Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом
23 серпня 1939 року
"Уряд СРСР і Уряд Німеччини, керовані бажанням зміцнювати справи миру між СРСР та Німеччиною і виходячи з основних положень договору про нейтралітет, укладеного між СРСР і Німеччиною в квітні 1926 року, дійшли такої угоди:
Стаття 1. Обидві Сторони Договору зобов'язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії і всякого нападу одна щодо одної як окремо, так і спільно з іншими державами.
Стаття 2. В разі, якщо одна із Сторін Договору виявиться об'єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша Сторона Договору не буде в жодній формі підтримувати цю державу
Стаття 3. Уряди обох Сторін Договору залишаться надалі в контакті одна з одною для консультацій, щоб інформувати одна одну про питання, що зачіпають їхні спільні інтереси.
Стаття 4. Жодна із Сторін Договору не братиме участі в будь-якому угрупованні держав, що прямо або непрямо спрямоване проти іншої Сторони.
Стаття 5. В разі виникнення суперечок або конфліктів між Сторонами Договору з питань того чи іншого роду обидві сторони розв'язуватимуть ці суперечки або конфлікти винятково мирним шляхом у порядку дружнього обміну думками або в необхідних випадках шляхом створення комісій з врегулювання конфлікту.
Стаття 6. Цей договір укладено терміном на десять років з тим, що, оскільки одна із Сторін Договору не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору вважатиметься автоматично продовженим на наступні п'ять років.
Стаття 7. Цей договір підлягає ратифікації в найкоротший можливий термін. Обмін ратифікаційними грамотами має відбутися в Берліні. Договір набуває чинності негайно після його підписання. Складений у двох оригіналах, німецькою та російською мовами, в Москві.
Москва, 23 серпня 1939 р.
За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов
За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп".
Однак існував секретний додатковий протокол, в якому йшлося про долю Польської держави, а фактично про сфери впливу СРСР і гітлерівської Німеччини в Європі. Нечиста політична гра, в якій кожна з трьох сторін намагалася добути безпеку за рахунок інших, призвела до того, що програли народи всіх країн.
Секретний Додатковий Протокол
"При підписанні договору про ненапад між Німеччиною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік нижчепідписані уповноважені Обох Сторін обговорили в суворо конфіденційному порядку питання про розмежування сфер обопільних інтересів у Східній Європі.
Це обговорення привело до нижчевикладеного результату:
1. В разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденської області визнаються обома сторонами.
В разі територіально-політичного переоблаштування областей, що входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР проходитиме приблизно по лінії рік Нарева, Вісла і Сан. Питання, чи є в обопільних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і які будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясовано лише протягом подальшого політичного розвитку. В кожному випадку обидва Уряди вирішуватимуть це питання у порядку дружньої обопільної згоди.
Стосовно південного сходу Європи з радянського боку підкреслюється зацікавлення СРСР у Бессарабії. З німецького боку заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.
4. Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворому секреті.
Москва, 23 серпня 1939 р.
За уповноваженням Уряду СРСР В. Молотов
За Уряд Німеччини Й. Ріббентроп".
Договір зустрів нерозуміння переважної частини громадської думки західних країн, що відбилося на їхньому ставленні до СРСР. Радянському Союзу договір надав "передишку", однак породив у радянського керівництва помилкові надії на її тривалість. За торговельно-кредитною угодою СРСР був зобов'язаний поставити до Німеччини сировини, в тому числі стратегічної, і продовольства на 200 млн марок.
Договір і Протокол свідчать: радянське керівництво, посвячене в плани нацистської держави на найближчі місяці, стало фактично на шлях заохочення агресора, котрий через 7 днів розв'язав Другу світову війну. Радянська преса вихваляла успіхи вермахту в Польщі, водночас засуджуючи Велику Британію, що розпочала війну проти Німеччини. На черзі були дії Червоної Армії в Польщі, Прибалтиці, Бессарабії.
Відповідальність за розв'язування Другої світової війни разом з іншими країнами, без сумніву, несе і сталінське керівництво СРСР.
Запитання і завдання:
У чому полягає сутність закону СІЛА про нейтралітет, прийнятого 1935 р.?
