Материал: курсова з ОП - Nestle

Як відомо, на виробництві часто буває необхідно знати вид розподілу таких показників якості, як твердість матеріалів, розміри деталей, склад хімічних продуктів. Для розуміння розподілу цих показників застосовують гістограми. Це звичайний спосіб, за допомогою якого одержують форму Розподілу, середні показники, розкид. Для складання гістограми збирають дані й обробляють їх. Використання контрольних листків спрощує збір і обробку даних і складання гістограм.

Крім вивчення форми розподілу частот показників якості в процесі виробництва, контрольні листки застосовують при контролі готових виробів і виявленні недоброякісної продукції. Для зниження відсотка браку необхідно мати інформацію про те, скільки видів дефектів у готовому виробі, які неполадки в устаткуванні й порушеннях ходу технологічного процесу й у якій кількості. Для вжиття ефективних заходів погрібні також докладні відомості з окремих видів дефектів. Тому контролери при перевірці виробів заповнюють контрольні листки, куди записані передбачувані види браку. Такий збір даних не вимагає великих затрат праці й часу, а зібрана інформація буває дуже корисна при проведенні вдосконалень. Наприклад, контрольні листки використовують для збирання даних про дефекти монтажу дрібних радіоелектронних деталей, про брак поверхневої обробки, покриття і т.д. Ці листки дозволяють аналізувати види дефектів, місця й частоту їх появи.

Гістограма (від грец. histos, тут стовп + gramma — межа, буква, написання) — спосіб графічного представлення табличних даних. Являє собою діаграму, що складається з прямокутників без розривів між ними. Кількісні співвідношення деякого показника представлені у вигляді прямокутників, площі яких пропорційні. Найчастіше для зручності сприйняття ширину прямокутників беруть однакову, при цьому їх висота визначає співвідношення відображуваного параметра.

Крива Парето (діаграма Парето) - графічне відображення закону Парето, кумулятивної залежності розподілу певних ресурсів (накопиченого багатства, результати голосування ...) або результатів від великої сукупності (вибірки) причин (наприклад, від кількості населення, активності учасників, впливу факторів ...).

Діаграма зображена на рисунку № 3.2

Рис. 3.2 Діаграма Парето

Діаграма Ісікави — відома як діаграма «риб'ячої кістки» (англ. Fishbone Diagram) або «причинно-наслідкова» діаграма (англ. Cause and Effect Diagram), а також як діаграма «аналізу кореневих причин».

Діаграма Ісікави — графічний спосіб дослідження та визначення найбільш суттєвих причинно-наслідкових взаємозв'язків між чинниками (факторами) та наслідками у досліджуваній ситуації чи проблеми. Діаграма названа на честь одного з найбільших японських теоретиків менеджменту професора Ісікави Каору (Ishikawa Kaoru — яп. 石川馨が), який запропонував її 1952 року (за іншими даними — 1943 року), як доповнення до існуючих методик логічного аналізу та покращення якості процесів в промисловості Японії.

Ісікава є одним з розробників нової концепції організації виробництва, втіленої на фірмі «Тойота». Запропонована професором Каору Ісікава схема унаочнює роботу над покращенням якості виробничих процесів. Вона, як і більшість інструментів якості, є засобом візуалізації та організації знань, який систематичним чином полегшує розуміння і кінцеву діагностику певної проблеми.

Така діаграма надає можливість виявити ключові взаємозв'язки між різними факторами та більш достеменно зрозуміти досліджуваний процес. Діаграма сприяє визначенню головних чинників, які спричиняють найзначніший внесок до проблеми, що розглядається, та попередженню або усуненню їх дії.

Схема знаходить широке застосування при розробленні нової продукції, з метою виявлення потенційних факторів, дія яких викликає спільний ефект.

Рис. 3.3 Приклад діаграми причинно-наслідкових зв'язків, на якій відображено два рівні кісток.

Вигляд діаграми при розгляді поля досліджуваної проблеми справді нагадує кістяк риби (очі звичайно рухаються зліва направо, як при читанні рядка тексту). Проблема позначається основною стрілкою. Фактори, що посилюють проблему, відображають стрілками, похиленими до основної праворуч, а ті, що нейтралізують проблему — з нахилом вліво. При поглибленні рівня аналізу до стрілок факторів можуть бути додані стрілки впливаючих на них факторів другого порядку і т. д. На рисунку 2 відображено такий приклад з двома рівнями кісток: червоним кольором позначено 1-й рівень — головні (корінні): a, b, c, d, а синім 2-й рівень — поглиблені (деталізуючі) причини (чинники) досліджуваного впливу на результат (серед чинників 2-го рівня є, як ті, що підсилюють дію 1-го рівня — e, f, g, h, i, l, m, o, p, так також і ті, що її послаблюють — k, n ). Далі поглиблюють розділення виявлених чинників за їх зростаючою специфічністю до тих пір, поки гілки проблеми піддаються додатковому поділу (при цьому необхідно виявляти справжні причини, а не симптоми).

