Материал: КОНСПЕКТ Экономика

Змішані форми оплати праці на підприємстві

Система надбавок, доплат та премій працівникам

Фонд оплати праці є загальною сумою витрат на оплату праці працівників підприємства та виплат соціального характеру.

Просумувавши фонди тарифної заробітної платні погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної платні. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

Тема 11. Поточні витрати та ціни на продукцію.

1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції.

2. Класифікація витрат.

3. Система управління витратами.

4. Сукупні витрати та собівартість продукції.

5. Кошторис витрат та порядок його розробки.

6. Собівартість окремих виробів.

7. Ціни на продукцію, їх характеристика та види.

8. Методи встановлення та регулювання.

Витрати — обсяг спожитих виробничих факторів (матеріальних, фінансових, трудових ресурсів), необхідних для здійснення підприємством господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та максимізацію добробуту власників у грошовому вираженні

Поточні витрати — сукупність затрат живої та уречевленої праці, що виражені у грошовій формі, на здійснення поточної господарської діяльності підприємства (виробничої, реалізаційної, фінансової, іншої)

Витрати підприємства включаються в собівартість продукції.

Собівартість продукції як економічна категорія є грошовим виразом витрат на виробництво та реалізацію продукції.

1. Кошторисні. Собівартість товарної продукції визначають, додаючи до суми кошторису інші витрати, що відносяться на собівартість.

Калькуляція собівартості є визначенням витрат за статтями собівартості.

Калькуляція собівартості:

Стаття І. Сировина та матеріали.

Витрати матеріалів на виробництво продукції визначаються так:

Мв = ,

де — обсяг випуску продукції i-го найменування в натуральному виразі;

n — кількість найменувань виготовленої продукції;

Мнв — витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.

Витрати виробництва за цією статтею:

Вм =

де Вм — витрати виробництва за статтею «Сировина і матеріали»;

Ц_мi,— ціна придбання сировини та матеріалів i-го виду;

Ц_відхi — Ціна реалізації відходів сировини та матеріалів /-го виду;

М_відхі — витрати сировини та матеріалів i-го виду, що пішли у відходи;

n — кількість видів, сировини та матеріалів.

Стаття II. Енергія технологічна.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати» собівартість реалізованої продукції (продукції, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормованих виробничих витрат.

За новими правилами бухгалтерського обліку не всі витрати включаються до собівартості реалізованої продукції. Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції, поділяються на:

•  адміністративні (загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством);

•  витрати на збут (витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції);

— інші операційні витрати.

Класифікація витрат підприємства (відповідно положення

(стандарту) бухгалтерського обліку «Витрати»)

Класифікація витрат, пов'язаних з операційною

діяльністю підприємства (відповідно положення (стандарту)

бухгалтерського обліку «Витрати»)

Витрати за цією статтею обчислюються за нормами витрат і тарифами на енергію за формулою:

Сен =

де Ц_ті — ціна-тариф на застосування /-го виду енергії;

Сенi — норми витрат /-го виду енергії;

n — кількість видів енергії.

Стаття III. Основна та додаткова заробітна платня виробничих робітників.

До цієї статті належать витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію.

Стаття IV. Утримання та експлуатація машин і механізмів.

Стаття IV є комплексною. Вона охоплює витрати на:

— амортизаційні відрахування на відтворення машин та устаткування;

-— електроенергію, пальне, мастильні матеріали для машин та устаткування;

-— придбання технологічного інструменту, запасних частин та агрегатів для устаткування;

• ремонт та технологічне обслуговування;

• заробітну платню обслуговуючого персоналу.

Стаття V. Загальновиробничі (накладні) витрати.

До неї входять витрати на:

• управління, виробниче та господарське обслуговування в межах виробництва;

• заробітну платню з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління, спеціалістів, службовців;

• амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах;

• охорону праці;

• техніку безпеки, охорону, протипожежну охорону;

• досліди, випробування, винахідництво;

— підготовку кадрів, адміністративні та канцелярські витрати;

— відрядження;

— обов'язкові платежі (страхування майна, платежі за забруднення навколишнього середовища);

— придбання патентів, ліцензій тощо.

Розподіляються накладні витрати пропорційно основній заробітній платні виробничих робітників, крім амортизаційних відрахувань. Вони обчислюються окремо та додаються до визначеної суми.

С_накл = q×С_зосн + А_бс,

де q — відсоток загальновиробничих витрат у заробітній платі основних виробничих робітників; А_бс — амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах на їх повне оновлення.

Стаття VI. Підготовка й освоєння виробництва.

До цієї статті належать витрати на:

• освоєння нових підприємств, виробництв, цехів;

• підготовку й освоєння нової продукції;

• підготовчі роботи в добувній промисловості.

Такі витрати списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їх відшкодування.

Стаття VII. Позавиробничі витрати.

До позавиробничих витрат відносять витрати на:

• маркетингові дослідження;

• рекламу продукції;

• заходи щодо стимулювання збуту.

Ціна – грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги).

Типові структурні елементи ціни одиниці продукції (послуги)