Проаналізуйте зовнішню політику Великої Британії у другій половині 30-х років.
Які акції застосовувала Франція у 20-х роках з метою послаблення Німеччини?
Чому, на ваш погляд, відбулася еволюція зовнішньої політики Франції у 30-х роках?
Які завдання у зовнішній політиці ставили перед собою нацисти після приходу до влади в Німеччині?
Яким чином Гітлер почав порушувати Версальський договір у середині 30-х років?
У чому полягали експансіоністські претензії Італії?
Розкрийте значення радянсько-французького та радянсько-чехословацького договорів 1935 р.
10. Складіть порівняльну таблицю "Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу за схемою:
11.Доведіть, спираючись на факти, що у 30-ті роки зростає мілітаризація Японії.
12.Яку позицію займали Велика Британія, Франція, США у зв'язку з японською агресією проти Китаю?
Схарактеризуйте основні напрямки політики Німеччини після приходу до влади Гітлера.
Як відбувався процес інтенсивного озброєння в Німеччині?
Чим, на ваш погляд, пояснюється прагнення Німеччини "придивитися до земель Сходу"?
У чому ви бачите суперечливість діяльності Ліги Націй?
Розташуйте в хронологічному порядку такі події: ° вихід Німеччини з Ліги Націй;
° вступ німецьких військ до Рейнської демілітаризованої зони;
° окупація Маньчжурії Японією;
° підписання англо-німецької морської угоди
Як ставилися країни Західної Європи до експансії Італії в Ефіопії? Чим можна пояснити таке ставлення ?
Які задачі прагнула вирішити Японія, приймаючи "Основні принципи національної політики"?
Складіть план доповіді "Агресія Японії у Китаї".
З якою метою було створено вісь Берлін— Рим—Токіо?
Чим, на ваш погляд, пояснюється політика вмиротворення агресорів?
Яку позицію займав австрійський уряд відносно "аншлюса" Австрії з Німеччиною ?
Які чинники та обставини призвели до Мюнхенської угоди?
Чому стали можливими розчленування та окупація Чехословаччини?
Яким чином було ліквідовано чехословацьку державу?
Наведіть приклади, що свідчать про підготовку Німеччини до нападу на Польщу.
Яку позицію займали Велика Британія та Франція щодо Польщі?
Які цілі переслідував СРСР на переговорах між Британією, Францією та СРСР у Москві в 1939 р.? Чому переговори між Британією, Францією та СРСР було приречено на провал ?
Чим ви поясните радянсько-німецьке зближення та прагнення СРСР піти на укладення договору з Німеччиною в серпні 1939 р.?
Як договір про ненапад вирішував питання взаємовідносин між Німеччиною та СРСР?
Доведіть, що Секретний Протокол, підписаний Німеччиною та СРСР, передбачав розподіл сфер впливу у Східній Європі.
Назвіть наслідки підписання радянсько-німецького договору та таємного до нього протоколу.
Запам'ятайте дати:
• 18 вересня 1931 р. — початок японської окупації Маньчжурії.
1932 р. — проголошення Маньчжоу-го.
16 березня 1935 р. — прийняття закону про будівництво вермахту.
• 2 травня 1935 р. — підписання директиви про напад на Чехословаччину.
• 6 червня 1935 р. — укладення англо-німецької морської угоди.
• 7 березня 1936 р. — вступ німецьких військ до Рейнської зони.
• серпень 1936 р. — видання Гітлером "Меморандуму про завдання чотирьохрічного плану".
• жовтень 1935 —травень 1936 р. — італійсько-ефіопська війна; загарбання Італією Ефіопи.
• 23 жовтня 1936 р. — підписання договору про співробітництво між Німеччиною та Італією
• 25 листопада 1936 р .- укладення "Антикомінтернівського пакту" Німеччиною та Японією.
• липень 1937 р - розв'язання Японією великомасштабної війни проти Китаю.
• серпень 1937 р- - укладення пакту про ненапад між Китаєм і СРСР
• 6 листопада 1937 р. — приєднання Італії до "Антикомінтенівського пакту".
• 11-12 березня 1938 р. - окупація Австрії німецькими військами, загарбання її Німеччиною ("аншлюс").
• 29-30 вересня 1938 р. — Мюнхенська угода між Великою Британією, Францією, Італією, Німеччиною.
• 15 березня 1939 р. — окупація Чехословаччини німецькими військами.
• 15 березня 1939 р. — ліквідація державної незалежності Чехословаччини.
• 22 березня 1939 р. — передача порту Мемель (Клайпеда) Німеччині.
• 31 березня 1939 р. — англо-французькі гарантії Польщі..
• 17 квітня 1939 р. —початок переговорів між Великою Британією, Францією та СРСР у Москві.
• 19 серпня 1939 р. — підписання радянсько-німецької торговельно-кредитної угоди.
• 23 серпня 1939 р. — підписання радянсько-німецького договору про ненапад.
Тема: Друга світова війна (1939 – 1945 роки).
План:
Причини, характер, періодизація Другої світової війни.
Початок війни. Бойові дії в Європі у 1939 – 1941 роках.
Напад Німеччини на СРСР. Военні дії у 1941 – в середені 1942 рр.
Створення антигітлерівської коаліції. Міжнародні відносини під час війни.
Окупаційний режим та Рух Опору.
Военні дії на східному фронті в 1942 – 1943 роках. Корінний перелом у війні.
Военні дії в Африці та басейні Тихого океану у 1940 – 1945 роках.
Визволення країн Центральної та Східної Європи у 1944 – 1945 роках.
Відкриття другого фронту в Европі.
Капітуляція Німеччини та Японії.
Підсумки війни.
1. У цій війні брали участь понад 60 держав, на території яких проживало 80% населення Землі. Бойові дії точились в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн. км . За роки війни в армії воюючих держав було закликано 110 млн. чол.На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65-67 млн. осіб, 90 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол. Якіж причини цієї війни? По-перше, несправедливість Версальської системи, що поставила багато народів у принизливе становище, сприяла приходу до влади сил, які прагнули до реваншу, нового переділу світу. У найбільшій мірі це проявилось у політиці Німеччини, Італії, Японії; по-друге, економічна криза 30-х років загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об'єднати зусилля у боротьбі за збереження миру. Всю систему безпеки, створену у 20-ті роки, було зруйновано;
по-третє, розв'язанню війни сприяла політика урядів Англії та Франції, спрямована на "умиротворення" агресора, а також "ізоляція" США, які, прийнявши закон про нейтралітет, фактично самоусунулись від впливу на розвиток подій у світі.
Характер війни.Агресивні держави прагнули розширення власних територій, завоювання ринків збуту та джерел сировини. З їхнього боку війна була загарбницькою. Для країн, які зазнали агресії і які були окуповані, війна була справедливою. Найбільш складно визначити характер війни стосовно СРСР. У період з 17 вересня 1939 р. по 22 червня 1941 р. він сам виступав у ролі агресора, приєднавши до себе значні території, які належали на той час Польщі, Румунії, Фінляндії, а також Прибалтику. Але після нападу Німеччини СРСР виніс на собі основний тягар боротьби з фашистською Німеччиною і для нього війна мала справедливий характер. її по праву назвали Великою Вітчизняною війною.
Періодизація. Другу світову війну можна розділити на кілька етапів: I. 1 вересня 1939 р.- 19 листопада 1942 р. - стратегічна ініціатива належить агресивним державам. Німеччина, Італія, Японія та їх союзники зуміли оволодіти значними територіями в Європі, Африці, Азії, Океанії.
II. 19 листопада 1942 р. - 9 травня 1945 р. - стратегічна ініціатива повністю переходить до країн антигітлерівської коаліції,війська яких розгромили війська Німеччини і її союзників у Європі і змусили їх капітулювати.
