Материал: КОНСПЕКТ Экономика

Методи вимірювання показників чистої продукції

Методи вимірювання показників виробничої програми підприємства

Величина незавершеного виробництва

, , або

N — кількість виробів у натуральних одиницях; C — собівартість одного виробу, грн.; Д_Ц — тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів; К_Н3 — коефіцієнт наростання витрат під час виготовлення виробу; Д — кількість робочих днів в році; М — сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.; С₁ — собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.; С₀ — одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн.; С_п— поточні витрати на виготовлення продукції, грн.

Обґрунтування виробничої програми

Виробнича програма будь-якого підприємства повинна бути обґрунтована наявними виробничими ресурсами (виробничими фондами, трудовими та матеріальними ресурсами), а також виробничою потужністю підприємства.

Обсяг продукції може бути обчислений через величину заданих ресурсів.

Якість – як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Методи оцінки рівня якості виробів

Конкурентоспроможність продукції — сукуп­ність її властивостей, що характеризує міру задо­волення конкретної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витри­мувати конкуренцію на ринку, тобто мати певні переваги над виробами інших товаровиробників.

Вплив підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на виробництво її імідж підприємства.

Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва включає: визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах, їх пошук і придбання; організацію доставки, зберігання та видачі окремим споживачам на підприємстві. Такі господарські операції безпосередньо здійснює відділ матеріально-технічного постачання підприємства.

Форми матеріально-технічного забезпечення виробництва:

1) організація забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами за прямими зв’язками, тобто їх придбання безпосередньо у підприємств-виробників. У такий спосіб поставляються здебільшого ті ресурси, які споживаються постійно і у великій кількості, а також складне устаткування та вироби на індивідуальне замовлення;

2) організація матеріально-технічного забезпечення виробництва через посередників (оптові фірми та магазини). Вона застосовується тоді, коли певні види ресурсів необхідні виробництву в невеликій кількості, споживаються періодично і нерегулярно.

Системи забезпечення виробничих цехів (дільниць) сировиною, матеріалами та комплектуючими виробами:

-- децентралізована (пасивна): застосовується на підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва; склад видає матеріали на разові вимоги цехів, які самостійно їх одержують і транспортують;

-- централізована (активна): застосовується за умов масового і великосерійного виробництва зі стабільною номенклатурою та ритмічним споживанням матеріалів; склад доставляє матеріали у виробничий цех безпосередньо на робочі місця відповідно до календарного графіка в межах виділеного ліміту;

-- система «точно за часом» (японський варіант «кян-бан») є найдосконалішою та найефективнішою; застосовується за умов інтегрованої системи виробництва і постачання, коли всі процеси та їхнє забезпечення здійснюються згідно з чітким календарним графіком.

Тема 10. Мотивація та оплата праці

1. Сутність мотивації та організація оплати праці.

2. Форми та системи оплати праці.

3. Доплати, надбавки до заробітної плати та система преміювань персоналу.

4. Фонд оплати праці.

Оплата праці (заробітна платня) — грошове вираження вартості та ціни робочої сили, яка виступає в формі заробітку, виплаченого власником під­приємства працівнику за виконану роботу

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна платня — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу

Розмір заробітної платні залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основою організації заробітної платні на підприємствах є тарифна система — сукупність нормативів, які забезпечують можливість здійснювати диференціацію та регулювання заробітної платні різних груп і категорій працівників залежно від якісних характеристик їх праці.