Ключове завдання полягає у тому, щоб мати від трьох до шести основних категорій, які охоплюють всі можливі впливи. Фактично максимальна глибина такого дерева досягає чотирьох або п'яти рівнів. Коли така створювана діаграма є повною, вона відтворює досить повну картину всіх можливих основних причин визначеної проблеми.

Діаграма Ісікави використовується як аналітичний інструмент для перегляду дії можливих факторів та виокремлення найважливіших причин, дія яких породжує конкретні наслідки та піддається управлінню.

Робота з діаграмою Ісікави проводиться в кілька етапів:

• Виявлення та збирання всіх факторів та причин, що будь-яким чином впливають на досліджуваний результат.

• Групування факторів за смисловим та причинно-наслідковими блоками.

• Ранжирування цих факторів всередині кожного блоку.

• Аналіз отриманої картини.

• «Відкидання» факторів, на які ми не можемо впливати.

• Ігнорування малозначущих і не принципових чинників.

Щоб більш ефективно виявити і додати можливі причини до складу основних, а також більш конкретно деталізувати ймовірні першопричини відгалужень «основної кістки» традиційно застосовують метод стимулювання генерації творчих ідей, відомий як «мозковий штурм». Типовим застосуванням такого методу є виконання рисунку діаграми на дошці керівником команди, який першим визначає основні проблеми і просить про допомогу у групи співробітників з метою визначення основних причин, які схематично позначено на основній кістці діаграми, і їх деталізації. Група надає пропозиції поки, в кінцевому рахунку, буде заповнена вся причинно-наслідкова діаграма. Після завершення обговорення вирішують, що є найімовірнішою кореневою причиною проблеми.

Діаграма розкиду для вивчення залежності між двома змінними показниками. По ній можна, використовуючи кореляційний і регресійні аналізи, виявити кількісний зв'язок між двома параметрами. Діаграма дозволяє наочно показати характер змін, параметрів якості в часі з урахуванням впливу різних факторів.

Якщо у - показник якості, х - фактор, що впливає на якість, то на рисунку №3.4 чітко простежується пряма кореляція (залежність). Зворотна кореляція спостерігається в тому випадку, коли при збільшенні значення х показник у зменшується.

Однак якщо на графіку розкидання точок значне більше і нагадує «пляму», то виражена залежність між параметрами х і у відсутня.

Кореляція - це метод аналізу зв'язків шляхом порівняння двох взаємозалежних величин х і у. У тих випадках, коли фактор х є безперервною випадковою величиною й відповід­но до зміни х безупинно змінюється у, розшарування по х неможливо, і тоді важливо безупинно вивчати взаємодію х і у. Із цією метою застосовують графіки розсіювання.

Рис 3.4 Графік розсіювання

Метод контрольних карт і графіків дуже ефективний, коли спостерігають вплив на характеристику різних послідовно вжитих заходів.

Створюючи контрольну карту, можна побачити, чи дає ефект захід, з метою зниження браку, тому що результат вживання ефективних заходів відразу ж відіб'ється на контрольній карті. У противному випадку результат на контрольній карті не видний, і варто перейти до інших дій.

На рисунку №3.5 приведена контрольна карта спостереження «тимчасово­го ряду», складена в одному з бюро контролю якості на заводі з виробництва синтетичної пряжі фірми «Курасікі Рэйен». На контрольній карті показано, як скоротилося число виправлень у намотуванні бобін після вжиття заходів, запропонованих членами бюро контролю якості.

Рис. 3.5 Контрольна карта

Очевидно, що в цьому випадку зв'язок неполадок у намотуванні й причин, що виливають на них, були проаналізовані правильно й вжиті необхідні заходи.

Стратифікація або розшарування є один з інструментів якості, призначений для виявлення закономірностей в масиві даних. Стратифікація застосовується у випадку формування єдиного масиву даних з різних джерел, що ускладнює аналіз. Застосування стратифікації суттєво полегшує виявлення джерел варіабельності даних. Як правило, стратифікацію застосовують сумісно з іншими інструментами аналізу даних.

В результаті стратифікації дані відповідно до їх особливостей поділяються на групи. Збір даних повинен вестися таким чином, щоб можна було врахувати вплив груп, за якими планується проведення стратифікації. В іншому випадку цей інструмент не дасть результатів.

Стратифікація - основа для інших інструментів, таких як аналіз Парето або діаграми розсіювання. Таке сполучення інструментів робить їх більш дієвим.

Існують різні фактори розшарування, застосування яких залежить від конкретних завдань. Наприклад, якщо в якості статистичних даних збираються дані про кількість не відповідних одиниць продукції, що виникають в ході виробництва, то стратифікація може проводитися за такими факторами як кваліфікація персоналу, обладнання, постачальник сировини, час виготовлення (ранок, день, вечір, ніч), тощо. В результаті стратифікація дозволить визначити кількість дефектів, пов'язаних з кваліфікацією персоналу, кількість дефектів, пов'язаних з обладнанням, кількість дефектів, пов'язаних з парфумерними компонентами і т.д.

На рисунку №3.6 наведено приклад аналізу джерела виникнення дефектів. Всі дефекти (100%) були розділені на три групи - за змінами, за постачальниками та за устаткуванням. З аналізу представлених даних наочно видно, що найбільший внесок у наявність дефектів вносить у цьому випадку Верстат 1 та Зміна 3, оскільки в групі Постачальники відсутня суттєва диференціація кількості браку.

Рис. 3.6 Аналізи джерела виникнення дефектів методом розшарування

На практиці часто метод стратифікації застосовувати багатократно, з проведенням розшарування за різними групами.

Метод експертних оцінок або метод Дельфі (англ. Delphi technique) — один з основних класів методів науково-технічного прогнозування, який ґрунтується на припущенні, що на основі думок експертів можна побудувати адекватну модель майбутнього розвитку об'єкта прогнозування.

Відправною інформацією при цьому є думка спеціалістів, які займаються дослідженнями і розробками в прогнозованій галузі.

Методи експертних оцінок поділяють на індивідуальні та колективні.

Індивідуальні бувають двох типів: оцінка типу «інтерв'ю» та аналітичні (найпоширеніші з останніх — морфологічні — виявлення різних варіантів поведінки об'єкта прогнозування та метод складання аналітичних оглядів).

Серед колективних методів розрізняють:

• метод комісії,

• метод віднесеної оцінки та

• дельфійський метод.

Метод комісії передбачає проведення групою експертів дискусії для вироблення загальної думки щодо майбутньої поведінки прогнозованих об'єктів. Недолік цього методу — інерційність (консервативність) поглядів експертів щодо прогнозованої поведінки об'єкта.

Цих вад можна частково позбутися шляхом відкладеної оцінки, або методу «мозкового штурму».

Досконалішим методом колективної оцінки є дельфійський метод. Він передбачає відмову від прямих колективних обговорень. Дебати замінюють програмою індивідуальних опитувань, які здебільшого проводять у формі таблиць експертної оцінки. Відповіді експертів узагальнюють і передають їм назад (іноді разом з новою інформацією про об'єкт), після чого експерти уточнюють свої відповіді. Таку процедуру повторюють кілька разів, поки не досягають прийнятної збіжності всіх висловлених думок. Оцінки ЕОМ, як правило, перетворюють на кількісну форму.

Наступним етапом розвитку методу експертних оцінок є метод «прогнозованого графа». Суть його полягає в побудові на основі експертних оцінок і наступного аналізу моделі, складної мережі взаємозв'язків, які виникають під час розв'язування перспективних науково-технічних проблем. При цьому забезпечується можливість формування багатьох різних варіантів науково-технічного розвитку, кожний з яких у перспективі веде до досягнення мети розвитку прогнозованого об'єкта (галузі, сфери тощо). Наступний аналіз моделі дає змогу визначити оптимальні (за певними критеріями) шляхи досягнення мети.

Непрямий аналіз ефективності сертифікації систем менеджменту якості це порівняння ряду економічних показників діяльності підприємства. Для порівняння можливе використання наступних показників:

- річний темп росту обсягів виробництва й обсягів реалізації;

- сума прибутку на одного працюючого;

- обсяг виробництва на одного працюючого;

- питома вага фактичних втрат від браку в собівартості продукції;

- рентабельність продукції і виробництва;

- строк окупності інвестицій.

Користуючись цими показниками, підприємство може оцінити ефективність міжнародної сертифікації систем менеджменту якості шляхом порівняння їх значень до і після сертифікації, а також із значеннями підприємств, що не мають міжнародного сертифікату на системи менеджменту якості або із значеннями середньогалузевих показників. Крім цього, чималий інтерес представляє порівняння основних показників діяльності підприємства з узагальненими показниками розвитку економіки країни.