III. 9 травня 1945 р. - 2 вересня 1945 р. - завершення війни.
2. Напад Німеччини на Польщу. Польща якнайкраще підходила для випробування на практиці стратегії "блискавичної війни". Спільний польсько-німецький кордон простягався на 1750 миль і, за визнанням фахівців, захистити його не могла жодна армія світу, оскільки противник міг розпочати наступ у будь-якому напрямку. Серйозних оборонних споруд і природних перешкод на польсько-німецькому кордоні практично не існувало.За планом "Вайс", затвердженим ще у квітні 1939 p., стратегічне зосередження й розгортання німецьких військ завершилося 25 серпня, але наступ було відкладено через виявлену Англією готовність виступити на боці Польщі і нерішучість Муссоліні.На кінець серпня німецька армія довела до штатного розкладу свої ударні, моторизовані й танкові дивізії.Загалом на польському кордоні вермахт зосередив понад 50 із 75 дивізій. їх підтримували два повітряні флоти, що мали у своєму розпорядженні 1 тис. бомбардувальників і 1050 винищувачів. Загальна кількість солдатів і офіцерів, які мали взяти участь у цій кампанії, сягала близько 2 млн.Німецьким військам протистояла армія, що налічувала 1 млн. 750 тис. солдатів і офіцерів, але яка не мала достатньої кількості танків, літаків, гармат. Вторгнення на територію Польщі розпочалось 1 вересня 1939 р. Йому передувала провокація гітлерівців у прикордонному містечку Глівіце. Вже в перші дні наступу організований опір польської армії було зламано. 8 вересня її головні сили були розгромлені. Значна їх частина опинилася в оточенні або була захоплена в полон. Опір чинили лише армія Кутшеби, що обороняла варшавський напрямок, і столичний гарнізон. Героїчною сторінкою польської історії стала оборона півострова Вестерплятте, міст Варшави, Кракова, Гдині.17 вересня, коли крах Польщі став уже очевидним, польський кордон перейшли радянські війська. На вимогу Гітлера Червона армія форсовано просувалася в напрямку Коломиї-Косова, щоб перетнути відступаючим польським солдатам і біженцям дорогу в Румунію. Відповідно з домовленостями, досягнутими на переговорах 23 серпня і зафіксованими у таємному протоколі, німецьке командування відвело свої війська за демаркаційну лінію від Львова й Бреста. Перед тим у Бресті, Гродно, Ковелі й Пінську відбулися спільні паради військ-переможців. 22 вересня було встановлено попередню демаркаційну лінію між військами агресорів, а 28 вересня у Москві Ріббентроп за дорученням Гітлера підписав разом з Молотовим договір про дружбу і кордон і таємні протоколи про поділ сфер впливу і співпрацю між двома державами. Цей договір зафіксував розділ Польщі і уточнив лінію радянсько-німецького кордону. За домовленістю вона була пересунута на схід порівняно з умовами секретного протоколу від 23 серпня 1939 р. і проходила приблизно по етнографічному кордону проживання поляків, з одного боку, українців, білорусів з іншого. Землі з чисто польським населенням залишились в складі Німеччини, а взамін СРСР отримав у свою сферу впливу Литву. Таким чином, до Німеччини відійшло 48,6% території Польщі і 69,9% її населення, а до СРСР 51,4% території і 30,1% населення. Попри усю злочинність і негативні сторони цього поділу незалежної держави між двома тоталітарними режимами, цей факт мав і одну позитивну рису - нарешті дві частини братніх народів, українського і білоруського, - об'єдналися в єдиних республіках, хоча і в рамках антинародного сталінського репресивного режиму. Такі зміни дали змогу радянському керівництву називати агресію і поділ Польщі як "визвольний похід" заради возз'єднання Західної України і Західної Білорусії відповідно з УРСР та БРСР. Вони також свідчили про небажання радянського керівництва давати привід Англії і Франції до оголошення війни СРСР, тому що Червона армія так і не перетнула "лінію Керзона", яку самі англійці визначили як оптимальний радянсько-польський кордон.
