Одиницею вимірювання швидкості у системі СІ є метр, поділений на секунду – м/с.
Фізичний зміст швидкості. Швидкість – це фізична величина, яка вказує, як з часом змінюється положення (координата) тіла.
Приклад обчислення швидкості
Координати матеріальної точки, яка рухається у площині xy, визначаються формулами: x = At4+Bt2, y = Ct3– t, де A=0,25 м/с4; B=0,5 м/с2; C=1/3 м/с3; D=1 м/с. Знайти вектор швидкості, модуль вектора швидкості у момент часу 1 с.
Розв’язок.
Продиференцюємо
вирази для координат за часом і отримаємо
проекції швидкості (координати вектора
швидкості) на осі системи координат:
vx =
;
vy =
.
Підставимо значення часу t=1 c.
vx =
м/с;
vy =
м/с.
Через
орти координатних осей запишемо вираз
для вектора швидкості:
м/с.
Модуль
вектора швидкості
м/с.
Відповідь:
м/с,
м/с.
Прискорення для швидкості є тим же самим, що швидкість для радіус-вектора: похідною за часом.
Миттєвим прискоренням називається перша похідна за часом від миттєвої швидкості:
.
Середнім
прискоренням
називається
відношення вектора зміни швидкості
матеріальної
точки, яка відбулася за час Δt,
до величини часу Δt:
.
Одиницею вимірювання прискорення у системі СІ є метр, поділений на секунду в квадраті – м/с2.
Фізичний зміст прискорення. Прискорення – це фізична величина, яка вказує, як з часом змінюється швидкість тіла.
Поступальні рухи можна класифікувати по двом критеріям:
а) прямолінійний, непрямолінійний;
б) рівномірний, рівноприскорений, нерівномірний.
Рівномірним прямолінійним називається рух матеріальної точки вздовж прямої, якщо за рівні проміжки часу тіло проходить однакові шляхи. Тобто це рух з постійною швидкістю.
Рівноприскорений прямолінійний – рух вздовж прямої, при якому матеріальна точка за рівні проміжки часу змінює свою швидкість на одну й ту ж величину. Тобто це рух з постійним прискоренням.
Приклад обчислення прискорення
Зайти вектор прискорення та його модуль у прикладі з пункту 1.4.
Розв’язок.
Продиференцюємо
вирази для проекцій швидкості за часом
і отримаємо проекції координати вектора
прискорення у потрібний момент часу:
аx =
м/с2;
аy =
м/с2.
Вектор
швидкості:
м/с2.
Його
модуль:
м/с.
Щоб визначити пройдений матеріальною точкою шлях при нерівномірному русі роблять наступне.
1) Розбивають траєкторію на N ділянок (частин) (див. рис. 1.7), кожна з яких має довжину si . Якщо N – досить велике, то можна вважати кожну таку частину траєкторії відрізком прямої. Припускають, що швидкість vi матеріальної точки в межах однієї ділянки незмінна й дорівнює, наприклад, швидкості на початку ділянки.
2) Обчислюють довжину кожної ділянки si за формулою для шляху при рівномірному русі:
si = vi ti ,
де ti . – час, за який матеріальна точка проходить ділянку si .
3) Підсумовують по усім ділянкам і отримують весь шлях
.
Рис.
1.7
Щоб збільшити точність розрахунку, виконують ці всі дії при більшому N. У граничному випадку, коли N, сума переходить у інтеграл:
.
Межі інтегрування – початковий t1 та кінцевий t2 моменти часу.
Приклад обчислення шляху.
Швидкість точки, яка рухається вздовж прямої задана рівнянням v = At3+Bt2+ Ct + D, де A=4 м/с4; B=3 м/с3; C=2 м/с2; D=1 м/с.
Знайти шлях, який проходить точка від моменту часу t1=0 с до t2=2 с.
Розв’язок. Шлях знайдемо інтегруванням:
=16+8+4+2=30 м.
Розглядаючи
рух матеріальної точки по криволінійній
траєкторії, зручно вектор повного
прискорення
розкласти на два взаємно перпендикулярних
компоненти:
– тангенціальне і
–
нормальне прискорення (див. рис. 1.8).
Рис. 1.8
Вектор тангенціального прискорення має напрямок вздовж дотичної, а нормальне прискорення – вдовж нормалі до траєкторії. Модуль тангенціального прискорення є першою похідною за часом від модуля швидкості:
.
Модуль нормального прискорення залежить від радіусу кривизни траєкторії у даній точці траєкторії та модуля швидкості:
.
Вектор повного прискорення є векторною сумою тангенціального й нормального прискорень:
.
Модуль повного прискорення знаходять за теоремою Піфагора:
.
Рух точки називається прискореним, якщо чисельне значення її швидкості збільшується з часом, тобто а > 0. Рух точки називається сповільненим, якщо чисельне значення її швидкості зменшується з часом, тобто а < 0. Якщо aτ=0, то матеріальна точка здійснює рівномірний рух , а якщо an=0 – рух по прямій (прямолінійний рух). Величини а і an характиризують швидкість зміни відповідно чисального значення та напрямку швидкості матеріальної точки, що рухається.
ПРИКЛАДИ
1.
Матеріальна точка рухається по колу
радіусом R=13
м.
Шлях змінюється за законом
,
де А=1
м/с,
В=0,5
м/с2,
С=1/3 м/с3.
Знайти для моменту часу t=3
с 1) нормальне, 2) тангенціальне, 3) повне
прискорення.
Розв’язок.
1) Знайдемо залежність швидкості від часу диференціюванням:
,
для моменту часу t=3
с швидкість
.
Нормальне прискорення
2)
Знайдемо залежність тангенціального
прискорення від часу диференціюванням
виразу для швидкості:
,
для моменту часу t=3
с
.
3) За
теоремою Піфагора визначимо повне
прискорення:
.
Відповідь:
,
,
2. Тіло кинули під кутом до горизонту. Для моменту часу, коли вектор швидкості складатиме кут =30 з горизонтальною лінією, Знайти: 1) нормальне, 2) тангенціальне, 3) повне прискорення.
Рис. 1.9
Розв’язок.
Повне
прискорення – це прискорення вільного
падіння
.
З рис. 1.9 одержимо
,
,
Відповідь:
,
,