У цілому алгоритм оцінки ефективності впровадження, сертифікації і функціонування на підприємстві системи менеджменту якості представлено на рисунку №3.7

Рис. 3.7 Алгоритм оцінки ефективності

3.2 Удосконалення якості підприємства шляхом використання методу: Непрямий аналіз ефективності сертифікації систем менеджменту якості

Первинним етапом оцінки ефективності сертифікації менеджменту якості є порівняння за роками величин прибутку до і після її сертифікації. У випадку, якщо після сертифікації системи прибуток підприємства істотно не збільшився, а можливо навіть зменшився, то відразу може виникнути питання, чи є доцільним впровадження і сертифікація на підприємстві системи менеджменту якості у відповідності зі стандартами ІСО серії 9000. Визначення приросту прибутку за роками Факторний аналіз зміни прибутку підприємства Розрахунок річних сум витрат, пов’язаних з впровадженням, сертифікацією та функціонуванням системи менеджменту якості Розрахунок ефективності функціонування на підприємстві системи менеджменту якості. Розробка заходів з поліпшення системи менеджменту якості, а також якості продукції та процесів. Порівняння величин прибутку за роками до і після впровадження та сертифікації системи менеджменту якості.

На перший погляд можна дати негативну відповідь. Це пов'язано з тим, що на зміну прибутку підприємства могли вплинути й інші фактори, що не пов'язані із сертифікацією системи. Тому для того, щоб зробити обґрунтовані висновки у відношенні доцільності впровадження і сертифікації системи, необхідно провести детальний аналіз факторів, що реально змінилися і проявилися в результаті її функціонування на підприємстві. Аналіз зміни обсягів реалізації продукції (Qсер). Оцінити вплив функціонування на підприємстві сертифікованої системи менеджменту якості на зміну обсягів реалізації продукції можливо за допомогою двох підходів:

- визначення сумарної вартості додаткових контрактів, які були укладені в результаті того, що підприємство має сертифікат на систему менеджменту якості, і, які воно не могло укласти без наявності цього сертифікату;

- ґрунтується на суб'єктивній оцінці окремих факторів, що змінилися після впровадження і сертифікації системи.

Суб'єктивна оцінка збільшення обсягів реалізації продукції ґрунтується на аналізі наступних факторів: зміни задоволеності споживачів, підвищення іміджу і репутації підприємства, підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому. У даному випадку необхідно встановити, на яку величину збільшується обсяг реалізації продукції в результаті підвищення іміджу підприємства і рівня задоволеності споживачів. Наприклад, до впровадження на підприємстві системи менеджменту якості воно виробляло продукцію з певними властивостями. Якщо після впровадження системи підприємство орієнтується на зміну властивостей і характеристик продукції, тобто на підвищення її якості, що призводить до збільшення задоволеності споживачів і, в результаті, до збільшення обсягу реалізації, то можна судити про вплив системи менеджменту якості. Але з іншого боку, підприємство могло підвищувати якість продукції і, не маючи системи якості. Тобто дане питання необхідно розглядати так: функціонування системи якості створює більш сприятливі умови і можливості для аналізу потреб споживачів і підвищення якості продукції відповідно до їх потреб. Може в практичній діяльності підприємств і така ситуація, коли підприємство після впровадження і сертифікації системи якості не приділяє особливої уваги задоволенню потреб споживачів і підвищенню якості продукції. Тобто, оцінити підвищення обсягів реалізації продукції за рахунок поліпшення задоволення потреб споживачів є можливим у випадку поліпшення якості продукції. Аналіз збільшення прибутку за рахунок підвищення ціни на продукцію. Частково вплив даного фактора автоматично враховується при аналізі збільшення обсягу реалізації за рахунок укладення нових контрактів. За наявними раніше замовниками і споживачами у випадку збільшення ціни на продукцію, враховується її приріст. Аналіз факторів, що впливають на зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції. У даному випадку, з одного боку, має місце зниження собівартості одиниці продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції. З іншого боку, підвищення якості виконання процесів на підприємстві призводить до підвищення продуктивності праці, а також до скорочення різних видів втрат від невідповідностей, у тому числі і втрат від браку. А це, в свою чергу, сприяє зниженню собівартості продукції. Розрахунок річних сум витрат, пов'язаних із впровадженням і сертифікацією системи менеджменту якості. Тут важливо враховувати ту особливість, що період створення і впровадження системи менеджменту якості є досить тривалим і це передбачає їх детальний облік за весь термін підготовки і сертифікації системи. При цьому, якщо період створення і впровадження системи охоплює кілька років, сумарні витрати необхідно розраховувати для кожного року окремо. Таким чином, аналіз даних факторів дозволить виявити величину приросту прибутку, що зумовлена наявністю на підприємстві сертифікованої системи якості. Оцінку ефективності впровадження і сертифікації систем менеджменту якості (Есер) нами пропонується здійснювати за наступною формулою на рисунку №3.8