"Дивна війна" на Заході. З вересня Англія, а згодом за нею й Франція, після марних спроб схилити Гітлера стати на шлях переговорів і вивести війська з території Польщі й окупованої частини Чехословаччини оголосили Німеччині війну. Переходити в наступ союзники не поспішали. Період війни між 3 вересня 1939 р. та 10 травня 1940 р. дістав назву "дивної війни", оскільки, формально оголосивши війну, жодна сторона її фактично не вела.Французькі війська відсиджувалися за "лінією Мажіно" - системою укріплень на кордоні з Німеччиною протяжністю 360 км. , На захід від бельгійського кордону союзники споруджували нову лінію укріплень аж до самого Північного моря. Не бажаючи втягуватися у затяжні криваві бої, як це було в роки першої світової війни, союзники приступили до блокади Німеччини й СРСР.Відразу після розгрому Польщі Гітлер наказав генералам вермахту готуватися до наступу на заході. Генеральний штаб сухопутних військ переконував його у неможливості розпочати наступ восени. Гітлер видав директиву про підготовку наступу, де він підкреслив, що тривала війна проти Франції неможлива і її треба розгромити блискавично. Штаб змушений був розробити новий план наступу через Арденнську ущелину в обхід "лінії Мажіно" з виходом ударних груп в район Кале - Дюнкерк.
Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії і Люксембургу. Поразка Франції. 9 квітня 1940 р. гітлерівські війська без оголошення війни напали на Данію та Норвегію. Данія капітулювала відразу після нападу, Норвегія вчинила опір агресії. На допомогу норвежцям був надісланий англо-французький експедиційний корпус, що спробував затримати просування загарбників вглиб країни. Однак у командуванні норвезькою армією активізувались прихильники фашистів на чолі з колишнім військовим міністром Квіслінгом. У червні 1940 р. у зв'язку із загрозливим становищем на Західному фронті десант союзників був евакуйований до Англії. Вся Норвегія з її незамерзаючими фіордами була окупована гітлерівськими військами. 10 травня 1940 р. німецька армія вторглася в Бельгію, Голландію і Люксембург. Гітлер обрав цей напрям, щоб обійти з півночі добре укріплену "лінію Мажіно". 15 травня голландська армія капітулювала, а 20-го танки генерала Гудеріана вийшли до Ла-Манша. В районі Кале-Дюнкерка було відрізано й притиснуто до моря 40 англійських, бельгійських і французьких дивізій. 28 травня склала зброю бельгійська армія. Спроби англо-французького командування організувати контрудари успіху не мали. Але несподівано Гудеріан одержав особистий наказ Гітлера зупинити свої війська.Це дало змогу забезпечити евакуацію солдатів та офіцерів (переважно англійської армії) на Британські острови. Генерал Горт, що стояв на чолі британських експедиційних сил, за визнанням англійського фельдмаршала Б.Монтгомері, виявив повну нездатність командувати великою масою військ в умовах, не схожих на стратегію й тактику Першої світової війни. Всього в Англію було переправлено 338 тис. чол., переважно англійців, 40 тис. французьких солдат було залишено на поталу ворогу. На узбережжі залишилося 82 тис. автомашин та інших транспортних засобів, 2,4 тис. гармат, 90 тис. гвинтівок, 8 тис. кулеметів, чимало іншого військового спорядження. Під впливом успіху німецьких військ війну союзникам оголосила Італія, яка прагнула взяти участь у поділі Франції. 5 червня німецькі війська розпочали наступ на південь. Спроби генерала де Голля організувати лінію оборони на підступах до Парижа успіху не мали. 14 червня німці увійшли в Париж. Уряд Франції подав у відставку. Новий глава уряду маршал Петен звернувся до німецького командування з проханням про перемир'я. 22 червня його було підписано в Комп'єнському лісі у доставленому з музею штабному вагоні маршала Фоша. У цьому вагоні 1918 р. Німеччина підписала перемир'я, яке означало поразку Німеччини у Першій світовій війні.Напередодні перейшли кордон Франції італійські збройні сили. Зустрівши організований опір кількох французьких дивізій, війська Муссоліні не змогли просунутись хоч трохи вперед.У боях за Францію німецькі війська зазнали порівняно незначних втрат - 27 тис. убитих, 111 тис. поранених, 18,4 тис. пропало безвісти.За умовами перемир'я Франція втрачала понад дві третини своєї території, що переходила під контроль окупаційних властей. Маріонетковий уряд Петена контролював так звану "вільну зону", що не мала виходу до Атлантики, а лише до Середземного моря. Місцем його розташування було обрано містечко Віші, від якого він успадкував свою назву - "режим Віші”.