
а) визначається кількість днів непрацездатності та джерела покриття виплат;
б) визначається середньоденна заробітна плата за один робочий день;
визначається % виплат в залежності від стажу роботи;
в) визначається сума допомоги з тимчасової непрацездатності.
Середня заробітна плата за один
робочий день визначається як сума виплат працівнику за останні 6 місяців
поділена на кількість фактично відпрацьованих робочих днів протягом 6 місяців.
.5
Автоматизація обліку оплати праці
На сьогоднішній день дуже широко використовуються засоби обчислювальної техніки - це призвело до появи нових прийомів та методів організації обліку. Відмінною їх особливістю є можливість складання в автоматичному режимі узагальнюючу облікову інформацію, необхідну для управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської звітності.
Нині відбувається швидке оснащення організацій комп’ютерами. Вони дозволяють накопичувати дані як безпосередньо в облікових реєстрах (карточках, вільних листах та ін.) так і на машинних носіях інформації (наприклад, на жорсткому диску, дискетах).
Відносно просто можна засвоїти та експлуатувати комп’ютери в якості персональної техніки, оснащувати ними бухгалтерів і на їх основі створювати автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера.
Вибір програмного забезпечення є важливим моментом при створенні АРМ облікового працівника. Для цього необхідно здійснити порівняльний аналіз програм, які пропонуються на ринку. На вітчизняному ринку програмного забезпечення для ведення обліку оплати праці та складання звітності пропонується багато програм різних виробників. Вони мають подібне функціональне наповнення, але відрізняються технологією перетворення вихідних даних у результативну інформацію та інтерфейсом.
Дані програмні продукти дозволяють вирішувати наступні завдання:
а) підвищується точність, ясність і прозорість розрахунків з персоналом;
б) впровадження програмних рішень забезпечує своєчасність розрахунків з оплати праці, а також формування внутрішніх управлінських звітів (про прибуток, недостачі, брак, рентабельність, продуктивність праці тощо), які є відправною точкою для формування преміальної складової заробітної плати;
в) автоматизовані системи формують статистичні і динамічні звіти по заробітній платі, що підвищує якість прийнятих управлінських рішень і вимагає менших затрат часу.
Автоматизована система обліку оплати праці може функціонувати як окрема система для розв’язання задач тільки цієї ділянки обліку, як складова комплексної автоматизованої облікової системи або ж як складова інтегрованої автоматизованої системи управління підприємством.
Найбільш розповсюдженими програмними продуктами з автоматизації обліку праці та її оплати на території України є програми таких розробників як “1С”,“ПАРУС-Підприємство”, “Галактика”, “БЕСТ ЗВІТ” та ін.
Для підвищення ефективності управління підприємством фірма “1С” в програмному комплексі “1С: Підприємство” створила конфігурацію по управлінню кадрами та розрахунку заробітної плати. Якщо раніше такою програмою була конфігурація “1С: Зарплата і Кадри 7.7”, то з розвитком ринку і появою підвищених вимог до інформаційних технологій фірма “1С” випустила більш досконалий продукт “1С: Зарплата і Управління персоналом 8”, яка відповідає всім запитам працівників, які здійснюють кадрове управління, планування і розрахунок заробітної плати. Причому остання версія програми “1С: Зарплата і Управління персоналом 8.1” є найбільш досконалим продуктом у своїй галузі.
З її допомогою можна вести кадрову управлінську й облікову діяльність декількох організацій, підтримувати документування й автоматизацію процесу підбору й оцінки кандидатів, розробляти і застосовувати схеми фінансової мотивації працівників з використанням різних показників ефективності діяльності як окремого працівника, так і підприємства. Для розрахунку й обліку заробітної плати в програмі автоматизована за такими параметрами: