Планування – це процес визначення цілей, на певний період, а також способів досягнення таких цілей.
|
Специфічні принципи планування: |
|
Залежно від тривалості планового періоду планування поділяється:
перспективне (довгострокове і середньо строкове);
поточне (на квартал, місяць).
Стратегія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розділ ресурсів для їхнього досягнення.

|
|
Критерії визначення характеру стратегії |
Стратегічні альтернативи |
|
1. Стратегія зростання (наступальна) |
1. Обсяг продажу 2. Дохід 3. Частка ринку 4. Швидкість зростання |
1. Інтенсифікація ринку: проникнення на нові ринки, розширення присутності, географічна експансія. 2. Диверсифікація: вертикальна, горизонтальна, побіжна. 3. Між фірмове спів робітництво та кооперація. 4. Зовнішньоекономічна діяльність. |
|
2. Стратегія стабілізації (наступально- оборонна) |
1. Дохід на обсяг продажу 2. Дохід на активи 3. Дохід на акції 4. Швидкість пожвавлення |
1. Економія: ревізія витрат: консолідація пожвавлення. 2. Зрушення: зменшення витрат, поновлення доходу, активізація фінансової діяльності. 3. Забезпечення сталості: селективність, балансування на ринках, фінансова економія. |
|
3. Стратегія виживання (оборонна) |
Критичний аналіз: - продуктів та ринків - фінансового стану - управління |
1. Перебудова маркетингової діяльності: вилучення товару, експансія на основному ринку тощо. 2. Перебудова системи управління. 3. Фінансова перебудова. |
Бізнес план підприємства – це письмовий документ, в якому викладена суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.


Розділ II. Ресурси підприємства
1. Поняття, склад, структура персоналу.
2. Продуктивність праці, її показники.
3. Розрахунок чисельності персоналу.
Трудові ресурси (персонал) підприємства — це сукупність постійних працівників, які одержали необхідну професійну підготовку і (або) мають практичний досвід і навички роботи та вкладають їх в проведення господарсько-фінансової діяльності підприємства.









Ефективність використання персоналу підприємства характеризує поняття «продуктивність праці»



Виробіток — показник рівня продуктивності праці, який характеризує кількість продукції, що виготовлено за одиницю часу або приходиться на одного середньооблікового працівника


Трудомісткість продукції — сума всіх витрат праці на виробництво одиниці продукції на даному підприємстві

|
Наслідки |
|
|
зниження продуктивності праці |
підвищення продуктивності праці |
|
• втрата позицій на ринку |
• підвищення конкурентоспроможності на ринку |
|
• зниження ефективності використання ресурсів |
• підвищення ефективності використання ресурсів |
|
• зниження рівня використання виробничої потужності |
• зростання рівня використання виробничої потужності |
|
• втрата обсягів виробництва і реалізації продукції |
• збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції |
|
• підвищення собівартості продукції |
• зниження собівартості продукції |
|
• зниження рентабельності господарської діяльності, трудових ресурсів |
• підвищення рентабельності господарської діяльності, трудових ресурсів |

Резерви підвищення продуктивності праці – це невикористані можливості економії затрат праці, які з’являються внаслідок дії тих чи інших факторів (удосконалення техніки, технології, організації виробництва та праці тощо).






Нормування праці — визначення максимально припустимого часу для виконання конкретної роботи або операції в умовах даного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, що виготовляється в одиницю часу











1. Загальна характеристика капіталу та виробничих фондів.
2. Оцінка, класифікація та структура основних фондів.
3. Знос, амортизація та відтворення основних фондів.
4. Показники використання основних фондів.
5. Виробнича потужність підприємства.
Капітал – сума коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва.
Авансовий капітал (від франц. Avancez – виплачувати наперед) – це грошова сума, яку власник вкладає у певне підприємство (підприємницьку діяльність) з метою одержання прибутку. Він витрачається на придбання засобів виробництва і наймання робочої сили.

Основний капітал – це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва.
Оборотний капітал – це частина постійного капіталу, яка призначається на придбання на ринку предметів праці (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів) та оплату робочої сили.
Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва виробничих фондів підприємства.

Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своєї незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції (платні послуги), що виробляється, частинами в міру спрацювання.
Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому процесі (циклі) і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).
|
Основні фонди |
Особливості |
Оборотні фонди |
|
Тривалий час |
Тривалість функціонування |
Участь тільки в одному виробничому процесі |
|
Частково |
Ступінь використання у виробничому процесі |
Повністю |
|
Поступово |
Перенесення вартості на вартість виробленої продукції |
Повністю |
|
Зберігають |
Зміна натурально-речовинної форми |
Змінюють |
